Агровісник від 16 липня

Аграрії просять Зеленського зберегти профільне міністерство

Провідні аграрні асоціації стурбовані планами Офісу Президента України та парламентської більшості, які були анонсовані у ЗМІ, створити Міністерство ресурсів України шляхом об’єднання Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики та продовольства й Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Відповідний лист підписали представники 36 асоціацій, йдеться на agravery.com.

У своєму зверненні підписанти зазначають, що аграрний сектор України є провідною та критично важливою галуззю національної економіки, що генерує 15% ВВП, забезпечує близько 60 % валютних надходжень від експорту та є життєво важливим для забезпечення економічної стійкості, фінансування армії, продовольчої безпеки (не лише всередині країни, а й у світі). Окрім цього, аграрний сектор є одним з найбільших платників податків в Україні, а підприємства галузі у 2024 році сплатили до консолідованого та зведеного бюджетів близько 215 млрд грн, а до місцевих бюджетів – 49,4 млрд грн.

Аграрні асоціації звертають увагу, що галузь потребує окремого спеціалізованого органу державної влади центрального рівня, який відповідатиме за визначення пріоритетних напрямків розвитку сектора, формування аграрної політики, забезпечення стійкості аграрного сектора в умовах війни та повернення втрачених лідируючих позицій на світових ринках, крім цього, враховуючи незмінний курс України до ЄС.

«Це складний законодавчий процес, який потребує розуміння специфічних особливостей сектору та фахового представлення на урядовому і парламентському рівнях. Досвід перемовин з європейським країнами свідчить про складний переговорний процес інтеграції українського аграрного сектору та відкриття доступу вітчизняним товарам на європейські ринки, тому вкрай важливо мати Міністерство аграрної політики та продовольства, яке зможе відстояти інтереси українського аграрного сектору. Адже, більшість країн з розвиненим АПК мають окремий центральний орган виконавчої влади, який відповідає виключно за формування аграрної політики, зокрема, США, Канада, Туреччина, а також майже всі країни-члени ЄС мають міністерства або відомства, які відповідають виключно за сільське господарство та продовольство», – підкреслюють підписанти звернення.

За словами аграрних асоціацій, наразі Мінагрополітики не лише формує, але й реалізує аграрну політику через підвідомчі йому суб’єкти, зокрема, Держпродспоживслужбу, Держгеокадастр, Держрибагенство тощо. Управління і спрямування роботи суб’єктів, які безпосередньо надають послуги та здійснюють контрольні функції в аграрній галузі, є одними з важливих складових роботи профільного міністерства.

Враховуючи вищевикладене, представники галузі просять Президента врахувати позицію провідних громадських об’єднань АПК під час реформування Уряду, адже переконані, що ліквідація профільного міністерства призведе до послаблення сектору в цілому, який у надскладних умовах військового часу продовжує працювати та забезпечувати надходження до бюджету і фінансування армії. 

В Україні прогнозують рекордний урожай сої

Липневий звіт Міністерство сільського господарства США (USDA) не приніс суттєвих несподіванок для провідних світових виробників сої, однак включав помітний позитивний перегляд для України, яка тепер очікує рекордний врожай.

Про це пише agroportal.ua із посиланням на ASAP Agri.

Зазначається, що прогноз світового виробництва сої на 2025/26 МР підвищено до 427,7 млн т (+0,86 млн т проти червня).

«Найбільшим сюрпризом стала Україна, де обсяг виробництва був різко підвищений на 1 млн тонн – до 7,6 млн т. Це не лише вище за попередній прогноз, а й перевищує рекорд минулого сезону (7 млн тонн). Перегляд відображає дані уряду щодо темпів сівби, які показали вищу, ніж очікувалося, посівну площу», – уточнили експерти.

Натомість прогноз виробництва в США дещо знижено – до трохи менше ніж 118 млн т (-0,14 млн тонн м/м), тоді як оцінки для Бразилії та Аргентини залишилися без змін – на рівні 175 млн т та 48,5 млн т відповідно.

Глобальний прогноз експорту знижено до 187,6 млн т (-0,8 млн т м/м), головним чином через скорочення експорту з США на 1,9 млн т – до 47,5 млн т. Частково це було компенсовано підвищенням оцінок для України (+0,6 млн т – до 4,2 млн т) та Аргентини (+0,5 млн т – до 5 млн т).

Світове внутрішнє споживання сої у 2025/26 МР підвищено на 1 млн т – до 425,2 млн т, зокрема через перегляд для США (+1,36 млн т – до 72,1 млн т). Натомість оцінки для Індії та Мексики були дещо знижені.

Кінцеві світові запаси сої на новий сезон підвищено до 126,07 млн т (з 125,3 млн т у червні), хоча це все ще нижче за середні ринкові очікування. Найбільше зростання припало на Бразилію (+2,6 млн т – до 36,9 млн т), також зафіксовано незначні підвищення для США та росії. Це частково компенсувалося зниженням прогнозів для Китаю (-1,5 млн т – до 43,4 млн т) та Аргентини (-0,5 млн т – до 24,9 млн т).

«Земельний банк» пропонує 60 ділянок у різних регіонах України для вирощування садів

«Земельний банк» пропонує 60 ділянок у різних регіонах України для вирощування багаторічних насаджень. Зокрема, на Дніпропетровщині, Закарпатті, Київщині, Кіровоградщині, Львівщині, Миколаївщині, Полтавщині, Сумщині та Харківщині.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, пише agronews.ua.

«Отримуйте землю під багаторічні насадження і розвивайте свій агробізнес із державною підтримкою. Площі від 0,14 до 91 га – ідеальні для садівництва, ягідництва, виноградарства та інших багаторічних культур. Поєднання прозорої оренди та програм фінансування створює фундамент для розвитку агровиробництва з високою доданою вартістю. Таким чином в економічний обіг не лише повертаються державні активи, але й посилюється економічний потенціал громад.», – наголосив Віталій Коваль.

Зокрема, пропонується:

• Дніпропетровська область: 4 ділянки площею від 0,14 до 28 га, аукціони відбудуться 18 липня та 1 серпня 2025 року;
• Закарпатська область: 39 ділянок від 0,40 до 26 га, торги відбудуться впродовж липня 2025 року;
• Миколаївська область: 4 ділянки площею від 17 до 91 га, аукціони відбудуться 21 липня та 4 серпня 2025 року.

Київська, Полтавська, Львівська, Харківська, Сумська, Кіровоградська області також мають пропозиції, які можуть зацікавити. Повний перелік земельних ділянок, які доступні під багаторічні насадження, можна знайти у системі Prozorro.Продажі.

За словами міністра Віталія Коваля, аграрії можуть скористатися державною грантовою програмою:

• до 70% вартості проекту покривається грантом (але не більше 10 млн грн);
• внесок підприємця – щонайменше 30% (власні чи кредитні кошти);
• обов’язкова умова – створення робочих місць (від 5 до 10 постійних і 125–425 сезонних працівників – залежно від насаджень).

Детальні умови – на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Жнива-2025: в Україні вже намолотили понад 2 млн тонн зерна

Українські аграрії з майже мільйона гектарів зібрали понад 2,62 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

У відомстві зазначили, що станом на 11 липня 2025 року в Україні вже обмолочено 919,9 тис. га та намолочено 2 620,7 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур.

Так, пшениці намолочено понад 1,24 млн т з площі 434,8 тис. га; ячменю – понад 1,15 млн т (364 тис. га); а гороху – 225,1 тис. т (119,7 тис. га).

Зауважується, що серед регіонів-лідерів за обсягами збору Одещина, де – намолочено понад 1,03 млн т із 353 тис. га.

Провідні позиції у рейтингу мають аграрії Миколаївщини (намолочено – 651,5 тис. т із 261, 9 тис. га) та Дніпропетровщини (намолочено – 283 тис. т зі 119,2 тис. га).

Аграрії дев’яти областей збирають ріпак – зібрано 290,1 тис. т на площі 178,9 тис. га.

Загалом жнивують вісімнадцять областей.

Маркетинговий сезон 2024/2025: підсумки агроекспорту

В маркетинговому сезоні 2024/2025, який закінчився 30 червня 2025 року, Україна експортувала 46,7 млн т зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону ( 57,5 млн т зернових та олійних). Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Нагадується, що за оцінкою УЗА виробництво зернових та олійних минулого року склало 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Перехідні запаси на початку сезону сягали близько 7 млн т зернових та олійних (в 2023/2024 – 14,4 млн т).

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УЗА.

Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стала безперебійна робота українського морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту. Завдяки цим двом факторам, Україна продовжила експортувати зерно та гарантувати продовольчу безпеку в багатьох країнах світу.

В грошовому еквіваленті за даними митниці експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), а експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).

Експорт пшениці склав 15,5 млн т на суму $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.

Кукурудзи минулого сезону Україна експортувала 21,5 млн т на суму майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.

Сої експортовано 3,8 млн т на суму $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на суму $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.

Соняшнику Україна експортувала всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т. таким чином, переробка соняшнику в Україні з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону склала 12,8 млн т.