Агровісник від 20 лютого

Україна готова розширювати співпрацю з Туреччиною на агроринку

Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль спільно з Першою віцепрем’єркою, Міністеркою економіки України Юлією Свириденко провели зустріч з міністром торгівлі Турецької Республіки, доктором Омером Болатом.

Про це повідомляє Мінагрополітики, пише agronews.ua.

Сторони обговорили розвиток українсько-турецької співпраці. Зокрема, спільну роботу над відкриттям нових ринків. За словами Віталія Коваля, Україна готова розширювати співпрацю на ринку тваринництва.

«Співпраця між Україною і Туреччиною уже на дуже хорошому рівні. За обсягом торгівлі Туреччина – четвертий партнер України. Лише товарообіг агропродукції за минулий рік між нашими країнами склав 2,2 млрд доларів. Україна експортувала в Туреччину продукції на 1,6 млрд доларів. Серед найпопулярніших – традиційні для України аграрні культури: кукурудза, соняшникова олія, соєві боби, цукор та інше», – зазначив Міністр агрополітики.

Також українська делегація зустрілася з представниками турецького бізнесу. На зустрічі були присутні близько 50 представників різноманітних компаній. Серед них – найбільші аграрні виробники кормів, м’ясної продукції, харчових продуктів, продовольчих складських організацій.

Віталій Коваль, зокрема, розповів представникам турецького бізнесу про пріоритети Мінагрополітики – розвиток тваринництва і глибинної переробки. Та запросив їх інвестувати в будівництво переробних заводів в Україні. 

«Впевнений, турецькі агропереробні компанії можуть знайти в Україні нові якісні ринки для свого бізнесу. І це буде вигідно обом країнам. Плануємо розвивати взаємовигідну співпрацю і надалі. Не лише на рівні Урядів, а й бізнес асоціацій», – наголосив Віталій Коваль.

Україна залишається головним постачальником соняшникової олії до ЄС

Згідно з даними Єврокомісії, Україна в 2024/25 МР залишається ключовим постачальником соняшникової олії до країн ЄС, хоча обсяг поставок продукту є нижчим за минулорічний, повідомляє Союз сприяння вирощуванню зернових та олійних в Німеччині (UFOP).

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на apk-inform.com.

Як зазначається, всього з 1 липня 2024 р. по 2 лютого п.р. країни ЄС імпортували близько 1,24 млн тонн соняшникової олії, що помітно нижче, ніж 1,51 млн тонн за той самий період минулого сезону, але більше, ніж 1,13 млн тонн у 2022/23 МР.

При цьому експерти зазначають, що останніми тижнями імпорт помітно впав. Так, якщо в грудні тижневі обсяги становили близько 59 тис. тонн, то на початку лютого цей обсяг є трохи меншим за 25 тис. тонн.

«Україна від початку сезону відвантажила до ЄС 1,17 млн тонн соняшникової олії. Згідно з даними Agrarmarkt Informations-Gesellschaft (mbH), цей показник відповідає частці ринку в 94%, однак він поступається результату попереднього року в 1,4 млн тонн. Причиною скорочення є значно менша пропозиція сировини в поточному сезоні, що лімітує переробку та обмежує експортний потенціал української соняшникової олії», – йдеться у повідомленні.

Також додається, що друге та третє місце серед ключових постачальників соняшникової олії до Євросоюзу у поточному сезоні займають Сербія і Боснія з частками ринку відповідно 3% та майже 1%, але відвантаження продукту з цих країн є також меншими за минулорічні.

Ціни на ячмінь зрівнялися з кукурудзою та пшеницею, і ринок готується до падіння

Український ринок ячменю демонструє нестабільну динаміку через внутрішні фактори. За даними аналітичного центру ПУСК, експорт ячменю на 17 січня 2025 року склав майже 60 тисяч тонн, що свідчить про певне пожвавлення ринку. Проте ситуація залишається напруженою через різкі коливання цін.

Про це повідомляє пресслужба ВАР, пише agravery.com.

«Ячмінь дуже сильно підскочив у ціні, що можна пояснити насамперед скороченням запасів і активним попитом. Минулого тижня його вартість зрівнялася з ціною кукурудзи та фуражної пшениці, що є нетиповим для ринку», – зазначають аналітики ПУСК.

Зазвичай у таких випадках за певний проміжок часу відбувається коригування: або кукурудза та пшениця дорожчають, залишаючи ячмінь на місці, або ж ячмінь просідає вниз. Наразі аналітики схиляються до другого варіанту, оскільки на світовому ринку попит на ячмінь залишається слабким.

«Світовий ринок не демонструє серйозної динаміки попиту на ячмінь. в Італії та Іспанії укладають угоди на постачання невеликих партій ячменю – 2-3 тисячі тонн. Проте реальної системної роботи поки немає. Водночас внутрішній ринок перегрітий, що може негативно вплинути на цінову динаміку в найближчі тижні», – додають експерти.

Ще одним важливим фактором залишається суттєве скорочення запасів ячменю порівняно з минулим роком. Станом на 1 лютого в Україні очікується близько 1,3-1,4 млн тонн ячменю, що майже вдвічі менше, ніж у минулому сезоні, коли запаси перевищували 3 млн тонн. Це підсилює напругу на ринку, оскільки трейдери змушені активно шукати товар для виконання контрактів.

За оцінками ПУСК, як тільки основні гравці завершать свої закупівлі, ціни на ячмінь можуть просісти на $10-15 за тонну. Поточна середня ціна в портах становить $215-218 за тонну, що перевищує рівень вартості кукурудзи. Однак сезонна модель прогнозує зниження ціни до $195-200 за тонну.

Попит на новий урожай також починає формуватися. Індикація для звичайного ячменю на поставку в липні-серпні наразі становить $180-185 за тонну на базисі CPT-порт, тоді як для пивоварного ячменю пропозиції стартують від $170 за тонну на умовах FCA-елеватор. Це свідчить про поступове формування майбутнього ринку, хоча поки що покупці не готові активно контрактувати великі обсяги.

Гранти для виробників переробної промисловості: стартував прийом заявок

У 2025 році держава продовжує надавати виробникам переробної промисловості гранти для модернізації та розширення виробництва. З 15 лютого підприємства можуть подавати заявки на фінансування.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, йдеться на agro-business.com.ua.

«Гранти на розвиток переробної промисловості – це дієва програма для середнього бізнесу в Україні. Вже майже 1000 підприємств оновили свій парк обладнання завдяки цій програмі. У 2025 році держава виділяє 3,6 млрд грн, що дозволить підтримати розвиток переробної галузі та сприятиме створенню понад 3 400 нових робочих місць», – зазначила Перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Зазначається, що програма фінансується з державного бюджету через Мінекономіки та Державний центр зайнятості.

Отримати кошти можуть виробники харчових продуктів, меблів, хімічної продукції, металовиробів, підприємства деревообробної та текстильної промисловості, а також інших категорій (КВЕД С). Подати заявку можуть всі підприємці, окрім тих, що працюють на тимчасово окупованих територіях.

Вимоги: бізнес має створити від 5 робочих місць і працювати щонайменше три роки, щоб повернути кошти через податки. Бізнес-план підприємства оцінює банк, рішення щодо видачі гранту ухвалює Міністерство економіки.

Грант можна використати на придбання, доставку, монтаж та запуск виробничого обладнання, включно з програмним забезпеченням.

Формат – співфінансування, тобто кошти вкладає і держава, і виробник. Для більшості регіонів передбачено співфінансування 50/50. З 2024 року для виробників безпілотників, поліграфії та підприємств у зонах бойових дій, де працюють державні електронні реєстри без визначеної дати завершення таких дій, діють пільгові умови співфінансування – держава вкладає 80%, а ще 20% сплачують ініціатори проєкту. Максимальна сума гранту – 8 мільйонів гривень.

Програма грантів для переробних підприємств є частиною економічної політики «Зроблено в Україні».

Україна значно збільшить виробництво зернових і олійних до 2033 року

Виробництво зернових і олійних культур в Україні до 2033 року зросте на 42% і 67% відповідно.

Такий прогноз зробили фахівці KSE Агроцентр у випуску AgroDigest Ukraine, йдеться на agroportal.ua.

«Очікується збільшення частки олійних культур у загальній структурі площ завдяки високій рентабельності соняшнику, ріпаку та сої», – зазначили аналітики.

Посівні площі зернових культур будуть повільно скорочуватись і 2033 року становитимуть 11,3 млн га, площі олійних оцінюються у 11,9 млн га, що на 59% більше показника 2023 року.

Збільшення переважно відбуватиметься завдяки деокупації землі та поступовому переходу до виробництва олійних культур змість зернових. Соняшник буде частково замінений ріпаком і соєвими бобами, однак залишиться основною олійною культурою, яка займатиме 7,4 млн га.

До 2033 року загальне виробництво зернових культур в Україні прогнозують на рівні 76,4 млн т, що на 42% більше рівня 2023 року.

«Збільшення пов'язано переважно із зростанням виробництва кукурудзи (з 27 млн т у 2023 р. до 48,9 млн т у 2034 р.) завдяки розширенню площ і збільшенню урожайності внаслідок покращення технології», – вважають експерти.

Площі пшениці до 2033 року зменшаться на 27%, а виробництво скоротиться з 21,5 млн т у 2016-2019 роках до 19,4 млн т у 2030 році (-10%).

Виробництво олійних культур в Україні, за прогнозами, збільшиться з 20,2 млн т у 2023 році до 33,2 млн т у 2032 році.

Валовий збір трьох основних олійних культур прогнозується на рівні:

• насіння соняшнику – 19,4 млн т (+53% до рівня 2023 р.);
• соєві боби – 5,9 млн т (+129%);
• ріпак – 7,9 млн т (+43%).