Агровісник від 02 жовтня

Посівна-2026: озиминою в Україні засіяно понад 2,5 млн га

Станом на 30 вересня українські аграрії засіяли 2 515 мільйона гектарів озимих зернових культур.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Зазначається, що озимі на зерно сіють вже в усіх областях України.

Зокрема, посіяно: 

• озимої пшениці – 1438,8 тис. га;
• озимого ячменю – 97,2 тис. га;
• озимого жита – 37,9 тис. га;
• озимого ріпаку – 941,1 тис. га.

Серед лідерів за посівами зернових культур – Полтавська, Кіровоградська та Миколаївська області. Озимого ріпаку найбільше засіяли у Вінницькій, Хмельницькій та Миколаївській областях.

Уряд розгляне питання регламентації експорту ріпаку та сої

Уряд до кінця тижня врегулює питання верифікації агровиробників та походження партій ріпаку та сої з метою регламентації експорту цієї продукції із нульовим митом.

Про це під час Trend&Hedge Club розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, пише agrotimes.ua.

За його словами, 2 жовтня відповідні зміни розгляне урядовий комітет, а вже у п’ятницю, 3 жовтня, документ буде ухвалено Кабінетом міністрів України. В той же день документ оприлюднять й проведуть позачергову розмову із представниками митниці та ТПП України, де вже зараз можна замовляти довідку про походження партію ріпаку та сої.

Це лише перший етап розв’язання проблеми, спричиненою так званими «соєво-ріпаковими» правками.

«Потрібно до 1 грудня обов’язково усім (виробникам сої та ріпаку, які експортують власну продукцію, – прим. ред.) зареєструватись у ДАР й задекларувати усі площі та врожайність, але не більше, ніж 3,5 тонни на сою і ріпак. Важливо, щоб сума цих висновків не перевищувала реальний обсяг виробництва», – заявив Тарас Висоцький.

Третім кроком стане написання спільного софту, який автоматично буде підтягувати інформацію щодо сільгоспвиробника-експортера та вирощеної ним продукції інформацію з усіх реєстрів, митних декларацій, податкових накладних тощо, щоб не було потреби брати додаткові висновки у будь-яких органах. Проте така опція з’явиться не раніше літа.

Інтеграція України до ЄС: стартує регіональний і секторальний діалог із бізнесом

Кабінет Міністрів України упродовж наступних місяців проведе галузеві та регіональні круглі столи у таких секторах: металургія, сільське господарство, транспорт, енергетика, хімічна промисловість і фармацевтика.

Про це повідомляє пресслужба Офісу віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, пише agroportal.ua.

Як зазначив віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – торговий представник України Тарас Качка під час Діалогу високого рівня «Економіка України на шляху до ЄС», серія регіональних і секторальних діалогів із бізнес-спільнотою потрібна для поглиблення конструктивної взаємодії у процесі євроінтеграції.

«Ця зустріч започатковує системний і структурований діалог з українським бізнесом. Упродовж наступних місяців ми проведемо галузеві та регіональні круглі столи у таких секторах як металургія, сільське господарство, транспорт, енергетика, хімічна промисловість та фармацевтика, і шукатимемо нові формати взаємодії. Нам потрібні ваші ідеї, експертиза та стратегії, щоб реформи в Україні відповідали інтересам бізнесу», – зазначив Тарас Качка.

Для компаній участь у таких діалогах стане реальною можливістю впливати на формування політики і сприяти тому, щоб реформи не лише відповідали вимогам ЄС, але й посилювали конкурентоспроможність і відкривали нові можливості.

Представники бізнесу під час заходу наголосили, що чіткі законодавчі орієнтири, фінансові ресурси та доступ до знань є необхідними, особливо в контексті підготовки до виходу на Єдиний ринок ЄС. Вони підкреслили, що бізнес-спільнота готова надавати практичну експертизу та зворотний зв'язок, аби забезпечити ефективне впровадження реформ і створення умов для того, щоб компанії могли адаптуватися, зростати та успішно конкурувати на Єдиному ринку ЄС.

Ринок ячменю: експортний попит з України залишається низьким

Турецька державна агенція по закупівлі TMO 30 вересня придбала 255 тис. т ячменю за ціною 248,9-257,57 $/т CFR (залежно від порту) з поставкою в період 9 жовтня – 7 листопада 2025 року. За даними компанії Atria Brokers, ячмінь придбаний з рф та Румунії, тоді як продавці з України програли конкурентну боротьбу через високі ціни пропозиції.

Про це повідомляє GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

Аналітики зауважують, що в Україні експортні ціни попиту на фуражний ячмінь залишаються на стабільному рівні 10100-10150 грн/т або 210-215 $/т з доставкою до чорноморських портів, тому ціни експортних пропозицій з боку трейдерів складають 228-230 $/т FOB, що при витратах на доставку до Туреччини на рівні 20 $/т робить український ячмінь не конкурентним у чорноморському регіоні.

«Тому не варто очікувати подальшого зростання цін попиту на ячмінь в найближчій перспективі», – констатують експерти.

Зазначається, що зростання цін попиту на фуражну кукурудзу та пшеницю до 9700-9800 грн/т з доставкою в порт надає підтримку цінам на ячмінь та утримує їх від зниження.

Україна у вересні експортувала 208 тис т ячменю (205 тис т у вересні 2024 р), а загалом у сезоні (станом на 29 вересня) - 799 тис т, що на 65% поступається відповідному минулорічному показнику (1,32 млн т).

«Попит на пивоварний ячмінь в Україні також залишається низьким через відсутність вільних складських потужностей у солодових заводів та зниження попиту та цін на солод», – додають аналітики.

Держбюджет-2026: підтримку низки аграрних програм пропонують збільшити

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики пропонує збільшити в державному бюджеті на 2026 р. видатки за низкою напрямів підтримки вітчизняного АПК. Про це йшла мова під час чергового засідання комітету, повідомив 30 вересня його голова Олександр Гайду, пише agronews.ua. 

«Наш акцент – дати агросектору не лише можливість вистояти у воєнних умовах, а й створити підґрунтя для розвитку», – зазначив він. 

Так, комітет пропонує додатково збільшити фінансові інструменти підтримки: на 200 млн грн на гранти для створення овочесховищ, на 1,7 млрд грн – на відшкодування будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, передбачити кошти за окремими новими програмами підтримки для органічного виробництва та розвитку біоенергетики.

«Важливою пропозицією є необхідність підтримки стимулювання виробництва альтернативних джерел енергії та екологізації – це відповідає сучасним європейським підходам», – додав Гайду.

Також комітет заслухав заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, заступника міністра фінансів України Олександра Каву, голову Держгеокадастру Дмитра Макаренка, голову Держрибагентства Ігоря Клименка, голову Держпродспоживслужби Сергія Ткачука щодо їхніх галузевих пропозицій до проекту бюджету на 2026 рік. 

«Крім цього, у складі комітету створили новий підкомітет з питань розвитку переробки в аграрному секторі, стимулювання біоенергетики та профільних об’єднань. У нинішніх умовах це надзвичайно актуально: саме переробка та біоенергетика формують додану вартість, робочі місця та енергонезалежність громад», – резюмував Гайду.