Агровісник від 26 листопада

В уряді прогнозують зростання українського експорту 2025 року на 7%

В уряді зберігають прогноз зростання українського експорту 2025 року на 7%, незважаючи на менший, ніж очікувалося, врожай пізніх культур поточного року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на interfax.

«Це абсолютно об'єктивний, навіть я б сказав, такий тривіальний прогноз. Очевидно, що може бути і більш оптимістичний прогноз», – сказав він в кулуарах конференції "Матриця реформ: «Основи посилення економічного зростання для вступу в ЄС», що відбулася в Києві.

Національний банк України наприкінці жовтня в таблицях до Інфляційного звіту покращив оцінку зростання експорту товарів і послуг 2025 року лише до 0,9% із 0,5%, або до $57,7 млрд, однак у тексті самого звіту спрогнозував зниження експорту товарів і послуг 2025 року через менший урожай і слабкий попит на IT-послуги з відновленням зростання 2026 року завдяки поступовому поверненню економіки в нормальні умови функціонування.

Водночас, Качка наголосив, що потрібно брати до уваги не тільки обсяг усього врожаю, а й також мікс культур у ньому, особливо в частині експорту.

«Наприклад, якщо звернути увагу, що в нас цього року менша частка кукурудзи, відповідно, в нас більша частка сої, більша частка ріпаку, більша частка соняшнику – це товари, за якими ми маємо кращі ціни в цілому», – пояснив він.

Торговий представник додав, що змінилася цінова кон'юнктура.

«Тому зростання по зернових, по олійних на наступний рік цілком можливе й органічне. І зараз, коли ми аналізуємо ринок, ми розуміємо, що насправді заробляти більше за менших обсягів теж можливо», – підсумував Качка щодо агроекспорту.

Кукурудза з України залишається найпривабливішою для турецьких імпортерів через високу якість

Попит на імпортну пшеницю з боку турецьких покупців у найближчій перспективі може залишатися обмеженим через поточну політику квотування та достатні внутрішні запаси.

Про це повідомила Гозде Карагоз, брокер Atria Brokers, під час своєї презентації 20 листопада на онлайн-зустрічі Trend & Hedge Club, пише agravery.com.

Вона вказала на необхідність слідкувати за ходом продажів зернової з запасів Турецької зернової ради (TMO), зазначивши, що на митних складах наразі зберігається понад 1 млн т пшениці. При наявності квоти на імпорт у 15% ці запаси будуть спожиті в першу чергу.

Експерт зазначила, що після нового року, якщо продажі ТМО підуть так, як очікується, імпортери очікують отримати 50% виділеної квоти на пшеницю, а за найкращого сценарію – до 60%. Якщо це станеться, очікується зростання попиту на російську пшеницю.

Однак чутки про те, що росія потенційно може скоротити свою квоту на експорт пшениці на другу половину сезону до 8-10 млн т, можуть обмежити цінові переваги, зробивши майбутній імпорт менш привабливим.

Що стосується кукурудзи, то Туреччина вже отримує значні обсяги імпорту, причому поточна квота в 1 млн т, ймовірно, буде повністю використана до середини грудня. Очікується, що до оголошення нової квоти попит на кукурудзу залишатиметься низьким. Турецькі імпортери вже уклали контракти більш ніж на 500 тис. т понад поточну квоту.

«Незважаючи на ці обмеження, кукурудза українського походження залишається найпривабливішою для турецьких імпортерів, особливо для виробництва кормів», – додала Карагоз, зауваживши, що висока якість цьогорічної української кукурудзи продовжує задовольняти потреби турецького ринку.

Для бджолярів з'явиться система оповіщення у ДАР

Законодавчо на державному рівні буде передбачено і врегульовано питання щодо запобігання загибелі бджіл від отруєнь. Для цього вже у грудні-січні буде запущено в тестовому режимі систему оповіщення через ДАР, де, окрім інформації про обробку полів, будуть дані про можливість вивезення пасік на запилення.

Про це розповіла заступниця директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Олена Дадус, передає AgroPortal.

За її словами, Україна посідає друге місце за обсягами постачання меду на європейський ринок, і це дуже велика відповідальність для виробників і країни. Тому є низка завдань, які потрібно виконати всередині країни, і водночас державні органи, виробники та експортери повинні мати єдину позицію на європейському ринку.

Олена Дадус зазначила, що з погляду нормативно-проектної документації вже є низка напрацювань. Завдяки зусиллям галузевих асоціацій та Держпродспоживслужби переглядаються норми до правил утримання пасік, зокрема в частині захворювань. У межах євроінтеграції вже затверджено правила перевезення бджіл.

Крім того, в роботі знаходиться два законопроекти, які мають вирішити важливі питання для пасічників: «Про державне регулювання сфери захисту рослин» та «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл».

Жнива-2024: українські аграрії обмолотили вже 98% від прогнозованих площ

Станом на 21 листопада зернові та зернобобові культури в Україні було зібрано із загальної площі 10,772 млн га, що становить 97% від запланованої площі (11,068 млн га). Валовий збір зерна оцінюється в 53,373 млн тонн при середній урожайності 49,5 ц/га.

Про це повідомляє АПК-Інформ з посиланням на оперативні дані Мінагрополітики.

Наразі триває завершальна стадія збирання пізніх зернових культур, зокрема:

• кукурудзи – 23,623 млн тонн з 3,69 млн га (94% від запланованого) при врожайності 64 ц/га;
• гречки – 131,7 тис. тонн з 88,1 тис. га (99%) при врожайності 15 ц/га;
• проса – 161,33 тис. тонн з 88,2 тис. га (97%) при врожайності 18,3 ц/га.

Щодо олійних культур, то станом на 21 листопада 2024 року підходить до завершення збирання соняшнику та сої. Показники на вказану дату є такими:

• соняшник – 10,075 млн тонн з 4,855 млн га (97% від плану) при врожайності 20,8 ц/га;
• соя – 6,005 млн тонн з 2,61 млн га (99%) при врожайності 23 ц/га.

Аналітики відмічають, що врожай сої в Україні вперше досяг позначки 6 млн тонн.

Крім того, в Україні проводиться збирання цукрових буряків, які станом на 21 листопада було викопано на 251,2 тис. га (97% від запланованого), накопано 11,96 млн тонн при врожайності 476 ц/га.

Станом на 23 листопада 2023 року з 10,235 млн га (94% від прогнозу) було зібрано 55,053 млн тонн зернових і зернобобових культур. Середня врожайність на вказану дату оцінювалася в 53,8 ц/га.

Менше сої, більше кукурудзи: як зміниться структура посівних площ в Україні

Українські сільгоспвиробники, шукаючи збільшення прибутку, поточного року наростили виробництво сої до історичного максимуму – 6 млн т.

Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у коментарі Reuters, пише agroportal.ua.

За його словами, великий урожай спричинив зниження цін, і аграрії повернуться до вирощування кукурудзи 2025 року.

«Ми бачимо, що ціни на кукурудзу тримаються високо, а соєві боби падають, тому що у нас перевиробництво сої. Кукурудза може додати 0,5 млн га в 2025 році, а соя може втратити 0,5 млн га», – сказав Висоцький.

Він додав, що наступного року посівні площі під соняшником стабільно залишаться на рівні до 5,5 млн га.

Також, за його словами, посівна площа пшениці може досягти 5 млн га в 2025 році проти 4,6 млн га цьогоріч.