Агровісник від 03 вересня

Українські аграрії домоглися зняття обмежень на ввезення NPK-добрив

Після численних звернень Всеукраїнської Аграрної Ради до Одеської обласної військової адміністрації та командування Військово-морських сил ЗСУ, ухвалено рішення про часткове зняття заборони на імпорт мінеральних добрив.

Про це пише agravery.com.

Відтепер в Україну знову можна ввозити основні види комплексних добрив NPK, що дозволить аграріям своєчасно підготуватися до осінньої посівної кампанії.

Йдеться про комплексні мінеральні добрива на основі аміаку, у яких вміст азоту не перевищує 21%, а фосфору та калію – не менше 5%. Обов’язковою умовою є наявність міжнародного паспорта безпеки SDS, який підтверджує, що такі добрива не є вибухонебезпечними.

Нагадується, що у липні 2025 року спільним наказом Командування ВМС ЗСУ та Одеської обласної військової адміністрації №113/18 було введено заборону на імпорт усіх видів мінеральних добрив через морські порти. Це рішення не враховувало характеристики небезпечності добрив і створило реальну загрозу дефіциту напередодні осінньої посівної.

Саме тому аграрні асоціації ВАР та УКАБ неодноразово зверталися до урядових структур із закликом переглянути підхід і дозволити імпорт добрив, які не становлять жодної вибухонебезпеки. Завдяки активній позиції асоціацій та підтримці Міністерства економіки вдалося домогтися внесення змін до наказу та часткового розблокування імпорту.

«На сьогодні фактично розблоковано ввезення в Україну основних видів NPK-добрив. Це знімає загрозу дефіциту перед осінньою посівною. Питання, ініційоване ВАР, було вирішено оперативно. Водночас залишається проблема з завезенням аміачної селітри, яка дійсно є вибухонебезпечною, але без її імпорту аграрії матимуть дефіцит і не зможуть виконувати польові роботи. Наразі ми пропрацьовуємо з Одеською ОВА та командуванням ВМС варіанти безпечного завезення аміачної селітри через порти Дунаю, а також розглядається варіант імпорту вапнякової аміачної селітри, яка не є вибухонебезпечною», – прокоментував Андрій Дикун, очільник ВАР.

Всеукраїнська Аграрна Рада висловлює вдячність заступнику Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарасу Висоцькому, Одеській обласній військовій адміністрації та командуванню ВМС ЗСУ за конструктивний підхід і швидке реагування на проблеми аграріїв.

Посівна-2026: посівна озимого ріпаку нарощує темпи

Україна розпочала кампанію із сівби озимих під урожай-2026.

Про це пише superagronom.com із посиланням на ASAP Agri.

Станом на 1 вересня засіяно 377,1 тис. га озимого ріпаку, що становить 33,8% від прогнозованої площі.

Зазначається, що після повільного старту темпи сівби минулого тижня прискорилися і тепер відповідають рівню минулого року, коли на цю ж дату було засіяно 377,2 тис. га (32%).

Загальна площа під озимим ріпаком прогнозується на рівні 1,11 млн га, що лише трохи менше ніж 1,18 млн га торік.

У регіональному розрізі прогноз вказує на різке скорочення площ в Одеській області, хоча минулого року місцеві аграрії більш ніж удвічі перевищили початкові очікування. Розширення площ очікується у Дніпропетровській та Сумській областях, проте погодні ризики залишаються, адже у 2024 році посуха істотно обмежила сівбу в Дніпропетровській області.

Тим часом сівба озимих зернових ще не розпочалася – кампанія очікується у найближчі тижні. Торік посівна стартувала наприкінці серпня.

Україна вводить експортні мита на сою та ріпак

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект №13157, яким передбачено запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку.

Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради України, йдеться на agroportal.ua.

Документом запроваджується мито у розмірі 10% на експорт сої та ріпаку з України.

Агроспільнота виступила проти запровадження таких змін. Фахівці підкреслюють, що наслідками запровадження вивізного (експортного) мита стане тимчасове збагачення великих переробників у результаті падіння закупівельних цін, поступового скорочення посівних площ сої та ріпаку.

Також зазначене призведе до виникнення фізичного дефіциту сировини (перевищення переробних потужностей над виробництвом) і до загальних втрат країни через неефективне використання ресурсів, яке, за оцінками експертів, становитиме 9,3 млрд грн на сої та 7,7 млрд грн на ріпаку (разом близько 17 млрд грн).

Жнива-2025: в Україні зібрано майже 28,4 млн тонн зерна

Станом на 29 серпня 2025 року в Україні вже зібрано 28 370,6 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур на площі 6 887,6 тис. га. Обмолочено 61% площ, засіяних цими культурами.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема, зібрано:

• пшениці – 21 858,2 тис. тонн на площі 5 000,5 тис. га;
• ячменю – 5 159,2 тис. тонн на площі 1 343,0 тис. га;
• гороху – 585 тис. тонн на площі 262,3 тис. га;
• інших зернових і зернобобових – 746,4 тис. тонн на площі 266,7 тис. га.

Серед областей лідирують:

• Одеська – зібрано 3 447,2 тис. тонн з площі 1 087 тис. га;
• Вінницька – зібрано 2 385,8 тис. тонн з площі 423,7 тис. га;
• Хмельницька – зібрано 2102,3 тис. тонн з площі 299,8 тис. га;
• Кіровоградська – зібрано 2 206,0 тис. тонн з площі 534,1 тис. га.

Станом на звітну дату ріпаку вже зібрано 3 193,3 тис. тонн на площі 1 273,5 тис. га.

Сої зібрано 10,4 тис. тонн на площі 7,29 тис. га. Соняшнику – 13,2 тис. тонн на площі 15,4 тис. га.

Ринок соняшнику: різке зниження прогнозу врожаю в ЄС підтримує високі ціни в Україні

Аналітична компанія Expana різко знизила прогноз виробництва соняшника в ЄС на 1,1 млн т до 8,3 млн т (порівняно з 8,7 млн т торік) внаслідок несприятливої погоди в Болгарії та Румунії. Сильна спека на півдні Європи пошкодила ярі культури, що знаходилися у стадії дозрівання, зокрема кукурудзу та соняшник, хоча й сприяла збиранню озимого ріпаку та пшениці.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на GrainTrade.

Зазначається, що прогнозоване скорочення виробництва соняшника в ЄС призведе до дефіциту пропозиції, який, на думку аналітиків, буде компенсований переробникам збільшенням поставок ріпаку.

Прогноз виробництва ріпаку в ЄС у 2025/26 МР аналітики Expana підвищили з 19,6 до 20 млн т (порівняно з 16,9 млн т у 2024/25 МР) завдяки гарним врожаям у Франції, Польщі, Румунії та Угорщині.

Ціни на соняшникову олію у серпні на базисах північні порти Європи досягали 1280-1300 дол. США/т, а за даними торгової платформи Trading Economics, за місяць ціни на соняшникову олію з доставкою покупцям виросли на 4,2% до 1335 дол. США/т.

Це посилило попит на соняшник в Україні, і ціни на нього наприкінці серпня сягали 27500-28000 грн/т з доставкою на завод.

Після початку збирання врожаю ціни попиту на соняшник з 1 вересня знизились до рівнів 26500-27000 грн/т (олійність 50%) або 560-570 дол. США/т без ПДВ, але низька врожайність на півдні буде протягом місяця (до початку масового збирання) підтримувати ціни на соняшник на високому рівні.

Котирування на ріпак на біржі в Парижі за місяць знизились на 1,7% до 4-місячного мінімуму 467,25 євро/т або 546 дол. США/т під тиском падіння цін на канадську канолу на 7% за місяць (внаслідок заборони імпорту до Китаю), але попит зі сторони переробників залишається високим, оскільки вони очікують зменшення поставок соняшника.

Ціни попиту на ріпак в Україні залишаються на високому рівні завдяки попиту з боку переробників, які хочуть максимально завантажити виробництво ріпаком на тлі дефіциту пропозицій соняшника, тому пропонують за ріпак 23500-24500 грн/т з доставкою на завод, що значно поступається цінам на соняшник та дозволяє отримати кращу маржу переробки.

Експортери також намагаються закупити якнайбільші об'єми українського ріпаку без ГМО для поставки в ЄС, і пропонують за нього 530-545 дол. США/т з доставкою до чорноморських портів, оскільки поставки каноли з Канади (яка значно дешевша і коштує близько 460 дол. США/т) стануть можливими не раніше жовтня-листопада (дисконт за ГМО ріпак складає 20-30 дол. США/т), а з Австралії - можуть початись лише з грудня, і то у менших обсягах внаслідок збільшення закупівель Китаєм.