Агровісник від 24 липня

Мінекономіки стає Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства

Кабінет Міністрів України перейменував Мінекономіки та створив на його базі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Відповідне рішення Уряд підтримав на засіданні 21 липня 2025 року. Цією ж постановою Кабінет Міністрів ліквідує Мінагрополітики та продовольства й Мінзахисту довкілля та природних ресурсів та визначає їх правонаступником Мінекономіки, довкілля та сільського господарства.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що створено комісії з ліквідації вказаних міністерств та визначено граничні терміни ліквідації – 6 місяців.

«Маємо чітке стратегічне завдання від Президента України та Прем'єр-міністра – максимально зосередити зусилля на зміцненні економічного потенціалу України. На це насамперед буде спрямована синергія об’єднаного міністерства. В рамках об'єднаного міністерства ми формуємо інституційну основу для комплексного підходу до розвитку країни. Ми не стартуємо з чистого аркуша, а вдосконалимо наявні політики Мінагрополітики та Міндовкілля, доповнивши їх компетенціями в інвестиційному плануванні, доступі до донорських ресурсів, механізмах зниження ризиків та реформуванні системи видачі дозволів», – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Він підкреслив, що велика увага приділятиметься виконанню міжнародних зобов’язань України з захисту довкілля, а також реалізації пріоритетних програм у галузі екології та АПК. Йдеться зокрема про реалізацію та розширення програм підтримки та допомоги міжнародних партнерів. Зокрема, проекти з аграрного виробництва активно подаватимуться на фінансування в межах Ukraine Investment Framework, другої складової Ukraine Facility.

Уряд затвердив Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Відповідно до документа міністерство матиме функції та виконуватиме завдання, які раніше були покладені на Мінекономіки, Мінагрополітики та Міндовкілля.

Рішенням внесено зміни до чинних нормативно-правових актів. Зокрема, щодо спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів через відповідних членів Уряду. Згідно зі змінами, через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства координуватимуться:

• Державна служба експортного контролю України;
• Державна служба України з питань праці;
• Державне агентство з управління резервами України;
• Державне агентство лісових ресурсів України;
• Державна служба геології та надр України;
• Державне агентство водних ресурсів України;
• Державна екологічна інспекція України;
• Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру;
• Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Переробники отримають ще понад 80 млн грн державних грантів

Ще 16 підприємств та підприємців зможуть отримати державну підтримку за програмою «Гранти для переробних підприємств».

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило новий перелік заявок, які пройшли перевірку та набрали необхідну кількість балів, повідомляє пресслужба відомства, пише agroportal.ua.

«Загальна сума погоджених грантів становить понад 81,3 млн грн, з яких близько 38 млн грн буде профінансовано Мінекономіки, решта – Державною службою зайнятості України», – уточнюється у повідомленні.

«Ще 16 переробних підприємств отримали можливість залучити для розвитку грант від держави. Загальна сума заявлених коштів – понад 81 мільйон гривень. Серед них виробники харчів, одягу, будівельних матеріалів з металу та пластмас, устаткування, БПЛА та металообробні підприємства. Загалом з початку року ми вже погодили 192 заявки на суму понад 955,6 млн грн», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

У міністерстві нагадали, що липні уряд додав у грантову програму ще один важливий напрям – гранти на відновлення. Переробні підприємства, потужності яких постраждали через влучання, зможуть залучити додаткові кошти для відбудови. Водночас в оновлений Порядок реалізації програми «Гранти для переробних підприємств» додано й інші пункти, які розширюють її дію:

• підприємства, які вирощують багаторічні культури та зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, можуть отримати грант на закупівлю обладнання для післяурожайної обробки агропродукції.;
• грантові кошти тепер можна скерувати й на придбання нематеріальних активів – зокрема, проведення досліджень для запуску нової продукції у серійне виробництво (R&D);
• якщо проект складається виключно з обладнання українського виробництва, що підтверджується сертифікатом країни походження, для нього діють умови співфінансування 30/70: 30% внесок учасника і 70% грантові кошти;
• подаватися на грант повторно можуть ті підприємства, які вже отримували грант і виконали всі зобов’язання за попереднім договором (після затвердження Мінекономіки акту про виконання умов попереднього гранту).

На українському ринку пшениці може повторитися ситуацію 2020/21 МР

Сезон лише розпочався, а український ринок пшениці вже демонструє ознаки, які дуже нагадують ситуацію 2020/21: нижча врожайність, вищий вміст білка, дефіцит фуражної пшениці та звуження спреду між класами. 

Про це розповіла керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко для Latifundist.com.

Вона уточнила, що поточного сезону, як і у 2020/21, була тепла зима і стресова весна – особливо в південних регіонах, де посіви втратили значну частину потенціалу. Навіть червневі дощі не змогли суттєво покращити ситуацію.

Водночас погодні умови в країні були дуже нерівномірними. Центральні та західні регіони демонстрували помітно кращий стан посівів, що давало надію на часткову компенсацію втрат на Півдні.

За словами Вікторії Блажко, останні польові звіти свідчать, що частина пшениці в західних регіонах уражена сажкою – грибковим захворюванням, спричиненим нещодавніми дощами. Такі поля потребують термінового збирання, інакше хвороба пошириться і зерно стане непридатним навіть для фуражного використання.

Вона зауважує, що на старті сезону 2025/26 продовольча пшениця знову виходить на перший план. Пропозиція фуражної обмежена, тоді як фермери переважно продають пшеницю з вмістом білка 11,5–12,5%, а іноді й понад 13%.

«Ми вже це бачили: у 2020/21 високобілкова пшениця становила майже 60% усього врожаю, тоді як фураж став дефіцитним товаром. На відміну від останніх трьох сезонів, коли частка продовольчої пшениці опускалася до 25-37%, цьогорічна структура врожаю, ймовірно, знову зміщується в бік білкової моделі, характерної для 2020/21», – пояснила аналітикиня.

Водночас вона додала, що повна картина сформується після завершення жнив у центральних і західних регіонах, де якість і структура можуть суттєво відрізнятися.

Жнива-2025: українські аграрії зібрали понад 7,2 млн зернових та зернобобових культур

Станом на 18 липня 2025 року в Україні вже обмолочено 2 355,3 тис. га та намолочено 7 225,8 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. 

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема: 

• пшениці – обмолочено 1 504,5 тис. га, намолочено – 4 671,1 тис. тонн;
• ячмінь – обмолочено 660,6 тис. га, намолочено – 2 181,6 тис. тонн;
• горох – обмолочено 170,8 тис. га намолочено – 362,9 тис. тонн.

Серед лідерів, зокрема: 

• Одеська – обмолочено 722,1 тис. га, намолочено – 2 020,4 тис. тонн;
• Миколаївська – обмолочено 488,7 тис. га, намолочено – 1 172,8 тис. тонн;
• Кіровоградська – обмолочено 238,6 тис. га, намолочено – 963 тис. тонн.

Ріпак збирають в чотирнадцяти областях. Вже зібрано 614,1 тис. тонн на площі 360,3 тис. га.

В Україні дефіцит азотних добрив може сягнути 20% 

Дефіцит добрив на українському ринку може сягнути 20%, якщо обмеження щодо ввезення морем азотних добрив збережуться до кінця року.

Про це повідомив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко в коментарі для Forbes Ukraine, пише agronews.ua.

Зазначається, що нині аграрії шукають шляхи для ввезення в Україну добрив. Причина – діють обмеження на ввезення в порти України вибухонебезпечних азотних добрив після листа ВМС. Мотивація військових – ризик умисних російських ударів по суднах чи у складах з добривами, що може призвести до техногенної катастрофи і значних руйнувань.

«Заборона діятиме, допоки не відбудеться суттєвих змін безпекової ситуації, і пов’язана в першу чергу з забезпеченням захисту інших цивільних суден, які користуються нашим зерновим коридором», – каже речник ВМС Дмитро Плетенчук.

Він пояснює, що розкривати більше деталей не може з міркувань безпеки.

Азотні добрива, за даними експертів, складають третину від загальної потреби агросектору у добривах – до 1,5 млн т. Безводневий аміак та аміачна селітра, які підпадають під заборону, необхідні для підживлення всієї зернової групи, займають до третини в у собівартості пшениці чи кукурудзи. Торік на кукурудзу припала найбільша частка зернового експорту – 55%. Пшениця займає 38% експортованого із загального обсягу зернових.

Україна імпортує 30% азотних добрив. Минулого року в Україну ввезли 1,4 млн т азотних добрив на $ 10 млн – втричі менше у грошовому еквіваленті, ніж у 2023 р., за даними митниці.

Порти – найдешевший спосіб логістики, через них до заборони імпортували до 50% добрив. Перебудова логістики займе у імпортерів кілька місяців. Це може спричинити зростання цін на азотні добрива щонайменше на 10% від поточної вартості, порахували фахівці.

«Допоки не буде врегульована ситуація, маржинальність аграріїв знизиться пропорційно до здорожчання добрив. Водночас світові ціни на зернові та олійні залишаться на тому ж рівні. Тобто аграрії матимуть менші прибутки, що ускладнює операційну діяльність на додачу до викликів воєнного часу», – підсумував Олег Хоменко.