Агровісник від 20 лютого

В Чехії пропонують запровадити систему депозитів на імпорт агропродукції із України

Представники політичних партій Чеської Республіки, включаючи опозиційні, спільно з Аграрною палатою країни домовилися про можливість запровадження мит у вигляді депозитів, які повертаються на сільськогосподарську продукцію, що імпортується з України до ЄС.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Укрінформ.

Депозити будуть повернені імпортерам, якщо зерно буде відправлене з ЄС на ринки третіх країн. На думку фахівців Аграрної палати Чехії, це могло б вирішити проблему, коли імпорт сільськогосподарської продукції з України знижує конкурентоспроможність чеських фермерів.

ЄС проведе переговори щодо нової форми угоди про вивезення українського зерна на європейський ринок до середини поточного року.

Як повідомили з чеської Аграрної палати, необхідно вирішити проблему, яка виникає у зв'язку з тим, що українське зерно потрапляє на ринок ЄС, а не до інших країн. Через те, що українські виробники агропродукції не зобов'язані виконувати європейські екологічні стандарти, місцеві фермери опиняються порівняно з ними у невигідному становищі, наголосили у палаті.

У Празі в понеділок через протест фермерів ускладнений рух транспорту. Аграрії протестують проти чеської та європейської сільськогосподарської політики. На акцію прибули фермери на близько 500 тракторах.

В Україні падають експортні ціни на зерно

Ф’ючерси на пшеницю та кукурудзу 19 лютого на європейських майданчиках продовжили дешевшати та знизилися до 2,5-річного мінімуму під тиском значних запасів у ЄС та постачань дешевого зерна з України та рф.

Про це повдомляє GrainTrade, пише agroportal.ua.

Експерти Agritel вважають, що конкуренція між країнами Причорномор’я та Західної Європи сягнула апогею, а збільшення запасів пшениці в ЄС змушує продавців шукати нові ринки збуту.

За даними агенції FranceAgriMer, запаси м’якої пшениці у Франції поточного сезону сягнули 19-річного максимуму.

Вчора на паризькій MATIF березневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю впали ще на 1,5%, до 200,25 євро/т, або 215,6 дол. США/т (-5,2% з початку лютого), а на кукурудзу – на 1%, до 171 євро/т, або 184,2 дол. США/т (-5,7%).

Слідом за біржовими котируваннями та під тиском падіння цін попиту в Азії експортні ціни попиту в Україні також знизилися. Закупівельні ціни на фуражну пшеницю впали на 5-8 дол. США/т, до 140-145 дол. США/т, або 5800-6100 грн/т, на продовольчу – до 165-175 дол. США/т, або 6800-7400 грн/т, на кукурудзу – на 2-5 дол. США/т, до 140 дол. США/т, або 5800-5900 грн/т з доставкою до портів Чорного моря.

Зниження цін трейдери пояснюють скороченням попиту з боку покупців з Азії, де минулого тижня ціни попиту впали на 10-15 дол. США/т на тлі тривалих вихідних з нагоди святкування Нового року.

«Через зниження цін аграрії майже зупинили продажі зернових та активізували реалізацію сої та соняшнику, ціни на які також опускаються, проте попит з боку переробників залишається досить високим», – додають аналітики. 

Ціни попиту на продовольчу пшеницю з боку переробників впали до 6200-7000 грн/т з доставкою на млин, при цьому перевага надається зерну з протеїном 12,5%.

Торік Румунія вперше очолила рейтинг імпортерів української олії

У товарній структурі вітчизняного аграрного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки.

За даними Державної митної служби України, у 2023 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала 2,8 млрд доларів, що на 25% менше, ніж 2022 року, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов, пише agro-business.com.ua.

Він зауважив, що кількісні обсяги поставок основних товарних позицій продукції цієї групи на зовнішні ринки сумарно знизились не так відчутно. Експорт ріпаку в натуральному виразі зменшився з 3,1 млн т у 2022 році до 3,0 млн т у 2023 році, а соєвих бобів, навпаки, – зріс на 1,5 млн т – до показника в 3,5 млн т. Найбільш помітним стало зниження експорту соняшнику – з 2,8 млн т 2022 року до 0,8 млн т у 2023 році, поінформував науковець.

За словами науковця, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2023 році, як і в попередні роки, переважно виступають країни Європи, а також представники Азії.

За його словами, Німеччина, яка 2022 року поступилася першим місцем Румунії, повернула собі лідируючу позицію, зайнявши 16,2% в українському експорті цього виду агропродукції.

Румунія із часткою у 14,7% перемістилася на друге місце, потіснивши Туреччину (13,4%) на третю сходинку рейтингу.

Єгипет, який у 2022 році не входив до топ-10 основних покупців вітчизняних олійних культур, впевнено посів четверте місце (11,0%).

Частка Нідерландів у цьому рейтингу склала торік 7,7%, а Польщі – 5,0%.

Сумарно ці шість країн принесли Україні 68% експортних доходів від усіх закордонних поставок олійних.

Микола Пугачов зазначив, що у групі олій та жирів ключовим товаром для експорту залишається соняшникова олія. У 2023 році її експорт з України становив 5,7 млн т – на 34% більше, ніж у 2022 році. Доходи від продажу соняшникової олії склали 5,0 млрд доларів, тобто на 8% менше, ніж у попередній рік.

Він додав, що у 2023 року відбулися перестановки у рейтингу основних покупців олійної групи. Його вперше із часткою у 17,7% очолила Румунія. Друге місце також вперше посіла Туреччина (15,0%), до якої торік експортувалась значна частка зарубіжних поставок цього виду агропродукції. Китай зайняв третє місце у рейтингу із часткою в 11,1%. Польща, яка 2022 року вперше очолила топ-10 основних покупців української олії, торік посіла четверте місце – 10,9%. Частка Нідерландів склала 6,6%. Індія, яка 2022 року вперше за понад 10 років не втримала лідируючу позицію серед імпортерів цього виду агропродукції, торік закупила 6,0% олії.

Сукупно ці країни акумулюють 2/3 вартісних поставок української олії на зовнішні ринки.

«Минулого року значне збільшення експорту різних олій в натуральному виразі супроводжувалось скороченням доходів наших профільних компаній в цьому сегменті. Як і у випадку з зерновими, далося взнаки глобальне зниження цін на рослинні олії, яке стало найбільшим серед всіх груп продовольства, що входять до Індексу цін ФАО, сягнувши 33% за 2023 рік», – підсумував Микола Пугачов.

Відвантаження українського зерна з Констанци в січні скоротилися майже на 40%

Відвантаження українського зерна з порту Констанці в січні скоротилися на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що свідчить про більш активне використання Україною власних портів.

Про це повідомляє Reuters, пише «АПК-Інформ».

В січні через порт пройшло транзитом 436 тис. т українського зерна порівняно з 700 тис. т за аналогічний місяць минулого року.

У румунських трейдерів виникає занепокоєння, що експортні маршрути, створені за останні два роки, будуть втрачені. Однак деякі ринкові аналітики вважають, що обсяги транзиту відновляться навесні.

Цезар Георге з консультаційної компанії AGRIColumn зазначив, що наразі на ринку спостерігається затишшя, адже українські аграрії стримують продаж зерна за поточними низькими цінами, але експорт має відновитися вже у березні-квітні.

У 2023 році українське зерно склало приблизно 40% від загального обсягу перевалки в Констанці, або 14 млн т (+62%), порівняно з 13 млн на кінець листопада та з 8,6 млн за весь 2022 рік.