Агровісник від 17 вересня

Посівна-2026: українські аграрії вже засіяли понад мільйон гектарів озимини

Станом на 15 вересня 2025 року українські аграрії засіяли 1053,6 тис. га озимих культур. Озимі на зерно наразі сіють вже у 18-ти областях України.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Зокрема, посіяно:

• озимої пшениці – 248,1 тис. га;
• озимого ячменю – 9,3 тис. га;
• озимого жита – 5,3 тис. га.

Станом на звітну дату українські аграрії засіяли озимим ріпаком 71% запланованих площ, а саме 790,9 тис. га із прогнозованих 1,114 млн га.

Торік, на цю ж дату, озимий ріпак був посіяний на 87,6% запланованих. Особливо темпи сівби озимого ріпаку відстають у південних регіонах, зокрема, через посуху.

Аграрії Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей завершили сівбу озимого ріпаку.

Ціни на українську кукурудзу можуть досягти 230 дол. США/т у жовтні

Експорт української кукурудзи у вересні майже не зростав, а основна активність на ринку очікується у жовтні–грудні.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на повідомлення аналітичного департаменту сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.

«Низька активність у вересні пояснюється відразу кількома чинниками. По-перше, збирання врожаю розпочалося лише на півдні, де кукурудзи традиційно небагато. Основні площі розташовані в центрі та на півночі країни, і масове збирання там стартує орієнтовно 10–15 жовтня. По-друге, навіть «суха» кукурудза на півночі та в центрі має вологість 16–18%, що вимагає доробки перед відвантаженням у порти. Це означає, що зерно фізично зможе потрапити на термінали не раніше другої половини жовтня», – пояснюють аналітики.

Перші партії, що збирають на півдні, не можуть суттєво вплинути на ринок, тому пропозиція залишається обмеженою. Тим часом трейдери вже законтрактували значні обсяги на експорт, але не встигли викупити зерно у виробників. Це створює передумови для зростання цін.

«На українському ринку вже спостерігається підвищення котирувань. Станом на кінець вересня умовні ціни тримаються в діапазоні 200–207 дол. США/т на базисі СРТ-порт. За швидку поставку у жовтні–листопаді можна отримати до 209 дол. США/т. Якщо темпи збирання будуть низькими, а пропозиція – обмеженою, ціни можуть зрости до 210–212 дол. США/т у найближчі тижні й навіть до 230 дол. США/т до кінця жовтня», – прогнозують у ПУСК.

У листопаді–грудні ситуація може змінитися. США готуються до рекордного врожаю кукурудзи, що збільшить глобальну пропозицію й вплине на світові ціни. Основними напрямами експорту українського зерна залишатимуться ЄС, Туреччина та Єгипет, однак конкуренція на цих ринках зростатиме.

«Жовтень може стати місяцем вигідних спотових угод, тоді як кінець року, ймовірно, принесе корекцію цін під впливом глобальної пропозиції», – резюмують аналітики.

13,1 млрд грн на агросектор передбачили у держбюджеті 2026

Кабінет міністрів України ухвалив проекти Держбюджету на 2026 рік та передає його на розгляд Верховної Ради. Пріоритетними у бюджеті визначили соціальну стійкість, безпеку та оборону.

Про це повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, пише agro-business.com.ua.

«Ухвалили проекти Державного бюджету України на 2026 рік і передаємо його на розгляд Верховної Ради. Зараз вся Україна має бути у війську або для війська. Це відображає і державний бюджет 2026», – йдеться у повідомленні.

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше, ніж у поточному році, а доходи – 2,826 трлн грн (+446,8 млрд грн від 2025). Прогнозований дефіцит на рівні до 18,4% ВВП, а потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2 трлн 79 млрд грн.

«Головний пріоритет бюджету – безпека і оборона, наша соціальна стійкість. Усі власні надходження і запозичення Уряд спрямовує на Сили Оборони – грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів», – написала Свириденко.

Зазначається, що на підтримку підприємців у бюджеті передбачено 41,5 млрд грн (програми «5-7-9%», «єОселя», індустріальні парки, гранти для виробників). На агросектор планується виділити 13,1 млрд грн (+3,5 млрд грн): гранти, компенсації та фінансування зрошувальних систем. На публічні інвестиції для відновлення та розвитку України передбачено 45,9 млрд грн (+12,4 млрд грн).

Свириденко наголосила, що цей бюджет спрямований на посилення обороноздатності країни, соціальний захист громадян та створення умов для стійкого розвитку в умовах війни.

Ринок сої: під тиском введених експортних мит ціни в Україні продовжують знижуватися

Введення 10% експортних мит на сою та ріпак в Україні практично зупинило експорт сої. Проте сою лише починають збирати, і вона масово ще не поступала в порти, тоді як ріпак вже був експортований, і трейдери були змушені сплатити мито для оформлення експортних партій.

Про це повідомляє GrainTrade.

Так, протягом тижня експортні ціни на сою з ГМО знизились на 200-500 грн/т до 16700-17200 грн/т з доставкою до чорноморських портів, але ціни в валюті залишаються на високих рівнях 392-396 $/т, тому що трейдери намагаються сформувати експортні партії.

Аналітики зауважують, що на тлі невизначеності щодо подальшого експорту попит на українську сою з боку основних імпортерів, зокрема Єгипту та Туреччини, суттєво знизився.

За сою без ГМО експортери пропонують 18000-18200 грн/т з доставкою до портів Чорного моря або 420-430 $/т залежно від строків поставки.

На тлі збільшення пропозиції сої переробники за тиждень знизили ціни на сою з ГМО на 500-1000 грн/т до 16500-17000 грн/т з доставкою на завод.

Експерти USDA у вересневому звіті залишили прогноз виробництва сої в Україні на рекордному рівні 7,6 млн т (7 млн т у минулому сезоні), що продовжує тиснути на ціни.

Туреччина збільшує імпорт української агропродукції

За підсумками січня-липня 2025 р. Туреччина імпортувала української агропродукції сумарно на $1,48 млрд. Цей показник виявився на 16% більшим за обсяг імпортованої продукції за аналогічний період у 2024 р.

Про це повідомляє АПК-Інформ, пише agravery.com.

При цьому зазначається, що збільшується також і обсяг експорту агропродукції з Туреччини до України, але обсяги поставок менш суттєві. Так, за 7 місяців 2025 р. до України було експортовано таких товарів на загальну суму $296,4 млн, що на 15% більше за показник аналогічного періоду попереднього року.

Основними українськими товарами в сегменті агропродукції, що імпортуються до Туреччини, стали кукурудза, соя та соняшникова олія. Сумарна частка цих трьох товарів у загальному обсязі імпорту української агропродукції склала 90% в середньому в січні-липні 2025 р., тоді як за аналогічний період 2024 р. цей показник складав 69%.

У грошовому вираженні імпорт української кукурудзи до Туреччини за 7 місяців 2025 р. сягнув $760,6 млн, що у 2,4 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 р ($322,9 млн). Імпорт сої у зазначений період збільшився у 1,8 раза (до $255,4 млн проти $141,9 млн), а обсяг імпорту соняшникової олії зменшився на 18% – до $319,0 млн проти $389,9 млн відповідно.

Тенденції зернового та олійного ринків, як світових, так і у Причорноморському регіоні, будуть розглянуті на міжнародній агроконференції AgroFood Summit 2025, яка відбудеться у 19-21 листопада у Туреччині.