Агровісник від 19 листопада

Осіння посівна-2024: Більшість областей України завершили осінню посівну

Як свідчать оперативні дані Мінагрополітики, станом на 18 листопада озимими зерновими культурами в Україні було засіяно 5,06 млн га, або 98% від прогнозу (5,188 млн га).

Зокрема, до 18 листопада п.р. було засіяно:

• озимою пшеницею – 4,381 млн га, або 98% від прогнозу (4,479 млн га);
• озимим ячменем – 610,5 тис. га, або 96% від прогнозу (638,5 тис. га);
• озимим житом – 68,6 тис. га, або 97% від прогнозу (70,5 тис. га).

«Аграрії Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської областей завершили сівбу озимих зернових», – йдеться в повідомленні.

Крім того, практично завершено посівну озимого ріпаку, яким наразі засіяно 1,081 млн га, або 96% від прогнозу (1,123 млн га).

«Аграрії 12 областей завершили сівбу вказаної культури», – уточнили в міністерстві.

Зазначається, що станом на 20 листопада 2023 року площа сівби озимих зернових в Україні оцінювалася в 4,605 млн га та становила 89,8% від запланованого, озимим ріпаком в Україні було засіяно 1,159 млн га, або 95,7% від прогнозу.

Падіння цін на сою дозволяє переробникам збільшити її закупівлю

В Україні третій тиждень поспіль падають експортні закупівельні ціни на сою, що дозволяє опускати ціни переробникам, які за цей період збільшили закупівлю сої та соняшника.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на graintrade.

Протягом тижня в портах ціни на сою з ГМО знизилися на 300-500 грн/т до 17000-17500 грн/т або 360-375 $/т, а на сою без ГМО – до 19000-19500 грн/т або 410-425 $/т. Посилення конкуренції з боку Бразилії та США змушує трейдерів опускати ціни на українську сою.

На тлі зниження експортного попиту переробники опустили ціни на сою з ГМО на 500-700 грн/т до 17000-17200 грн/т з доставкою на завод, а попит на сою без ГМО залишається обмеженим.

У 2024/25 МР Україна експортувала 1,15 млн т сої (3,26 млн т за цей період торік) із прогнозованих 4 млн т, зокрема у листопаді – 230 тис т.

За даними Єврокомісії, з липня по жовтень ЄС імпортував 4 млн т сої, що відповідає торішнім темпам. У порівнянні з попереднім сезоном частка Бразилії в імпорті ЄС виросла з 1,7 млн т до 2,333 млн т або 57,9%, а частка США зменшилася на 516 тис т до 1,247 млн т або 31%.

За даними AgRural, в Бразилії на 14 листопада соєю засіяно 80% запланованих площ (68% торік), що сприяє розширенню площ сівби та покращує перспективи майбутнього урожаю.

Листопадові ф’ючерси на сою на біржі в Чикаго за дві сесії виросли на 2,2% до 371 $/т (-1,3% за тиждень, +2% за місяць) на тлі рекордної переробки сої у США, яка у жовтні склала 5,44 млн т при прогнозі аналітиків у 5,35 млн т.

Експорт сої зі США за тиждень впав на 8,4% до 2,165 млн т (з них 1,39 млн т були поставлені до Китаю), а загалом у сезоні сягнув 17,48 млн т, що на 9,2% випереджає торішні темпи.

Китай до інаугурації Трампа буде нарощувати імпорт сої зі США, а потім може різко скоротити закупівлі, що вплине на котирування в Чикаго у новому році.

«еРослинництво»: Мінагрополітики запускає новий сервіс

Міністерство аграрної політики та продовольства запускає електронну систему «еРослинництво», яка об'єднає всі реєстри у сфері насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.

Про це повідомляє пресслужба відомства з посиланням на постанову уряду, ухвалену 15 листопада 2024 року, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що електронна система включатиме базу даних сортів, що складається з чотирьох взаємопов'язаних електронних реєстрів: реєстру заявок, Державного реєстру сортів рослин, Державного реєстру патентів на сорти рослин та реєстру представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин.

Також система міститиме реєстр суб'єктів насінництва та розсадництва, реєстр аудиторів із сертифікації, реєстр сертифікатів на насіння та садивний матеріал, а також реєстр органів з оцінки відповідності.

Зазначається, що постанову Кабміну розроблено на виконання Плану заходів щодо переведення публічних послуг в електронну форму; документ спрямований на виконання Україною міжнародно-правових зобов'язань у сфері європейської інтеграції.

Жнива-2024: в Україні вже зібрали 71,4 млн тонн зернових та олійних

В Україні станом на 15 листопада 2024 року вже намолочено 71,4 млн тонн нового врожаю зернових та олійних культурна площі 19,2 млн га.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

«Загалом зібрано 52,1 млн тонн зернових та майже 19,3 млн тонн олійних», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, аграрії повністю обмолотили площі пшениці, ячменю та гороху. Пшениці намолочено 22,4 млн т з 4,9 млн га, ячменю – 5,6 млн т з 1,4 млн га, а гороху – 470,5 тис. т із 212,2 тис. га.

Також зібрано кукурудзу на 3,5 млн га (або 88% площ), намолочено 22,3 млн т. Проса намолочено 161 тис. т, а гречки – 127,2 тис. т.

Показники збору соняшнику становлять 10 млн т з 4,8 млн га (або 97% площ), сої – 5,9 млн т із площі 2,6 млн га (або 98% від засіяних). Крім того, ріпаку зібрали 3,5 млн т з 1,3 млн га (або 100% площ).

У міністерстві зазначили, що по валовому збору зернових лідирують сільгоспвиробники Одещини – 4,6 млн т, Чернігівщини – 4,2 млн. т та Полтавщини – 4,1 млн т.

Водночас за показниками врожайності попереду аграрії Хмельниччини – 76,9 ц/га, Чернігівщини – 69,1 ц/га та Тернопільщини – 66,8 ц/га.

Наразі аграрії 16 областей завершують збір цукрових буряків. Уже викопано 11,4 млн т солодких коренів на площі 228,1 тис. га (92%).

Проблема бронювання може вплинути на весняну посівну

Виручка від експорту української агропродукції значно зросла нинішнього маркетингового року, однак суттєвим викликом залишається питання бронювання працівників.

Про це заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук, повідомляє пресслужба ВАР.

Він зазначив, що за перші чотири місяці поточного маркетингового року, який розпочався у липні, Україна експортувала агропродукції на $1,5 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільші доходи були отримані від експорту пшениці, ячменю, кукурудзи та соняшникової олії.

«Ми маємо показники, які демонструють, що навіть в умовах війни Україна залишається надійним постачальником продовольства. У жовтні, попри обстріли портової інфраструктури, було експортовано понад 6,5 млн т зернових і олійних культур. Ми показали світу, що здатні виконувати свої зобов’язання», – зазначив Денис Марчук.

На тлі успіхів у експорті аграрії стикаються з труднощами, пов’язаними з нестачею робочої сили. Питання бронювання працівників залишається невирішеним, і це може стати критичним для підготовки до весняної посівної кампанії.

«Одне з ключових питань – це бронювання, людей катастрофічно не вистачає. Сьогодні аграрії не мають чітких правил, як працювати у новому сезоні. Невизначеність із процесом бронювання створює значні ризики для весняної посівної кампанії 2025 року», – наголосив заступник голови ВАР.

Україна також протистоїть посиленій конкуренції у сфері аграрної торгівлі.

«Країна-агресор використовує свою агропродукцію як інструмент політичного впливу, демпінгуючи ціни на зерно і соняшникову олію, особливо у країнах, які традиційно купували українську продукцію. рф є нашим головним конкурентом, який намагається витіснити Україну з міжнародних ринків. Ціновий деміпнг приваблює бідні країни. Такі дії дозволяють росіянам не лише продавати більше, але й отримувати політичні дивіденди», – підкреслив Денис Марчук.

За його словами, сьогодні вирішення проблем із бронюванням кадрів і зміцненням позицій на світових ринках є критично важливим для роботи української аграрної галузі.