Агровісник від 10 вересня

Агросектор генерує 30 % усіх кредитів у межах програми «5-7-9%»

Уряд ухвалив рішення продовжити максимальний строк пільгового кредитування для аграріїв за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» до 31 березня 2027 року (раніше було до 31 березня 2026 року). Виробники сільськогосподарської продукції зможуть продовжити строк дії вже укладених кредитних договорів ще на один рік на умовах, що діятимуть на момент пролонгації.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Таке рішення дасть змогу уникнути дефолту за наявними кредитами і забезпечити агросектор фінансовими ресурсами для посівної кампанії в умовах війни, втрати врожаїв та обмежень експорту.

«Це рішення – про виживання українського агросектору. Через посуху, зруйноване зрошення і торговельні обмеження тисячі фермерів у південних та східних регіонах зазнали критичних втрат. Зокрема на Херсонщині втрачено понад 55 тис. га посівів, на окремих полях урожай знищено повністю. Продовження пільгового кредитування до кінця березня 2027 року саме зараз – це спосіб зберегти господарства, робочі місця і подбати про продовольчу безпеку країни», – зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв.

Загалом агросектор генерує 30 % усіх кредитів у межах програми 5-7-9 %. У 2024 році аграрії залучили 46,9 млрд грн пільгових кредитів, а за 8 місяців 2025 року – ще 35,8 млрд грн.

Реалізація прийнятих змін не потребує додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів. Фінансування здійснюватиметься в межах передбачених коштів Фонду розвитку підприємництва.

Програма «Доступні кредити 5-7-9 %» є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» і спрямована на стимулювання мікро-, малого та середнього бізнесу через здешевлення кредитних ресурсів за рахунок державних компенсацій або державних гарантій.

Програма реалізується через Фонд розвитку підприємництва та уповноважені банки.

Посівна-2026: дев'ять областей Україні почали сівбу озимих зернових

Станом на 9 вересня українські аграрії засіяли озимими культурами 727,5 тис. га.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Зокрема, сівбу озимих зернових культур розпочали аграрії Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Тернопільської, Херсонської, Чернівецької і Чернігівської областей.

Сільгоспвиробники майже всіх регіонів сіють озимий ріпак, а аграрії Вінницької, Волинської, Полтавської та Тернопільської областей – вже завершили.

Так, станом на звітну дату, посіяно:

• озимої пшениці – 39,9 тис. га;
• озимого ячменю – 1,1 тис. га;
• озимого жита – 1,2 тис. га;
• озимого ріпаку – 685,3 тис. га.

За інформацію відомства, Україна планує збільшити площу посівів озимих зернових у 2026 році до 5,43 млн га з 5,24 млн га у 2025 році. Зокрема, площа посівів озимої пшениці може зрости до 4,78 млн га з 4,5 млн га у 2025 році.

Раніше заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький прогнозував, що площі під озимою пшеницею, ключовою зерновою культурою України, можуть зрости на 6,4% до 5 млн га у 2026 році завдяки високому зовнішньому попиту та очікуваному скороченню площ під соєю.

Україна розпочала фінальні скринінгові зустрічі з Єврокомісією щодо аграрної політики

У понеділок, 8 вересня, стартував один із ключових етапів перемовин України з ЄС – скринінг за розділом 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій».

Про це повідомив Урядовий портал, пише latifundist.com.

Цей розділ входить до Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості» і є фінальним у серії двосторонніх зустрічей. Раніше українська сторона вже пройшла сесії за іншими п’ятьма кластерами.

Перемовини з Єврокомісією триватимуть до 10 вересня у гібридному форматі: частина учасників працює в Брюсселі, інші долучаються онлайн. Українську делегацію очолює головний перемовник, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Разом із ним до роботи залучені представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

У перший день сторони обговорили принципи та стратегію розвитку агрополітики, системи підтримки фермерів, фінансування та моніторинг витрат, а також плани зі створення інтегрованої системи адміністрування та контролю (IACS) і мережі даних про сталий розвиток фермерства (FSDN).

Розділ «Сільське господарство та розвиток сільських територій» охоплює велику кількість правил, які Україна має виконувати вже з моменту вступу до ЄС. Їхнє правильне застосування та контроль із боку держави є необхідними умовами для роботи спільної аграрної політики Євросоюзу.

Українські аграрії втрачатимуть $500 млн на рік від переходу на ЗЗР, дозволені в ЄС

Аграрний сектор України у процесі євроінтеграції зіткнеться з новими викликами. Одним із них є перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах.

Впровадження європейських обмежень у використанні ЗЗР несе для українських аграріїв значні економічні ризики: це суттєво вплине як на врожайність, так і на прибутковість виробників.

Про це повідомляє пресслужба Всеукраїнської аграрної ради, яка спільно з аналітичним центром Smart Country провела дослідження «Економічна оцінка втрат внаслідок застосування європейських обмежень щодо діючих речовин засобів захисту рослин (ЗЗР)», йдеться на agroportal.ua.

Згідно з представленими розрахунками, щорічні мінімальні втрати агросектору України від переходу на європейський перелік дозволених ЗЗР сягатимуть понад $500 млн. Із них:

• зменшення вартості врожаю становитиме $202,7 млн;
• збільшення витрат на засоби захисту рослин – $297,6 млн;
• збільшення вартості внесення ЗЗР – $7,6 млн.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив, що український агросектор щороку буде втрачати не менше $500 млн, а зниження прибутковості агровиробництва складе до 30% залежно від культури. 

«Це дуже суттєво і може призвести до того, що точка беззбитковості посунеться, і в несприятливі роки багато господарств працюватимуть у збиток. Від нововведень найбільше постраждають середні та дрібні аграрії», – пояснив він.

Особливе занепокоєння викликає вплив європейських обмежень на окремі культури, які є основними для українського аграрного експорту.

«Для ріпаку, озимої пшениці та соняшнику ми маємо достатньо суттєву проблему в зв'язку з цією забороною. Ці втрати складають значну частину прибутку від їх вирощування. До того ж подальше прискорене зростання резистентності шкідників та їх розповсюдження через недостатній рівень контролю з боку дозволених препаратів можуть зробити їх виробництво повністю збитковим. У цьому плані дуже симптоматично, що європейські переробники змушені імпортувати ріпак з України, оскільки європейські фермери вже не здатні забезпечити попит на нього», – підкреслив Михайло Соколов.

Експорт сої та ріпаку заблокований: ВАР вимагає термінових дій від уряду

Після запровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку, відвантаження олійних культур із портів України фактично зупинилися. Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко із закликом терміново врегулювати ситуацію.

Про це йдеться у листі Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), пише agro-business.com.ua.

«Станом на 5 вересня експорт зупинений повністю. Зі сплатою мита у 10% він можливий, однак судна чекають у портах, бо в партіях змішана продукція – і від товаровиробників, і від трейдерів», – зазначається у зверненні.

Фахівці пояснюють, що проблема полягає у відсутності чіткого порядку документального підтвердження походження продукції, вирощеної безпосередньо агровиробниками або кооперативами. Саме вони, відповідно до закону, мають бути звільнені від сплати мита, однак через відсутність необхідних нормативних актів реалізувати це на практиці неможливо.

Зокрема, підготовка відповідної документації задля підтвердження власного виробництва при митному оформленні належить до функцій Міністерства фінансів України.

З огляду на це, аграрії закликали уряд вжити термінових заходів для розблокування експорту.

«Просимо доручити Мінфіну невідкладно розробити та ухвалити необхідні зміни до нормативно-правових актів із питань митної справи», – закликають ВАР у зверненні.

Оперативне врегулювання є критично важливим для стабільності аграрного експорту та збереження валютних надходжень до бюджету країни, підсумували експерти.