Агровісник від 25 червня

Експортний попит на кукурудзу в Україні буде високим до кінця червня

Дощі в Аргентині та Бразилії затримують збирання кукурудзи, що дозволяє українським фермерам отримувати високі ціни за кукурудзу у червні, хоча аналітики очікували їх зниження під тиском пропозиції з Південної Америки, пише agronews.ua.

Минулого тижня експортні ціни попиту на кукурудзу в портах Україні залишались на рівні 220–222 $/т або 10 400–10 600 грн/т, оскільки трейдери докупали невеликі партії, тоді як пропозиція від фермерів була на низькому рівні.

Форвардні ціни на кукурудзу нового врожаю з поставкою у жовтні виросли на 3-4 $/т до 198–200 $/т на тлі підвищення котирувань на біржі в Парижі, але збирання пшениці та кукурудзи в Аргентини і Бразилії обмежить зростання цін, і ф’ючерси в Чикаго вже дещо знизилися.

На тлі сухої погоди в зоні вирощування кукурудзи серпневі ф’ючерси на кукурудзу в Парижі на Euronext за тиждень виросли на 5,8% до 198,75 €/т або 228,4 $/т (-0,5% за місяць), а листопадові – на 4,7% до 207,5 €/т або 238,5 $/т (+2,2%).

Липневі ф’ючерси на кукурудзу на СВОТ в Чикаго за тиждень впали 3,5% до 168,9 $/т (-7,2% за місяць) під тиском підвищення прогнозів врожаю в Аргентині та сприятливої погоди у США, але грудневі знизились лише на 0,5% до 173,3 $/т (–2,2%).

Ціни пропозицій аргентинської кукурудзи наразі нижчі, ніж американської, а у липні – серпні на ринок вийде рекордний другий врожай кукурудзи, який наразі обмолочений на 10% площ.

За даними Зернової біржі Буенос-Айресу, кукурудза в Аргентині зібрана на 50% площ, і в окремих регіонах урожайність перевищила прогнозовану, хоча тривалі дощі затримують збирання врожаю. Тому прогноз виробництва на 2024/25 МР залишено на рівні 49 млн т.

25 провідних асоціацій закликають Президента захистити аграріїв, які втратили господарства через війну

25 профільних асоціацій аграрного сектору звернулися до Президента Володимира Зеленського з проханням якнайшвидше підписати закон, який захищає інтереси фермерів та агрокомпаній, що втратили свої господарства через війну.

«Окупація ворогом українських територій, знищення активів аграрних підприємств, втрата робітників – ось далеко невичерпний перелік проблем, з якими стикнулися аграрії після 24 лютого 2022 року», – йдеться у зверненні.

Закон «Про внесення змін до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» ухвалено Верховною Радою ще 27 березня. Втім, його досі не підписано Президентом. У ситуації, коли багато аграріїв, рятуючи свої родини, залишили господарства, які опинилися під окупацією або в зоні активних бойових дій, кожен день затримки наближає фінансову катастрофу.

«Такі аграрії, виїжджаючи з окупації або в безпечні регіони, втратили свої підприємства та змогу вести господарську діяльність, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої зобов’язання перед банками-кредиторами за раніше залученими кредитами», – наголошують підписанти.

Замість підтримки, багато хто отримав судові позови від банків, які намагаються стягнути борги у повному обсязі, не зважаючи на війну, зруйновані господарства і втрачені активи.

«На жаль, ми маємо непоодинокі випадки застосування в повній мірі комерційними банками до таких аграріїв механізмів примусового стягнення заборгованості. Нерідко позови поширюються також на фізичних осіб-поручителів, що призводить до втрати ними єдиного житла чи транспорту», – попереджає аграрна спільнота.

Закон передбачає три критично важливі норми:

• заборона нарахування штрафних санкцій (відсотків, пені, неустойки) за час воєнного стану та протягом одного року після його завершення;
• відтермінування виплат за тілом кредиту, поки триває війна та її наслідки;
• мораторій на примусове стягнення заставного майна, якщо об’єкти перебувають на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.

«Примусове стягнення заборгованості в таких умовах не лише не враховує об’єктивні обставини, а й загрожує остаточним знищенням аграрного бізнесу в цих регіонах», – наголошують аграрії.

За словами авторів звернення, проблема обговорювалася ще з 2022 року: на конференціях, у профільних робочих групах, у діалозі з Урядом та депутатами. І нарешті – парламент ухвалив рішення. Тепер – слово за Президентом.

«Українські фермери та агропродовольчі компанії продовжують тримати економічний і продовольчий фронт в умовах війни та четвертий рік поспіль очікують на законодавче врегулювання питання погашення кредитів. Вони щодня розраховують на Вашу підтримку», – підкреслюється в документі.

Аграрії закликають Президента зробити рішучий крок – дати шанс на відновлення тим, хто тримає українське село та забезпечує продовольчу безпеку навіть у найважчі часи.

ДАР: у реєстрі з'явився новий функціонал

Міністерство аграрної політики та продовольства України запровадило новий функціонал у системі «Державний аграрний реєстр» (ДАР), який дозволить підвищити ефективність адміністрування у сфері сільського господарства.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль, пише agro-business.com.ua.

«Ці оновлення – ще один крок до цифрової зручності, відкритості та надійності в роботі з Державним аграрним реєстром», – наголосив Коваль.

За його словами, новий функціонал передбачає завантаження витягів з ДАР та Державного реєстру виробників сільськогосподарського продукції, що був створений як окрема функціональна підсистема ДАР.

Реалізовано також нову можливість – перевірку витягу за унікальним номером через відкритий веб-інтерфейс, що спрощує і прискорює верифікацію користувача в реєстрі.

Серед інших нововведдень: переведення користувача у статус активного сільгоспвиробника та перегляд історії змін статусу, що забезпечує прозорість обліку.

Дощі беруть перерву: аграрії встигнуть зібрати ранні зернові вчасно

Коливання температури на території України вносить свої корективи у процеси дозрівання багатьох культур. Наразі ситуація стандартна для країни – частина регіонів у сприятливих умовах, однак більшість областей зазнає нестабільності.

Про це розповіла керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко, йдеться на agroportal.ua.

«Дозрівання зернових буде оптимальним для півночі та заходу, натомість центр і південь країни зіткнуться зі складнощами. До прикладу, Дніпропетровська область другий рік поспіль страждає від посухи та відсутності належної кількості опадів. Частина Херсонщини та південні райони Одещини теж значно постраждали від погодних негараздів. Однак Одеська область має кращу ситуацію порівняно з 2019-2020 роками», – йдеться у повідомленні.

За її словами, червнева погода не мала суттєвого впливу на зернові, натомість заморозки у квітні – травні позначилися негативно.

Гідрометцентр прогнозує збирання врожаю у звичні строки, тоді як декілька років поспіль дозрівання зернових перепадало на більш ранній період у звʼязку з червневою температурою. За спостереженнями аналітиків, на півдні Одеської області жнива розпочнуться вже через 5-8 днів.

За прогнозами Гідрометцентру, наступні два тижні не принесуть значних опадів. Невелика кількість у північних та західних областях, менша – у північно- та південно-східних і зовсім мало у південних та центральних регіонах.

Температура ж очікується у межах 30-33°С для півдня, 25-28°С – для заходу та півночі.

Ймовірне значне потепління після 3 липня, що принесе нову хвилю спеки. Це не вплине значною мірою на зернові. Навпаки, для заходу та півночі підвищення температури матиме сприятливий ефект – дасть змогу просушити ґрунт і запобігти поширенню хвороб.

Жнива-2025: Три області України розпочали збирання зернових культур

Згідно з оперативними даними Мінагрополітики, станом на 19 червня зернові та зернобобові культури в Україні було зібрано з 14,2 тис. га, з яких було намолочено 34,83 тис. тонн зерна при середній урожайності 24,5 ц/га.

Про це пише АПК-Інформ.

Як уточнюється, основну частину зібраного врожаю (33,9 тис. тонн) становить ячмінь, який зібрано з 13,6 тис. га при врожайності 24,9 ц/га. Крім того, з 0,6 тис. га зібрано 0,9 тис. тонн пшениці (врожайність – 15,2 ц/га).

Збиральна кампанія зернових культур, за даними міністерства, наразі проводиться в шести областях України – Одеській, Миколаївській та Херсонській.

Зазначається, що станом на 20 червня минулого року зернові та зернобобові культури в Україні було зібрано з 17,2 тис. га. Загальний валовий збір оцінювався в 48,3 тис. тонн зерна при середній урожайності 28,1 ц/га.