Агровісник від 02 липня

ЄС і Україна погодили новий формат торгівлі на заміну «торговельного безвізу»

Єврокомісія завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.

Про це оголосили у понеділок, 30 червня, у Брюсселі єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович та єврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен, пише agro-business.com.ua із посиланням на Укрінформ.

Зазначається, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в рамках Угоди про асоціацію.

Цей крок «знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок» у більш широкому контексті процесу вступу України до ЄС, заявив Шефчович.

Він наголосив, що домовленість «повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку звертали увагу держави-члени ЄС та фермери».

Технічні деталі угоди ще не повідомляються, але принципова домовленість з Києвом щодо імпорту агропродуктів була досягнута, заявили на брифінгу у Брюсселі.

У порівнянні із чинними від 6 червня квотами, умови для українських виробників покращені - сторони домовилися про лібералізацію торгівлі щодо низки агропродуктів, пише видання.

Зокрема, йдеться про підвищення квот на більшість агропродуктів, зокрема на такі «критичні продукти», як м'ясо птиці, яйця, цукор, пшеницю. Також угода передбачає лібералізацію імпорту деяких молочних продуктів та продуктів переробки фруктів.

При Мінагрополітики розпочала роботу Команда підтримки відновлення та реформ

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги «Архітектура відновлення та реформ в Україні» (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики, йдеться на agroportal.ua.

«Офіс відновлення та реформ (Recovery and Reform Delivery Office, або RDO) та Команди підтримки відновлення та реформ (Recovery and Reform Support Teams, або RSTs) вже функціонують при Кабінеті Міністрів України та шести міністерствах. Це сильна професійна підтримка реформ, що вже довела свою ефективність. І відтепер така команда працюватиме і в Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Її завдання – надання технічної допомоги у підвищенні спроможності щодо розробки та впровадження пріоритетних стратегій та програми реформ, а також формування політик у пріоритетних сферах», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

Зокрема, основна діяльність команди полягає у наданні цільової експертної підтримки за напрямами:

• залучення інвестицій в агросектор;
• ефективне управління землями та водними ресурсами;
• розвиток зрошення;
• сталий розвиток харчового виробництва;
• сприяння аграрній торгівлі;
• адаптація до зміни клімату тощо.

RST також підтримуватиме Мінагрополітики в процесі євроінтеграції. Зокрема, шляхом допомоги у підготовці до двосторонніх зустрічей Україна – ЄС у межах Угоди про асоціацію та процесу вступу до ЄC.

Довідково: «Архітектура відновлення та реформ в Україні» (URA) реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського фонду стабілізації та сталого розвитку України ЄБРР. Учасниками фонду є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз.

Серед європейських імпортерів українську агропродукцію найбільше закуповує Іспанія

Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році; сумарний обсяг імпорту сягнув $6,5 мільярда.

Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради із посиланням на дані Мінагрополітики.

«Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.», – йдеться у повідомленні.

За даними Державної митної служби та Мінагрополітики, станом на зараз з початку 2024/25 МР Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.

Так, із початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 МР – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т(2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).

Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на зараз оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).

Зазначається, що в межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС. У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.

«Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його», – акцентували у відомстві.

Жнива-2025: в Україні розпочався збір ріпаку

Станом на 27 червня обмолочено 74,3 тис. га та намолочено 188,1 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Також розпочався збір ріпаку.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема:

• пшениця – обмолочено 10,5 тис. га, намолочено – 22,4 тис. тонн;
• ячмінь – обмолочено 55, 4 тис. га, намолочено – 151,6 тис. тонн;
• горох – обмолочено 8,4 тис. га намолочено – 14, 2 тис. тонн.

Лідер зі збору зернових та зернобобових Одеська область.

Загалом три області розпочали жнива:

• Одеська - обмолочено 45, 8 тис. га, намолочено – 132,3 тис. тонн;
• Миколаївська - обмолочено 19 тис. га, намолочено – 43,7 тис. тонн;
• Дніпропетровська - обмолочено 3,8 тис. га, намолочено – 8,3 тис. тонн.

Сільгосптоваровиробники Миколаївщини та Одещини розпочали збирання ріпаку, який обмолочений на площі 4,2 тис. га. 

«Цей врожай – не просто хліб. Це доказ стійкості, витримки й сили наших фермерів. Це вже четвертий сезон збору врожаю з початку повномасштабної війни. Навіть під час війни вони працюють на землі, щоб Україна та світ були з хлібом. Дякую кожному, хто сьогодні у полі. Ваша праця – основа нашої продовольчої безпеки та символ незламності українського агросектору», – наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

До кінця року вартість гектара землі становитиме $2200 – прогноз

Вільний ринок землі діє в Україні вже чотири роки. З 1 липня 2021 року вже відбулося два етапи земельної реформи – фізичні особи, а потім і українські юридичні особи отримали право купувати землю.

Про це йдеться у матеріалі на AgroPolit.com.

Водночас на оренду землі запуск вільного ринку не вплинув.

«Є індивідуальні випадки підвищення розміру орендної плати (і це лише там де закінчуються договори оренди, або купили ділянку вільну від оренди). Але загалом ми бачимо, що після запровадження електронних торгів Державним земельним банком у системі Прозоро, дуже багато торгів від приватних інвесторів по оренді відбувається саме через електронні торги. Конкурентна боротьба на аукціоні збільшує доходи приблизно на 20-40%», – зазначив засновник земельної агенції Володар Володимир Нагорний.

За прогнозом, надалі сільгоспземля і орендна плата дорожчатимуть, оскільки Україна втратила 25% території і конкуренція за землю зростатиме. Багато потужних аграріїв перемістилися на Західну Україну і створили неймовірний ажіотаж на землю. 

«Орендна плата на землю в Україні зростатиме щороку в доларовому еквіваленті на 5%, а ціна землі за 1 га збільшуватиметься в рік на 10%. Тобто на кінець 2025 року вартість 1 га землі становитиме $2200, бо реальна середня ціна землі в Україні зараз – $2000 тис.», – прогнозує Володимир Нагорний.