Агровісник від 17 грудня

В ДАР розпочався прийом заявок на отримання грантів для агровиробників

В Державному аграрному реєстрі (ДАР) стартував прийом заявок на третій грантовий цикл в межах грантової програми, що фінансується Європейським Союзом та ФАО. Він триватиме до 24 січня 2025 року.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, йдеться на minagro.gov.ua.

За його словами, програма спрямована на підтримку аграрного сектору України та сприяння його конкурентоздатності.

«Дякую ФАО та Європейському Союзу за підтримку! Вона надає нашим фермерам інструменти, знання та ресурси, необхідні для подолання нагальних перешкод, модернізації виробництва та розбудови стійких і сталих агропродовольчих систем», – наголосив Віталій Коваль.

Гранти будуть виплачуватися в гривні за обмінним курсом ООН у межах двох грантових вікон:

• до 416 500 грн (10 000 дол. США) для малих сільгоспвиробників;
• до 1 041 250 грн (25 000 дол. США) для сільськогосподарських мікро- та малих підприємств, сільськогосподарських кооперативів та асоціацій виробників продукції з географічними зазначеннями (ГЗ).

Третій грантовий цикл також розширить свою географію, охопивши окремі райони Дніпропетровської області, а також Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області.

У Львівській області підтримка буде зосереджена на ягідництві, овочівництві, аквакультурі, молочному виробництві та недеревній лісовій продукції.

У Закарпатській області допомогу можуть отримати виробники закарпатського меду (ГЗ), закарпатського вина та традиційних гуцульських сирів, таких як коров'яча бриндза та овеча бриндзя (НМП – найменування місця походження), а також агровиробники у секторах аквакультури, ягідництва, овочівництва та недеревної лісової продукції.

Виробники в Івано-Франківській та Чернівецькій областях можуть отримати переваги від інвестицій в ягідництво, овочівництво, недеревну лісову продукцію, аквакультуру, гуцульську коров'ячу бриндзу та овечу бриндзю (НМП).

У Дніпропетровській області основна увага буде зосереджена на ягідництві, овочівництві, аквакультурі та молочному виробництві.

Сільськогосподарські виробники, залучені до цих ланцюгів доданої вартості, можуть подати заявку на участь у програмі через Державний аграрний реєстр до 24 січня 2025 року.

Ф'ючерси на ріпак б'ють цінові рекорди

Спекулятивний попит на ріпак у Євросоюзі підтримується стримуванням продажів місцевими фермерами, скороченням пропозицій українського ріпаку та повільним постачанням каноли з Канади та Австралії.

Про це йдеться на agroportal.ua із посиланням на GrainTrade.

Як повідомляють аналітики GrainTrade, невдовзі ситуація може змінитися, оскільки ціни на канолу в Канаді залишаються під тиском падіння котирувань на соєву олію у США, а також намірів нової адміністрації США ввести мито на канадські товари.

На тлі невизначеності на ринку лютневі ф’ючерси на ріпак у Парижі протягом 18-27 листопада впали на 10% з рекордного для цього сезону рівня 543 €/т до 493 €/т, проте у грудні відновили зростання і у п’ятницю сягнули нового рекорду – 547 €/т, або 575,3 $/т (+2,2% за місяць, +22,3% за рік), що стало найвищим значенням з 1 листопада 2022 року.

Водночас травневі ф’ючерси на ріпак знизилися з досягнутих 18 листопада рекордних 535,5 €/т і торгуються на рівні 530,5 €/т (+0,2% за місяць, +19,4% за рік), а серпневі ф’ючерси на ріпак нового урожаю торгуються по 481,25 €/т на прогнозах збільшення світових площ сівби у 2025 році.

Січневі ф’ючерси на канолу на біржі у Вінніпезі на початку листопада також сягнули рекордних 665 CAD/т, але наприкінці місяця впали до 565 CAD/т, і протягом грудня на прогнозах різкого зменшення виробництва каноли в Канаді виросли лише до 617 CAD/т або 434 $/т (-4,9% за місяць).

«Статистичне управління Канади у грудневому звіті знизило прогноз урожаю каноли у 2024/25 МР з 19,2 до 17,8 млн т, але за кілька днів експерти USDA знизили свою оцінку до 18,8 млн т, що посилило невизначеність на ринку», – додали фахівці.

В Україні закупівельні ціни на ріпак із доставкою до портів Чорного моря після різкого падіння виросли до 530-535 $/т, або 24500-25000 грн/т, і трейдери конкурують за наявні на ринку залишки. Слідом за ними закупівельні ціни на соняшник з олійністю 50% протягом тижня виросли на 200-300 грн/т до 25800-26200 грн/т з доставкою на завод, особливо на тлі стримування продажів виробниками в очікуванні зростання цін.

Зазначається, що протягом сезону курс канадського долара відносно американського впав на 5,2% до найнижчого з початку пандемії Covid-19 рівня 1,423 CAD/$, що покращує перспективи постачань до ЄС каноли з Канади, січневі ф’ючерси якої вже на 140 $/т дешевші, ніж лютневі ф’ючерси на ріпак у Парижі.

Значний урожай сої у Південній Америці, який почнуть збирати наприкінці січня, посилить тиск на ціни соєвих бобів та олії, а після інаугурації Дональда Трампа 25 січня волатильність ринків суттєво виросте, що підтверджує спекулятивна реакція ринків на його твіти під час попередньої каденції, прогнозують фахівці.

Озимі в стані спокою: загрозливих явищ для перезимівлі не спостерігається

Упродовж першої декади грудня, за даними Укргідрометеоцентру, на більшості площ озимі культури в Україні знаходилися в стані зимового спокою, загрозливих явищ для перезимівлі озимих та плодових культур по території країни не спостерігалося.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на АПК-Інформ.

У найхолодніші дні декади мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння (3 см) озимих культур та багаторічних трав у більшості областей знижувалася до 0°С – -2°С, в окремих районах західних та південних областей – +1-2°С.

«За розрахунками агрометеорологів, критична температура вимерзання становила: для озимої пшениці у фазі сходів – -12-15°С, 3-го листка – 13-15°С, кущіння – 14-16°С; озимого жита – -14-17°С, озимого ячменю, ріпаку – -9-12°С», – уточнили фахівці.

Наступного року в Україні продовжиться зростання цін на землю – аналітики

У 2025 році в Україні продовжиться зростання цін на землю, особливо у центральних регіонах, внаслідок обмеженої кількості придатних ділянок та підвищення вартості оренди.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

Експерти прогнозують, що наступними роками вартість землі в Україні може вирости на 20%, адже з моменту відкриття ринку землі у 2021 році гектар землі в Україні вже подорожчав з 39 тис. грн до 46 тис. грн.

«Зростанню цін на землю сприятиме обмежена кількість земельних ділянок на тлі замінування або забруднення через ведення бойових дій», – відмічають аналітики.

Очікується, що перегляд нормативно-грошової оцінки та аукціони з оренди державних земель призведуть до підвищення ставок оренди. Збільшення прибутків агровиробників також буде підвищувати попит та ціни на землю. Але основним чинником впливу на ціни залишатиметься безпекове питання. Наразі війна в Україні суттєво впливає на вартість землі в різних регіонах. Так, у зонах активних бойових дій або поблизу лінії фронту попит та ціни на землю зменшується, тоді як у відносно спокійних регіонах ціни залишаються стабільними або зростають. Завершення війни та стабілізація економіки збільшить інвестиції в ринок землі, що сприятиме зростанню цін на неї.

Станом на листопад 2024 року середня вартість 1 га землі в Україні складала 50,475 тис грн. Найдорожчі ділянки були продані на Івано-Франківщині (171,432 тис грн/га) та Київщині (107,964 тис грн/га), тоді як найдешевшою буда земля у Запорізькій області (26,806 тис грн/га), Чернігівській (29,196 тис грн/га) та Сумській (29,739 тис грн/га) областях.

У 2024 році загальні цінові тенденції на ринку землі залишилися такі ж, як у 2023 році. Теоретично, вартість землі і надалі буде зростати, але як буде насправді – покаже час.

В Німеччині вироблятимуть папір із цукрових буряків

До кінця року компанія Südzucker має намір запустити нову виробничу лінію, яка буде пов’язана з переробкою цукрових буряків. Але вироблятиме папір і пакувальні матеріали з бурякового волокна.

Про це пише superagronom.com із посиланням на Farmer.pl.

Зі своїм новим продуктом під назвою «BeetKraft» Südzucker доводить, що з цукрових буряків можна отримати набагато більше, ніж просто цукор.

Компанія запатентувала нову технологію рафінування, яка дозволяє переробляти бурякові відходи цукрових заводів у високоякісний замінник целюлозної маси, яка використовується у виробництві паперу.

Матеріал легкий і стійкий, до того ж дуже екологічний і вписується в тренд «Zero Waste», тобто безвідходної економіки. Як пояснюють у компанії, виробники паперу можуть використовувати матеріал «BeetKraft», виготовлений із цукрових відходів, для заміни до 40% класичної деревної целюлози під час виробництва паперу. Крім того, завдяки цій процедурі підвищують стійкість картону та паперу та зменшують вагу упаковки.

Südzucker бачить більше переваг у такій співпраці з паперовою промисловістю, адже, наприклад, цукрові заводи на півдні Німеччини розташовані поблизу паперових фабрик. Це призведе до економії транспортування сировини для виробництва паперу. За словами Südzucker, її продукт особливо підходить для виробництва упаковки, коробок і картону. BeetKraft також можна використовувати для виробництва паперу, призначеного для прямого контакту з сухою нежирною їжею, включаючи упаковку для цукру.

«Здається, винахід приносить тільки користь: менше промислових відходів, менше дерев, які потрібно вирубати, економія палива та менше викидів. З погляду фермера також варто сподіватися, що в разі неврожаю цукрові заводи компанії зможуть переробити усі вирощені буряки від виробників», – йдеться у повідомленні.