Агровісник від 10 грудня

Експорт українського зерна на 5 млн т перевищує торішні обсяги

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2024/25 МР станом на 6 грудня склав майже 18,9 млн т, що на 5,1 млн т, або 37% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

Про це свідчать дані Державної митної служби, які публікує Міністерство аграрної політики та продовольства України, пише agroportal.ua.

Так, пшениці цього сезону відправлено близько 9,1 млн т, що на 50% перевищує торішні обсяги. Таким чином, експортовано 56% пшениці від загального обсягу, узгодженого в зерновому меморандумі (16,2 млн т).

Постачання ячменю на зовнішні ринки склали 1,9 млн т, що у 2 рази більше показника за аналогічний період минулого року.

Жита відвантажено 10,8 тис. т, що у 12 разів більше, ніж минулого сезону (0,9 тис. т).

Кукурудзи експортовано майже 7,6 млн т, що на 14% більше відвантажень на аналогічну дату минулого сезону.

Експорт борошна з України склав 32,8 тис. т, що на 36% менше за минулорічний показник.

Від аграрної галузі держбюджет України додатково отримає 5,2 млрд грн

Державний бюджет у 2025 році додатково отримає від аграрної галузі 5,2 млрд грн. Такі розрахунки провело Мінагрополітики після зміни критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також враховуючи підвищення ставки військового збору.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

«Хочу подякувати відповідальному агробізнесу, який розуміє свою ключову роль у наповненні бюджету воюючої країни. Ваша патріотична позиція та розуміння наближають перемогу», – зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

Віталій Коваль нагадав, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5,0%. Також Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року №1332 передбачене збільшення розміру нарахованої середньої з/п працівнику, що претендує на отримання бронювання, до 2,5 мінімальних заробітних плат (станом на сьогодні 20 тис. гривень). За розрахунками Мінагрополітики, від таких підприємств додаткові надходження складуть біля 1 млрд гривень.

Розмінування: у листопаді аграрії отримали 25 тис. га розмінованих земель

Українські аграрії з початку 2024 року отримали у використання понад 255 тисяч гектарів обстежених та очищених саперами сільськогосподарських земель, із них у листопаді – майже 25 тисяч гектарів.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише agro-business.com.ua.

«В листопаді аграрії отримали у використання майже 25 тис. га обстежених та очищених саперами земель сільгосппризначення», – зауважили у відомстві.

Загалом з початку 2024 року в межах програми пріоритетного розмінування земель сільгосппризначення піротехніки обстежили понад 309 тисяч гектарів угідь, із них понад 255 тис. га вже передано в експлуатацію.

Найбільше земель було обстежено у Херсонській області – 20,7 тисячі гектарів у листопаді та 251,1 тисячі гектарів з початку 2024 року. На другому місці Миколаївська область – 4,4 тисячі гектарів у листопаді та 20,9 тисячі гектарів з початку року. Третє місце посідає Харківська область – 1 тисяча гектарів у листопаді та 22,5 тисячі гектарів з початку року.

В Україні запроваджено нові гігієнічні вимоги до агропродовольчих ринків

З 5 грудня в Україні почали діяти оновлені Гігієнічні вимоги до агропродовольчих ринків, йдеться на agravery.com із посиланням на Держпродспоживслужбу.

«Зазначені вимоги поширюються на агропродовольчі ринки, оптові ринки сільськогосподарської продукції та ринкові комплекси всіх типів незалежно від їх підпорядкування та форм власності та встановлюють гігієнічні вимоги до території, приміщень, обладнання, торговельно-технологічного устаткування, інвентаря, утримання агропродовольчих ринків, харчових продуктів та тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, що на них реалізовуються», – вказується у повідомленні.

Зокрема, операторів агропродовольчих ринків зобов’язано отримувати експлуатаційний дозвіл або реєструвати потужності агропродовольчого ринку, відповідно до вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Забороняється функціонування агропродовольчого ринку за відсутності акредитованої лабораторії. Оператори агропродовольчих ринків повинні забезпечити належні умови для роботи акредитованої лабораторії, зокрема, шляхом надання у користування службових приміщень, забезпечених опаленням, електропостачанням, вентиляцією, водопостачанням та водовідведенням.

Рада країн-виробників пальмової олії спрогнозувала ціни на наступний рік

Ціни на пальмову олію у 2025 р. можуть становити від 4000 до 5000 рингітів ($904-1130) за тонну, що буде зумовлено стагнацією виробництва на основних ринках, особливо в Індонезії та Малайзії.

Такий прогноз озвучила Рада країн-виробників пальмової олії (CPOPC), пише apk-inform.com із посиланням на OleoScope.

«Оскільки світовий попит на пальмову олію підвищується, стагнація виробництва, ймовірно, призведе до дефіциту пропозиції, що, зі свого боку, призведе до підвищення цін», – заявив заступник генерального секретаря CPOPC Датук Нагіб Вахаб.

Він зазначив, що поточний рівень цін близько 5000 рингітів ($1129,9) за тонну може бути тимчасовим, багато в чому зумовлений повенями, що тривають у Малайзії, які посилили оптимістичні настрої на ринку. Також він наголосив, що стагнація виробництва, яка посилюється старінням плантацій, непередбачуваною погодою та обмеженим розширенням нових насаджень, як очікується, призведе до напруження на світовому ринку постачань, що ще більше підштовхне ціни вгору.

CPOPC – міжурядова організація, створена у 2015 р., займається розвитком співпраці між країнами-виробниками пальмової олії. В даний час до ради входять Малайзія, Індонезія, Гондурас і Папуа-Нова Гвінея як повноправні члени, а також Колумбія, Гана, Нігерія та Демократична Республіка Конго як спостерігачі.

В даний час докладають зусиль щодо залучення Таїланду, третього за величиною виробника пальмової олії у світі, до цієї організації. У разі успіху країни-члени контролюватимуть 93-95% світового виробництва пальмової олії.