Пропустити
agrovisnyk_004

Агровісник від 18 січня

Агроновини в Україні та світі
agrovisnyk_004

На перших торгах соціальні підприємства закупили 1,35 млн м³ природного газу

17 січня на Українській енергетичній біржі відбулись перші торги з продажу газу власного видобутку для задоволення потреб суб’єктів господарювання, що виробляють соціально значущі товари. За їх підсумками реалізовано весь виставлений обсяг природного газу –  1,35 млн м³.

Про це повідомляє прес-служба Української енергетичної біржі, пише agravery.com.

«У перших торгах до продажу ресурс представили 6 компаній-ініціаторів, а саме: „Природні ресурси", „СГС“, „ЕСКО-ПІВНІЧ“, „Косул“, „Нафтогазвидобування“, „Укргазвидобуток“. Ціни продажу видобувних компаній перебували в діапазоні від 6,1 тис. грн/тис. м³ до 17,7 тис. грн/тис. м³ з ПДВ. Середньозважена ціна, що сформувалась в результаті торгів, становить 11,5 тис. грн/тис. м³. Особливістю торгів для виробників соціальних продовольчих товарів є неможливість перевищення стартової ціни та ціни заявки на купівлю граничної ціни», – йдеться в повідомленні.

Додається, що торги з продажу газу для виробників соціальних продовольчих товарів проводяться відповідно до постанови Кабінету міністрів №19 від 12 січня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість».

Право на участь у біржових торгах з метою купівлі природного газу можуть отримати суб'єкти господарювання, які внесені до переліку покупців, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу та мають укладені із споживачами договори постачання природного газу з метою його використання виключно для виробництва з метою споживання на території України продовольчих товарів, визначених постановою Кабінету міністрів України від
22 квітня 2020 року №341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» та забезпечення потреб внутрішнього ринку.

«Ми дуже вдячні учасникам ринку – приватним видобувним компаніям, які швидко відгукнулися на пропозицію уряду підтримати соціально значущих виробників продуктів, а також дякуємо Комітету з нагляду, який в оперативному порядку працював над допуском учасників до торгів природним газом за пільговою вартістю. Сьогодні підтримка виробників соціально важливої продукції має стратегічне значення та дозволить уникнути проблем з продовженням виробництва у зв’язку зі зростанням ринкових цін», – наголосив Олексій Дубовський, голова Біржового комітету УЕБ.

 

Китайські добрива суттєво подорожчають

Інформаційне агентство Bloomberg News повідомляє, що «китайські заводи з виробництва карбаміду загрузли в прагненні Пекіна забезпечити блакитне небо до зимових Олімпійських ігор, що включає наказ про закриття заводів для обмеження забруднення повітря».

Про це повідомляє аgroxxi, пише agronews.ua.

За словами аналітика Scotiabank Бена Ісааксона, трьом заводам у північній провінції Шаньсі було запропоновано працювати на 50% потужності, щоб зменшити викиди в атмосферу, що призвело до зростання внутрішніх цін на азотні добрива.

У статті Bloomberg зазначалося, що «оскільки Пекін посилює заходи щодо боротьби із забрудненням навколишнього середовища напередодні зимових ігор у лютому, все більше заводів із виробництва сечовини можуть бути змушені призупинити або скоротити виробництво. Китай, ключовий постачальник сечовини, сульфату та фосфату на світовий ринок, з кінця минулого року обмежив експорт добрив, щоб захистити внутрішні поставки, що посилило глобальний ціновий шок та ризикує ще більше розпалити продовольчу інфляцію».

Щодо китайських пестицидів, то глобальні вузькі місця в логістиці не були ефективно усунуті, зазначив Девід Лі – бізнес-менеджер пекінської компанії SPM Biosciences Inc. Він є радником редакції та постійним оглядачем AgriBusiness Global, де опублікував черговий огляд.

«Сильний світовий попит, як і раніше, стикається з нестачею поставок. Згідно з China Containerized Freight Index (CCFI), вартість фрахту в Китаї, як і раніше, знаходиться на високому рівні, досягнувши 3344 пунктів. У 2022 році брак постачання може стати постійною проблемою для глобальних відділів закупівель.

У першому кварталі 2022 року на агрохімічну промисловість Китаю вплинуть аудити захисту навколишнього середовища та національний захід. Але вплив «політики подвійного контролю», що зменшується, підтримуватиме темпи виробництва агрохімікатів у Китаї з березня 2022 року. На відміну від 2021 року, глобальна стратегія закупівель може бути більш консервативною у 2022 році, оскільки новий попит повернеться до нормального споживання на рівні ферм. Незважаючи на те, що необхідно враховувати зростання світових посівних площ, у 2022 році цілком ймовірне зниження попиту. Біологічні рішення набуватимуть все більшої ваги в інвестиціях у фермерську продукцію, поряд із зростанням впровадження точного землеробства та цифрового землеробства», – резюмував експерт.

 

Цьогоріч в Україні почнуть діяти три закони про податки

В Україні у 2022 році стануть чинними три закони про оподаткування.

Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

1600-IX «Закон України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», який розроблено з метою усунення ризиків підвищення цін на харчові продукти та сприяння стабільності цінової ситуації на відповідних товарних ринках, а також створення рівних і справедливих умов оподаткування податком на додану вартість для сільськогосподарських виробників і підприємств переробної галузі.

1649-IX «Закон України про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Він легалізує міжнародне органічне маркування для українських виробників органічної продукції, гарантує держпідтримку виробникам, протидіє розповсюдженню псевдоорганіки на полицях торговельних мереж та скасовує штрафи для виробників за порушення Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» у низці випадків.

5600 «Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

 

Ціни на соєву олію зростатимуть через підвищення попиту на біопаливо

За прогнозами, у 2022 році ціни на соєву олію зростуть майже на 4% через підвищення попиту на біопаливо.

Про це повідомляє indexbox.io, пише agravery.com.

«У 2021 році середньорічна ціна на соєву олію різко зросла, піднявшись на 65% до 1,38 тис. дол./т. Відтак, Індія залишилась найбільшим у світі імпортером соєвої олії, а Аргентина – постачальником», – йдеться в повідомленні.

Згідно із жовтневим прогнозом Світового банку, середньорічна ціна на соєву олію зросте майже на 4% до 1,42 тис. дол./т в поточному році. Зростання попиту на біопаливо, особливо в Азії, буде ключовим фактором росту ціни.

«У 2021 році середньорічна ціна на соєву олію зросла на 65% у порівнянні з 2020 роком, або з 838 дол./т до 1,38 тис. дол./т. Найшвидше зростання цін було зафіксовано в третьому кварталі минулого року, через скорочення виробництва спричинене погодними умовами в Південній Америці, високим попитом у Китаї та високими ставками фрахту», – коментують експерти.

Крім того, у 2020 році закупівлі соєвої олії за кордоном зросли на 7,5% до 13 млн т, зростаючи другий рік поспіль після трьох років зниження. Також імпорт соєвої олії у вартісному вираженні значно зріс до 10,3 млрд дол. США. Індія стала найбільшою країною-імпортером з обсягом поставок близько 3,7 млн т (28% світових поставок). Серед інших країн, які разом займають близько 17% загального імпорту, наступні: Китай – 963 тис. т, Алжир – 670 тис. та Бангладеш – 666 тис. т.

«У 2020 році Аргентина була ключовим експортером соєвої олії, що склало 5,3 млн т від загального експорту. У вартісному вираженні Аргентина має 3,7 млрд дол. США та залишається найбільшим постачальником соєвої олії в усьому світі, на яку припадає 39% світового експорту. Другу позицію в рейтингу посіли США – 979 млн дол. США з часткою 10% від загального обсягу поставок та третю – Бразилія з часткою 8%», – підсумували аналітики.

Ціни на овочеву продукцію «борщового набору» (грн за кг)

 

Ринок "Столичний"

Ринок "Шувар"

Ринок "Нежданный"

Капуста білокачанна

14,00

10,50

14,00

Цибуля ріпчаста

15,00

9,50

10,50

Буряк столовий

14,00

11,50

10,00

Морква

15,00

8,00

9,00

Картопля Белароса

8,50

4,20

6,00

Ціни на сільськогосподарську продукцію в гривні* 

Пшениця, 2 клас

Ціна EXW за тонну

Центральний регіон

8750

Західний регіон

8500

Східний регіон

8400

Південний регіон

9830

Пшениця, 3 клас

Ціна EXW за тонну

Центральний регіон

8675

Західний регіон

8425

Східний регіон

8325

Південний регіон

9755

Пшениця, 6 клас

Ціна EXW за тонну

Центральний регіон

8600

Західний регіон

8350

Східний регіон

8250

Південний регіон

9680

Соняшник

Ціна EXW за тонну

Центральний регіон

19850

Західний регіон

19850

Східний регіон

19650

Південний регіон

20150

Ріпак

Ціна EXW за тонну

Центральний регіон

20050

Західний регіон

19550

Східний регіон

19050

Південний регіон

21050

Ячмінь

Ціна EXW за тонну

Центральний регіон

7650

Західний регіон

7350

Східний регіон

7150

Південний регіон

8810

Кукурудза

Ціна EXW за тонну

Центральний регіон

7600

Західний регіон

7500

Східний регіон

7250

Південний регіон

8560

Соя

Ціна EXW за тонну

Центральний регіон

16850

Західний регіон

16250

Східний регіон

16250

Південний регіон

16250

 * Інформація Аналітичної служби ADAMA