Агровісник від 03 грудня

В Україні з січня запрацює новий механізм страхування воєнних ризиків

Новий механізм страхування майна від воєнних ризиків запрацює з 1 січня 2026 року в Україні.

Про це пише agroportal.ua із посиланням на пресслужбу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Механізм передбачатиме пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових регіонах та часткову компенсацію страхового платежу для бізнесу по всій території України. Програму адмініструватиме «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА).

«Ми запускаємо механізм, який дає бізнесу зрозумілу й передбачувану модель дій: застрахувати майно через участь у програмі – і мати гарантію компенсації, якщо підприємство постраждає», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

Вже зараз зацікавлені підприємці можуть звертатись до ЕКА за консультаціями. Запити щодо пакета документів та уточнення деталей приймаються на info@eca.gov.ua.

Право на отримання компенсації будуть мати лише підприємства, які на момент пошкодження майна через збройну агресію росії є учасниками програми.

Пряма компенсація збитків для підприємств у прифронтових регіонах

Компенсація надається бізнесу, майно якого розташоване на територіях підвищеного ризику (Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, за винятком окупованих територій).

Максимальна сума компенсації становить до 10 млн грн (з урахуванням пов’язаних осіб), але не більше суми фактично підтверджених збитків.

Участь у програмі є добровільною та передбачає сплату одноразового внеску – 0,5% від загальної суми ймовірного збитку за пошкодження/знищення всього майна, заявленого до участі у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна.

Щоб отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно, необхідно:

• внести майно до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
• подати до ЕКА заяву про надання компенсації разом із пакетом документів;

• протягом 30 днів отримати компенсацію.

   

Компенсація частини страхового платежу для бізнесу по всій території України

Підприємства можуть отримати компенсацію частини страхової премії за договорами страхування майна від воєнних ризиків, укладеними зі страховими компаніями.

Держава компенсує частину страхового тарифу, що перевищує 1%, у сумі до 1 млн грн за кожним договором. Наприклад, якщо тариф поліса страхування воєнних ризиків складає 6%, держава компенсує різницю – 5%, але в сумі, що не перевищує 1 млн грн.

За участь у програмі з компенсації страхових премій підприємством під час подання кожної заяви сплачується внесок у розмірі 5 тис. грн на рахунок ЕКА.

Щоб отримати часткову компенсацію страхового платежу, необхідно:

• обрати страхову компанію, укласти з нею договір і сплатити страхову премію;
• подати до ЕКА заяву про виплату компенсації страхової премії з пакетом документів;
• протягом 30 днів отримати компенсацію.

Новий механізм страхування воєнних ризиків регулюється «Порядком надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії рф, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків», затвердженим постановою КМУ від 28 листопада 2025 року №1541, який набув чинності 1 грудня 2025 року.

Уряд планує збільшити виробництво біометану до мільярда кубів: деталі нової програми для агросектору

Кабінет Міністрів України має намір затвердити Програму розвитку виробництва біометану, розраховану до 2035 року. Документ передбачає перетворення відходів українського сільського господарства на енергетичний ресурс, який допоможе замістити природний газ та відкриє нові експортні можливості для аграріїв.

Про це пише propozitsiya.com.

Основою для розвитку галузі стануть відходи рослинництва і тваринництва. Програма спирається на значний ресурсний потенціал українського агросектору: понад 25 мільйонів гектарів посівних площ, що дають солому та залишки кукурудзи, а також мільйони голів худоби та птиці.

У проекті постанови наведено конкретні розрахунки продуктивності для тваринницьких комплексів. За середніми даними виробників, з одного кубічного метра гною великої рогатої худоби можна отримати до 35-40 кубометрів біометану. Гній свиней дає близько 18 кубометрів біометану з одного кубічного метра сировини.

На сьогодні в Україні вже введено в експлуатацію перші чотири біометанові заводи. До кінця 2025 року планується запуск ще чотирьох об’єктів, що збільшить річне виробництво до 111 мільйонів кубометрів.

Довгострокові плани уряду значно амбітніші. До 2030 року очікується вихід на рівень понад 1 мільярд кубометрів біометану на рік, а до 2035 року цей показник має зрости до 2,1 мільярда кубометрів.

Окрім газу, біогазові установки виробляють дигестат. Його використання дозволяє аграріям підвищувати родючість ґрунтів та покращувати їх структуру. За розрахунками, вихід цього продукту становить 90-98% від маси переробленого гною.

Головним ринком збуту має стати Європейський Союз. Згідно з текстом документа, 6 лютого 2025 року Україна вже здійснила перший експорт біометану власного виробництва до ЄС через газопроводи.

Щоб спростити торгівлю, уряд планує скасувати експортне мито для виробників біометану незалежно від країни призначення, окрім держави-агресора. Також передбачається повна інтеграція з європейською базою даних Union Database, що дозволить підтверджувати екологічність та походження українського газу.

Для залучення інвестицій в галузь, які оцінюються у понад 500 мільйонів євро до 2030 року, держава планує запровадити механізми стимулювання. Серед них розглядаються гарантії купівлі, пільги та компенсації відсоткових ставок.

Цьогоріч врожай картоплі в Україні на 50% вище за торішній

В Україні в сезоні-2025 площі під картоплею зросли на 25% проти минулого року, завдяки сприятливим погодним умовам врожайність також була більшою на четвертину, відтак можна вважати, що врожай другого хлібу українців є на 50% вищим за минулорічний.

Про це повідомив директор Інституту картоплярства Микола Фурдига, пише agro-business.com.ua із посиланням на Інтерфакс-Україна.

«Порахувати, скільки ми виробляємо картоплі, дуже просто. Якщо середня відпускна з господарств ціна становить 8 грн/кг, а минулого року вона становила 20 грн/кг, то маємо, думаю, на 50% більше продукції: виробничі площі розширилися на 25% і врожай завдяки погодним умовам зріс на 25%», – сказав він.

Фурдига зауважив, що Україна не потребує такого обсягу вирощеної картоплі навіть у разі її глибокої переробки (на чіпси та крохмаль – ред.).

Коментуючи рекордний обсяг імпорту картоплі в Україну в 2024-2025 маркетинговому році (понад 123 тис. тонн), Фурдига пояснив, що це було спричинено нестандартними погодними умовами 2024 року, коли в країні була «рекордна» посуха. Тому держава вимушена була імпортувати картоплю для задоволення внутрішніх продовольчих потреб. Європейські країни охоче поставляли в Україну продукцію з огляду на її привабливу ціну. При цьому картопля з Єгипту не була домінуючою на ринку, а займала свою традиційну нішу в міжсезоння (лютий-березень), зазначив він.

Крім того, Україна традиційно імпортує з Європейського Союзу насіннєву картоплю від провідних селекційних компаній, нагадав директор Інституту картоплярства.

Фурдига констатував, що в Україні з початку війни спостерігається тенденція скорочування вирощування картоплі в домогосподарствах і розширення виробничих площ під культурою у фермерських господарствах і навіть в агрохолдингах. Подібну тенденцію він пояснив виїздом населення із сіл за кордон та мобілізацією.

«Наприклад, на Вінниччині, Житомирщині є села, де домогосподарства садили раніше по 30 га картоплі, і зараз якщо садять 2 га, то це ще добре», – зазначив він і додав, що для домогосподарств вирощування картоплі стає неприбутковим і трудомістким.

Частку вітчизняних сортів картоплі у загальнодержавному виробництві Фурдига оцінив на рівні близько 10-12%, з огляду на те, що їх вирощують здебільшого малі виробники та домогосподарства.

«Безперечно, ми хотіли б мати більшу частку ринку, проте наразі ситуація є такою. Можу лише похвалитися, що в сезоні-2025 вітчизняні сорти вирощували фермерські господарства ТОВ «Біотех ЛТД» і ТОВ «Бровари картопля» в Київській області та СТОВ «Десна» в Чернігівській області. Сумарно вони розмножили вітчизняні сорти для подальшого продажу на площі близько 300 га», – констатував директор Інституту картоплярства.

В Україні 5,3 млн гектарів озимих: як проходила посівна кампанія 

«Сіяли під озимі – і весь час ловили оптимальне вікно, щоб рослини отримали найкращий старт і змогли перезимувати. Адже вирішує не масштаб, а точність – правильне насіння, глибина та норма висіву, технологія. За останніми звітами, понад 98% площ уже засіяно» – виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко аналізує перебіг кампанії.

Про це йдеться на agravery.com.

Станом на кінець листопада 2025 року посівна кампанія озимих практично вийшла на фінішну пряму: в Україні засіяно 5,308 млн гектарів, що становить 97,8% від запланованих площ. Така динаміка майже повністю повторює минулорічну – у 2024 році на цю саму дату аграрії також засіяли близько 98%. Водночас варто врахувати, що тогорічний прогноз загальних площ був більшим – 5,657 млн гектарів, тому нинішня кампанія відбувається за дещо компактнішої структури посівів.

У розрізі культур ситуація склалася по-різному. Площі під озимою пшеницею цього сезону трохи скоротилися порівняно з минулим роком: замість близько 5 млн га, як торік, зараз маємо 4,77 млн. Це очікувана тенденція, яку аграрії пов’язують із перерозподілом земель під інші культури та більш консервативним підходом до сівозмін після складного року.

Посіви озимого ячменю фактично залишилися на рівні 2024 року – 292,3 тис. га. Аграрії повторили минулорічну структуру без відчутних змін. Це може свідчити про стабільний попит і прогнозовану рентабельність цієї культури для переважної частини виробників.

Натомість озиме жито показало незначний, але все-таки приріст площ – до 66,1 тис. га. Минулого сезону ця культура займала 64,4 тис. га. Зростання хоч і невелике, але цілком логічне: останні два роки аграрії дедалі частіше говорять про те, що жито – одна з найбільш холодостійких та невибагливих культур, здатна давати стабільний результат навіть за нерівномірної осінньої вологи чи ризиків зимового промерзання. Деякі виробники також кажуть про підвищений інтерес до жита з боку переробників, особливо у сегменті харчових та нішевих продуктів, що теж могло вплинути на рішення збільшити площі.

Певне скорочення спостерігається і під озимим ріпаком: цього року ним засіяно близько 1,12 млн га, тоді як торік площі перевищували 1,17 млн. Попри це, ріпак залишається однією з ключових експортних культур, а невелике зменшення площ, за оцінками фермерів, зумовлене як погодними вікнами на старті сезону, так і переходом частини господарств на більш обережну модель посівів через фінансові можливості.

Як і щороку, найбільші площі озимих зосереджені на півдні та в центрі країни. Проте рішення фермерів цього сезону різняться: десь площі скоротили, десь залишили майже незмінними, а в окремих регіонах навіть змогли збільшити у порівнянні з попереднім сезоном.

Одеська область зберегла перше місце за обсягами, однак її посіви цього року помітно менші – 760 тис. га проти минулорічних 933 тис. га. Це одне з найбільших скорочень у країні. Аграрії пов’язують його як з погодними умовами старту сезону, так і з переглядом сівозмін після непростих останніх років.

На Миколаївщині ситуація протилежна: фермери трохи додали і засіяли 536 тис. га, тобто на кілька тисяч більше, ніж торік. Різниця невелика, але свідчить про те, що господарства поступово відновлюють роботу навіть у надскладних умовах.

У Дніпропетровській області площі трохи зменшилися – 524 тис. га після 544 тис. га минулого сезону. Це не радикальна зміна, але добре показує, як обережно фермери планують ризики.

Кіровоградщина, навпаки, розширила площі озимих – 484 тис. га проти 462 тис. га торік. Тут аграрії цього року вирішили більше довіритися озимим культурам і відвели під них додаткові поля.

А от Вінниччина стала одним із регіонів, де площі помітно скоротилися: 303 тис. га після 357 тис. га минулого року. Це суттєва різниця, яка може бути реакцією на ринкові умови та зміну пріоритетів у сівозміні.

На сході ситуація набагато складніша. На Луганщині цього сезону не засіяли жодного гектара, тоді як торік господарства ще змогли засіяти близько 35 тис. га, переважно пшеницею. У Донецькій області площі також сильно впали – лише 13,7 тис. га після 42,6 тис. га минулого сезону. Це прямий наслідок бойових дій, мінування та неможливості працювати на більшості територій регіону.

Південь «тестував» кілька сценаріїв одночасно: у кого була сміливість – наростили, обережні – зменшували. Прифронтова Запорізька область скоротила площі озимих до 96 тис. га, тоді як торік тут було 111 тис. га. Але поруч – зовсім інша картина. Фермери Херсонщини змогли наростити площі з 70 тис. га до 108 тис. га. Це дуже важливий показник: попри складні умови та близькість бойових дій, господарства повертаються до роботи й поступово відновлюють виробництво там, де це здавалося малоймовірним.

На Сумщині цього року теж є прогрес: озимими засіяно 176 тис. га, що на 20 тис. га більше, ніж минулого сезону. Повернення до більших площ свідчить про те, що фермери регіону впевненіше почуваються у плануванні виробництва й готові вкладатися в озимі культури.

«Посівна цього року ще раз показала, що агросектор живе не прогнозами, а реальними рішеннями на полі. Комусь вдалося зберегти темп, хтось працював «на межі», а хтось – вимушено змінював підхід просто в процесі. Але загальна тенденція очевидна: виграють ті, хто робить ставку на якісне насіння, адаптивні технології та уважну роботу з ґрунтом. Це не гарантія врожаю, але це найміцніший фундамент, який ми можемо закласти у непередбачуваних умовах. І саме він визначатиме, чи буде цей сезон про «просто вижили», чи про «вдалося вийти в плюс»», – каже Сюзана Григоренко.