Пропустити
agrovisnyk_winter_002

Агровісник від 28 березня

Агроновини в Україні та світі
agrovisnyk_winter_002

За 15 днів березня Україна експортувала 3,8 млн т агропродукції

З 1 березня 2022 року по 15 березня 2023-го Україна відвантажила 54,6 млн тонн зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки. Із них – 23,4 млн тонн кукурудзи та 12,2 млн тонн пшениці. Третє місце посідає олія соняшникова – 4,3 млн тонн.

Про це повідомляють в Мінагрополітики, пише agravery.com.

Пропозиція зерна на початок сезону становила понад 70 млн тонн за рахунок великих перехідних залишків, які Україна сформувала через війну, коли перші місяці експорт був майже неможливий. З липня, початку нового сезону, з України поїхало 34,8 млн тонн пшениці, кукурудзи та ячменю. Річне споживання становить 17,6 млн тонн, тобто зерна в країні достатньо і для внутрішніх потреб, і для експорту, який формує валютну виручку та стримує від падіння курс національної валюти.

За 15 днів березня 2023-го Україна експортувала 3,8 млн тонн агропродукції. Це лише на 100 тис. тонн більше, ніж за 15 днів лютого. Відповідно поставки за деякими с/г культурами суттєво не змінилися в порівнянні з останнім місяцем зими. Найбільше з-поміж усіх культур зменшилися (на 153 тис. тонн) відвантаження пшениці – до 827 тис. тонн.

А от поставки кукурудзи незначно зросли. За першу половину березня цієї культури поїхало на 250 тис. тонн більше, ніж за 15 днів лютого, – 2 млн тонн. Незначне зростання відбулася і в поставках соняшникової олії – на 18 тис. тонн, до 248,1 тис. тонн.

Натомість майже на 80 тис. тонн зменшилися відвантаження шроту: 165,8 тис. тонн за половину березня проти 246 тис. тонн за два тижні лютого. Малопомітне зменшення спостерігається і у відправках ячменю. Його поїхало на 9 тис. тонн менше за два тижні березня, ніж за той же період лютого – 152,3 тис. тонн. Майже незмінними є і поставки сої – 227 тис. тонн. Зростання відбулося лише на 7 тис. тонн.

Таке ж незначне збільшення стосується і відправок ріпаку. За 15 днів березня експортовано 39,6 тис. тонн. Це на 5 тис. тонн більше, ніж було за перші два тижні лютого. Поставки насіння соняшнику у березні зросли на 25 тис. тонн – до 108 тис. тонн. Відправки олії соєвої збільшено з 11,5 тис. тонн до 14 тис. тонн.

Загальна картина обсягу агропродукції, який вже перетнув кордон України у відсотках за 15 днів березня, така: 53,3 % посідає кукурудза, 21,7% – пшениця, 6,5% – соняшникова олія, 5,9% – боби, 4,3% – шроти, 4% – ячмінь, 2,8% – насіння соняшнику, 1,04% – ріпаку, 0,4% – соєвої олії.

Вивезення с/г продукції в розрізі його транспортування за першу половину березня: портами (морськими та річковими) відправлено 3 млн тонн, залізницею – 508,3 тис. тонн, автомобілем – 248,2 тис. тонн, поромом – 55,3 тис. тонн.

 

Аграрії отримали майже півмільярда на створення садів та теплиць

Українські аграрії отримали від держави на розвиток теплиць та садів 98 грантів на загальну суму у 472,3 млн грн.

Про це повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, пише agropolit.com.

Заявки від фермерів на гранти для створення теплиць та садів продовжують приймати. В Мінагро вже підписали 86 наказів, що стосуються садів, та ще 12 про теплиці. Загальна площа землі, яку видали під ці проекти становить 1317,40 га. Погоджена сума гранту щодо теплиць сягає 83,9 млн грн. Що стосується садів, там вона склала 388,4 млн грн.

Лідерами за площею створених теплиць та садів залишаються наступні регіони:

  • Закарпатська область – 245,2 га,
  • Київська область – 191,6 га,
  • Львівська область – 151,1 га.

На Закарпатті зафіксована найбільша загальна сума виданих грантів – 92,2 млн грн. Дніпропетровська область за цим показником є другою з 58,1 млн грн. Замикає трійку лідерів Київська область з 50,5 млн грн.

За умовами програми, допомогу можуть отримати аграрії, які хочуть розвивати чи створити сад на ділянці землі, площею 1 – 25 га. Серед основних вимог вказаної програми зазначена і необхідність створення робочих місць.

Що стосується теплиць, грант можна отримати на одну модульну теплицю, орієнтовна площа якої сягає 0,4 га – 2,4 га.

 

Пролонгація зернової угоди вплинула на ринок зерна

Пролонгація гуманітарного зернового коридору, яка відбулася минулого тижня, оживила функціонування ринку зерна. Ціни реалізації ячменя, пшениці, кукурудзи почали зростати.

Про це йшлося 21 березня під час щотижневого брифінгу, організованого аналітичним центром кооперативу «ПУСК», створеного у рамках ВАР, пише propozitsiya.com.

«Після пролонгації зернової угоди на ринках ячменю, пшениці, кукурудзи оживає попит, ціни незначно, але піднімаються вгору. До цього ринки були малоактивні в очікуванні перепідписання угоди про гуманітарний коридор. Зростає попит на Рені, на одеських портах. Фактично тепер пропозиція зерна, яка була на малих портах, переключається на Одесу. У подальшому локальна конкуренція між чорноморськими і дунайськими портами буде посилюватися, що також позитивно може вплинути на ціни», – зазначив аналітик Олексій Тартаковський.

За прогнозами, ціни на ячмінь будуть зростати до позначок 203-205 дол. США/т. Вже на початку квітня ціни на пшеницю та кукурудзу на умовах CPT Одеса можуть сягнути 223 дол. США/т та 212 дол. США/т відповідно.

 

Оман пропонує Україні створити на своїй території зерновий хаб

Султанат Оман пропонує Україні створити на своїй території зерновий або зерново-продовольчий хаб для безперебійних поставок українського зерна у країни Африканського рогу.

Про це повідомив спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Максим Субх в інтерв’ю Укрінформу, пише agro-business.com.ua.

«Під час мого візиту (на початку березня – ред.) Оман запропонував Україні серйозно розглянути питання створення на території Султанату українського зернового або зерново-продовольчого хабу. Оманська сторона також сказала, що в разі його створення Україна могла б бути абсолютно спокійною щодо регулярних поставок нашого зерна у країни Африканського рогу», – сказав Субх.

Він додав, що Україна може отримати доступ до одного з найсучасніших логістичних хабів, який функціонує, по суті, в Індійському океані. Окрім того, Оман має чудові політичні відносини з такими країнами, як Танзанія, Кенія, Сомалі, Уганда, Руанда, Ефіопія.
«Все це було дуже предметно обговорено», – поінформував спецпредставник України з питань Близького Сходу та Африки.

За його словами, ідея створення українських зернових хабів уже опрацьовується і наразі вийшла на рівень узгодження технічних деталей реалізації, зокрема й фінансової складової.
«Зараз пропозиція Оману додалася до того переліку країн, які ми могли б розглядати. Наша мета – забезпечити продовольчу безпеку Африки. Переваги Оману – там є прекрасна інфраструктура, розвинутий флот, зрозуміла прозора банківська система і податкові правила. Тож Оман виглядає привабливо, тому він теж міг би розглядатися українськими відомствами як одна з можливих локацій для зернового хабу», – зазначив дипломат.

Разом з тим Єгипет, наприклад, дізнавшись про плани України, також виявив зацікавленість в обговоренні можливості створення подібного логістичного центру на своїй території, поінформував Субх.

 

Посівна-2023: до сівби ярих культур приступили вже 18 областей України

Так, всіма категоріями господарств посіяно 293 тис. га зернових та зернобобових культур, повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
У розрізі культур посіяно:

  • ярої пшениці – 76,1 тис. га;
  • ярого ячменю – 168,1 тис. га;
  • гороху – 35,3 тис. га;
  • вівса – 14,2 тис. га.

Найбільше ярих зернових та зернобобових культур посіяли аграрії Тернопільщини –
67,6 тис. га.

За минулий тиждень всього посіяно 210 тис. га зернових та зернобобових культур, у лідерах Тернопільщина – 47,2 тис. га.

До сівби цукрових буряків приступили аграрії Вінниччини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини та Черкащини.

Соняшник розпочали сіяти аграрії Одещини.

Ціни на овочеву продукцію «борщового набору» (грн за кг)

  Ринок "Столичний" Ринок "Шувар" Ринок "Нежданный"
Капуста білокачанна 22,00 17,00 n/a
Цибуля ріпчаста 44,00 44,50 n/a
Буряк столовий 10,00 6,00 n/a
Морква 45,00 29,00 n/a
Картопля Белароса 7,00 4,50 n/a