Агровісник від 08 жовтня

В ДАР розпочався прийом заявок на отримання державної компенсації для організацій водокористувачів

8 жовтня в Державному аграрному реєстрі (ДАР) розпочнеться прийом заявок на отримання державної компенсації для організацій водокористувачів (ОВК) та сільгосптоваровиробників, які використовують меліоровані землі. Прийом заявок триватиме до 31 жовтня 2025 року включно.

Про це йдеться на agravery.com.

Програма передбачає надання наступної державної підтримки:

• Сільгосптоваровиробникам, які використовують меліоровані землі, до 50% витрат. Але не більше 26 500 грн на один гектар оброблюваних угідь за роботи з реконструкції або будівництва гідротехнічної інфраструктури меліоративних систем, проведених з 1 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року.
• Організаціям водокористувачів до 50% вартості витрат за роботи з реконструкції та капітального ремонту насосних станцій, які проведені з 1 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року.

Відшкодування зможуть отримати сільгосптоваровиробники та організації водокористувачів, які зареєстровані та провадять господарську діяльність на території України, крім тимчасово окупованих територій (Автономна Республіка Крим та м. Севастополь) та територій, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку, та для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації.

«Реформа меліорації – важливий напрямок для розвитку агросектору. У зв’язку зі зміною клімату і цьогорічною посухою в південних регіонах ця допомога стала особливо актуальною. Фінансова підтримка меліорації під час війни – ще потужна державна допомога агросектору, яка надається вже другий рік поспіль. Аграрії теж докладають зусилля – в Україні вже зареєстровано 69 організацій водокористувачів, і їх кількість буде збільшуватись. Загалом наша країна має потенціал вже найближчими роками відновити зрошення на площі понад 1 млн га», – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Посівна-2026: в Україні засіяно понад 3,5 млн га озимих культур

Станом на 7 жовтня 2025 року українські аграрії засіяли 3 557 млн га озимих культур, що становить майже 50% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зазначається, що озимі на зерно сіють в усіх областях України.

Так, зокрема, на звітну дату посіяно:

• озимої пшениці – 2 346,8 тис. га;
• озимого ячменю – 179,2 тис. га;
• озимого жита – 45,7 тис. га.

Серед лідерів за посівами зернових культур Кіровоградська, Миколаївська та Полтавська області.

Озимого ріпаку засіяно 985,3 тис. га. Найбільше у Вінницькій, Хмельницькій та Миколаївській областях. Наразі аграрії 13 областей завершили сівбу озимого ріпаку.

Аграрії зможуть експортувати сою та ріпак без мита

Кабінет Міністрів України встановив умови отримання пільги зі сплати експортного мита на насіння олійних культур (сої та ріпаку за кодами 1201 та 1205 УКТЗЕД).

Про це йдеться у відповідній постанові КМУ (№ 1256 від 3 жовтня 2025 р.), оприлюдненій на Урядовому порталі, пише agroportal.ua.

Згідно з документом, експортери власно вирощеної сільгосппродукції, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують продукцію, вирощену членами таких кооперативів, митні органи, Торгово-промислова палата України (ТППУ) та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру ТППУ або регіональною торгово-промисловою палатою, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита.

Для підтвердження права на пільгу потрібен експертний висновок про походження товару від ТППУ на кожну окрему партію для експорту.

Пільга не поширюється на експорт через посередників (за договорами комісії, консигнації, доручення, агентськими договорами) та сільгоспкооперативи, створені або зареєстровані після набрання чинності закону про запровадження мит.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства має розробити і запровадити моніторинг відповідності інформації, що міститься в експертних висновках, відомостям у Державному аграрному реєстрі про обсяги агропродукці, експортованої без сплати мита.

Державна митна служба буде щомісяця подавати Мінекономіки інформацію про обсяги безмитного експорту сільгосппродукції.

Крім того, Торгово-промисловій палаті України рекомендується:

• забезпечити ведення обліку і здійснення контролю за видачею експертних висновків, щоб не дублювались документи про вирощування та збирання агропродукції на однакових земельних ділянках;
• подавати щомісяця Мінекономіки інформацію про видані експортерам експертні висновки.

Ця постанова набрала чинності з моменту її опублікування.

Очікуємо рекордний урожай зернових: ФАО підвищила свій прогноз на 2025 рік

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вчергове підвищила свій прогноз світового виробництва зернових у 2025 році. Згідно з останніми даними, загальний обсяг може сягнути 2 971 мільйона тонн, що на 10,1 мільйона тонн, або на 0,3 відсотка, більше, ніж прогнозували минулого місяця.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на FAO.

Таким чином, очікується, що виробництво зернових у світі зросте на 3,8 відсотка порівняно з минулим роком. Це стане найбільшим річним зростанням з 2013 року.

Зростання прогнозів торкнулося всіх основних культур. Найбільш суттєві підвищення зафіксовано для пшениці, кукурудзи та рису.

Світовий урожай пшениці у 2025 році прогнозується на рівні 809,7 мільйона тонн. Це на 0,6 відсотка більше за попередній прогноз і на 1,3 відсотка перевищує показник 2024 року. Підвищення пов'язане, в першу чергу, зі сприятливими дощами в Австралії, що позитивно вплинули на врожайність. Крім того, прогнози врожайності підвищено для Європейського Союзу та рф.

Виробництво фуражного зерна у 2025 році може скласти 1 605 мільйонів тонн, що на 0,3 відсотка вище за минуломісячну оцінку. Головним чином, це пояснюється підвищенням прогнозу для Бразилії, де очікується краща, ніж передбачалося, врожайність.

Прогноз виробництва кукурудзи також збільшено для материкового Китаю завдяки новим офіційним даним, а також для Сполучених Штатів Америки, де збільшення посівних площ переважило невелике зниження врожайності. У США очікується рекордний урожай кукурудзи – 427,1 мільйона тонн, що становитиме третину світового обсягу.

Незважаючи на зниження прогнозу виробництва рису для Пакистану через сильні повені, загальний світовий прогноз був підвищений. Це сталося завдяки Індії, де очікується збільшення врожаю на 1,6 мільйона тонн.

Як наслідок, світове виробництво рису прогнозується на рекордному рівні 556,4 мільйона тонн, що на 1,0 мільйон тонн більше, ніж очікувалося у вересні, і означає річне зростання на 1,2 відсотка.

За прогнозами ФАО, світове використання зернових у сезоні 2025/26 років також досягне рекордного рівня – 2 930 мільйонів тонн. При цьому використання фуражного зерна, зокрема кукурудзи та ячменю, у кормах та для промислових цілей зросте. Споживання пшениці також очікується на рекордному рівні, оскільки збільшиться як використання на корм, так і споживання людиною, що пов'язано зі зростанням населення.

Запаси зернових у світі на кінець сезону 2026 року прогнозуються на рівні 900,2 мільйона тонн. Це вказує на «комфортні перспективи постачання» в новому сезоні, оскільки співвідношення запасів до використання залишається стабільним – 30,6 відсотка.

Прогноз світової торгівлі зерновими у 2025/26 роках підвищено до 497,1 мільйона тонн, що на 2,5 відсотка вище рівня 2024/25 років.

Торгівля пшеницею зросте на 4,9 відсотка. Зниження експортних перспектив для Європейського Союзу компенсується підвищенням прогнозів для Австралії та США. Світова торгівлею фуражним зерном також збільшиться, тоді як торгівля рисом, як очікується, знизиться на 1,8 відсотка, оскільки країни-імпортери матимуть достатньо запасів від власних врожаїв.

Ринок ріпаку: в Україні посилюється конкуренція між експортерами та переробниками

Тривалі дощі знижують потенціал урожаю соняшнику та сої, що обмежує обсяги їх переробки у 2025/26 МР. На цьому тлі переробники активізували закупівлі ріпаку та виступають за обмеження його експорту.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на GrainTrade.

Як повідомлялося раніше, Уряд України ухвалив постанову, яка дозволяє виробникам експортувати сою та ріпак без сплати 10% мита. Це частково розблокувало експорт і підвищило попит, однак механізм ще остаточно не врегульовано.

За перші три місяці сезону експорт ріпаку з України становив близько 900 тис. т проти 1,9 млн т торік. Потенціал експорту оцінюється у 1,8-2 млн т, адже внутрішня переробка продовжує зростати. У вересні в Україні переробили понад 250 тис. т ріпаку, що вперше перевищило місячний експорт (236 тис. т).

Через погодні умови та скорочення продажів агровиробників переробники змушені підвищувати ціни для залучення обсягів. За тиждень ціни попиту на ріпак зросли на 300–500 грн/т, до 23 300-24 500 грн/т (495-520 $/т) без ПДВ, а на соняшник – на 500-1000 грн/т, до 27 500-28 000 грн/т (580-600 $/т).

Експортні ціни на ріпак залишилися майже без змін – 23 300-23 600 грн/т (540-550 $/т) з доставкою до чорноморських портів. Деякі трейдери навіть знизили котирування на 5-7 $/т, очікуючи збільшення пропозиції після скасування мита.

На світових ринках котирування ріпаку у Парижі знизилися на 0,6% – до 462,5 €/т (540 $/т), тоді як канадська канола подорожчала на 0,7%, до 609 CAD/т (436 $/т) на тлі затримки збирання через морози.

В Канаді у провінції Саскачеван станом на 29 вересня канолу зібрали з 71% площ, у провінції Альберта на 76,9% , а у Манітобі на 1 жовтня – на 76%.

В Україні очікуються опади ще протягом 7-10 днів, тому переробники продовжать активізувати закупівлі ріпаку, формуючи запаси до початку масового збирання соняшнику.