Агровісник від 04 березня

Структура агроекспорту України в лютому: більше олійних, менше олій

Україна у лютому 2025 року експортувала 4,9 млн т продукції агропромислового комплексу (АПК), що лише на 1,3% менше аналогічного показника попереднього місяця.

Про це пише agroportal.ua за інформацією Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

Аналітики зазначають, що основні зміни стосуються зростання обсягів експорту олійних культур (активізація експорту соєвих бобів завдяки сприятливій ціновій кон'юнктурі) та зниження обсягів експорту продуктів переробки рослинних олій (переважно соняшникової олії та макухи). Обсяги експорту зернових залишаються майже на тому ж рівні.

Структура експорту продукції в лютому 2025 року виглядала таким чином:

• зернові культури: 3,4 млн т (кукурудза – 53%, пшениця – 34%, ячмінь – 2%). Падіння до показника попереднього місяця: -1%;
• олійні культури – 418,2 тис. т (соя – 91% та ріпак – 7%). Зростання: +19%;
• рослинні олії – 385,1 тис. т (соняшникова олія – 84% та соєва – 15%). Падіння: -9%;
• макухи після вилучення рослинних олій – 347,7 тис. т (соняшникова – 57%, соєва – 43%). Падіння: -14%;
• інші види агропромислової продукції — 326,5 тис т. Падіння: -1%.

Ф'ючерси на кукурудзу впали до найнижчого рівня з початку грудня 2024 року

4 березня 2025 року ф'ючерси на кукурудзу CBOT впали до найнижчого рівня з початку грудня 2024 року, а ціни на сою досягли мінімуму з початку січня 2025 року.

Про це повідомляє ASAP Agri, пише latifundist.com.

Сполучені Штати запровадили 25% мита на імпорт із Мексики та Канади після місячної затримки, а також підвищили тарифи на китайські товари ще на 10 відсоткових пунктів, довівши загальне мито до 20%.

У відповідь Китай ввів зустрічні тарифи на імпорт сільськогосподарської продукції зі США, встановивши 15% мито на товари, зокрема пшеницю та кукурудзу, та 10% мито на сою.

Китай, один із ключових покупців американської сої, може зіткнутися зі скороченням обсягів торгівлі через імпортний податок, зазначають аналітики.

Країна також є великим імпортером американської кукурудзи, проте в останні місяці закупівлі були млявими, оскільки Китай здебільшого покривав знижений попит бразильською продукцією. Нові тарифи можуть ще більше обмежити експорт американської кукурудзи до Китаю, що принесе вигоду Бразилії.

«Бразилія виглядає головним бенефіціаром поточних торговельних суперечок завдяки своїм значним обсягам виробництва кукурудзи та сої, а також усталеній ролі основного постачальника до Китаю», – йдеться у повідомленні.

Тим часом Канада оголосила про контрзаходи, запровадивши 25% мито на товари зі США загальною вартістю 155 млрд канадських доларів, що ще більше загострює торговельне протистояння.

Податкова хоче змінити механізм реєстрації податкових накладних

Голова Державної податкової служби (ДПС) Руслан Кравченко ініціював зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних.

Як говориться у повідомленні відомства, ДПС уже передала свої пропозиції до Міністерства фінансів України щодо змін до постанови уряду №1165.

Про це йдеться на agroportal.ua.

«Удосконалюємо роботу системи СМКОР. Йдеться про зменшення кількості блокувань податкових накладних, спрощення процедури реєстрації, підвищення ефективності автоматизованого моніторингу, мінімізацію адміністративного тиску. Шість ключових змін. Прогнозуємо, що вони скоротять кількість заблокованих накладних. Але легше буде працювати тим, хто працює прозоро. Схеми та ухилення від податків не пройдуть», – зауважив Руслан Кравченко.

У відомстві уточнили, які змини планують запровадити:

• Збільшено ліміти для безумовної реєстрації накладних – граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн. Змінено умову в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5). Операції з невеликими сумами (до 10 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, цей ліміт нині становить 5 тис. грн. Ліміт загального обсягу таких операцій поточного місяця буде збільшено до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн).
• Спрощено перевірки податкових накладних для підприємців, які працюють у зонах із потенційною загрозою бойових дій, але де наразі немає активних боїв. Планується також швидша обробка накладних із експортними операціями, якщо їхні коди збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не вважається ризиковим.
• Менше бюрократії після виключення платників із переліку ризикових – накладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови.
• Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника – зниження потреби подавати документи для врахування таблиці.
• Зміни окремих показників позитивної податкової історії – більше підприємств зможуть скористатися такими показниками. Зокрема, ліміти обсягу операцій збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента – зі 100 до 500 тис. грн, змінено умову в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5).
• Змінено критерій ризиковості операцій щодо розрахунків коригування податкових зобов’язань під час повернення товару від неплатника ПДВ, а саме – не вважатиметься ризиком подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів (наразі становить 30). Це зменшить ймовірність блокування розрахунку коригування під час повернення товару від неплатника.

Голова ДПС нагадав, що в регіонах організували 29 центрів, де податківці надають максимальну допомогу підприємцям у питаннях, які стосуються зупинення накладних, виведення з категорії ризикових. У лютому майже вдвічі – до 0,39% – знизили показник заблокованих накладних, з початку року 9,3 тис. суб’єктів підприємництва виведені з ризикових.

Китай відповість на підвищення імпортних мит США

Китай з 10 березня вводить підвищені мита на сільськогосподарську продукцію, яка постачається до країни зі США. Відповідне рішення тарифної комісії Державної ради оприлюднено 4 березня на сайті Мінфіну КНР.

Про це пише apk-inform.com.

Як зазначається, вказане рішення прийняте як відповідь на аналогічні дії керівництва США.

«3 березня уряд США оголосив про нові мита на всі китайські товари, що імпортуються до країн. Одностороннє введення тарифів США завдає шкоди багатосторонній торговій системі, збільшує навантаження на американські компанії та споживачів і підриває основу економічного та торговельного співробітництва між Китаєм і США», – йдеться у повідомленні комісії.

Як підкреслюється, відповідно до Закону про тарифи КНР, Митного закону КНР, Закону про зовнішню торгівлю КНР та інших законів і нормативних актів, а також основних принципів міжнародного права, з 10 березня п.р. за схваленням Державної ради будуть введені додаткові тарифи на деякі імпортні товари, що походять зі США.

Як уточнюється, мито у розмірі 15% буде діяти, зокрема, при поставках до Китаю американської пшениці, кукурудзи, бавовни та курятини. На сою, сорго, свинину, яловичину, водну продукцію, фрукти, овочі та молочну продукцію буде введено мито в розмірі 10%.

Також у повідомленні містяться повні переліки сільгосппродукції, на які будуть діяти підвищені мита у розмірі 10% та 15%.

Площі сухої і дуже сухої зони в Україні зросли на 7% – науковці

В Україні відбуваються суттєві зміни клімату. Змінився не тільки механізм формування ґрунтової гідрологічної посухи, а й зменшилась кількість ґрунтових підземних вод.

На цьому наголосив академік Національної академії аграрних наук України, головний науковий співробітник Київського аграрного університету Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко, пише agro-business.com.ua із посиланням на SEEDS.

«Сьогодні в зв’язку зі зміною клімату змінився і механізм формування ґрунтової гідрологічної посухи. Це зокрема зменшення ґрунтових підземних вод доступних для використання внаслідок зменшення кількості опадів. В Україні відбулася суттєва зміна середньорічної температури. З початку 80-х років минулого сторіччя в Україні почалася так звана «гаряча фаза змін клімату». Середній градієнт підвищення температури становить 0,45 градусів за 10 років. Якщо такі темпи зростання температури збережуться, то на період до 2050 року у нас буде підвищення температури на 1,5-1,7 градусів, а не 1,3-1,4 градуси, як це сьогодні прогнозують кліматичні моделі», – каже науковець.

Зменшення кількості опадів та збільшення температури стали причиною розвитку процесу зневоднення України.

«Україна є лідером по зростанню середньорічної температури серед країн Європи. Які причини цього найшвидшого зростання – складно сказати. Починаючи з 60-х років минулого сторіччя і практично до 2008 року у нас була постійна величина кількості опадів, але останні 10-15 років, ця кількість опадів зменшується. Все це стало причиною розвитку процесу зневоднення України. Відбулось значне зростання сумарного випаровування і тепер у нас посуха формується не за рахунок того, що зменшується кількість опадів, а за рахунок того, що за незмінної кількості опадів, вилучається з ґрунтів, через сумарне випаровування і водоспоживання сільськогосподарських культур, більша кількість вологи, яка не компенсується тими опадами, які випадають у наступні періоди», – додає Михайло Ромащенко.

За його словами, таким чином відбувається процес прогресуючого зневоднення територій України і, відповідно, прогресуючого погіршення умов вирощування сільськогосподарських культур.

«Ми взяли кліматичний водний баланс в якості показника, порівняли 1991-2020 роки. Площі сухої і дуже сухої зони в Україні зросла на 7%, площа вологої і перезволоженої зони скоротилась на 10%. На Поліссі зникли умови перезволожених земель. Залишилися вони тільки в Карпатському регіоні. Ми взяли відомі кліматичні моделі виконали прогноз до 2050-2100 років. Згідно з цим прогнозом у 2050 році 67% території України і 80% у 2100 році буде знаходитися в умовах жорсткого дефіциту кліматично-водного балансу», – наголошує вчений.