Агровісник від 20 квітня

Світовій спільноті необхідно об'єднати зусилля для збільшення експорту української агропродукції - Висоцький

Виклики в українському сільському господарстві та можливості в рамках співпрацю ЄС-Україна обговорили на одній із найбільших та найважливіших виставок сільськогосподарської та харчової продукції у Східній Європі – Karlsboerse, яка відбувалася у Чехії.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України, пише agravery.com.

Зазначається, що перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький разом із міністрами Чеської Республіки, Румунії, Польщі, Молдови, Словаччини та інших країн, а також представниками провідних аграрних європейських компаній взяв участь у інформаційному заході й панельній дискусії та розповів про вжиті Україною заходи зі збільшення експортної логістики та обсягів експортної продукції.

«Україна є світовим лідером за поставками соняшникової олії, зерна, олії, меду та навіть сухого молока. 1/3 нашої продукції споживали країни Європейського Союзу та 2/3 – Азії та Африки. Зараз, коли українські порти заблоковані, одним із наших ключових завдань є об'єднати спільні зусилля різних стейкхолдерів, урядів України і сусідніх держав, приватних компаній, які можуть організувати необхідну логістику», – розповідає Висоцький.

За його словами, попри виклики українські фермери продовжують посівну. Уряд гарантує мінімум регулювання і забезпечення швидкості експортування.

«Іржі Шір, заступник міністра сільського господарства Чеської Республіки, вказав на необхідність управління ризиками, спричиненими війною в Європі, включаючи ризики для агропродовольчих товарів. Необхідно спільно створювати умови для того, щоб Україна могла експортувати сільськогосподарську продукцію та робити внесок у європейську продовольчу безпеку», – додають у міністерстві.

Також, Сюзанна Фромвальд, старший радник організації Donau Soja (Австрія), наголосила на важливості тісної співпраці у пошуку альтернативних внутрішніх маршрутів для забезпечення продовольчої безпеки, доступності та стабільності в Європі. Розвиток регіональних ланцюгів створення вартості для сталого агропродовольчого виробництва має стати важливим фактором у досягненні цілей Fit for 55 в Європі.

«Міністри Польщі, Румунії та Молдови взяли участь у панельній дискусії, присвяченій зусиллям щодо збільшення експортної логістики та обсягів, оскільки товарний експорт України має глобальне значення», – підсумували у Мінагрополітики.

Озвучено прогноз врожаю зернових та олійних в Україні

Україна в умовах агресивної та брутальної війни з боку росії все ж буде із зерном. В цьому році попри те, що 5 млн га не можуть бути засіяними чи на них неможливо буде зібрати врожай, Україна може отримати зернових та олійних культур близько 63 млн т. з площі близько 20 млн га. При цьому, внутрішній ринок України споживає близько 30 млн т зернових та олійних культур щороку.

Про це повідомляє УЗА, пише аgronews.ua.

Нагадаємо, цьогоріч через російську блокаду морських портів, Україна не зможе експортувати близько 20 млн т зерна, що буде використано як перехідні залишки на наступний маркетинговий рік.

Врожай пшениці в Україні в поточному році можемо очікувати на рівні 18,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року 33 млн т, проте цей показник майже втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР за умов такого показника врожаю та з врахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т пшениці.

Ячменю в цьому році можемо зібрати на рівні 6,2 млн т (в 2021 – 10,1 млн т), то ж експорт в 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. Врожай кукурудзи можна очікувати на рівні 23,1 млн (в минулому році 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 20 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9,8 млн т (в 2021 – 16,9 млн т). Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021  – 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/2023 МР очікується на рівні 1,3 млн т. Врожай сої можна очікувати на рівні 1,8 млн т (в 2021 – 3,5 млн т), а експорт 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 0,6 млн т.

Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 35 млн т за умов, що Україна в умовах блокади чорноморських портів, зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає 600 тис. т на місяць.

Окрім того, нинішні напрацювання Уряду та громадськості в сфері логістики та експорту дозволяють  розширити пропускну здатність до 2 млн т на місяць. Для того, щоб досягти рівня експорту 35 млн т зернових та олійних на рік, потрібно ще більше розширити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць.

Таким чином, Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України та зростання цін, що може спричинити за оцінками ООН голод в багатьох країнах світу.

Зокрема, Україна традиційно експортує близько 30-35% зерна до країн Північної Африки та Близького Сходу, 30-35% до країн Південної та Південно-Східної Азії, а також близько 35-40% до країн Європи.

В Україні 1 млн домогосподарств безкоштовно отримають насіння борщового набору

Благодійна ініціатива BORSCH безкоштовно забезпечить насінням та розсадою овочів борщового набору понад 1 млн домогосподарств у громадах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Київської, Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областей України.

Про це повідомляють організатори проекту, пише agroportal.ua.

За перші 10 днів ініціативи BORSCH уже зібрано 2,5 млн грн від фізичних осіб як в Україні, так і за кордоном, та отримано насіння на 1 млн грн від компаній-партнерів. У планах – до 23 квітня зібрати 1 млн євро. Цієї суми вистачить на закупівлю 2,5 млн пакетиків насіння.

Алекс Ліссітса, ініціатор BORSCHу: «Ми закуповуємо насіння, доставляємо територіальним громадам, які в свою чергу передають його домогосподарствам. Найбільша потреба в цибулі, буряку та моркві. Насіннєва картопля в селах є в достатній кількості. Допомогу отримають українці, які мають в обробітку землю до 1 га»

За його словами, на сьогодні, особливо в прикордонних областях, де була окупація, доходи більшості місцевих жителів залежатимуть від власної присадибної ділянки.

19 квітня 2022 р. територіальні громади почали отримувати насіння. Доставлена перша партія цибулі (18 600 000 насінин), буряку (750 000 насінин та 103 кг на висадку), моркви (15 375 000 насінин та 56 кг на висадку), капусти (934 000 000 насінин), томатів (283 590 насінин), кабачків (122 500 насінин), редису (40 000 насінин), перцю (96 000 насінин), кукурудзи (100 000 насінин), дині (24 000 насінин), кавуна (49 500 насінин), огірків (8 000 насінин).

До реалізації благодійного проекту долучились також компанії аграрного ринку України, які безкоштовно надають домогосподарствам засоби захисту рослин, добрива та допомагають з доставкою продукції до територіальних громад визначених областей.

«Ми згуртувалися для підтримки українців на найбільш постраждалих територіях з метою забезпечення їх харчовими продуктами та доходами з вирощеного врожаю. Закликаю небайдужих долучитися до благодійної ініціативи BORSCH для максимального охоплення громад у визначених проектом областях, а їх – понад 500», – закликав ініціатор BORSCHу Алекс Ліссітса.
 

Посівна-2022: посаджено вже майже 130 тис. га картоплі, а сівба ярих культур продовжується у 23 областях України

Станом на 14 квітня прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 013 тис. га, що на 2 903,3 тис. га менше від показників минулого року (16 916,3 тис. га).

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

За оперативними даними структурних підрозділів військових адміністрацій, Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно (посаджено):

• ярої пшениці 146,4 тис. га;
• ярого ячменю 742,9 тис. га;
• ярого ріпаку 14,1 тис. га;
• вівса 112,0 тис. га;
• гороху 100,5 тис. га;
• гречки 0,6 тис. га;
• проса 2,8 тис. га;
• кукурудзи 122,6 тис. га;
• цукрових буряків 110,3 тис. га;
• соняшника 433,7 тис. га;
• сої 20,9 тис. га;
• картоплі 129,3 тис. га.

У сільськогосподарських підприємствах завершено перше підживлення озимих сільськогосподарських культур азотними мінеральними добривами та проходить догляд за посівами.

За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.: озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га; жита – 109 тис. га; ячменю – 969 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.