Агровісник від 26 квітня

Латвія допоможе експортувати українське зерно через латвійські порти

Голова Мінагрополітики України провів перемовини щодо експорту українського зерна через порти Латвії.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України, пише agravery.com.

«22−24 квітня міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський здійснив робочий візит до Латвійської Республіки. В рамках візиту Сольський зустрівся з міністром сільського господарства Латвії Каспарсом Герхардсом, а також відвідав Ризький, Вентспілський вільні порти і спеціальну економічну зону міста Лієпая», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що міністр ознайомився з портовою та логістичною інфраструктурою Латвії та обговорив можливості експорту продукції українських аграріїв за допомогою латвійських портів. В ході візиту Микола Сольський також зустрівся з представниками органів місцевого самоврядування Латвії, представниками адміністрацій латвійських портів, операторами зернових терміналів, а також компаніями-зернотрейдерами Латвії.

«Раніше президент Латвії Егілс Левітс зазначив, що Латвія може допомогти Україні з експортом зернових через латвійські порти. Він також заявив про повну підтримку президентами країн Балтії та Польщі надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС і ухвалення цього рішення за прискореною процедурою», – додали у міністерстві.

Рада зменшить бюрократичне навантаження на аграріїв

Верховна Рада України прийняла за основу «Законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану» (реєстр. №7264), пише agro-business.com.ua.

Як йдеться у повідомленні парламенту, документ покликаний максимально спростити вимоги з боку держави для ведення сільського господарства в умовах воєнного стану та зменшення бюрократичного навантаження на аграрний бізнес.

Проектом закону передбачається:
1) спрощення фітосанітарних вимог при експорті, імпорті та переміщенні продукції рослинного походження територією України, зокрема можливість оформлення фітосанітарного сертифіката в електронній формі;
2) під час воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування: розширення переліку суб’єктів, які можуть відбирати зразки та проводити фітосанітарну експертизу, зокрема, запровадження спрощеного порядку уповноваження приватних лабораторій та можливість відбору зразків фахівцями таких лабораторій, а також аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами); спрощення процедури подання документів для державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів з метою наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу, зокрема до положень Регламенту (ЄС) №396/2005 в частині вимоги щодо наявності висновку санітарно-епідеміологічної експертизи; розширення переліку агрохімікатів, дозволених до ввезення на митну територію України, виробництва, торгівлі, застосування та рекламування без державної реєстрації;
3) можливість для українських виробників органічної продукції, які здійснювали виробництво за стандартами Європейського Союзу, перейти на українські стандарти виробництва без додаткового перехідного періоду (якщо це відбувається у межах одного органу сертифікації), а також можливість одержання державної підтримки;
4) врегулювання протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів, що підлягають документальним перевіркам, перевіркам відповідності та фізичним перевіркам, які проводяться у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України;
5) виключення положень, відповідно до яких заборонено імпорт в Україну вантажів із живими тваринами, що переміщуються транзитом через країни, в яких мають місце випадки небезпечних хвороб, занесених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), до яких відповідні тварини є сприйнятливими;
6) перенесення введення в дію Закону України «Про ветеринарну медицину» на один рік після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 1 січня 2024 року.

Ціни на овочі суттєво змінилися

Ситуація на плодоовочевому ринку України цієї весни дійсно нестандартна, адже на пропозицію товарів впливає не лише сезонний фактор, а й війна, яка спричинила зупинку частини підприємств та розрив логістичних ланцюжків.

Про це повідомляє Seeds, пише agronews.ua.

Уже помітно подорожчала частина овочів борщового набору – морква і буряк. А от капуста і картопля подешевшали. У травні до дефіцитних овочів, крім буряка, може додатися цибуля.

«Винятковим фактом на плодоовочевому ринку України в умовах війни вже другий тиждень поспіль є здешевлення картоплі. У поточному сезоні був зібраний достатньо великий врожай “другого хліба” українськими виробниками. Місцевої картоплі в українських сховищах достатньо, щоб без ускладнень завершити поточний сезон. Після налагодження постачання картоплі із сховищ Сумської, Чернігівської та Миколаївської областей, а також з паралельним надходженням на внутрішній ринок нових обсягів якісної картоплі із Польщі, пропозиція у даному сегменті ринку поступово почала перевищувати попит, що й призвело до встановлення негативних цінових тенденцій», – зазначають аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти».

Що ж до прогнозів на майбутнє, то в травні, найбільш імовірно не зростатимуть ціни на капусту і картоплю. Можливі проблеми з постачанням коренеплодів та цибулі. Також через окупацію частини південних регіонів країни зменшиться пропозиція ягід, зокрема, суниці садової.

Посівна-2022: 9 областей України повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи

Не зважаючи на військові дії та загрози в нашій державі триває посівна. Вінницька, Волинська, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи. У загальному результаті майже 70% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ вже засіяно. 

Станом на 21.04.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 403,4 тис. га, що на 2 512,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

За оперативними даними структурних підрозділів військових адміністрацій, Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно (посаджено):

• ярої пшениці 164,4 тис. га;

• ярого ячменю 802,2 тис. га;

• ярого ріпаку 16,4 тис. га;

• вівса 127,4 тис. га;

• гороху 107,2 тис. га;

• гречки 1 тис. га;

• проса 4,8 тис. га;

• кукурудзи 323,2 тис. га;

• цукрових буряків 155,6 тис. га;

• соняшника 896 тис. га;

• сої 62 тис. га;

• картоплі 366,2 тис. га.

У сільськогосподарських підприємствах завершено перше підживлення озимих сільськогосподарських культур азотними мінеральними добривами та проходить догляд за посівами.

Нагадаємо, за інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.: озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року; жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше; ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.