Агровісник від 20 серпня

У ДАР з’явився новий функціонал

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) запрацював новий функціонал – можливість отримати статус активного сільгоспвиробника та електронні витяги. 

Ці зміни стали центральною темою вебінару, що відбувся за участі представників Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, пише me.gov.ua.

Заступник Міністра Денис Башлик підкреслив, що розвиток ДАР є важливою складовою євроінтеграційних змін у сільському господарстві.

«У майбутньому всі кошти ЄС на підтримку агровиробників надаватимуться виключно через Державний аграрний реєстр та цифрові інструменти, які ми впроваджуємо вже зараз. Тому господарствам потрібно заздалегідь розуміти правила роботи системи та готуватися до нових вимог», – зазначив Денис Башлик.

Зокрема, статус активного сільгоспвиробника підтверджує мінімальний рівень ведення аграрної діяльності. Він може базуватися на наявності земельних ділянок, вирощуванні культур, реєстрації тварин чи аграрної техніки, а також поданні статистичної звітності. Для підприємців і юридичних осіб додатково враховується наявність відповідних кодів видів економічної діяльності (КВЕД). Присвоєння статусу відбувається на підставі даних з державних реєстрів: у більшості випадків автоматично, але за потреби користувач може оновити інформацію самостійно. Наразі цей статус не впливає на участь агровиробників у чинних програмах, проте у майбутньому – враховуватиметься при розподілі державної та європейської підтримки.

Для підтвердження реєстрації та статусу у системі користувачі можуть сформувати електронні витяги – про реєстрацію у ДАР, про реєстрацію у Державному реєстрі виробників сільськогосподарської продукції та витяг, що підтверджує статус активного сільгоспвиробника. Кожен документ має унікальний номер, за яким можна перевірити його справжність у розділі «Перевірка витягу» на сайті dar.gov.ua. Це підвищує прозорість і відкритість системи та забезпечує зручність у верифікації для користувачів.

ДАР розвивається як модульна система: нові сервіси та реєстри інтегруються поступово, що підвищує зручність користування, якість даних і створює підґрунтя для впровадження європейських цифрових інструментів. Одним із таких елементів став Державний реєстр виробників сільськогосподарської продукції, на основі якого надається статус активного сільгоспвиробника.

Наступним кроком є побудова Інтегрованої системи адміністрування та контролю (IACS), яка стане підсистемою ДАР. IACS – це обов’язкова цифрова система, яку всі країни ЄС використовують для управління, моніторингу та контролю виплат у рамках Спільної аграрної політики. До її основи вже належать система ідентифікації та реєстрації тварин, пілотується база даних земельних ділянок (LPIS), а також готуються модулі геомоніторингу й контролю відповідності виплат. Передбачається, що IACS запрацює в Україні з 1 січня 2027 року.

Аналітики підвищили прогноз врожаю кукурудзи в Україні

Врожай кукурудзи в Україні в 2025/26 МР може зрости до 30,9 млн т проти 26,8 млн т попереднього сезону.

Такий прогноз озвучили ASAP Agri agronews.ua.

Залежно від подальших погодних умов ASAP Agri не виключає подальшого збільшення прогнозу.

«За рахунок дощів, які пройшли у липні, спостерігалося покращення стану посівів та урожайності кукурудзи в ключових регіонах виробниках – Вінницькій, Полтавській, Київській областях. Більш того, у Вінницькій та Полтавській областях, а також у Хмельницькій, Черкаській та Житомирській обласях урожайність може сягнути рекордних показників у 2025/26 МР», – зазначив Андрій Капріца, консультант ASAP Agri з питань агрономії.

Збільшення врожайності у вказаних регіонах перекриває втрати посівів кукурудзи у постраждалих від посухи східних та південних регіонах України.

Щодо соняшнику, то ASAP Agri очікує, що врожай у 2025/26 МР може скоротитися до 13 млн т, що нижче попереднього прогнозу у 13,6 млн т, що викликано сильною посухою у південнних регіонах України. 

Згідно з офіційними даними жнива соняшнику досі ще не розпочалося, тоді як минулого року в Миколаївській області польові роботи вже розпочалися. Однак, за повідомленнями, аграрії в Одеській області вже почали збирати перший врожай. Також, аграрії спостерагіють поширення совки на посівах соняшнику, що може негативно відобразитися на посівах.

«Тому не виключено, що врожай олійної може буде ще гіршим», – додали аналітики.

Нові квоти ЄС для України: названо продукцію, за якою не дійшли згоди

Нова торговельна угода між ЄС та Україною наразі очікує на фінальне узгодження з боку Єврокомісії.

Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в коментарі Forbes.ua, йдеться на agroportal.ua.

Він зазначив, що сторони погодили збільшення квот для України майже по всіх групах товарів, решта залишиться в межах розмірів минулого року. Однак є низка продукції, щодо якої європейці не готові поступитися.

«Наразі не маємо консенсусу щодо обсягу експортних квот на цукор та біоетанол. Ми здатні експортувати більше, ніж передбачає оновлена угода», – зазначив заступник міністра.

Тарас Висоцький уточнив, що Україна була готова повністю відкрити свій ринок для товарів із ЄС за умови, що вони зроблять те саме.

«Проте ЄС все ж таки важливо в певних сегментах захищати вітчизняного фермера», – повідомив він, зазначивши, що нова угода діятиме до 2028 року.

Жнива-2025: українські аграрії зібрали майже 25 млн тонн зернових та зернобобових культур

Станом на 15 серпня 2025 року в Україні вже зібрано 24 805,9 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур на площі 6 186,6 тис. га. Обмолочено 55% площ, засіяних цими культурами.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема:

• пшениці – зібрано 18 985,7 тис. тонн на площі 4 396,2 тис. га;
• ячмінь – зібрано 4 732,0 тис. тонн на площі 1 247,2 тис. га;
• горох – зібрано 573,5 тис. тонн на площі 230,3 тис. га.

Інших зернових і зернобобових зібрано 513,1 тис. тонн на площі 310,8 тис. га.

Серед лідерів, зокрема: 

• Одеська область – зібрано 3 425,3 тис. тонн з площі 1 070,4 тис. га;
• Кіровоградська область – зібрано 2 204,0 тис. тонн з площі 533,4 тис. га;
• Вінницька область – зібрано 2 082,9 тис. тонн з площі 337,6 тис. га.

Ріпаку вже зібрано 3 014,5 тис. тонн на площі 1 184,8 тис. га. 

В Кіровоградській і Дніпропетровській областях почали збирати урожай гречки.

Нервозність на ринку ріпаку: вплив мит, врожай і зростання цін

На українському ринку ріпаку зберігається висока нервозність. Причиною цього є не лише невизначеність щодо введення експортних мит, які вже були проголосовані парламентом, але ще не підписані президентом, а й падіння котирувань на світових біржах через введення Китаєм мит на канадську канолу.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на graintrade.

Після падіння на 4,6% у вівторок, листопадові ф’ючерси на канолу у Вінніпезі виросли на 1,5%, до 660 CAD/т (480 дол. США/т). У свою чергу, ф’ючерси на ріпак у Парижі піднялися на 1,6%, до 473,75 євро/т (554,5 дол. США /т).

Якщо Китай зберігатиме мита на канадську канолу, йому доведеться імпортувати канолу з Австралії. Це зменшить поставки австралійської каноли до ЄС, і європейським імпортерам доведеться активно закуповувати ріпак в Україні.

Протягом 2024/25 маркетингового року ЄС імпортував 7,3 млн тонн ріпаку, з яких 3,5 млн тонн надійшло з Австралії, 2,5 млн тонн – з України, а 1 млн тонн – з Канади. Однак у 2025/26 маркетинговому році імпорт може зменшитися до 5,8-6 млн тонн через збільшення власного врожаю в ЄС, хоча скорочення поставок з Австралії може суттєво вплинути на ринок.

Експерти USDA знизили прогноз врожаю ріпаку в Україні з 3,7 до 3,5 млн тонн. На сьогодні з 80% площ зібрано лише 2,5 млн тонн ріпаку, тому навряд чи урожай перевищить 3 млн тонн. Трейдери активно закуповують ріпак, щоб забезпечити максимальні обсяги для експорту. Проте, якщо митні тарифи будуть введені, переробники зможуть викупити до 1 млн тонн ріпаку, залишивши трейдерам для експорту 1,5-1,8 млн тонн при прогнозі USDA у 2,9 млн тонн.

Щодо цін, то в Україні після падіння котирувань трейдери знизили експортні ціни на ріпак до 515-520 дол. США /т, але вже в кінці дня ціни знову піднялися до 530-540 дол. США /т. За гривневими контрактами ціни становили 23 500-24 000 грн/т.

Переробники знизили закупівельні ціни на ріпак з олійністю 46-47% до 22 600-23 500 грн/т, а за олійність понад 47-48% пропонували премію 300 грн/т.

Фермери поки що не поспішатимуть продавати ріпак, сподіваючись на підвищення цін до 550-560 дол. США /т (25 000-26 000 грн/т), оскільки ціни на соняшник вже почали зростати й досягли 27 000-28 000 грн/т. Тому багато аграріїв орієнтуються на реалізацію соняшнику, відкладаючи продаж ріпаку.

До кінця тижня в Україні має завершитися збирання ріпаку, що дозволить точно визначити обсяг врожаю. Тоді конкуренція між експортерами та переробниками посилиться, і це, ймовірно, призведе до подальшого зростання закупівельних цін.