Агровісник від 30 липня

Через відсутність українського зерна польські перевізники зазнають збитків

Президентка логістичної групи CSL Лаура Холовач розкритикувала ситуацію з обмеженням транзиту українських сільськогосподарських товарів через Польщу, наголосивши на тому, що це шкодить польській економіці.

Про це пише latifundist.com із посиланням на Rynek infrastruktury.

«Ми розуміємо, що потрапляння української сировини, сільгосппродукції та зерна на польський ринок – це погано і цього не повинно було бути. Але ми маємо розмежовувати дві речі: дозвіл на транзит, а отже – на прибуток для польських портів і перевалочних терміналів, і дозвіл на допуск товарів до обігу. Ми вважаємо, що блокування перевалки української продукції в Польщі шкодить нашій економіці», – заявила Лаура Холовач.

У пресрелізі компанії CSL зазначається, що вже кілька місяців у Польщі спостерігається значна проблема з відсутністю імпорту товарів, особливо транзиту українського зерна. Це спричиняє великі витрати і загрозу скорочень.

«На жаль, ми фіксуємо, що імпорт, особливо зерна з України, не здійснюється вже понад рік. Польські термінали стоять порожні і несуть значні витрати на обслуговування. Ми також бачимо, що такі країни, як Румунія, Німеччина, Туреччина, мають великі обсяги українського зерна у своїх портах. Вони вміють організувати логістику так, щоб працювати із сировиною, не допускаючи її на внутрішній ринок. У нас же ситуацію було занедбано. Через це страждають транспортні компанії, порти, перевалочні термінали», – наголосила президентка CSL.

Вона також підкреслила, що сам транзит українських вантажів через Польщу відбувається легально та під контролем національних служб.

«У самих діях і транзиті через Польщу немає нічого неправильного, все відбувається згідно із законом. Але ми втрачаємо величезні суми на залізничних перевезеннях, перевалці, портовому обслуговуванні, логістиці – наші склади порожні, а заробляють інші країни, які забезпечують ці послуги», – зазначила вона.

У CSL закликають розвивати транзит через Польщу, щоб якомога більше вантажів проходило через польські термінали і прямувало далі в інші країни.

Зростання цін на кукурудзу в Україні: експорт та ситуація на світовому ринку

Сприятливі для посівів кукурудзи погодні умови в США та покращення погоди в ЄС та Україні продовжують тиснути на біржові котирування на кукурудзу, чим користуються імпортери.

Про це пише graintrade.com.ua.

Водночас в Україні експортні закупівельні ціни на кукурудзу за тиждень виросли на 5-6 $/т до 235–240 $/т або 10900–11200 грн/т, але за обмежені обсяги з умовою швидкої поставки, оскільки трейдери докуповують партії для експорту в липні.

Потужні опади, що накрили Україну, покращують стан посівів кукурудзи та сої та обмежують зростання форвардних цін на кукурудзу, які залишаються на рівні 206-210 $/т з поставкою в жовтні.

Листопадові ф’ючерси на кукурудзу на біржі Euronext в Парижі за тиждень знизились на 2,8% до 194,5 €/т або 224 $/т, незважаючи на різке зниження прогнозу виробництва в ЄС.

Єврокомісія знизила прогноз виробництва кукурудзи в Європейському союзі у 2025/2026 МР з 64,6 млн т до 60,1 млн т (порівняно з 59,3 млн т у минулому сезоні), тоді як USDA оцінює його у 60 млн т.

Підписання угоди між ЄС та США, яка передбачає безмитне ввезення американської аграрної продукції до ЄС, створює потужний тиск на ціни в ЄС, що в свою чергу посилить в новому сезоні конкуренцію з кукурудзою з України.

Станом на 27 липня у США в доброму або відмінному стані знаходилося 73% посівів кукурудзи (68% рік тому), що посилює тиск на ціни та дозволяє імпортерам активно купувати дешеву американську кукурудзу.

Вересневі ф’ючерси на кукурудзу на CBOT вчора знизились на 1,2% до 153,1 $/т (–5,4% за місяць), а грудневі - на 0,7% до 161,8 $/т (–3,4%), незважаючи на зростання цін на нафту на 6%.

Провідний південнокорейський виробник кормів для тварин FLC на міжнародному тендері 29 липня придбав близько 132 тис т фуражної кукурудзи (вдвічі більше, ніж планував) з поставкою до 20 листопада 2025 р за ціною 234,05 $/т C&F та 233,8 $/т C&F (плюс 1-1,25 $/т за додаткове розвантаження в порту), яка значно нижча, ніж тиждень тому, коли інші імпортери купували кукурудзу по 234,83 -235,22 $/т C&F.

Бразилія вже обмолотила 68% посівів кукурудзи другого врожаю, тому нарощує експортні поставки. Агенція ANEC збільшила прогноз експорту кукурудзи з Бразилії у липні до 4,18 млн т, що значно перевищить показник липні минулого року (3,55 млн т).

На Закарпатті планують висадити понад 600 га садів за грантові кошти

Цьогоріч Закарпатська область стала лідером за кількістю грантових заявок на створення нових багаторічних насаджень. Господарства регіону подали майже 40 заявок і планують висадити понад 600 га садів – це майже 20% від усієї площі, запланованої в межах програми в Україні.

Про це повідомляє Асоціація «Укрсадпром», пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що найбільше площі відведено під яблуню (264,8 га) та фундук із волоським горіхом (262,7 га). Також саджають лохину (33 га), груші (10 га), малину (5,2 га) та виноград (1,1 га). Крім того, дев’ять господарств отримали гранти на облаштування модульних теплиць загальною площею 12,05 га.

Сади закладають як досвідчені фермери – ФГ «Коник», ФГ «Ренет», ФГ «Перфект», ФГ «Угоча Беррі», СОК «Дари Берегівщини», ТОВ «Агромікс Закарпаття», – так і нові гравці, які лише готуються до виходу на ринок. ФГ «Садвинкрафт» у Хустському районі вже висадило сучасні виноградні насадження.

«Якщо буде відновлено дію грантових програм, то, впевнені, що незабаром теплиці та фермерські сади будуть в кожному закарпатському селі, а отже квітуче Закарпаття стане ще більш родючим і плодоносним!», – зазначають в «Укрсадпромі».

Жнива-2025: українські аграрії зібрали вже понад 10 млн тонн зерна

Станом на 25 липня 2025 року в Україні вже обмолочено 3 236 тис. га та намолочено 10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема:

• пшениці – обмолочено 2 177,9 тис. га, намолочено – 7 088,8 тис. тонн;
• ячмінь – обмолочено 838,7 тис. га, намолочено – 2 791,8 тис. тонн;
• горох – обмолочено 190,9 тис. га намолочено – 412,4 тис. тонн.

Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.

Серед лідерів, зокрема:

• Одеська область – обмолочено 884,5 тис. га, намолочено – 2 501,4 тис. тонн;
• Кіровоградська область – обмолочено 368,7 тис. га, намолочено – 1 529,9 тис. тонн;
• Миколаївська область – обмолочено 577,3 тис. га, намолочено – 1 386,7 тис. тонн.

Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.

В Україні спостерігається зростання чисельності сарани

В Україні в окремих областях спостерігається масова поява сарани, яка може завдати серйозної шкоди сільськогосподарським культурам. Цей шкідник активно харчується рослинами, а в разі нестачі їжі збирається в зграї, що збільшує загрозу для врожаю. Найбільше таких випадків зафіксовано в південних областях, зокрема, на Запоріжжі та Херсонщині. Черкащина поки що не постраждала від масового нашестя, але ситуація може змінитися залежно від напрямку вітру, оскільки сарана здатна долати великі відстані завдяки повітряним потокам.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на suspilne.media.

Юлія Голоборода, головна спеціалістка відділу захисту рослин у Черкаській області, пояснила, що до розвитку сарани сприяють висока температура повітря, посуха та занедбані землі. Важливим чинником є також екоцид, спричинений підривом Каховської ГЕС, що викликало обміління водосховища на південь від України.

Сарана може існувати як поодиноко, так і в зграї. В одиничному випадку вона веде пасивний спосіб життя, але в зграї ці комахи стають активнішими і можуть завдати великої шкоди за короткий час. Зокрема, сарана атакує злакові культури – кукурудзу, пшеницю, просо та інші рослини. Тому аграрії повинні стежити за станом посівів та проводити заходи з боротьби з цими шкідниками.

Експерти рекомендують регулярно проводити моніторинг посівів і при виявленні сарани на площі 2-5 особин на квадратний метр вжити заходів за допомогою дозволених пестицидів. Важливо проводити обробки вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах.

Що стосується боротьби з сараною на присадибних ділянках, фахівці радять використовувати побутові оприскувачі і засоби захисту рослин, які дозволено використовувати населенню. Також застосовуються природні вороги сарани – птахи, такі як лелеки та шпаки, а також певні комахи, що можуть допомогти контролювати популяцію шкідників.

Аграрії та всі землевласники повинні дотримуватись заходів профілактики, оскільки сарана може значно вплинути на врожай. У разі виявлення цього шкідника необхідно повідомляти про це до фітосанітарних інспекцій.