Агровісник від 13 серпня

Аграрний комітет підтримав законопроект про землю під знищеною війною нерухомістю

Аграрний комітет рекомендував депутатам прийняти у другому читанні та в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав на землю власників об’єктів нерухомого майна, зруйнованих внаслідок бойових дій» (№13174).

Відповідне рішення ухвалено на засіданні 12 серпня, йдеться на agropolit.com.

Законопроект пропонує:

• встановити, що продаж, передача у користування земельних ділянок державної, комунальної власності громадянам, що є колишніми власниками будівель, споруд, що були зруйновані війною і були розташовані на таких земельних ділянках, здійснюється без проведення земельних торгів;
• дозволити безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність колишнім власникам об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на таких земельних ділянках;
• дозволити зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення для цілей промисловості та енергетики;
• надати можливість зміни розмірів охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, а також розмірів внутрішніх зон безпеки таких охоронних зон не лише у межах наявної забудови, а й на інших територіях;
• надати можливість зміни цільового призначення земельних ділянок державної, комунальної власності під наявними будівлями дипломатичних представництв.

Фермери семи областей отримають модульні зерносховища від ФАО

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України розпочала передачу 615 модульних зерносховищ малим і середнім фермерам у семи областях, пише agroportal.ua.

Як йдеться у повідомленні ФАО, кожне сховище, що надається за фінансової підтримки урядів Канади та Японії, має місткість 1 тис. т, що забезпечує понад 615 тис. т герметичного зберігання безпосередньо в господарствах, допомагаючи захистити врожай, зменшити післязбиральні втрати та зміцнити стійкість фермерів в умовах війни.

Передача розпочалась із фермерів Чернігівської області та впродовж найближчих тижнів триватиме у Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях. Кількість сховищ для кожного регіону була визначена на основі заявок, отриманих через Державний аграрний реєстр, та встановлених потреб. Загалом надійшло 747 заявок від виробників, які обробляють від 200 до 1 000 га, що дало такий розподіл: Чернігівська – 58 одиниць, Дніпропетровська – 116, Харківська – 124, Херсонська – 15, Кіровоградська – 85, Миколаївська – 129 та Одеська – 88.

Разом із попередніми етапами загальний обсяг потужностей зберігання, наданих ФАО та її партнерами, тепер перевищує 8 млн т, що є вагомим внеском у відновлення інфраструктури України та забезпечення засобів до існування сільського населення найближчими роками.

За підтримки урядів Канади, Японії, Німеччини та австралійського фонду Minderoo Foundation за останні три роки було передано понад 37 тис. зернових рукавів, 105 комплектів обладнання для завантаження та розвантаження, а також 244 модульні сховища, що забезпечило 7,5 млн т місць зберігання безпосередньо в господарствах малих фермерів.

ФАО також модернізувала лабораторне обладнання для перевірки якості та безпечності зерна у кількох регіонах країни, щоб продукція відповідала експортним стандартам і вимогам безпеки харчових продуктів.

Жнива-2025: українські аграрії зібрали майже 20 млн тонн зернових та зернобобових культур

Станом на 8 серпня 2025 року в Україні вже зібрано 19 909,8 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур на площі 5 299,5 тис. га. Обмолочено вже 47% площ, засіяних цими культурами.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Так, зокрема, на звітну дату зібрано:

• пшениці – обмолочено 3 713,4 тис. га, намолочено – 14 914,1 тис. тонн;
• ячмінь – обмолочено 1 165,8 тис. га, намолочено – 4 250 тис. тонн;
• горох – обмолочено 223,7 тис. га намолочено – 541,2 тис. тонн.

Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 195,1 тис. га і намолочено 203,6 тис. тонн.

Серед лідерів, зокрема:

• Одеська область – обмолочено 1 070,4 тис. га, намолочено – 3 089,1 тис. тонн;
• Кіровоградська область – обмолочено 521 тис. га, намолочено – 2 161,6 тис. тонн;
• Полтавська область – обмолочено 361,3 тис. га, намолочено – 1 636,5 тис. тонн.

Ріпаку вже зібрано 2 538,2 тис. тонн на площі 1 023,4 тис. га.

Індія у десятки разів збільшила закупівлі соєвої олії в Україні

У 2024/25 маркетинговому році експорт соєвої олії з України різко зріс, досягнувши 484 тис. тонн з вересня по липень – на 51% більше проти 320 тис. тонн роком раніше.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на ASAP Agri.

Як повідомляють аналітики, зростання було зумовлене збільшенням поставок до ЄС, де лідером стала Польща з обсягом понад 316 тис. тонн.

Зазначається, що Індія стала помітним покупцем за межами ЄС, особливо у першому кварталі 2025 року. Загальний експорт до Індії у 2024/25 МР сягнув 36,7 тис. тонн проти менш ніж 1 тис. тонн у вересні–липні 2023/24 МР. Увесь обсяг було відвантажено компанією Kernel як комбіновані партії разом із соняшниковою олією.

Лютий став рекордним місяцем, коли експорт української соєвої олії більш ніж удвічі зріс р/р і досяг 59 тис. тонн (+106%), а Індія отримала значну частку – 11 тис. тонн, поряд з іншими напрямками, зокрема Саудівською Аравією (4 тис. тонн).

Експорт соєвої олії лише розвивається й поки не може зрівнятися з соняшниковою. У вересні–липні 2024/25 МР Індія забезпечила майже 17% загального експорту соняшникової олії з України, отримавши 767 тис. тонн (+55% р/р).

Яблука переходять в категорію делікатесів

У сезоні 2024/25 врожай яблук в Україні, Польщі та Молдові зазнав значних втрат через весняні заморозки, що різко скоротило експортну пропозицію й спричинило третій поспіль рік зростання цін.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.

За даними презентації економіста ФАО Андрія Ярмака на Prognosfruit 2025, внутрішні ціни на яблука в Україні були настільки високими, що більшість виробників і трейдерів втратили мотивацію експортувати яблуко. Більше того, Україна імпортувала яблуко з Польщі в період квітень – червень 2025 року через те, що багато виробників намагалися швидко реалізувати продукцію через продовження атак росії на цивільну інфраструктуру, зокрема на електропостачання.

У Молдові та Польщі також скоротили експорт через обмежену пропозицію яблук. Ціни зростали на тлі зменшення врожаю та високих цін на концентрат яблучного соку (AJC). Високий світовий попит на AJC зменшив пропозицію дешевих яблук на ринку свіжих фруктів, що водночас підтримало середню ціну, яку отримували фермери.

Навесні 2025 року нова хвиля заморозків пошкодила яблуневі сади в Україні, Польщі та Молдові, але збитки виявилися менш драматичними, ніж навесні 2024-го в Україні. Водночас у Польщі та Молдові сільгоспвиробники очікують подальшого зниження виробництва яблук.

Незважаючи на зменшення виробництва у Молдові та Польщі, фермери й трейдери залишаються обережно оптимістичними, очікуючи високих цін. Оскільки пропозиція залишається обмеженою в усій Східній Європі, це також сприятиме ціновому тиску в усьому ЄС – основному експортному ринку.

Нещодавній звіт WAPA на Prognosfruit 2025 підкреслює крихкість яблучного ринку: виробництво яблук у ЄС прогнозується стабільним, на рівні приблизно 10,5 млн тонн – лише 0,1 % менше, ніж минулого року, і все ще близько 7,5 % нижче середнього за три-п’ять років. Така обмежена пропозиція, поєднана з вразливостями Східної Європи, ймовірно, й надалі підтримуватиме високі ціни.

Якщо ціни у Східній Європі знову злетять, це стане безпрецедентною подією – адже оптові ціни на яблуко ще ніколи не зростали навіть більше двох сезонів поспіль. Крім того, можуть бути встановлені історичні цінові рекорди, що стане розчаруванням для споживачів. Україна може зрештою збільшити експорт яблук, вмотивована високими цінами на зовнішніх ринках, але внутрішній рівень цін, ймовірно, залишатиметься дуже високим.