Агровісник від 11 лютого

За програмою компенсації розмінування у січні очищено 640 гектарів сільгоспземель

В січні оператори протимінної діяльності (ПМД) завершили очищення 5 ділянок в межах державної програми компенсації розмінування земель сільськогосподарського призначення. Загальна площа ділянок, повернута аграріями у використання – майже 640 га, а вартість їх розмінування, яку компенсує держава – 20,6 млн грн.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінекономіки.

Також в січні за 16 раніше укладеними угодами оператори розпочали роботи з очищення земель від мін та снарядів, що не вибухнули. Загальна площа цих земель – більш ніж 1,3 тис. га, вартість розмінування – понад 85,1 млн грн.

В перший місяць року в межах програми держава перерахувала аграріям 94,7 млн грн. Загальна площа земель, які очистять за ці кошти – 1546,3 га. Загалом же з початку дії програми аграріям, які замовили послуги з розмінування та долучилися до участі в програмі, держава перерахувала майже 530 млн грн компенсацій від держави для розрахунку з операторами ПМД.

Протягом січня аграрії подали 34 нові заявки від аграріїв на участь в програмі.

З початку програми та станом на 1 лютого Центр гуманітарного розмінування уклав 50 угод з операторами на виконання робіт на загальній площі понад 9,3 тис. га. Вартість робіт  за договорами – більш ніж 536,5 млн грн.

Уряд продовжує працювати над посиленням спроможностей у сфері протимінної діяльності. З початку року кількість сертифікованих операторів збільшилась до 82. Наразі триває робота над автоматизацією процесів сертифікації, що ще більше прискорить швидкість та зручність отримання сертифікатів та сприятиме збільшенню кількості операторів на ринку.

Окрім того, триває спільна з міжнародними партнерами робота над посиленням забезпечення операторів технікою та обладнанням для розмінування. Зокрема, на сьогодні Україна має вже понад 200 машин механічного розмінування, в країні локалізоване виробництво закордонних зразків техніки.

USDA прогнозує суттєве скорочення експорту українського зерна у 2024/25 МР

Виробництво та експорт українського зерна у 2024/25 МР суттєво скоротяться порівняно з попереднім роком.

Про це йдеться в лютневому звіті FAS USDA, повідомляє АПК-Інформ, пише agronews.ua.

«Як прогнозується, загальне виробництво зернових скоротиться на 13%, тоді як експорт скоротиться на 26%, частково через те, що в Україні вичерпані запаси зерна. І хоча очікується, що кінцеві запаси зерна цього сезону збільшаться на 19%, до 1,8 млн тонн, вони становитимуть лише незначну частину того, що було до вторгнення росії в Україну в лютому 2022 р.», – зазначають аналітики.

Найбільше прогнозоване скорочення спостерігається в кукурудзі, виробництво якої скоротиться на 24% порівняно з 2023-24 МР (до 24,6 млн тонн), тоді як експорт скоротиться на 33%, до 19,6 млн тонн. Кінцеві запаси зернової прогнозуються на рівні 722 тис. тонн, що трохи більше, ніж у попередньому році, але значно нижче 2,8 млн тонн, які були в резерві на кінець сезону-2022/23.

Виробництво пшениці FAS оцінює на рівні 22,9 млн тонн, що практично відповідає показнику попереднього сезону, але її експорт скоротиться на 19%, до 15 млн тонн. Обсяги виробництва та експорту ячменю залишаться стабільними в річному обчисленні – на рівні 5,9 млн і 2,6 млн тонн відповідно.

«Виходячи з динаміки експорту, експортні поставки ячменю повинні бути вичерпані до січня, а решта експорту у 2024/25 МР припадатиме на кукурудзу та пшеницю», – додали у FAS.

Україна почала експорт біометану до Євросоюзу

Енергетична митниця Державної митної служби 6 лютого оформила першу митну декларацію на експорт біометану.

Про це повідомляє пресслужба, йдеться на agro-business.com.ua.

«06.02.2025 Енергетична митниця успішно здійснила оформлення періодичної митної декларації на переміщення через митний кордон України першої партії біометану для експорту до Європи трубопровідним транспортом», – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що експорт біометану відкриває нові можливості для агросектору та інвесторів у сфері біоенергетики. Цей газ виробляється з органічних відходів, що стимулює розвиток сільського господарства.

«Україна має величезний потенціал для виробництва біометану та може бути важливим постачальником зеленої енергії на європейському ринку. Ми робимо ще один крок до сталої енергетики та економічного зростання», – наголосили в Енергетичній митниці.

Міністерство енергетики повідомило, що обсяг першої поставки біометану до ЄС становив 67 тис. кубометрів.

«Україна готова стати надійним постачальником чистої енергії для Європи. Міністерство приділяє значну увагу питанню експорту біометану, яке є важливим у межах нової бізнес-моделі ринку природного газу та енергетики України в цілому», – прокоментував міністр енергетики Герман Галущенко.

Зазначається, що умови та тарифи приєднання і транспортування газотранспортною системою України для виробників біометану є аналогічними до умов для видобувників природного газу.

Єврокомісія зменшила прогноз виробництва соняшнику в ЄС

Єврокомісія зменшила у порівнянні з оцінками грудня прогноз виробництва соняшника в ЄС у 2024/25 МР на 7 тис т до 8 млн т, що на 18% поступатиметься показнику попереднього сезону внаслідок несприятливих погодних умов.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на graintrade.

При цьому в Румунії урожай буде на 38% менше, ніж у 2023 р, та складе найменші за 15 років 1,2 млн т, попри рекордні площі сівби. Тому країна переміститься з першого на четверте місце в рейтингу основних виробників.

Перше місце займе Угорщина з урожаєм 1,7 млн т, що на 13% поступатиметься попередньому. Друге місце займе Франція, де за даними Agrarmarkt Informations-Gesellschaft (mbH), внаслідок тривалих дощів урожай зменшиться на 18% до 1,7 млн т.

Асоціація фермерів Німеччини зменшила у порівнянні з груднем прогноз урожаю соняшника на 7 тис т до 127 тис т, що буде на 25% менше, ніж у 2023 р, але на 20% перевищить середній показник останніх 5 років. У 2022 р на тлі стрімкого зростання цін багато фермерів збільшили площі сівби соняшника, але у 2023 р знову їх скоротили.

В Україні фермери очікували різкого зростання цін на соняшникову олію на тлі скорочення місцевого та європейського урожаю соняшника. Проте ціни на соняшник та соняшникову олію в ЄС залишаються на рівні 520-600$/т та 1100-1200$/т відповідно, оскільки європейські споживачі віддають перевагу ріпаковій олії. Крім того, збільшення виробництва та споживання оливкової олії також посилює тиск на котирування.

Погодні проблеми в Аргентині та Бразилії можуть підняти ціни на українську кукурудзу

Український ринок кукурудзи продовжує зберігати стабільні темпи експорту, однак глобальні фактори можуть істотно вплинути на ціноутворення у найближчі тижні. Зокрема засуха в Аргентині та затримки посівної в Бразилії, можуть стати ключовими драйверами зростання попиту на українське зерно.

Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, йдеться на agravery.com.

За січень Україна експортувала майже 2,5 млн тонн кукурудзи, а на лютий вже законтрактовано понад 2,15 млн тонн. Якщо ситуація в Бразилії продовжить погіршуватись, це може спричинити нову хвилю закупівель із боку європейських та північноафриканських імпортерів.

«Аргентина вже кілька тижнів знижує оцінки майбутнього врожаю через посуху, а Бразилія має серйозні проблеми з темпами посівної другого врожаю. Якщо вони не встигнуть в оптимальні терміни, Україна залишиться одним із головних постачальників кукурудзи на світовому ринку у березні-квітні», – зазначають у ПУСК.

Наразі умовні ціни на кукурудзу на українському ринку тримаються в межах 215-216 $/т CPT-порт. Якщо проблеми в Бразилії загостряться, а Аргентина продовжить скорочувати прогноз виробництва, цінові рівні можуть досягти 225-230 $/т. Це наблизить кукурудзу до вартості фуражної пшениці, що створить додатковий тиск на ринок.

Найбільше занепокоєння викликає штат Мату-Гросу у Бразилії, де через тривалі дощі фермери не встигають збирати соєві боби, що, у свою чергу, затримує сівбу кукурудзи.

«Минулого року на цей час вони засіяли 21% площ, а зараз – лише 1%. Оптимальні терміни посіву другого врожаю закінчуються 15-20 лютого. Якщо фермери не встигнуть, врожайність може значно знизитися», – пояснюють експерти ПУСК.

Очікується, що найближчими днями в регіоні знову пройдуть опади, що ще більше сповільнить темпи сівби. Цей фактор може стати вирішальним у формуванні цін на кукурудзу в лютому-березні.

Аналітики прогнозують, що найближчий тиждень буде ключовим для визначення подальшої динаміки ринку. Якщо бразильські фермери не встигнуть вчасно засіяти поля, це може призвести до дефіциту кукурудзи на світовому ринку та спричинити стрімке зростання котирувань.

«Якщо ціна на кукурудзу підніметься до 230 $/т, виробникам варто розглядати можливість фіксації контрактів. Ринок може як швидко злетіти, так і різко скоригуватись, тому зволікати з продажами не варто», – вважають аналітики.

Загалом, українська кукурудза залишається конкурентоспроможною, і за умови несприятливої погоди в Південній Америці вона може отримати додатковий попит із боку європейських та азійських імпортерів.