Агровісник від 06 серпня

Врожай пшениці та кукурудзи може перевищити минулорічний, – заступник міністра

Україна, як один з найбільших світових виробників та експортерів зерна, може збільшити врожай пшениці та кукурудзи у 2025 році, якщо погодні умови будуть сприятливими. За словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, виробництво пшениці може досягти 22 мільйонів тонн, що на 800 тисяч тонн більше за попередній прогноз. Кукурудза, в свою чергу, може показати зріст до 28 мільйонів тонн.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Reuters.

Прогноз загального врожаю зернових на 2025 рік передбачає досягнення результату 56 мільйонів тонн, що є на рівні з минулорічним показником. У 2024 році Україна зібрала 22,7 мільйона тонн пшениці та 26 мільйонів тонн кукурудзи.

Висоцький підкреслив, що хоча експортні обмеження з боку Європейського Союзу зменшили постачання пшениці з України до ЄС з 4 до 1 мільйона тонн, ці зміни не суттєво вплинуть на загальний обсяг постачань. Україні вдалося перенаправити частину поставок на інші ринки, зокрема до Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.

Також є прогноз, що площі під озимою пшеницею можуть зрости на 6,4% і досягти 5 мільйонів гектарів до 2026 року. Високий попит на цю культуру як на міжнародних ринках, так і в Україні, сприяє розширенню посівів.

Ціни на експортну пшеницю, за даними найбільших фермерських організацій, залишаються стабільними, коливаючись близько 222-227 доларів за тонну, що також підтримує виробників у цей складний час.

Уряд розширив підтримку аграріїв у прифронтових регіонах

Кабінет Міністрів України оновив механізм державної підтримки для аграріїв, що використовують меліоровані землі на прифронтових територіях, пише agroportal.ua.

Відповідна постанова №930 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організаціям водокористувачів» ухвалена на черговому засіданні, повідомляє Урядовий портал.

«Фінансова підтримка з держбюджету на відновлення та будівництво гідротехнічної інфраструктури меліоративних систем дозволить збільшити площі поливу та зменшити ризики під час поливного сезону», – наголосив міністр економіки, довкілля і сільського господарства України Олексій Соболев.

Тепер державною підтримкою матимуть можливість скористатися агровиробники та організації водокористувачів, які працюють на зрошуваних землях на прифронтових територіях.

Отримати бюджетну дотацію зможуть:

• сільгосптоваровиробники, які використовують меліоровані землі, – до 50% витрат (не більше 26 500 грн) на один гектар оброблюваних угідь за роботи з реконструкції або будівництва меліоративних систем, проведених з 1 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року;
• організації водокористувачів – до 50% вартості витрат за роботи з реконструкції та капітального ремонту насосних станцій, які прийняті в експлуатацію з 1 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року.

Прийом заявок відбуватиметься через Державний аграрний реєстр. Про початок подання заявок на отримання підтримки буде повідомлено додатково на сайті Мінекономіки.

Аграрні асоціації закликають Президента ветувати закон про експортне мито на сою та ріпак

Провідні аграрні об’єднання України звернулися до Президента Володимира Зеленського із закликом не підписувати Закон України №13157, ухвалений Верховною Радою 16 липня 2025 року, яким передбачено запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку. Представники галузі просять застосувати право вето та повернути закон на повторний розгляд парламенту.

Про це йдеться на agravery.com із посиланням на ВАР.

24 липня 2025 року провідні аграрні об’єднання України звернулися до Президента Володимира Зеленського із закликом не підписувати Закон України №13157, ухвалений Верховною Радою 16 липня 2025 року, яким передбачено запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку. Представники галузі просять застосувати право вето та повернути закон на повторний розгляд парламенту.

«Від імені членів наших асоціацій висловлюємо категоричний протест проти ухвалення згаданих змін щодо запровадження вивізного мита на насіння сої та ріпаку», – йдеться у зверненні.

Аграрії нагадали, що Україна вже мала подібний досвід у 2017–2020 роках, коли скасування ПДВ при експорті цих культур призвело до різкого скорочення площ їх вирощування.

«Ці законодавчі зміни призвели до того, що площі під соєю скоротилися на 34% – з 1,99 млн га (2017 рік) до 1,32 млн га (2021 рік). Втрати аграріїв, за оцінками Київської школи економіки, складали ~110 млн дол. США на рік».

Також аграрні асоціації застерігають: запровадження мита негативно вплине не лише на внутрішній ринок, а й на міжнародну репутацію України.

«Пропоноване мито суперечить і Угоді про асоціацію з ЄС. Стаття 31 Угоди прямо забороняє Україні запроваджувати нові експортні мита. Такі зміни порушують міжнародні зобов’язання України і можуть стати підставою для запровадження дзеркальних мит з боку ЄС на продукцію з України, що буде катастрофою для галузі».

Особливо гостро нововведення вдарить по малих і середніх аграрних виробниках, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно.

«Більше ніж 75% посівних площ в Україні обробляються саме малими та середніми аграріями. Вони не мають достатніх обсягів виробництва, щоб самостійно формувати експортні партії та виходити на зовнішній ринок, тому працюють через трейдерів і переробників».

Окремо аграрії наголосили на невідповідності закону Податковому кодексу України.

«Набрання чинності положень, якими передбачено запровадження вивізного мита, одразу після його опублікування суперечить принципу стабільності податкового законодавства, встановленого у статті 7 Податкового кодексу України».

Враховуючи зазначене, аграрні асоціації звернулися до Президента України із проханням не підписувати Закон та застосувати до нього право вето.

Звернення підписали: ГС «Аграрний союз України», Асоціація фермерів та приватних землевласників України, ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Українська зернова асоціація, Українська бобово-соєва асоціація, Насіннєва асоціація України.

Жнива-2025: в Україні зібрали понад 15 млн тонн зерна

Станом на 1 серпня українські аграрії обмолотили 4 423,9 тис. га та намолочено 15 474 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Обмолочено вже 39% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.

Про це повідомляє пресслужба Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зазначається, зокрема, обмолочено пшениці 11,36 млн т з площі 3,05 млн га; ячменю – 3,57 млн т (1,01 млн га), а гороху – 492,2 тис. т (208,2 тис. га).

До того ж, аграрії намолотили 50,4 тис. т іншого зерна нового врожаю із площі 145,5 тис. га.

Серед регіонів-лідерів за обсягами збору залишається Одещина – намолочено понад 3,09 млн т із 1,07 млн га.

Провідні позиції у рейтингу мають аграрії Кіровоградщини (намолочено – 1,93 млн т із 462,9 тис. га) та Полтавщини (намолочено – 1,52 млн т із 344,7 тис. га).

Крім того, до обмолоту проса приступили аграрії Дніпропетровщини та Херсонщини, якого зібрано з площі 1,2 тис. га та намолочено 83 тонни.

Щодо ріпаку, то станом на 1 серпня зібрано 1,76 млн т із площі 781,9 тис. га.

В Україні вартість соняшнику досягла двомісячного максимуму

Ціни на соняшник в Україні знаходяться на двомісячному максимумі, пише agronews.ua. 

Так, переробні підприємства, які продовжують працювати з соняшником та активно його закуповують, минулого тижня продовжували підвищувати ціни попиту, що досягли 26600-27500 грн/т СРТ.

Дощі, що значний період тривали в західній та центральній частині країни, покращили перспективи урожаю у вказаному регіоні, тоді як опади на півдні та на сході залишаються недостатніми, внаслідок чого потенціал урожайності тут вже суттєво впав.

На багатьох полях на півдні спостерігається недорозвиненість рослин, невеликі голівки, в’ялість та передчасне жовтіння і засихання нижніх шарів листя. Деякі фермери приймають рішення дискувати такі посіви та готувати поля до озимої сівби.