Агровісник від 01 жовтня

Осіння посівна-2024: озимими зерновими в Україні засіяно третину запланованих площ

Згідно з оперативними даними Мінагрополітики, станом на 30 вересня озимими зерновими культурами в Україні було засіяно 1,82 млн га, або 35% від прогнозу (5,188 млн га).

Про це йдеться на apk-inform.com.

Зокрема, станом на звітну дату було засіяно:

• озимою пшеницею – 1,666 млн га, або 37% від прогнозу (4,479 млн га);
• озимим ячменем – 119,4 тис. га, або 19% від прогнозу (638,5 тис. га);
• озимим житом – 34,8 тис. га, або 49% від прогнозу (70,5 тис. га).

Як уточнюється, наразі сівба озимих зернових проводиться в усіх областях України, крім Луганської.

Крім того, сільгоспвиробники 16 областей сіють озимий ріпак, яким уже засіяно 932,9 тис. га, або 83% від прогнозу (1,123 млн га).

«Аграрії Волинської, Львівської, Закарпатської, Одеської, Рівненської, Чернігівської та Тернопільської областей завершили сівбу вказаної культури», – уточнили в міністерстві.

Зазначається, що станом на 2 жовтня 2023 року площа сівби озимих зернових в Україні оцінювалася в 1,906 млн га, що становило 37,2% від запланованого, озимим ріпаком в Україні було засіяно 1,087 млн га, або 89,7% від прогнозу.

Ринок соняшнику: закупівельні ціни в Україні виросли до 23000 грн/т

Закупівельні ціни на соняшник в Україні продовжують зростати на тлі зниження прогнозів урожаю та підвищення цін на шрот та олію.

Про це повідомляє agro-business.com.ua із посиланням на GrainTrade.

Зазначається, що загальний урожай буде меншим, ніж прогнозовані USDA 12,5 млн т та зібрані у 2023/24 МР 15,5 млн т. Це посилює попит з боку переробників, які протягом тижня підняли ціни на соняшник з олійністю 52% ще на 500-800 грн/т до 22500-23000 грн/т з доставкою на завод. Проте фермери стримують продажі в очікуванні подальшого зростання цін.

За тиждень в портах України ціни попиту на соняшникову олію виросли на 20-30 $/т до 970-990 $/т, а на соняшниковий шрот – на 5-10 $/т до 200-210 $/т, що підтримує ціни на соняшник.

Експортні ціни попиту на соняшник також виросли на 20 $/т до 500-510 $/т DAP Болгарія, що з урахуванням логістики та мита еквівалентно 20000 грн/т FCA та свідчить про переоціненість українського соняшника.

Зниження цін на нафту та підвищення Індією мита на імпорт рослинних олій мало б минулого тижня призвести до зниження біржових котирувань, але листопадові ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії з понеділка виросли на 5,2% і лише у п’ятницю впали на 2,4% до 4052 рінггитів/т або 983 $/т.

Грудневі ф’ючерси на соєву олію на біржі в Чикаго за 19-25 вересня виросли на 9%, а за четвер – п’ятницю на тлі фіксування прибутків трейдерами впали на 4% до 934 $/т, що відповідає рівню минулого місяця. Протягом вересня котирування падали до 859 $/т та сягали 971 $/т на тлі складної погоди в Бразилії під час сівби сої.

Прогнозовані на найближчі дні опади в Бразилії уповільнили зростання цін на сою та соєву олію. Якщо сезон дощів принесе сильні опади в центральні регіони наступного тижня, то ціни на всі олійні культури сильно знизяться.

Зростання цін на овочі: причини та прогнози

Цієї осені споживачі в Україні зіткнулися з помітним підвищенням цін на овочі, що входять до традиційного «борщового набору». Картопля, цибуля, морква та капуста подорожчали значно більше, ніж у попередні роки. Основні причини цього явища – несприятлива погода, підвищений попит та зовнішні ринкові фактори.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Укрінформ.

На початку сезону картопля коштувала дешевше, ніж торік, але після збирання ранніх сортів ситуація кардинально змінилася. Через посуху врожайність картоплі знизилася на 20-30%. Як зазначає Ольга Самойліченко, виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі, «професійні виробники не могли копати картоплю через дуже сухий ґрунт». Через це виник дефіцит, який спричинив імпорт картоплі з Польщі та Литви. Скупники також активно піднімають ціни, що змушує супермаркети продавати картоплю по 24-30 гривень за кілограм. Самойліченко додає, що подальший ріст цін буде залежати від погодних умов під час збирання пізніх сортів.

Ціни на цибулю та моркву також зростають. Закупівельна ціна цибулі вже збільшилася на 16% і продовжує зростати. Причиною цього є сильні дощі, які вплинули на збирання врожаю в південних регіонах. Аналітики зазначають, що дощі можуть погіршити якість цибулі, яка залишилася в полі.

Щодо моркви, її вартість вже вдвічі більша, ніж торік, і продовжує зростати через «сортове міжсезоння», коли середні сорти вже зібрані, а пізні ще не почали збирати.

Ціна капусти також підскочила. Наразі вона коштує 25-35 гривень за кілограм, що втричі дорожче, ніж у вересні минулого року. Основна причина – збирання пізніх сортів ще не розпочалося, що створює дефіцит на ринку. Втім, у жовтні очікується стабілізація цін, коли на прилавки надійде більше пізньої української капусти.

Томати продовжують бити цінові рекорди. Цього тижня ціни на тепличні томати досягли 50-60 гривень за кілограм, що є найвищим показником за останні сім років. Це пов'язано з втратою значної частини врожаю ґрунтових помідорів через несприятливі погодні умови. Водночас ціни на огірки почали знижуватися, оскільки споживачі втратили інтерес до них через високу вартість. Тепличні комбінати змушені знижувати ціни на 11% через падіння попиту.

Подорожчання овочів борщового набору в Україні пов'язане з комплексом факторів, включно з погодними умовами, дефіцитом та зростанням попиту. Найближчими місяцями ціни можуть стабілізуватися, але певні овочі, як картопля та капуста, ймовірно, залишатимуться дорогими до весни.

Жнива-2024: українські аграрії вже зібрали понад 50 млн тонн врожаю

Станом на 27 вересня 2024 року в Україні намолочено 50,4 млн тонн нового врожаю, який зібраний на площі 14,2 млн га.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що загалом зібрано 34,3 млн тонн зернових, 13,6 млн тонн олійних та 2,5 млн тонн цукрового буряку.

Так, станом на звітну дату у розрізі культур зібрано:

• пшениці – обмолочено на площі 4,9 млн га, намолочено 22,3 млн тонн;
• ячменю – обмолочено 1,4 млн га, намолочено 5,5 млн тонн;
• гороху – обмолочено на площі 212,2 тис. га, намолочено 465,3 тис. тонн;
• кукурудзи – обмолочено 920,7 тис. га, намолочено 4,7 млн тонн;
• проса – обмолочено 77,7 тис. га, намолочено 147,8 тис. тонн;
• гречки – обмолочено 78,3 тис. га, намолочено 115,5 тис. тонн;
• соняшнику – обмолочено 3,3 млн га, намолочено 6,6 млн тонн насіння;
• сої – обмолочено 1,6 млн га, намолочено 3,5 млн тонн насіння;
• ріпаку – обмолочено 1,3 млн га, намолочено 3,5 млн тонн насіння.

По валовому збору зернових лідирують сільгосптоваровиробники Одещини – 4,2 млн тонн, Полтавщини – 2,9 млн тонн та Дніпропетровщини – 2,5 млн тонн.

По урожайності попереду аграрії Хмельниччини з показником 65,5 ц/га, Буковини – 60,1 ц/га та Івано-Франківщини – 58,9 ц/га.

На Балканах найнижчий за 15 років урожай і проблеми з якістю

Екстремальна літня спека та посуха на Балканах значно знизили оцінки врожайності кукурудзи та соняшнику – основних літніх культур у регіоні.

Румунія та Болгарія є одними з найбільших виробників насіння соняшнику в ЄС разом із Францією та Угорщиною, але цей рік був досить складним, йдеться на agroportal.ua.

Врожайність соняшнику в Болгарії, за оцінками експертів, знизилася до 1,55 т/га, в той час як у Румунії фермери очікують зібрати 1,45 т/га. Порівняно з попереднім роком, який також певною мірою постраждав від посухи, врожайність знизилася на 16,2% в Болгарії і на 32,5% в Румунії. Порівняно з середнім 5-річним показником врожайність, відповідно, на 29% та 34,7% менша.

Врожайність кукурудзи в Болгарії впала ще більше, оскільки ця культура менш стійка до дефіциту води, а більша частина регіону в цілому не зрошується. Врожайність оцінюється на рівні 3,45 т/га, що на 22,5% менше, ніж торік, і на 38% менше, ніж у середньому за 5 років. Врожайність кукурудзи в Румунії прогнозується на рівні 3,5 т/га, що на 22% менше, ніж у 2023 році, і на 19% менше, ніж у середньому за 5 років.

Спека також призвела до збільшення у кукурудзі вмісту афлатоксинів, рівень яких істотно різниться від поля до поля. Це ускладнює роботу трейдерів, а продажі до «вибагливих» напрямків, таких як Мальта, практично зупинено. Ситуація, однак, не обмежується лише Болгарією та Румунією – інші балканські країни мають подібні проблеми, і це неминуче спричинить певну напругу та волатильність на ринках.

Водночас соняшник має нижчий вміст олії – більшість пропозицій знаходиться на рівні 41-42%, і це разом із найнижчим виробництвом за останні 15 років, як у Болгарії, суттєво вплине на переробників, які, за оцінками, перероблятимуть менше в цьому сезоні, оскільки загальна пропозиція соняшнику на Балканах і в Чорноморському регіоні зменшилася приблизно на 10-15%.

Водночас Болгарія та Румунія цього року зібрали рекордні врожаї пшениці та ячменю. За оцінками експертів, близько 70-75% пшениці має борошномельну якість – найкращу за останнє десятиліття.

«Це дозволить регіону стати надійним експортером борошномельної пшениці та підвищити значення Балкан, особливо зараз, коли виробництво та якість на заході ЄС дуже низькі, а традиційні покупці шукають зерно деінде», – вважають фахівці.