Агровісник від 28 серпня

Польща має намір внести зміни до аграрної політики ЄС в зв’язку з майбутнім членством України

Польща протягом першої половини 2025 року візьме головування в Європейському Союзі, під час якого має намір продовжити обговорення і реалізацію «зеленого курсу», внести зміни до Єдиної сільськогосподарської політики і визначити умови майбутнього членства України в ЄС, заявив міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на interfax.

«Ми хочемо, щоб обговорення «зеленого курсу» тривало. Ми також хочемо внести деякі нові зміни до положень Єдиної сільськогосподарської політики. Треба пам'ятати, що Україна має дуже великий виробничий потенціал і є великим експортером зерна, тому необхідно внести зміни до Єдиної аграрної політики, щоб запровадити регламенти, які забезпечили б стабільність окремих сільськогосподарських ринків у Європейському Союзі», – наводяться його слова на сайті Міністерства сільського господарства Польщі.

На зустрічі з фермерами Свентокшиського воєводства Секерський нагадав, що захисні механізми, запроваджені постановою Європейської Комісії, були активовані ще в червні. Після того, як порогове значення було перевищено імпортом з України щодо вівса, цукру, яєць, а віднедавна і меду, ЄК запустила так званий автоматичний стопор і ввела тарифи на цю продукцію.

Очільник польського Мінсільгоспу впевнений, що ці механізми необхідні, однак при цьому він також розуміє ситуацію, наприклад, Іспанії, яка імпортує зерно з України через своє розвинене свинарство.

«Для нас це проблема, тому що Польща експортує приблизно 12-13 млн тонн зерна, і найчастіше ті самі ринки, на які ми експортуємо, у нас відбирають українські або російські експортери», – пояснив польський міністр.

Як повідомлялося, Секерський минулого тижня заявив, що Польща має намір допомогти Україні та Молдові під час вступу до Євросоюзу і поділиться своїм досвідом інтеграції з державними чиновниками обох країн. Літні студії з обміну досвідом уже стартували в Польщі.

Україна нарощує постачання шротів до ЄС

Країни ЄС за результатами 2023/24 МР (липень – червень) сумарно імпортували 19,75 млн т основних видів шротів (соняшниковий, соєвий та ріпаковий).

Цей показник виявився лише на 1% більшим, ніж обсяги імпорту попереднього сезону, повідомляє «АПК-Інформ» із посиланням на оновлені дані Єврокомісії, пише agroportal.ua.

Водночас у структурі імпорту зафіксоване збільшення на 18% до показника попереднього сезону обсягів імпорту соняшникового шроту та зменшення імпорту соєвого і ріпакового шроту на 2% і на 3% відповідно.

Також спостерігається збільшення обсягів імпорту шротів з України та збільшення її частки як основного постачальника цієї продукції. Зокрема, за результатами 2023/24 МР, згідно з даними Єврокомісії, Україна забезпечила 11% усіх імпортних партій основних видів шротів, поставивши до країн ЄС 2,1 млн т цієї продукції. У 2021/22 МР цей показник складав лише 5% (1,1 млн т).

Порівняно з показниками 2022/23 МР зафіксоване збільшення у 2,1 раза імпорту з України ріпакового шроту (до 148 тис. т), на 33% – соєвого шроту (до 531 тис. т) та на 14% – соняшникового шроту (до 1,44 млн т).

Водночас, за офіційними статистичними даними України, сумарний обсяг експорту основних видів шротів з України до країн ЄС у 2023/24 МР (липень – червень) склав 2,92 млн т, що на 36% перевищує показник попереднього сезону. Зокрема, обсяги експорту до ЄС ріпакового шроту оцінюються у 310 тис. т (більше в 4,3 раза), соняшникового шроту – 2,01 млн т (+28%) та соєвого шроту – 547 тис. т (+19%).

Загалом, незважаючи на те, що Україна суттєво поступається за обсягами постачань у натуральному вираженні основних видів шротів до країн ЄС, вона посідає третю позицію серед експортерів цієї продукції.

Жнива-2024: в Україні розпочали збирати цукрові буряки

В Україні намолочено 32,02 млн тонн нового врожаю, який зібраний на площі 8 040,3 тис. га. Аграрії Вінниччини розпочали збирання цукрових буряків.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Загалом зібрано 28,59 млн тонн зернових та 3,42 млн тонн олійних.

Так, у розрізі культур:

• пшениці – обмолочено на площі 4 858,9 тис. га , намолочено 21,74 млн. тонн;
• ячменю – обмолочено 1 399,2 тис. га , намолочено 5,5 млн тонн;
• гороху – обмолочено на площі 207,6 тис. га, намолочено 458,5 тис. тонн;
• проса – обмолочено 11,9 тис. га, намолочено 20 тис. тонн;
• гречки – обмолочено 4,3 тис. га, намолочено 6,2 тис. тонн;
• ріпаку – обмолочено 1 227,7 тис. га, намолочено 3 361,9 тис. тонн насіння.

По збиранню зернових лідирують аграрії Одещини – там обмолочено 1080,7 тис. га. Найвища урожайність в Хмельницькій області з показником 65,5 ц/га.

7 областей вже збирають соняшник, який обмолочено на 46,7 тис. га.

Чотири області приступили до збирання сої яка обмолочена на площі 6,6 тис. га.

Україна та Індія підписали угоду про співпрацю в агросфері

Уряди України та Республіки Індія підписали Угоду про співпрацю у галузях сільського господарства та харчової промисловості.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на пресслужбу Мінагрополітики.

Зазначається, що мета угоди – розширити взаємовигідну співпрацю, створити сприятливі умови для ринкових відносин та підвищити національну продовольчу безпеку країн.

Документ підписали виконуючий обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький та перший заступник міністра закордонних справ Республіки Індія Вікрам Місрі. Угода була підписана за участі Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді.

Угода передбачає співпрацю в таких сферах:

• обмін інформацією щодо законів, стандартів і зразків продукції, що становлять взаємний інтерес;
• обмін інформацією між відповідними науково-дослідними інститутами в галузі сільського господарства та харчової промисловості щодо науково-практичної діяльності (ярмарки, виставки, конференції, симпозіуми тощо);
• проведення спільних наукових досліджень з генетики, селекції, біотехнології, захисту рослин, збереження продуктивності ґрунтів, механізації, водних ресурсів тощо та взаємного застосування наукових результатів;
• обмін досвідом у галузі тваринництва на основі сучасних наукових досліджень та технологій з метою збільшення високопродуктивних молочних порід великої рогатої худоби та обміну генетичними ресурсами тощо;
• обмін досвідом у сфері рослинництва, зокрема зернових та зернобобових культур (технології вирощування, управління дослідженнями, зберігання, переробка та збут);
• обмін досвідом у сфері насінництва на основі сучасних технологій; обмін інформацією щодо сертифікації насіннєвого матеріалу відповідно до законодавства Сторін;
• співробітництво у сфері експертизи сортів рослин та захисту прав на сорти рослин, обмін зразків насіння на вигідних умовах, зокрема за принципом «давай і бери»;
• вивчення ефективності та можливості реалізації різних видів зрошення, зокрема мікрозрошення, що включає в себе крапельне зрошення;
• проведення наукових досліджень щодо ефективного використання різних добрив для їх подальшої реєстрації;
• співробітництво у сфері торгівлі сільськогосподарською та продовольчою продукцією;
• сприяння створенню спільних підприємств та обмін інформацією щодо розвитку ринків збуту продовольчих товарів;
• обмін інформацією та методологією щодо ефективного використання харчових та пакувальних технологій;
• співробітництво в галузі сільськогосподарських досліджень та питань безпечності харчових продуктів та їх стандартів;
• співробітництво в аквакультурі та рибному господарстві, зокрема: обмін досвідом у сфері технологій аквакультури риб та безхребетних, управління національним фондом рибогосподарських водних об'єктів України та Індії та їх раціональне використання для цілей аквакультури тощо.ч’

Угода набирає чинності з дати її підписання і діє протягом п'яти років.