Агровісник від 26 лютого

Україна вперше увійшла до трійки лідерів постачальників соєвого шроту до ЄС

Вперше до трійки лідерів серед постачальників соєвого шроту до ЄС у поточному 2024/25 МР увійшла Україна з часткою 4% (3% у 2023/24 МР).

Про це пише agravery.com.

Активний попит з ЄС на тлі привабливої цінової кон’юнктури та можливості для збільшення переробки сої в Україні у сезоні-2024/25 сприяють рекордним темпам відвантаження українського соєвого шроту в даному напрямку.

Так, згідно з даними Єврокомісії, за підсумками липня – першої декади лютого 2024/25 МР обсяг закупівлі українського соєвого шроту зріс до 429 тис. тонн, що на 72% перевищує показник в аналогічний період минулого сезону.

Найбільш суттєве збільшення експорту українського соєвого продукту відбувається в останні кілька місяців, після заходу в ринок сої крупних переробників, які почали відвантажувати свою продукцію великими обсягами, зокрема, водним транспортом, на тлі більш привабливої рентабельності переробки порівняно із соняшником.

Раніше основний обсяг відвантажень (близько 90%) українського соєвого шроту здійснювався залізничним транспортом через західний кордон через складнощі з формуванням великих експортних партій для великотоннажних суден.

Основні покупці даного продукту в ЄС – Польща та Угорщина, при цьому з грудня 2024 р. зростає частка Іспанії та Франції.

Працівникам аграрних підприємств продовжили термін бронювання

Бронювання працівників аграрних підприємств продовжено до 31 березня. Це дає змогу підприємствам, які ще цього не зробили, підтвердити статус критично важливого та перебронювати своїх працівників.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, йдеться на minagro.gov.ua.

«Для бронювання працівникам агропідприємств необхідно відповідати трьом критеріям, два з яких обов’язкові. Зокрема, нарахована середня зарплата у підприємстві за останній календарний квартал повинна бути не менше 2,5 мінімальної зарплати – 20 тис. грн, для приватних підприємств. А також відсутність заборгованості зі сплати усіх податків», – розповів Віталій Коваль.

Третій критерій, за словами Міністра, на вибір. Він визначений постановою № 76 або ж галузевими критеріями, які затверджені Мінагрополітики.

Міністр також нагадав, бронювання військовозобовʼязаних відбувається лише через портал «Дія».

Довідково. Бронювання здійснюється Постановою КМУ від 22.11.2024 № 1332 «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» внесено зміни до постанови КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

З 1 грудня 2024 року бронювання військовозобов’язаних відбувається виключно через портал Дія. Бронювання, надані рішеннями Міністерства економіки або через «Дію», залишаються чинними протягом строку їх дії, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року.

Водночас, усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року відповідно до нових критеріїв.

Уряд зберіг вісім чинних критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності віднині погоджуються Міністерством оборони та Міністерством економіки.

Відповідно до оновлених вимог галузеві критерії затверджені наказом Мінагрополітики від 10.12.2024 № 4282 (Алгоритм додається).

Для приватних підприємств встановлюється обов’язкові критерії:

• нарахована середня зарплата у підприємстві за останній календарний квартал повинна бути не менше 2,5 мінімальної зарплати (20 тис. грн). У працівника, якого бронюють, нарахована заробітна плата також має бути не менше 20 тис. гривень;
• відсутність заборгованості по сплаті усіх податків.

В Україні зросли ціни на кукурудзу

Українські фермери продовжують стримувати продажі кукурудзи, отримуючи вищі ціни, оскільки трейдери протягом останнього місяця підвищили закупівельні ціни на 10-15 $/т завдяки зниженню вартості фрахту та перевалки в портах.

Про це повідомляє GrainTrade, пише agronews.ua.

Вартість перевезення панамаксами кукурудзи з портів України до Південного Китаю знизилася з 40-50 $/т до 32-35 $/т на тлі скорочення імпортного попиту з боку Китаю.

Протягом тижня ціни на кукурудзу в портах Чорного моря виросли ще на 200-300 грн/т до 10500-10600 грн/т або 222-225 $/т, що відповідає рівню цін на фуражну пшеницю та ячмінь.

Експорт кукурудзи у лютому продовжив уповільнюватися, і за перші 24 дні склав 1,74 млн т проти 2,46 млн т торік. Загалом у 2024/25 МР (станом на 24 лютого) Україна експортувала 14,13 млн т кукурудзи, що на 9,2% поступається торішнім 15,44 млн т. До кінця сезону Україна може експортувати ще близько 9 млн т зернової, але з квітня посилиться конкуренція з Аргентиною, а з серпня – з Бразилією.

Індекс морських перевезень сухих вантажів Балтійської біржі, що вимірює ставки, у п’ятницю виріс (сьому сесію поспіль) на 40 п до місячного максимуму 981 п. Індекс Panamax, що відстежує судна вантажопідйомністю 60–70 тис т, виріс на 26 п до 3-місячного максимуму 1170 п, а індекс Supramax (для суден меншого розміру) – на 20 п до 886 п, продовживши 14-денне зростання.

Прискорення сівби в Бразилії та дощі в Аргентині зупинили спекулятивне зростання світових цін на кукурудзу. За даними AgRural, станом на 20 лютого в Бразилії кукурудзою другого урожаю засіяно 64% запланованих площ, що відповідає середньому 5-річному показнику. Суха погода наступного тижня дозволить завершити сівби в оптимальні терміни за значними запасами ґрунтової вологи.

24 лютого березневі ф’ючерси на кукурудзу впали:

• на біржі CBOT в Чикаго – на 1,9% до 190 $/т (-2,7% за тиждень), повернувшись до рівня попереднього місяця;
• на біржі Euronext у Парижі – на 0,5% до 215,25 €/т або 225,4 $/т (+0,7% за тиждень, +0,7% за місяць).

Експорт кукурудзи зі США у 2024/25 МР склав 24,87 млн т, що на 32,3% перевищує торішні темпи. Проте, за прогнозами USDA, протягом наступних шести місяців потрібно експортувати ще близько 37 млн т кукурудзи, що посилить тиск на світові ціни, особливо на тлі прогнозів про збільшення площ сівби.

За прогнозами CoBank, американські фермери навесні 2025 року збільшать площі під кукурудзою на 4,2% до 94,5 млн акрів на тлі високих цін на зернову, обмежених світових запасів, зростання попиту та рекордного виробництва етанолу. Водночас площі сівби сої скоротяться на 3,6% до 84 млн акрів, ярої пшениці – на 5,9% до 10 млн акрів, сорго – на 9,5% до 5,7 млн акрів.

Українським фермерам варто скористатися поточними високими цінами на кукурудзу та пришвидшити продажі, оскільки низькі ціни на європейську кукурудзу можуть знизити попит на дорогу кукурудзу з України у березні-квітні на тлі активних продажів нового врожаю з Аргентини.

Друга декада лютого: озимі культури перебувають в стані зимового спокою

Упродовж другої декади лютого озимі культури на всій території України знаходилися в стані зимового спокою. Цей факт у своєму декадному огляді констатували фахівці Укргідрометеоцентру.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на АПК-Інформ.

«У другій декаді лютого в Україні спостерігався стійкий зимовий режим погоди, зумовлений впливом антициклонів. Середні добові температури повітря в більшості днів були значно нижчими від норми. За показниками середньої декадної температури це була найхолодніша декада за нинішню зиму», – йдеться в огляді.

Також зазначається, що впродовж декади, як і в попередній період, на більшій частині території країни тривав дефіцит опадів. Так, лише в окремі дні спостерігалися невеликі опади у вигляді снігу та мокрого снігу, місцями відмічалися складні відкладання ожеледі та паморозі. При цьому в південних районах Одеської області опадів не було зовсім.

«Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) озимих культур та багаторічних трав знижувалася до мінус 3-9°С, в окремих районах Львівської, Волинської, Хмельницької та Київської областей – до мінус 10-14°С, що безпечно для пшениці, але може надалі призвести до зрідженості слаборозвинених рослин озимого ріпаку та озимого ячменю», – зазначили агрометеорологи.

ЄС змінює агропродовольчу політику, відходячи від Зеленого курсу

Європейська комісія представила нову стратегію розвитку агропродовольчого сектору до 2040 року, змістивши фокус із жорстких екологічних обмежень на підтримку фермерів і спрощення регулювання. Це рішення стало відповіддю на масові протести аграріїв, які вважали, що попередня політика завдавала шкоди їхній конкурентоспроможності та доходам.

Про це повідомляє Euronews, пише agroportal.ua.

Однією з ключових змін є відмова від стратегії «Від ферми до столу», яка передбачала скорочення використання пестицидів на 50% до 2030 року. Водночас офіційно відкликано ініціативу щодо стійкого використання пестицидів (SUR), запропоновану в червні 2022 року та скасовану в лютому 2024-го через тиск правих партій і протести фермерів.

«Підхід до досягнення необхідного скорочення змінився», – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен, наголосивши, що нова стратегія має зменшити тиск на аграріїв.

Також скасовано впровадження кольорового маркування NutriScore на користь індикаторів країни походження та стандартів добробуту тварин.

Основна увага приділяється підтримці фермерів, їхній фінансовій стабільності та залученню молодого покоління до сільського господарства. У 2025 році ЄС представить стратегію оновлення поколінь у фермерстві, яка має полегшити доступ молодих аграріїв до землі, капіталу та навчання. Крім того, будуть посилені заходи щодо боротьби з недобросовісними торговими практиками, щоб фермери не були змушені продавати продукцію нижче собівартості.

Щодо торгівлі, нова політика робить акцент на диверсифікації ринків і скороченні залежності від окремих постачальників. Одночасно ЄС посилює вимоги до імпорту: товари, що містять небезпечні пестициди, заборонені в ЄС, не повинні потрапляти на європейський ринок через ввезення з третіх країн.

Попри зміну курсу, реформування Спільної аграрної політики (CAP), яка поглинає майже третину бюджету ЄС, поки не передбачено. У новій стратегії лише повторюються попередні ініціативи щодо скорочення виплат великим агрохолдингам на користь малих фермерів. Політична підтримка нового підходу зростає, але критики попереджають, що послаблення екологічних стандартів може мати довгострокові наслідки для сталого розвитку агросектору Європи.