Агровісник від 15 жовтня

Рада ЄС ухвалила нові торгівельні домовленості

Україна та Європейський Союз ухвалили рішення про скасування частини тарифів та розширення квот на експорт аграрної продукції.

Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, пише agravery.com із посиланням на УкрАгроКонсалт.

Рішення Комітету асоціації у торговельному складі №3/2025, ухвалене 14 жовтня 2025 року, набере чинності 29 жовтня, тобто через 15 днів після схвалення. Українські експортери зможуть скористатися новим торговельним режимом уже цього року.

Доступ на ринок найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед, залишиться більш обмеженим та поступовим. Повна лібералізація розглядатиметься лише для деяких нечутливих товарів, таких як молоко та молочні продукти, вказали у Раді ЄС.

Документ є двостороннім і безстроковим, а наступний перегляд умов доступу українських товарів на ринок ЄС заплановано на 2028 рік. Підпис з боку України поставила Олександра Нечипоренко, секретар Комітету асоціації Україна–ЄС у торговельному складі. Рішення базується на домовленостях, досягнутих 30 червня 2025 року між Україною та Єврокомісією у межах перегляду Угоди про глибоку та всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA).

Це рішення відкриває нові можливості для українських аграріїв та експортерів, зміцнює економічну співпрацю з ЄС і сприяє подальшій інтеграції України до європейського ринку.

Нагадається, що угода про асоціацію між ЄС та Україною була підписана у 2014 році та набула чинності 1 вересня 2017 року. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ЄС надав Україні спрощення торгівлі та виняткові інструменти високої односторонньої лібералізації у формі автономних торгових заходів (АТМ), які були продовжені у 2023 та 2024 роках і закінчилися 6 червня 2025 року.

Посівна-2026: засіяно понад 4 млн га озимих культур

Станом на 14 жовтня 2025 року українські аграрії засіяли 4 083,2 тис. га озимих культур, що становить 62% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Озимі на зерно сіють в усіх областях України.

Зокрема, посіяно:

• озимої пшениці – 2 821,2 тис. га;
• озимого ячменю – 222,0 тис. га;
• озимого жита – 54,8 тис. га.

Серед лідерів за посівами зернових культур – Дніпропетровська, Кіровоградська та Полтавська області.

Озимого ріпаку засіяно 985,3 тис. га. Найбільше – у Вінницькій, Хмельницькій та Миколаївській областях. Наразі аграрії 13 областей завершили сівбу озимого ріпаку.

Ринок соняшнику: ціни в Україні підвищуються, але подальше зростання обмежене через конкуренцію на світових ринках

Два тижні затяжних опадів в Україні сильно затримали збирання соняшнику, що призвело до зростання закупівельних цін. Обвал світових цін на нафту та викликане ним зниження котирувань на пальмову та соєву олію практично не вплинули на попит на соняшникову олію, тому ціни на неї залишаються високими.

Про це пише agro-business.com.ua із посиланням на GrainTrade.

Зазначається, що цього тижня встановилась суха, хоча й прохолодна погода, яка буде сприяти збиранню соняшника та сої та, можливо, збільшить пропозицію з боку фермерів.

За тиждень ціни попиту на соняшник в Україні виросли ще на 500 грн/т до 28000-28500 грн/т або 590-600 дол. США/т без ПДВ (для олійності 50%) з доставкою на завод, чому сприяло також зростання курсу долара відносно гривні на 1%.

За оцінкою АПК-Інформ, у вересні обсяг переробки соняшнику в Україні склав лише 560 тис т, що є найнижчим з липня 2022 р. показником.

На тлі затримки поставок ціни попиту на соняшникову олію залишаються на високому рівні 1200-1220 дол. США/т з доставкою до портів у жовтні, оскільки ціни на російську олію за тиждень виросли на 10 дол. США/т до 1180-1190 дол. США/т FOB.

Компанія «СовЕкон» знизила прогноз врожаю соняшнику в рф з 17,4 млн т до 17,2 млн т, тоді як USDA оцінює його у 17,5 млн т, а інші експерти – у 18,5-19 млн т. Зниження прогнозів стало наслідком «рекордно низької врожайності соняшнику на півдні рфї через посуху».

Котирування на соняшникову олію з доставкою до Індії за тиждень виросли на 10 дол. США/т до 1300-1310 дол. США/т CIF Mumbai.

Зростання запасів пальмової олії в Малайзії та падіння котирувань на нафту на 3,5% за тиждень призвело до зниження котирувань на пальмову олію за останні дві сесії на 2% до 1064 дол. США/т, тоді як грудневі ф'ючерси на соєву олію впали на 1% до 1112 дол. США/т.

Розмінування: держава компенсує витрати фізособам у агросекторі

Відтепер скористатися програмою компенсації витрат за гуманітарне розмінування зможуть фізособи або самозайняті у сфері сільського господарства. Уряд ухвалив відповідні зміни до постанови №284.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

«Тепер кожен власник чи орендар такої ділянки може подати заяву на розмінування коштом держави і після очищення безпечно працювати на своїй землі», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний.

За його словами, близько одного мільйона гектара агроземель, придатних для фермерства, розташовані на територіях, де велися або ведуться бойові дії. Не скрізь можна безпечно працювати.

«Але землі на деокупованих територіях, які не обробляються через загрозу мін та інших вибухонебезпечних предметів (ВНП), ми прагнемо повернути до роботи», – зазначив він.

Власник земельної ділянки може подати заявку через Державний аграрний реєстр. Якщо в нього немає такої змоги, він може це зробити особисто, заповнивши заявку в паперовій або в електронній формі, наклавши електронний підпис, повідомляє міністерство.

Заповнені паперові заявки подаються до місцевих держадміністрацій або виконавчого органу сільських, селищних, міських рад за місцем розташування ділянки або на електронну пошту, визначену цими органами.

Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування впродовж трьох днів перевіряють достовірність інформації в заявці. Якщо вона не відповідає дійсності або немає підтвердження права власності, її відхиляють.

У разі схвалення заявки власника земельної ділянки включають до переліку виробників сільськогосподарської продукції для отримання компенсації.

«Цей перелік щомісяця до 5 числа надсилається Центру гуманітарного розмінування (ЦГР) разом з електронними копіями заявок. А вже ЦГР перевіряє повну інформацію про заявника і земельну ділянку», – йдеться у повідомленні.

ЦГР може відхилити заявку, якщо Центр протимінної діяльності надав інформацію про неможливість розмінування ділянки через несприятливу безпекову ситуацію, а також якщо центр не надав інформацію про забруднення або імовірне забруднення ділянки ВНП.

Також причиною відхилення заявки може стати невідповідність земель або виробників умовам, викладеним в порядку.

У разі, якщо заявка схвалена, ЦГР після відкриття заявником ескроу-рахунку, підписує із ним угоду і після цього оголошує аукціон із закупівлі послуг розмінування.

Зміни до постанови набувають чинності через 10 робочих днів після ухвалення.

Загалом в межах державної програми компенсації розмінування агроземель повернули до безпечного використання 5 165 га земель, повідомляє міністерство.

Погодні умови на початок жовтня були неоднозначними для проведення польових робіт – Укргідрометеоцентр

Агрометеорологічні умови початку жовтня для підготовки ґрунту під посів та сівби озимих зернових культур на більшості площ були неоднозначними.

Таку думку у своєму декадному звіті озвучили агрометеорологи Укргідрометеоцентру, пише apk-inform.com.

Так, фахівці зазначили, що внаслідок значних дощів, які відмічалися впродовж декади, відбувалося поповнення запасів продуктивної вологи майже в усіх шарах ґрунту, що сприяло проростанню зерна та появі сходів озимини. Проте в районах випадіння надмірних опадів на окремих площах західних та прилеглих районів центральних областей (місцями на Одещині), часті дощі призводили до перезволоження орного шару ґрунту, що було малосприятливим для проведення польових робіт. При цьому на низці площ Харківської, Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької областей тривала жорстка посуха.

«У першій декаді жовтня закінчилися кліматично обґрунтовані терміни сівби озимих культур на всій території країни. На більшості площ східних, південних та прилеглих районів центральних областей сівба відбувалася в слабко зволожений ґрунт із недостатніми запасами вологи, практично третина запланованих площ недосіяна. Дощі, які відмічалися після відбору проб для визначення вологозапасів, дещо пом’якшили агрометеорологічні умови для початкової вегетації озимих культур. Проте значного впливу на зволоження ґрунту не мали. На раніше засіяних площах Харківської та Дніпропетровської областей через нестачу вологи зерно не проростає майже місяць. Одночасно дощова похмура погода на переважній частині території країни була несприятливою для незібраних пізніх культур. Такі погодні умови можуть призвести до погіршення якості врожаю соняшнику, сої, цукрового буряку», – ішлося у звіті.