Агровісник від 29 жовтня

Від сьогодні збільшено обсяг квот на експорт агропродукції до ЄС

Відсьогодні, з 29 жовтня 2025 року, набрали чинності зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та Європейським Союзом, які відкривають новий етап в економічному співробітництві між країнами.

Про це повідомляє пресслужба Державної митної служби України, пише agrotimes.ua.

Рішення №3/2025, ухвалене в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає скасування або значне зменшення ставок ввізного мита та збільшення обсягів тарифних квот для українських товарів при експорті їх до ЄС.

Це створює нові можливості для українських експортерів. Менші ставки ввізного мита та збільшені обсяги квот стимулюватимуть експорт і допомагатимуть українській продукції виходити на нові ринки. Для України це вагомий сигнал про поглиблення інтеграції до ЄС, який підвищує інвестиційну привабливість та зміцнює конкурентоспроможність українських виробників.

Інформація про оновлені обсяги тарифних квот на 2025 рік розміщена на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням – https://cabinet.customs.gov.ua/etqlist.

Згідно із даними УКАБ, найбільше зростання обсягів безмитних поставок, порівняно з 2021 роком, отримали:

• мед: квота зросла на 483% – з 6 000 до 35 000 тонн;
• цукор: квота на білий цукор збільшилася на 400% – з 20 000 до 100 000 тонн;
• сухе знежирене молоко: обсяг збільшився на 208% – з 5 000 до 15 400 тонн;
• яйця: обсяг квоти зріс на 200% – з 6 000 до 18 000 тонн;
• м’ясо птиці: квоту збільшено на 33% – з 90 000 до 120 000 тонн.

Крім того, значне зростання продемонстрували квоти на перероблену продукцію. Наприклад, квота на висівки та їх залишки збільшилася на 405% (з 21 000 до 85 000 тонн), а на ячмінну крупу та шрот – на 423% (з 7 800 до 33 200 тонн).

Посівна-2026: площа сівби озимих в Україні перевищила 5 млн га

Станом на 28 жовтня 2025 року українські аграрії засіяли 5 348,9 тис. га озимих культур. Це 82% від прогнозованих площ.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема, посіяно:

• озимої пшениці – 3858,1 тис. га;
• озимого ячменю – 382,2 тис. га;
• озимого жита – 63,2 тис. га.

Серед лідерів за посівами зернових культур – Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області.

Зазначається, що Полтавська, Тернопільська та Чернігівська області вже завершили сівбу.

На звітну дату озимого ріпаку засіяно 1 045,4 тис. га. Найбільше – у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях.

У відомстві зауважили, що аграрії 14 областей завершили сівбу озимого ріпаку.

Переробка ріпаку в Україні зростає, експорт – падає

Експорт ріпаку з України у жовтні не перевищить 135–140 тис. т проти 535 тис. т минулого року. Станом на 28 жовтня експортовано 125 тис. т.

Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.

«Експорт рухається дуже повільно – усе впирається в мита. Саме вони фактично зупинили нормальну роботу експортерів», – наголошують фахівці.

Обсяги внутрішньої переробки зростають.

«У вересні ми переробили понад 100 тис. т, і в жовтні показник буде не меншим. На тлі проблем із соняшником саме ріпак зараз підтримує сектор. Ціни на ріпак у портах озвучуються у діапазоні 540–545 €/т. Водночас переробники пропонують від 25 тис. грн/т і вище», – зазначають аналітики.

Європейський ринок демонструє позитивну цінову динаміку.

«За останній тиждень біржові котирування ріпаку зросли на €10. У січні – лютому традиційно очікується період найвищих цін на цю олійну культуру», – додають у ПУСК.

Уряд затвердив надання часткової компенсації за знищене майно

Кабінет Міністрів України схвалив постанову, якою затвердив порядок надання часткової компенсації майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Мінекнономіки.

Це рішення створює правову основу для запуску нового державного механізму підтримки бізнесу, який поєднує дві компоненти:

• пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових регіонах;
• компенсацію частини страхового платежу для бізнесу по всій території України.

Схвалене рішення відкриває можливість для практичного запуску нового інструменту підтримки. Він є ще однією складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».

Пряма компенсація збитків для прифронтових регіонів

Механізм діятиме для підприємців, які працюють на територіях підвищеного ризику - в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Бізнес зможе отримати часткову компенсацію вартості пошкодженого або зруйнованого майна – будівель, складів, обладнання тощо.

Максимальна сума компенсації становитиме до 10 мільйонів гривень, але не більше фактичного збитку. Якщо підприємство вже отримувало компенсацію або допомогу з державного чи місцевого бюджету, сума компенсації зменшується на розмір отриманих коштів.

Заявки розглядатиме ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), яке адмініструватиме всі виплати коштом державного бюджету. При поданні заявки підприємець сплачує одноразовий внесок у розмірі 0,5% від заявленої суми ймовірного збитку на рахунок ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА).Після отримання компенсації до держави переходить право вимоги до Російської Федерації на відповідну суму збитків.

Компенсація частини страхового платежу для бізнесу по всій Україні

На територіях, де страхові компанії готові надавати послугу страхування бізнесу від воєнних ризиків, підприємство самостійно обирає таку компанію, укладає з нею договір і сплачує страхову премію (вартість поліса).

Після завершення строку дії договору бізнес зможе звернутися до ЕКА та отримати компенсацію частини сплаченого платежу – до 1 мільйона гривень. За кожною заявою сплачується внесок 5 000 грн на рахунок ЕКА.

Це дозволить підприємцям реально користуватися послугами страхування воєнних ризиків, а страховим компаніям – розвивати цей сегмент ринку.

До 2034 року ринок «розумного» сільського господарства перевищить 60,9 млрд доларів

Світовий ринок «розумного» сільського господарства у 2024 році оцінювався у 22,9 млрд доларів США. Очікується, що він зросте з 25,9 млрд доларів США в 2025 році до 60,9 млрд доларів до 2034 року і зростатиме в середньому на 10,8% на рік.

Такі дані публікують аналітики Global Market Insights Inc., пише agro-business.com.ua із посиланням на УкрАгроКонсалт.

Ринок «розумного» сільського господарства розвивається під впливом серйозних глобальних проблем, у тому числі зростання попиту на продовольство у зв’язку зі збільшенням чисельності населення, нестачі робочої сили та необхідності адаптуватися до зміни клімату. Державні органи та зацікавлені сторони у галузі впроваджують різні інноваційні стратегії для вирішення цих проблем.

За оцінками, до 2050 року населення Землі перевищить 9 мільярдів чоловік, а попит на продовольство зросте на 60%. Щоб прогодувати таку кількість людей, необхідно значно підвищити продуктивність сільського господарства, і впровадження «розумних» рішень цьому сприятиме.

У 2024 році на частку сегменту рослинництва доводилося 61% ринку, і очікується, що в період з 2025 по 2034 рік середньорічний темп зростання складе 10,6%. Впровадження цифрових інструментів, таких як дистанційне зондування, точне зрошення та моніторинг ґрунту в режимі реального часу, змінює підходи до вирощування, догляду та збирання врожаю.

У 2024 році обсяг ринку інтелектуального сільського господарства в сегменті обладнання та техніки експерти Global Market Insights Inc. оцінили у 14,1 млрд доларів США. За прогнозами, середньорічний темп зростання цього сегмента становитиме 10,9% до 2034 року. Він продовжує набирати обертів, оскільки аграрії впроваджують підключене обладнання, що працює на основі датчиків, робототехніки та штучного інтелекту.

Лідером на світовому ринку розумного сільського господарства, за версією аналітиків Global Market Insights Inc., є John Deere & Company з часткою ринку 15%. На долю основних гравців, до списку яких, крім John Deere & Company, увійшли: CNH Industrial, AGCO, Bayer, CLAAS Group та CNH Industrial, припадає 47,2% ринку. У топ-10 найбільших також компанія Yara International.

Провідні компанії у сфері інтелектуального сільського господарства вкладають значні кошти в автоматизацію, штучний інтелект та інтернет речей, щоб надавати комплексні рішення для сільського господарства, що підвищують точність та знижують експлуатаційні витрати.

Стратегічні придбання та співробітництво з агротехнологічними стартапами дозволяють їм розширювати технологічні можливості. Ці компанії також налагоджують партнерські відносини з регіональними урядами, щоб прискорити впровадження технологій на ринках, що розвиваються. Багато з них наголошують на масштабоване модульне обладнання, яке підходить як для великих комерційних ферм, так і для невеликих сільськогосподарських виробників.