Агровісник від 10 вересня

FАО знизила прогноз світового виробництва зернових у 2024 р

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН у вересневому огляді знизила прогноз світового виробництва зернових у 2024 р. на 2,8 млн тонн порівняно з липневою оцінкою, що зумовлено зниженням прогнозів урожаю фуражних зернових. У результаті проведеного перегляду обсяг виробництва зернових у світі у 2024 р. може становити 2,851 млрд тонн, що близько до показників минулого року.

Про це повідомляє АПК-Інформ, пише agronews.ua.

«Відповідно до скоригованого в бік зниження прогнозу, обсяг виробництва фуражних зернових у світі в п.р. становитиме 1,523 млн тонн, скоротившись на 7 млн тонн порівняно з липневим значенням, що на 9,4 млн тонн (на 0,6%) нижче за рівень 2023 р. Зниження прогнозу головним чином пояснюється тим, що спекотні та посушливі погодні умови негативно позначилися на прогнозах урожаю у Європейському союзі, Мексиці та Україні», – зазначили аналітики.

Прогнозований FАО обсяг торгівлі зерновими у світі у 2024/25 МР становить 485,6 млн тонн, що на 4,5 млн тонн вище за липневий показник, але на 3,3% нижче за рівень попереднього сезону. При цьому прогнозований обсяг торгівлі фуражними зерновими у світі в поточному сезоні збільшений порівняно з липневим прогнозом на 2 млн тонн.

«Зроблений перегляд зумовлений головним чином підвищенням прогнозу щодо обсягу торгівлі кукурудзою у світі у зв’язку з очікуваним збільшенням експорту зі США на тлі збільшення прогнозного обсягу виробництва, а також підвищенням попиту з боку Мексики та В’єтнаму», – йдеться в повідомленні.

Прогнозований обсяг торгівлі пшеницею у світі в сезоні-2024/25 років був також збільшений – на 1,2 млн тонн, до 199,4 млн тонн. Перегляд прогнозу в бік підвищення загалом зумовлений очікуваним збільшенням поставок пшениці з Казахстану та США у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, урожаями, а також збільшенням обсягу закупівель з боку країн ЄС.

Жнива-2024: в Україні зібрано понад 35 млн тонн нового врожаю

В Україні намолочено 35,1 млн тонн нового врожаю, який зібраний на площі 9 548,9 тис. га. Загалом зібрано 29,1 млн тонн зернових, 5,8 млн тонн олійних та 188,9 тис. тонн цукрового буряку.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур:

• пшениці – обмолочено на площі 4 902,1 тис. га, намолочено 21, 8 млн. тонн;
• ячменю – обмолочено 1 412,6 тис. га , намолочено 5, 5 млн тонн;
• гороху – обмолочено на площі 212,2 тис. га, намолочено 461,6 тис. тонн;
• проса – обмолочено 40,8 тис. га, намолочено 78,8 тис. тонн;
• гречки – обмолочено 28,9 тис. га, намолочено 45,4 тис. тонн;
• ріпаку – обмолочено 1 265,9 тис. га, намолочено 3 414,6 тис. тонн насіння;
• соняшнику – обмолочено 780,8 тис. га, намолочено 1389,6 тис. тонн насіння;
• сої – обмолочено 541 тис. га, намолочено 1 007,3 тис. тонн насіння.

По збиранню зернових лідирують аграрії Одещини, які обмолотили 1094 тис. га. По урожайності попереду сільгоспвиробники Хмельниччини з показником 65,4 ц/га.

Аграрії шести областей – Вінниччини, Волині, Львівщини, Полтавщини, Тернопільщини та Буковини – збирають цукрові буряки, яких вже викопано на площі 3,9 тис. га.

Аграрії одинадцяти областей збирають кукурудзу, якої обмолочено на площі 98,8 тис. га. Практично всі області збирають насіння соняшника.

Новий очільник Мінагрополітики назвав головні завдання на посаді

Аграрії забезпечують чималу частину валютної виручки в державному бюджеті, стабільність, продовольчу безпеку і соціальну рівність в Україні.

На цьому наголосив новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль під час зустрічі з колективом, передає пресслужба Мінагрополітики, пише agro-business.com.ua.

Він зауважив, що від міністерства країна чекає результату – врожаю, продажів, стабільності.

Віталій Коваль підкреслив, що одне з важливих завдань, які стоять перед міністерством, – розвивати галузь глибинної переробки. Особливо це стосується відновлення та становлення тваринництва. Щоб Україна зайняла свою нішу на мапі світу як виробник агропродукції з доданою вартістю.

Про це ж з трибуни Верховної Ради України заявив Віталій Коваль перед призначенням його міністром агрополітики, говориться у повідомленні парламенту.

«…Я вам гарантую, що аграрний сектор буде сектором глибинної переробки, і українська земля буде фундаментом для того, щоб ми на ній вирощували продукцію, цю продукцію переробляли, експортували до максимальної кількості країн, забезпечили продовольчу безпеку, і аграрний комплекс став по-справжньому агроіндустріальним», – сказав він.

Віталій Коваль закликав народних депутатів підтримати всі ініціативи, щоб Україна стала агроіндустріальною країною, і щоб слова «аграрій України» звучали гордо у всьому світі.

Серед найбільших викликів, які стоять перед агросектором, він назвав забезпечення валютної виручки, зростання агроекономіки та відновлення довіри аграріїв до влади.

«Програми, які ми з вами затвердили, маємо наповнити не тільки бюджетними коштами, а й коштами наших партнерів для того, щоб продукція була конкурентною, і ми могли на всіх континентах гарантувати продовольчу безпеку», – наголосив Коваль.

Він пообіцяв відновити суб'єктність Мінагрополітики, щоб АПК був драйвером розвитку всієї економіки, особливо в суміжних галузях машинобудування та галузях, які дадуть змогу зробити імпортозаміщення.

Ринок сої: експортні ціни в Україні зростають слідом за світовими котируваннями

В Україні посилюється конкуренція між експортерами та переробниками сої на тлі зниження прогнозів урожаю. Протягом тижня котирування на світових біржах перевищили експортні ціни попиту на українську сою.

Про це повідомляє GrainTrade.

Експортні закупівельні ціни на ГМО-сою в Україні за тиждень виросли ще на 5-10 $/т до 375-380 $/т або 17300-17500 грн/т з доставкою до портів Чорного моря, тоді як переробники з доставкою на завод пропонують 16000-17000 грн/т.

Експортні ціни на сою без ГМО також виросли в портах на 5-10 $/т до 410-420 $/т або 19700-20000 грн/т, але переробники готові платити 19500-20000 грн/т з доставкою на завод. На DAP – кордон Польщі та Угорщини ціни попиту виросли на 5-10 €/т до 400-410 €/т.

Україна у 2023/24 МР експортувала рекордні 3,26 млн т сої, що на 5% перевищило попередній рекорд 3,1 млн т сезону 2022/23. Поставки сої до Єгипту виросли у 2,1 рази, тоді як експорт до ЄС скоротився на 22%, а до Туреччини – на 26%.

Листопадові ф’ючерси на сою в Чикаго за тиждень виросли на 4,5% до 375 $/т (-1,8% за місяць) на тлі погіршення стану посівів у США та прогнозів сухої спекотної погоди на 2 наступних тижні, яка скоротить потенціал урожаю.

Кількість посівів сої у США у доброму або відмінному стані за тиждень зменшилася на 2% до 65% (53% торік). За оцінками агенції StoneX, попри зниження урожайності сої у США загальний збір виросте завдяки збільшенню посівних площ.

Експорт сої з США у липні виріс у порівнянні з червнем на 11,62% до 1,495 млн т, що на 17,04% перевищило показник липня 2023 р. Водночас експорт шроту зменшився у порівнянні з минулим роком на 6,1% до 1,018 млн т.

За прогнозом бразильської агенції AgRural, у 2024/25 МР площі сівби сої в країні виростуть у порівнянні з попереднім сезоном на 0,9% до 114,66 млн акрів або 46,4 млн га (USDA оцінює їх у 116,9 млн акрів або 47,3 млн га), а загальне виробництво складе 168 млн т.

У центральній частині Бразилії зберігається суха погода з температурами 35-38°С, яка не дозволяє приступити до сівби сої, тому фермери очікують сезону дощів, що має розпочатися у вересні. Підсумки сівби визначать, чи виправдаються прогнози рекордного урожаю сої в країні, які зараз тиснуть на світові ціни.

Осіння посівна-2024: в Україні сіють озимий ріпак у 18-ти областях

Українські аграрії засіяли вже 639,9 тис. га. Сівбу озимих зернових культур проводять аграрії Вінниччини, Львівщини та Буковини. Озимий ріпак сіють аграрії 18-ти областей.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема, посіяно:

• озимої пшениці – 101,1 тис. га;
• озимого ячменю – 3,7 тис. га;
• озимого жита – 0,4 тис. га;
• озимого ріпаку – 534,7 тис. га.

Аграрії Волинської, Рівненської та Тернопільської областей завершили сівбу озимого ріпаку.