Агровісник від 12 листопада

Держбюджет-2025: на розвиток АПК передбачено понад 6 млрд грн

Уряд затвердив проект Державного бюджету на 2025 рік, в якому передбачено понад 6 млрд гривень на розвиток аграрної галузі. Зокрема, 1 млрд грн на розвиток тваринництва та агропереробної галузі, повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

«Попри війну та складні умови в Державному бюджеті передбачена суттєва підтримка аграріїв, бо це економічний фундамент. Важливий момент для розвитку агросектору – один млрд гривень на підтримку тваринництва і переробної галузі. Це кошти, які надійдуть до Держбюджету від проекту «Земельний банк» із аукціонів від оренди ділянок. Відбілення ринку землі стало переломним фактором для підтримки агросектору», – наголосив Віталій Коваль.

Також у Держбюджеті передбачено 4 726 млн грн на виплату дотацій на гектар сільгоспвиробникам та на утримання корів, овець та кіз.

Крім того, 200 млн грн заплановані на відновлення і будівництво меліоративних систем. Ще 5 млн грн – на компенсацію ЄСВ сімейним фермерським господарствам. А також 80 млн грн – на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам.

До цього всього, 1,37 млрд на видачу грантів, в тому числі, на сади і теплиці, та 1 млрд грн – на розмінування сільськогосподарських земель.

Осіння посівна-2024: Озимими зерновими в Україні лишилося засіяти менше 5% запланованих площ

Як свідчать оперативні дані Мінагрополітики, станом на 11 листопада озимими зерновими культурами в Україні було засіяно 4,998 млн га, або 96% від прогнозу (5,188 млн га).

Зокрема, на звітну дату, було засіяно:

• озимою пшеницею – 4,352 млн га, або 97% від прогнозу (4,479 млн га);
• озимим ячменем – 577,8 тис. га, або 90% від прогнозу (638,5 тис. га);
• озимим житом – 68,1 тис. га, або 97% від прогнозу (70,5 тис. га).

«Аграрії Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської областей завершили сівбу озимих зернових», – йдеться у повідомленні.

Крім того, триває фінальна стадія посівної озимого ріпаку, яким уже засіяно 1,08 млн га, або 96% від прогнозу (1,123 млн га).

«Аграрії 12 областей завершили сівбу вказаної культури», – уточнили в міністерстві.

Станом на 13 листопада 2023 р. озимим ріпаком в Україні було засіяно 1,151 млн га, або 95% від прогнозу, площа сівби озимих зернових оцінювалася в 4,514 млн га, що становило 88% від запланованого.

З 1 січня 2025 року Китай може дозволити імпорт українського гороху

Український ринок гороху залишається стабільним щодо цін, проте аналітики очікують можливий прорив у 2025 році завдяки відкриттю китайського ринку для продукції українського походження.

Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного у межах ВАР, пише agroportal.ua.

Зазначається, що наразі українські посередники пропонують стандартні закупівельні ціни, однак потенційний доступ до одного з найбільших ринків світу може змінити ситуацію.

«Станом на листопад ціни на горох на внутрішньому ринку утримуються на стабільному рівні. Зараз на Західному контейнерному терміналі в Тернополі закупівельні ціни коливаються у межах 15,1-15,2 тис. грн/т. Посередники пропонують схожі ціни в інших областях, які варіюються в діапазоні 14,8-15 тис. грн/т. На портах ціни трохи вищі – 15,5-16 тис. грн/т залежно від якості продукції та умов постачання», – повідомляють аналітики.

Сьогодні великими імпортерами українського гороху залишаються Індія, Туреччина та країни ЄС, але вже ведуться перемовини з Китаєм щодо потенційного експорту з початку 2025 року.

«Наразі тривають активні перемовини щодо відкриття ринку Китаю для українського гороху. За останніми даними, є ймовірність, що вже з 1 січня 2025 року Китай може дозволити імпорт української продукції. Якщо цей ринок відкриється, це стане вагомим кроком для українських виробників, оскільки дозволить суттєво збільшити обсяги експорту», – вважають у ПУСК.

Очікується, що нові можливості експорту до Китаю позитивно вплинуть на цінову ситуацію на ринку гороху.

«Це відкриття може стати серйозним фактором для ринку, який дозволить утримувати високий рівень цін протягом наступних сезонів. Навіть якщо Китай не розпочне масові закупівлі з початку 2025 року, потенційний попит наступного сезону вже сьогодні створює додатковий оптимізм серед українських виробників гороху», – додають аналітики.

Жнива-2024: аграрії України вже намолотили майже 69 млн тонн зерна

Станом на 8 листопада 2024 року в Україні вже намолочено 68,9 млн тонн нового врожаю зернових та олійних культур.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

«Загалом зібрано 49,9 млн тонн зернових та майже 19 млн тонн олійних», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що українські аграрії зібрали зернові та олійні культури нового врожаю на площі 18,9 млн га.

Зокрема, аграрії повністю обмолотили площі пшениці, ячменю та гороху. Пшениці намолочено 22,3 млн тонн із 4,9 млн га, ячменю – 5,6 млн тонн із 1,4 млн га, а гороху – 470,4 тис. тонн із 212,2 тис. га.

Крім того, кукурудзу зібрано на 3,3 млн га (або 83% площ), намолочено 20,2 млн тонн. Проса намолочено 160,3 тис. тонн, а гречки – 127,2 тис. тонн.

Показники збору соняшнику становлять 9,7 млн тонн із 4,7 млн га (або 95% площ), сої – 5,8 млн тонн із площі 2,5 млн га (або 96% від засіяних). Також ріпаку зібрали 3,5 млн тонн із 1,3 млн га (або 100% площ).

У Мінагрополітики зауважили, що по валовому збору зернових лідирують сільгосптоваровиробники Одещини – 4,4 млн тонн, Полтавщини – 4,1 млн тонн та Чернігівщини – 4 млн тонн.

При цьому по урожайності попереду аграрії Хмельниччини з показником 74,9 ц/га, Чернігівщини – 68,3 ц/га та Буковини – 66,5 ц/га.

Станом на 8 листопада аграрії 16 областей продовжують збір цукрових буряків. Уже викопано 10,7 млн тонн солодких коренів на площі 223,2 тис. га (87%).

В Україні запрацював новий реєстр зберігання зерна

Міністерство аграрної політики та продовольства розробило та впровадило інформаційно-комунікаційну систему «Основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстр зернового складу».

Із актуальною інформацією щодо роботи Реєстру можна ознайомитися на офіційному сайті ДП «Держреєстри України», пише agro-business.com.ua.

Переваги впровадження Реєстру складських документів на зерно:

• розміщення реєстру на Єдиній платформі реєстрів державних органів на «Дія.Engine»;
• реалізована можливість керування бланками в частині їх переміщення між складами;
• доступ елеваторів до роботи з реєстром через веб-браузер (управління доступом користувачів реалізовано безпосередньо в системі та доступно керівнику елеватора);
• наявність АPI-інтерфейсу для інформаційного обміну з обліковими системами зернових складів;
• використання електронного цифрового підпису для авторизації користувачів;
• реалізовані робочі кабінети для банківських установ;
• інтеграція реєстру з ЄДР (Єдиним державним реєстром юридичних осіб);
• нові формати звітності.

«Мінагрополітики продовжує рух у бік цифровізації для спрощення доступу до послуг. Впровадження Реєстру зберігання зерна створює передумови переходу на безпаперові технології та запровадження електронного складського документу на зерно. Також створює можливість інтеграції з торговельними майданчиками для розвитку ринку зерна України», – зазначив міністр агрополітики Віталій Коваль.

Як йдеться у повідомленні міністерства, щоб зареєструватися, установам та організаціям, які здійснюють діяльність у галузі збереження зерна, необхідно перейти на офіційну веб-адресу нового реєстру за посиланням: zernohub.dru.com.ua.