Агровісник від 05 листопада

Врожай кукурудзи в Україні цьогоріч перевищить минулорічний – Мінекономіки

Цього року врожай зернових в Україні перевищить обсяги 2024 року, і ключовою культурою за обсягом стане кукурудза.

Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, пише agro-business.com.ua із посиланням на УНІАН.

Так, за словами посадовця, прогноз з виробництва зернових в цьому році становить близько 59 млн тонн, тоді як минулого року було зібрано 56 млн тонн.

Наразі збирання ранніх зернових культур – пшениці та ячменю – вже завершено. Показники за цими культурами залишились на рівні минулорічних – 22-22,5 млн тонн для пшениці та 5,3 млн тонн для ячменю. В свою чергу, з кукурудзи збір буде найбільшим – близько 30 млн тонн, що перевищує обсяги минулого року на 3 млн тонн (27 млн тонн в 2024 р.).

«Збір по кукурудзі активно триває, ще не перейшли екватор. Цього року була пізня весна, відповідно почався пізній збір. Плюс досить дощовий вересень та жовтень. По кукурудзі основний збір попереду.

По олійних культурах ситуація зворотня – їх вже точно зберуть менше, ніж рік тому. Більшість соняшнику та сої вже зібрана, по ріпаку жнива вже закінчилися. Врожай ріпаку в 3,3 млн тонн трішки менший, ніж минулого року (3,7 млн тонн). Соняшник утримує позиції на рівні минулорічних в 11,5-12 млн тонн. А от сої відчутно менше – 5-5,5 млн тонн проти 7,2 млн тонн торік. По сої посівні площі зменшилися – по кукурудзі збільшилися. Ще будуть пізні жнива», – додав Тарас Висоцький.

Посівна-2026: аграрії 14 областей України завершили сівбу

Станом на 4 листопада українські аграрії засіяли 5 908,4 тис. га озимих культур, що становить 90% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Так, у розрізі культур посіяно:

• озимої пшениці – 4 303,5 тис. га;
• озимого ячменю – 478,7 тис. га;
• озимого жита – 65,9 тис. га.

Зазначається, що лідерами за посівами озимих зернових культур є аграрії Одеської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. Вже завершили сівбу у Запорізькій, Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях.

Озимого ріпаку засіяно 1 060,3 тис. га. Найбільше традиційно у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях.

Повністю завершили сівбу аграрії 14 областей країни.

Експортні ціни на сою досягли 398-405 дол. США/т

На американському ринку сої триває сильне спекулятивне зростання цін в очікуванні закупівлі Китаєм заявлених 12 млн т сої зі США.

Про це повідомляють аналітики електронної зернової біржі GrainTrade.

Листопадові котирування на сою на біржі в Чикаго виросли ще на 1,8% до 411,4 дол. США/т (+5% за тиждень, +9,8% за місяць). 

Трейдери не відреагували на дані звіту по експортним інспекціям, згідно з яким протягом 24-30 жовтня експорт сої з США знизився порівняно з попереднім тижнем на 16,8% до 965 тис. т (з яких поставлено до Єгипту – 234 тис. т, Італії – 138,6 тис. т), а загалом у 2025/26 МР сягнув 7,78 млн т, що на 40% поступається темпам минулого року.

Зазначається, що заяву про закупівлю 12 млн т сої зробив міністр фінансів США Скотт Бессент, але китайська сторона поки ніяк не коментувала плани закупівель. З огляду на політику Китаю, він не буде активно купувати на зростаючому ринку, і може зачекати, маючи достатні запаси бразильської сої. Тим більше, що сівба сої в Бразилії йде за сприятливих погодних умов, тому прогнози нового врожаю залишаються на рекордному рівні.

За даними агенції AgRural, станом на 30 жовтня соєю в Бразилії засіяно вже 47% запланованих площ, що поступається торішнім темпам (54%), але рясні дощі, які затримують сівбу, прискорюють розвиток посівів. 

Зростання світових котирувань та обмежена пропозиції від фермерів підтримують ціни на сою в Україні. Протягом тижня експортні ціни попиту виросли ще на 3-5 дол. США/т до 398-405 дол. США/т або 17200-17400 грн/т з доставкою в порт, але попит залишається низьким, і є переважно з боку Туреччини, оскільки ринки Єгипту та ЄС активно займає дешева американська соя.

Темпи експорту сої з України залишаються вкрай низькими. У 2025/26 МР (1 вересня – 30 жовтня) Україна експортувала лише близько 300 тис. т сої порівняно з 918 тис. т за цей же період торік.

Фермери поки не звикли до нових експортних правил, тому поставки по валютним контрактам обмежені.

Цим активно користуються переробники, які утримують ціни закупівлі сої з ГМО на рівні 16800-17500 грн/т з доставкою на завод. 

Падіння попиту та цін на соєвий шрот триває на тлі активного сезонного зростання пропозиції ріпакового та соняшникового шроту, тому переробникам сої в Україні доволі важко піднімати закупівельні ціни на сою, не маючи можливостей для експорту соєвого шроту. При посиленні тенденції зниження цін на соняшник в Україні зростання внутрішніх цін на сою може зупинитися, особливо в разі відкату соєвих котирувань після спекулятивного зростання.

Зеленський підписав закон про створення Виплатної агенції – ключовий крок до євроінтеграції агросектору

Президент України Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон №4619-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі».

Цей документ передбачає створення Виплатної агенції – нової інституції, яка займатиметься адмініструванням, контролем та моніторингом усіх програм підтримки для сільгоспвиробників.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Interfax.

Головна мета закону – привести механізми державної підтримки сільського господарства України до стандартів Європейського Союзу (ЄС), а також виконати зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію та реалізувати ініціативу ЄС Ukraine Facility. Мета закону – комплексне приведення механізмів державної підтримки сільського господарства України до стандартів ЄС.

Як повідомили у телеграм-каналі Верховної Ради, Виплатна агенція має сприяти справедливому розподілу допомоги між усіма категоріями виробників. Це підвищить довіру до системи державної підтримки та дозволить ефективно використовувати як бюджетні ресурси, так і міжнародну допомогу.

«Виплатна агенція сприятиме справедливому розподілу допомоги між усіма категоріями сільгоспвиробників, підвищить довіру до системи державної підтримки, а також дозволить ефективно використовувати як бюджетні ресурси, так і міжнародну допомогу, що надходить для відновлення та розвитку аграрної галузі. Передбачено прозорий та ефективний механізм надання державної підтримки» – йдеться в повідомленні.

В парламенті зазначають, що запровадження такої інституції відповідає європейським стандартам і є ключовим елементом гармонізації законодавства України з правом ЄС.

Крім Виплатної агенції, яка є незалежною інституцією, закон запроваджує низку важливих інструментів для прозорого управління фінансовою допомогою:

• Запровадження Системи сільськогосподарських даних (ССД, FSDN) – цифрового інструменту для збору, обробки та аналізу даних щодо сталого розвитку фермерських господарств, з урахуванням екологічних, економічних та 2 соціальних параметрів.
• Впровадження Інтегрованої системи адміністрування та контролю (ІСАК, IACS) як єдиної інформаційної платформи для управління підтримкою в аграрному секторі. Це має підвищити якість контролю за наданням фінансування, зменшити фінансові ризики та забезпечити обґрунтоване планування бюджетних видатків.

За розрахунками Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства, після запуску ІСАК у 2027 році рівень прозорості розподілу аграрних коштів зросте на 60%, а обсяг нецільових виплат зменшиться утричі.

Закон впроваджує окремі норми Регламентів (ЄС) 2021/2115 та 2021/2116, які регулюють аграрну політику ЄС.

«Йдеться про державну підтримку сільського господарства, фінансове управління, розвиток сільських територій, охорону довкілля та продовольчу безпеку,» – повідомили в Офісі віцепрем’єра.

Законом запроваджено три рівні контролю – автоматизований, документальний та фізичний. Така модель мінімізує корупційні ризики й дає можливість виявляти порушення безпосередньо під час виплат. Порушники умов підтримки зобов’язані будуть повернути кошти та тимчасово втратять право на участь у програмах.

«Особливий акцент робиться на тому, щоб бюджетні й міжнародні кошти використовувалися прозоро та ефективно, адже це одна з основних вимог ЄС. Це дозволить Україні отримати розширений доступ до інструментів фінансування ЄС,» – йдеться у повідомленні.

Законопроект був внесений до Верховної Ради 7 травня поточного року, 17 червня прийнято за основу, а 8 жовтня ухвалено в другому читанні та в цілому.

В 2026 році посівні площі під сою в Україні можуть скоротитися до 600 тис. га – експерт

На ринку сої в Україні очікуються помітні зміни у балансі виробництва, експорту та переробки. Таку думку озвучив аналітик ринку Олексій Тартаківський (інтернет-проект «Аналітичний Батон») під час виступу на конференції «Fat-and-Oil Industry-2025», йдеться на apk-inform.com.

За його словами, в попередні роки Україна стабільно виробляла 5,5–6 млн тонн сої, з яких близько 3 млн тонн йшло на експорт, а ще 3 млн тонн – на внутрішній потреби. В поточному сезоні експортувати понад 2 млн тонн буде досить складно, навіть попри те, що трейдерам поки вдається знаходити можливості для відвантаження. Станом на 29 жовтня ціна на сою на кордоні без мита становить 390 дол. США, тому, можливо, експорт піде швидше. Але водночас очікується перерозподіл ринку, і щонайменше 0,5 млн тонн додатково буде спрямовано на внутрішню переробку.

«В 2018-2019 рр. Україна намагалася обмежити експорт сої, прибравши виплати ПДВ, і протягом наступних кількох років це призвело до різкого скорочення посівних площ і розширення тіньового ринку. На початку війни соя пережила ренесанс. Через стабільну рентабельність і можливість продавати як на внутрішньому ринку, так і на експорт площі під цією культурою зросли. Утім, в наступному році статистична модель показує, що посівні площі можуть скоротитися на 300-400 тис. га, а в песимістичному сценарії – до 600 тис. га», – відзначив О. Тартаківський.

Також він додав, щодо цін суттєвих змін тенденції не слід очікувати. Після запровадження соєво-ріпакових правок 4 вересня, які стимулюють переробку всередині країни, ціна на сою знизилася на 2 тис. грн на внутрішньому ринку. Однак з початком проблем зі збиральною кампанією ціна почала відновлюватись.

«Більшість переробників сої позитивно оцінили для себе баланс, почали багато продавати шрот, і деякі заводи наразі контрактують його на січень. Тобто перепроданість досить суттєва. З іншої сторони, вже виникають проблеми з сировиною. Сою зараз починають пропонувати мало, досить сильна протяжка за збиранням. Тож сезонна модель щодо сої показує 420–430 дол. США СРТ-порт без ПДВ і приблизно така ж буде по заводам. Суттєвого підйому не варто очікувати, але соя все одно буде в ціні», – резюмував О. Тартаківський.