Агровісник від 15 листопада

Україна очолила топ-5 постачальників пшениці до ЄС

За підсумками липня – початку листопада 2022 року Україна посідає перше місце у п'ятірці найбільших постачальників пшениці до країн Євросоюзу. Експорт української зернової в ЄС склав 1,5 млн тонн, що значно вище за показник минулого сезону (188 тис. тонн).

Такі дані озвучив у своїй доповіді керівник служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко на міжнародній конференції «Asia Grains & Oils Conference in Qazaqstan 2022» в Астані, пише agro-business.com.ua.

Він уточнив, що до топ-5 найбільших постачальників пшениці до ЄС також входять Великобританія (379 тис. тонн проти 155 тис. тонн минулого сезону), Канада (179 тис. тонн проти 49 тис. тонн), Молдова (113 тис. тонн та 86 тис. тонн відповідно) та Сербія (110 тис. тонн проти 164 тис. тонн минулого сезону).

Україна також суттєво наростила постачання до ЄС ячменю та кукурудзи – до 270 тис. тонн та 4 млн тонн відповідно (минулого сезону ці показники були значно нижчими – 4 тис. тонн та 1,2 млн тонн).

«Таким чином, Україна посідає друге місце у рейтингу постачальників цих видів зерна до країн ЄС», – наголосив Андрій Купченко.

Зберігання зерна в полімерних рукавах: як все зробити правильно?

Торік в Україні в полімерних рукавах для тимчасового зберігання зернових розміщувалося близько 6,5 млн тонн зерна. Цьогоріч через знищення внаслідок бойових дій зерносховищ цей показник збільшиться до планки мінімум у 20 млн тонн. Тож особливої актуальності набувають технології зберігання зерна: вимоги до зернових для закладки в рукава, терміни та умови зберігання.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

Відповіді на ці запитання прозвучали на онлайн-семінарі, який провела Standard Innovation Group за інформаційної підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Отже, при роботі з технологією зберігання зернових слід зважати на три ключові фактори: площадка для розташування, логістика, третій – оператор завантажувача.

Основні принципи зберігання зернових у полімерних рукавах:

• чим вища температура навколишнього середовища і чим вища вологість зерна, тим менше агропродукцію можна зберігати в рукаві;

• найважливіші параметри рукава – це міцність на розрив і подовження при розриві; товщина рукава не є визначальним показником його якості;

• площадка під рукава має бути максимально тверда, рівна, розташована далеко від дерев, кущів чи стовпів, навколо не має бути жодного каміння, гілок, ям, стерні тощо;

• чим рівніше закладені рукави, тим менше шансів у складках заводитися гризунам.

Ключове завдання процесу – організація логістики зерна до завантажувача. У випадку, якщо очікування на підхід до бункера-перевантажувача довше, ніж вивантаження бункера, високої продуктивності досягнути не вдасться.

Важливим є і фактор оператора: він має розуміти всі аспекти технології та відповідати за рукава після закладки. Операторів має бути двоє, вони повинні бути взаємозамінні.

Як захистити рукави?

Необхідно дотримуватися «гігієни території» та проводити планові огляди рукавів (бажано раз на три дні).

А також використовувати для захисту силосних плівок і рукавів від птахів спеціальні захисні сітки й відлякувачі птахів.

Як контролювати процес зберігання?

Шляхом відбору проб зерна. Основне – системне відстежування температури та вологості.

Держпідтримка агросектору у 2023 році – Мінагро назвало основні програми

У наступному році агросектор може розраховувати на дотації у вигляді коштів з бюджету та грошей від міжнародних донорів. Деталі розповів в інтерв’ю realist.online міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

За його словами, основне, що просять аграрії, – це дешеві кредити. «Тобто, щоб програма «5-7-9» була продовжена, а також, щоб були збільшені ліміти. Оперативно уряд вирішив питання з кредитуванням: ліміт зріс із 60 млн грн до 90 млн грн», – називає перший напрямок підтримки він.

Другий – кошти на стимулювання садівництва і створення теплиць (змінено підхід на співфінансування).

«Раніше фермер мав спочатку вкласти свої гроші, а потім чекати, коли уряд компенсує частину. Тепер діє такий принцип: якщо ви хочете займатися садами, держава одночасно з вами платить. Чому саме сади та теплиці? По-перше, це можливість для самозайнятості безробітних, внутрішньо переміщених осіб; по-друге, це розвиток приватного бізнесу, який здатний забезпечувати доходом не тільки себе, а й найманих працівників; по-третє, це сфера, яку треба було розвивати ще до війни. Однак розвиток стримувався, зокрема через відсутність ринку землі, адже люди великих грошей в орендовану землю не вкладають. А оскільки землю сьогодні можна купити, вона доступна, то агропідприємство, яке розбиває сад на площі до 25 га, може отримати компенсацію ⅔ від держави. Це сотні тисяч гривень на гектар – хороші гроші. Крім того, у селі на 25 га працює більше людей, ніж, наприклад, на 3000 га вирощування кукурудзи»,  – розповідає Микола Сольский.

Окрім бюджетних коштів, які в умовах війни, є обмеженими, агросектор може розраховувати на міжнародну допомогу.

«Для допомоги з пошуком відповідних програм улітку цього року запустили Державний аграрний реєстр. Із його допомогою фермер, ввівши свої показники: наприклад, площу ділянки, наявність худоби, – одразу бачить, на яку підтримку може претендувати. Ще навесні ми домовилися про виділення до 50 млн євро від Європейського Союзу для прямої дотації для дрібних фермерів – декілька тисяч гривень на гектар і на корову. Ці кошти успішно видали впродовж двох місяців через ДАР», – каже аграрний міністр.

Крім того, за словами Миколи Сольського, Канада та Японія профінансували обладнання для одноразового зберігання зерна на понад $ 60 млн, ФАО провела тендери й придбала на мішки для зберігання 7 млн т зерна. Скористатися можливістю теж можна через ДАР.

Мінагро, за його словами, також звернулося до країн-донорів із проханням про програми для забезпечення генераторами.

«Сподіваємося, отримаємо позитивну відповідь. Крім того, нам надають чимало точкової допомоги. Наприклад, Німеччина фінансує лабораторію у порту Ізмаїл. Також ми попросили Францію, Канаду на наступний рік допомогти з забезпеченням аграріїв насінням. Разом із тим, Отава розглядає можливість надати нам калійні добрива, які ми раніше постачали з Білорусі»,  – підсумував Микола Сольський.

Осіння посівна-2022: українські аграрії посіяли вже 4,4 млн га озимих зернових культур

В Україні продовжується сівба озимих зернових культур, їх посіяно 4,4 млн га, або 92% до прогнозу.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

У розрізі культур, станом на звітну дату, посіяно:

• пшениці – 3,7 млн га, або 93%;

• ячменю – 600 тис. га, або 89%;

• жита – 79,1 тис. га, або 92%.

За попередній тиждень аграрії посіяли 97,1 тис. га озимих на зерно.

Аграрії шести областей: Вінниччини, Волині, Київщини, Полтавщини, Тернопільщини та Буковини завершили сівбу озимих зернових культур. На Київщині посіяно 164,1 тис. га або 124,7% до прогнозу. В інших п’яти регіонах – 100%-101% до прогнозу. Близькі до завершення аграрії Житомирщини, Хмельниччини та Чернігівщини.

Сільгосптоваровиробники всіх областей України завершили сівбу озимого ріпаку, якого посіяно 999 тис. га, або 104% до прогнозу.

Жнива-2022: українські аграрії завершили збір пшениці, гороху та ячменю

В Україні, станом на 10 листопада, збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 8,5 млн га (76%) при врожайності 42,4 ц/га, намолочено 36,1 млн тонн зерна.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

У розрізі культур, станом на звітну дату, зібрано:

• пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;

• ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;

• гороху обмолочено 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;

• кукурудзи на зерно обмолочено 1,6 млн га (39%), при врожайності 58,3 ц/га намолочено 9,6 млн тонн;

• гречки обмолочено 112 тис. га (95%), при врожайності 13,6 ц/га намолочено 153 тис. тонн;

• проса обмолочено 42,6 тис. га (95%), при врожайності 23,1 ц/га намолочено 98 тис. тонн.

Крім того, збирання соняшника проведено на площі 4,4 млн га, (93%) намолочено 9,5 млн тонн насіння при врожайності 21,9 ц/га.

Соя зібрана на площі 1,4 млн га, (91%) намолочено 3,4 млн тонн при врожайності 24 ц/га.

Збирання ріпаку проведено на площі 1,1 млн га, (100%), намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га.

Цукрових буряків викопано на площі 149 тис. га, (83%) накопано 7,3 млн тонн солодких коренів при врожайності 489 ц/га.

Сільгосптоваровиробники Вінниччини, Дніпропетровщини, Кіровоградщини та Одещини намолотили більше 2,8 млн тонн зерна кожна.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 63,7 ц/га.

Аграрії Вінниччини, Волині, Київщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Тернопільщини, Хмельниччини та Буковини завершили збирання соняшнику.