Агровісник від 22 жовтня

Посівна-2026: в Україні вже засіяно майже 5 млн га озимих культур

Станом на 21 жовтня українські аграрії засіяли 4 833,9 тис. га озимих культур, що становить 74,0% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Зокрема, аграрії засіяли:

• озимої пшениці – 3 443,6 тис. га;
• озимого ячменю – 300,3 тис. га;
• озимого жита – 60,0 тис. га.

Серед лідерів за посівами зернових культур – Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області. Полтавська та Тернопільська області завершили сівбу.

Озимого ріпаку засіяно 1 030 тис. га. Найбільше – у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях.

Наразі аграрії 13 областей завершили сівбу озимого ріпаку.

Електронний витяг із земельного кадастру – новий етап цифровізації державних послуг для бізнесу

Держгеокадастр запровадив можливість отримання витягу з Державного земельного кадастру з відомостями про речові права – повністю онлайн. Це рішення стало ще одним кроком у цифровій трансформації державних сервісів і створює єдину інтегровану систему даних про землю та майнові права.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на пресреліз MRG Outsourcing.

Новий функціонал дозволяє будь-якій фізичній або юридичній особі замовити витяг через електронний кабінет користувача на порталі e.land.gov.ua. Система генерує документ автоматично, у режимі реального часу, без участі чиновників та очікування в чергах. За бажанням користувача, витяг можна отримати і в паперовій формі у вибраному ЦНАПі.

Вперше в історії українського земельного кадастру поєднано два ключові державні реєстри – Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Це означає, що бізнес, землевласники та орендарі можуть отримувати повну і достовірну інформацію про об’єкти власності в єдиному електронному документі.

Витяг містить дані з Поземельної книги, відомості про права власності, оренди, іпотеки, обтяження, а також – інформацію про ділянки надр і спеціальні дозволи. Документ доповнюється кадастровим планом земельної ділянки, що формується автоматично як викопіювання з кадастрової карти.

Електронна форма витягу не лише спрощує процес доступу до даних, а й відкриває нові можливості для інтеграції земельних і майнових реєстрів у фінансову, банківську та інвестиційну інфраструктуру. Це важливий крок до прозорості ринку землі, що знижує корупційні ризики і полегшує операції з нерухомістю для бізнесу.

З 1 січня 2025 року за надання витягу, що містить дані з Реєстру речових прав, діє оновлений адміністративний збір: 80 грн – у паперовій формі, 40 грн – в електронній. Оплату можна здійснити онлайн через електронні платіжні засоби.

У MRG Outsourcing зазначають, що впровадження таких цифрових сервісів є важливим кроком у побудові сучасної держави, де бізнес може взаємодіяти з державними інституціями без бюрократії, ефективно та прозоро. Автоматизація кадастрових послуг спрощує роботу бухгалтерів, юристів, агрокомпаній і приватних підприємців, скорочуючи час на отримання офіційних документів і зменшуючи ризики помилок при перевірці даних.

MRG Outsourcing підтримує принцип цифрової взаємодії «бізнес – держава» та сприяє впровадженню прозорих інструментів обліку, реєстрації та фінансового контролю. Електронний витяг із кадастру – це ще один доказ того, що держава рухається у напрямі сервісної моделі, де якість і швидкість мають пріоритет.

Цьогоріч Україна відкрила 17 нових ринків для експорту агропродукції

Від початку 2025 року Україна вже відкрила 17 нових ринків для експорту сільгосппродукції.

Про це заявив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук, пише agro-business.com.ua із посиланням на Укрінформ.

«На цей рік ми ставили в план відкриття 15 нових ринків для експорту аграрної продукції. Нині ж Україна вже відкрила 17 таких ринків, тож ми виконали та перевищили поставлену мету від нашого уряду», – сказав він.

Як уточнив Сергій Ткачук, українські виробники у 2025 році отримали доступ до ринків 11 нових експортних напрямків для поставок 17 різних груп агротоварів. Зокрема, до Албанії вітчизняні експортери зможуть постачати харчові яйця, до Євразійського економічного союзу – сировину нехарчових тварин для виробництва кормів, а до Грузії – композитні продукти, що містять м’ясо птиці та молочні інгредієнти, доведені до кулінарної готовності. У Канаду вже дозволено постачання столових яєць та яблук.

«Ринок Китаю відкрився одразу для трьох позицій, а саме: морських ссавців, водних продуктів дикого вилову та гороху. До Кувейту Україна зможе експортувати перероблені харчові продукти, а до Малайзії – молочну продукцію та яєчні продукти», – додав голова відомства.

Також він зауважив, що активна робота триває ще за кількома напрямками. Загалом очікується відкриття ще трьох позицій до кінця року.

«Загалом станом на жовтень 2025 року Україна має право доступу на експорт за 381 торговельним напрямком аграрної продукції, торік же цей показник становив 364», – підсумував Сергій Ткачук.

В Україні програми грантів на сади та теплиці мають намір відновити у 2026 р

Уряд України із наступного року планує відновлення програми грантів на створення садів і теплиць, пише agronews.ua.

Тарас Висоцький, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, розповів, що ця програма дозволить розвивати нішеве виробництво та зайнятість у регіонах. Керівник зазначив, що підтримка аграріїв, зокрема на прифронтових та деокупованих територіях, залишається одним із головних пріоритетів роботи об’єднаного міністерства.

Важливо створити такі умови, щоб фермери могли працювати стабільно, розвивати господарства й робити свій внесок у продовольчу безпеку країни.

«Для нас важливо чути аграріїв безпосередньо з місць – їхні проблеми, ідеї, пропозиції. Це дозволяє нам формувати дієві програми підтримки, які відповідають реальним викликам агросектору у воєнний час», – підкреслив Тарас Висоцький.

Після проведених скринінгів із Єврокомісією за трьома переговорними розділами аграрного напряму Україна формує спільну позицію, щоб максимально захистити інтереси національного виробника та розширити доступ до ринку ЄС.

Врожай соняшника цьогоріч може не перевищити 10,5 млн т, це призведе до значного дефіциту сировини для переробників – Spike Brokers

За поточних показників врожайності очікуваний валовий збір соняшника становитиме близько 10,5 млн т – рівень, який не покриє потужностей профіцитної переробної індустрії. 

Про це повідомляє Spike Brokers, пише latifundist.com.

Станом на 16 жовтня в Україні соняшник зібрали з площі 3,9 млн га, при валовому зборі 7,1 млн т, що відповідає середній врожайності 1,84 т/га. Загальна очікувана площа збирання становить 5,1 млн га, тобто залишилося близько 1,2 млн га до завершення збиральної кампанії.

«За умови, що врожайність на решті площ по областях буде на 10% вищою від поточного рівня, очікуваний підсумковий валовий збір соняшнику може досягнути приблизно 10,5 млн т. Даний рівень врожаю соняшнику спричинить значний дефіцит сировини для вже профіцитної переробної індустрії України», – зазначають брокери.

За даними Spike Brokers, ціни на соняшникову олію поступово укріплюються. Спотова преміальність через брак пропозиції вже стосується і поставок листопада. В той час, в напрямку портів ціни зросли до рівня 1255-1260 дол. США/т з поставкою у жовтні-листопаді. 

В Україні переробні заводи все ще намагаються стримувати ріст закупівельних цін, захищаючи маржу переробки. Протягом тижня ціни на насіння соняшнику вже почали поступове відновлення та зросли до 5 дол. США/т з ПДВ.

Спотовий індекс ціни соняшнику з поставкою протягом 30 днів підвищився на 3 дол. США/т з ПДВ – до 677 дол. США/т з ПДВ. Це ціна за базову якість 8/3/48, скоригована з врахуванням вартості транспортування від заводу до базису СРТ Одеса.