Агровісник від 09 липня

Україна отримала ще 1 млрд грн для підтримки фермерів

Україна отримала третій транш у сумі понад 1 млрд грн, спрямованих на підтримку фермерів у межах реалізації Екстреного проекту надання інклюзивної підтримки для відновлення агросектору України (ARISE).

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема, наразі триває виплата за трьома напрямами державної підтримки:

• бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних сільськогосподарських угідь (1 га) для заявників, які провадять сільськогосподарську діяльність;
• спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності;
• спеціальна бюджетна дотація для утримання поголів’я кіз та/або овець.

«Мінагрополітики продовжує активно працювати над сталим розвитком села та підтримкою малих виробників, зокрема фермерів – вони є основою продовольчої безпеки та економіки України. Така підтримка є одним із ключових пріоритетів державної аграрної політики», – зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. 

Виплати заявникам здійснюються Укрдержфондом, які планується завершити до кінця липня.

Міністр нагадав, що виплати отримають ті аграрії, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, вчасно і з дотриманням усіх вимог законодавства подали заявки на підтримку, не отримували її минулого року та включені до переліків отримувачів допомоги за відповідними напрямами, які затверджені наказами Мінагрополітики.

У міністерстві зазначили, що Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення агросектору України (ARISE) реалізується за кошти державного бюджету відповідно до затвердженого урядом порядку використання коштів.

Україна зміцнила позиції в ФАО

Міністерство аграрної політики та продовольства України взяло участь у 44-й сесії Конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), яка проходила з 28 червня по 4 липня 2025 року в Римі.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

Головною новиною для України стало її переобрання до складу Ради ФАО від європейського регіону. Це рішення ухвалили завдяки спільній роботі Мінагрополітики, Міністерства закордонних справ та українського посольства в Італії.

«Україна продовжує відігравати активну роль у міжнародній продовольчій політиці та залишатиметься надійним гарантом світової продовольчої безпеки», – зазначив представник Мінагрополітики під час загальних дебатів.

Ще одним важливим результатом участі стало недопущення створення нового Євразійського регіону у ФАО, який міг би дати росії та білорусі постійне місце у керівному органі організації. Таким чином вдалося заблокувати чергову спробу посилити вплив країни-агресора на міжнародному рівні.

Окрім виборів до Ради ФАО, на сесії також обирали представників до Генерального комітету, Комітету з питань повноважень і Незалежного голову Ради ФАО.

Також Україна приєдналася до міжнародної угоди про заходи держав порту з протидії незаконному та нерегульованому рибальству. Це ще один крок до більш прозорого та відповідального ведення рибного господарства.

Цьогоріч ФАО відзначає 80 років з моменту заснування. Україна є членом організації з часу здобуття незалежності й продовжує брати активну участь у її роботі.

Аграрні асоціації звернулися до голів фракцій парламенту щодо недоцільності запровадження експортних мит на сою та ріпак

Провідні аграрні громадські об’єднання звернулися до голів фракцій Верховної Ради України через стурбованість черговими законодавчими ініціативами щодо запровадження експортних мит на сою та ріпак.

Про це повідомляє ВАР, пише agravery.com.

«Наслідками запровадження вивізного (експортного) мита стане тимчасове збагачення переробників за рахунок падіння закупівельних цін, поступове скорочення посівних площ сої та ріпаку та переорієнтація аграріїв на виробництво інших культур. Також, за оцінками Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, введення експортних мит призведе до виникнення фізичного дефіциту сировини – перевищення переробних потужностей над виробництвом та до загальних щорічних втрат країни в розмірі від $400 до $700 млн через неефективне використання ресурсів», – йдеться у зверненні.

Підписанти наголошують, що в Україні вже існував досвід запровадження обмежень експорту згаданих культур і він продемонстрував себе як неефективний та такий, що шкодить аграрній галузі та економіці України. У 2017 році Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу так звані «соєві правки», які скасували відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку для компаній, що не є безпосередніми виробниками. Фактично були запроваджені заходи еквівалентні до експортних мит у розмірі 20%, за виключенням великих аграрних компанії, які мали змогу експортувати самостійно.

Ці законодавчі зміни призвели до того, що площі під соєю скоротилися на 34% з 1,99 млн га (2017 рік) до 1,32 млн га (2021 рік). Втрати аграріїв, за оцінками Київської школи економіки, складали ~110 млн дол. США на рік. Проте, у травні 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №466-ІХ, який скасував вищезгадані «соєві правки» та відновив рівні умови для всіх експортерів сої та ріпаку. Після скасування «соєвих правок» посівні площі, обсяги виробництва та обсяги переробки сої та ріпаку стали одночасно зростати.

За словами підписантів, автори теперішніх поправок стверджують, що аграрії не постраждають від запроваджених мит, бо їм дозволять експортувати самостійно без сплати мита, а обмеження будуть діяти лише для трейдерів. Але це не відповідає реальності.

«Більше ніж 75% посівних площ в Україні обробляють саме малі та середні аграрії. Вони не мають достатніх обсягів виробництва, щоб самостійно формувати експортні партії та виходити на зовнішні ринки, тому працюють через трейдерів і переробників» - наголошують представники асоціацій. Фактично, право експортувати без мита залишиться привілеєм лише великих агрохолдингів, які і зараз експортують самостійно. А малі та середні аграрії – це більшість ринку – не отримають від цієї "пільги" жодної користі. Для них мито означатиме лише нижчу закупівельну ціну і втрату прибутку», – йдеться у зверненні.

Автори звернення нагадують, що самі правки, що пропонуються зараз, були внесені до законопроекту №13134 та відхилені народними депутатами на пленарному засіданні 18 червня 2025 року.

Аграрна спільнота очікує від членів Парламенту зважених рішень, які не руйнуватимуть економічні засади українського села та не суперечитимуть міжнародним зобов’язанням України.

Жнива-2025: українські аграрії наближаються до збору першого мільйона тонн зерна нового врожаю

Станом на 4 липня 2025 року в Україні вже обмолочено 331,9 тис. га та намолочено 865,7 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, у розрізі культур:

• пшениці – обмолочено 107,4 тис. га, намолочено – 277,8 тис. тонн;
• ячмінь – обмолочено 176,6 тис. га, намолочено – 501,2 тис. тонн;
• горох – обмолочено 47,2 тис. га намолочено – 83,8 тис. тонн.

Лідер зі збору зернових та зернобобових Одеська область.

Загалом жнивують вже дев’ять областей. Зокрема: 

• Одеська – обмолочено 175,8 тис. га, намолочено – 516,2 тис. тонн;
• Миколаївська – обмолочено 119,7 тис. га, намолочено – 276,7 тис. тонн;
• Дніпропетровська – обмолочено 17,7 тис. га, намолочено – 37,2 тис. тонн.

Сільгосптоваровиробники Миколаївської, Одеської, Запорізької і Херсонської областей зібрали вже 71,6 тис. тонн ріпаку, який обмолочений на площі 46 тис. га.

Мінагрополітики запускає опитування в ДАР

Міністерство аграрної політики та продовольства України започатковує в інформаційно-комунікаційній системі «Державний аграрний реєстр» (ДАР) новий інструмент комунікації – опитування агровиробників. Мета ініціативи – налагодити прямий діалог з аграріями для кращого розуміння їхніх потреб та викликів.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, йдеться на minagro.gov.ua.

«Державний аграрний реєстр – це не лише сервіс для отримання підтримки, але й платформа для нашої прямої взаємодії з аграріями. Запуск опитувань – це можливість почути думку кожного з понад 200 тисяч зареєстрованих користувачів та краще розуміти, що їх турбує. Це дозволить нам не лише приймати більш виважені рішення, а й сильніше аргументувати потреби сектору на всіх рівнях», – зазначив Віталій Коваль.

Новий функціонал опитувань у ДАР дозволить:

• оперативно збирати зворотний зв'язок щодо актуальних тем: від ринкових умов до практичних аспектів ведення агробізнесу;
• аналізувати потреби різних груп виробників – від сімейних ферм до великих підприємств;
• надавати аграріям простий та зручний інструмент, щоб їхній голос був почутий;
• підвищити прозорість у діалозі між владою та агросектором.

«Кожна відповідь – це цінна інформація, яка допоможе нам краще працювати для українського агросектору. Закликаю всіх брати участь в опитуваннях», – наголосив Міністр.

Важливо: щоб долучитися до опитувань та мати доступ до всіх програм державної підтримки, агровиробнику необхідно бути зареєстрованим у ДАР. Мінагрополітики запрошує аграріїв, які ще не в системі, пройти швидку та безкоштовну реєстрацію на офіційному сайті dar.gov.ua