Агровісник від 12 листопада

Український агросектор та Спільна аграрна політика ЄС: у Брюсселі обговорили інтеграцію

У Європарламенті в Брюсселі відбувся круглий стіл «Інтеграція аграрних секторів України та ЄС: виклики та шляхи вперед», організований за підтримки групи Renew Europe. Учасники, серед яких були європарламентарі, представники Єврокомісії, профільних асоціацій та українського бізнесу, обговорили, як включити Україну до архітектури європейської продовольчої безпеки.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на Мінекономіки.

Українську сторону представляв заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Після заходу планується посилити співпрацю між Україною та Єврокомісією, опрацювати модель поступової інтеграції України до Спільної аграрної політики (САП) ЄС та розпочати роботу над спільним графіком адаптації стандартів щодо засобів захисту рослин. Також продовжиться діалог на рівні Генеральних директоратів Єврокомісії DG AGRI (з питань сільського господарства) та DG SANTE (з питань здоров’я та безпечності харчових продуктів).

Тарас Висоцький підкреслив, що українське сільське господарство є сучасним та експортно-орієнтованим.

«Сільське господарство України – це сучасний, експортно-орієнтований сектор, який підтримує міцні зв'язки з європейським ринком, а також розширює партнерські відносини в Азії та Африці. Українські виробники вже дотримуються багатьох стандартів ЄС щодо безпеки та відстеження харчових продуктів, зокрема, експорту зерна та олійних культур. Наступний крок – інтеграція аграрного сектору до Спільної аграрної політики ЄС. Це підвищить конкурентоспроможність українських фермерів на європейському ринку та посилить продовольчу безпеку Європи», – зазначив він.

Заступник Міністра додав, що українські фермери готові працювати за європейськими стандартами. Він наголосив на важливості індивідуального підходу в рамках САП, який передбачає поетапне впровадження стандартів, перехідні періоди та інструменти підтримки для модернізації українських господарств.

Європейські парламентарі підтвердили свій намір інтегрувати Україну до САП для побудови стійкої та конкурентної європейської продовольчої системи.

Україна є одним із ключових світових виробників і експортерів продовольства. Щорічний обсяг аграрного експорту в середньому за 3 попередні роки становив 23,4 млрд доларів. При цьому ЄС залишається головним ринком для української агропродукції, куди експортується близько 50% всієї продукції.

Посівна-2026: аграрії в Україні завершують сівбу озимих

Станом на 11 листопада українські аграрії засіяли 6 194,5 тис. га озимих культур. Це 94,5 % від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Зокрема, посіяно:

• озимої пшениці – 4 507,6 тис. га;
• озимого ячменю – 544,2 тис. га;
• озимого жита – 66,1 тис. га.

Серед лідерів за посівами зернових культур – Одеська, Дніпропетровська та Миколаївська області.

Сівбу зернових вже завершили у Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях.

Озимого ріпаку засіяно 1 076,7 тис. га. Найбільше – у Одеській, Вінницькій та Миколаївській областях.

Повністю завершили сівбу ріпаку аграрії 14 областей.

ФАО: Світові ціни на соняшникову олію ростуть четвертий місяць поспіль через скорочення пропозиції з Чорноморського регіону

У жовтні середнє значення Індексу цін на рослинні олії ФАО підвищилось до 169,4 пункту – це на 0,9% більше, ніж у вересні, і найвищий показник із липня 2022 року.

Про це пише latifundist.com із посиланням на ФАО.

На зростання індексу вплинули вищі котирування пальмової, ріпакової, соєвої та соняшникової олій.

Світові ціни на пальмову олію піднялися після вересневого зниження. Серед ключових чинників – очікуване скорочення експорту у зв’язку з планами Індонезії підвищити мінімальний вміст біодизеля в паливних сумішах із 2026 року та вищі, ніж прогнозували, обсяги виробництва в Малайзії.

Соняшникова олія дорожчає вже четвертий місяць поспіль – через зниження пропозиції з Чорноморського регіону, затримки з жнивами та стримані продажі агровиробників.

Зростання цін на ріпакову та соєву олію зумовлене відповідно обмеженою пропозицією в ЄС та збільшенням внутрішнього попиту в Бразилії та США.

Україна планує збільшити експорт біометану до Німеччини: розпочалися перемовини

Україна працює над збільшенням експорту біометану до Євросоюзу та веде окремі переговори з Німеччиною щодо розширення поставок цього виду палива.

Про це розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв, пише agropolit.com із посиланням на Forbes Ukraine.

За його словами, інтерес до біометану є взаємним, оскільки Україні потрібні інвестиції в переробку та розвиток альтернативної енергетики. Німеччині потрібні додаткові джерела енергії, які нині перебувають у дефіциті.

За словами посадовця, щодо біометану є певні нюанси: фінансування на купівлю обладнання та регуляторні обмеження потенційних імпортерів. Наприклад, у Німеччині діють обмеження на допуск біометану з країн, що не є членами ЄС.

«Офіційно звернулися, і зараз законопроєкт розглядається в Бундестазі, щоб біометан із країн – членів Енергетичної співдружності мав ті самі умови продажу, що й вироблений у ЄС. Це зробить виробництво біометану економічно вигідним», – сказав він.

По біоетанолу триває пошук нових ринків збуту. По біогазу Україна пропонує Німеччині надати гранти або обладнання для будівництва генерацій на фермах. Інвестиції в установку на 100 МВт становлять близько 220 млн євро.

В Україні на 21% зменшились площі під картоплею

Український ринок картоплі дуже постраждав унаслідок війни та окупації південних регіонів. 

Про це свідчать результати дослідження Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школі економіки (KSE), пише agronews.ua.

Зазначається, що під вирощування картоплі в Україні відведено понад третину всіх площ, призначених для посіву коренеплодів, овочів та баштанних культур – 47,1 тис. га станом на 2024 рік.

Порівняно з довоєнним 2021 роком площі під картоплею зменшилися на 21%, а обсяг виробництва скоротився на 11%. Надрання картопля вітчизняного виробництва, що вирощується переважно на півдні, фактично зникла з ринку, додають аналітики.

Водночас споживча ціна на картоплю зросла з 11,2 грн за кілограм у 2021 році до 24,0 грн за кілограм у 2024 році, а період «низької» ціни скоротився з 10 місяців у довоєнний час до двох-чотирьох місяців у 2023-2024 роках.

За два роки імпорт картоплі, який скоротився у 17 разів у 2022 році, відновився, але повністю змінилася його географія, стверджують аналітики. Якщо у 2019-2021 роках стрімко зростав імпорт з білорусі та росії, то 2024 року головними постачальниками стали Азербайджан, Туреччина, Греція, Македонія та Грузія.