Агровісник від 12 березня

В Україні створять Виплатну агенцію для надання допомоги аграріям

В Міністерстві аграрної політики та продовольства України під головуванням заступниці Міністра Оксани Осьмачко відбулася установча зустріч зі створення Виплатної агенції для надання допомоги українським агровиробникам.

Про це повідомляє Мінагрополітики, пише agronews.ua.

Створення Виплатної агенції є необхідною умовою для використання коштів Європейського Союзу щодо впровадження спільної аграрної політики в рамках євроінтеграції України.

До складу робочої групи зі створення агенції увійдуть представники Мінагрополітики, Міністерства фінансів, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Верховної Ради України та проекту Європейського Союзу «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA). Виплатна агенція буде створена на основі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. 

«Виплатна агенція має стати тим єдиним вікном, єдиним фондом, який прийматиме підтримку від Євросоюзу. В кожній країні ЄС є така агенція і важливо, щоб вона була створена в Україні. Нам важливо робити ті кроки, які дозволять інтегруватись в європейську фінансову систему тоді, коли ми станемо членом ЄС. Відповідно до умов діяльності Виплатної агенції всі донорські та інші програми підтримки аграріїв від ЄС будуть розподілятися тільки через агенцію. Україна повинна бути у списку бенефіціарів Виплатної агенції разом з іншими країнами», – зазначила Оксана Осьмачко.

В рамках зустрічі відбулась презентація конкретних механізмів створення Виплатної агенції, яка повинна стати якісним містком між фінансовою допомогою ЄС і реципієнтами в Україні. Зокрема, обговорювалися питання щодо ролі Мінфіну в залученні програм підтримки в період перед вступом до ЄС, подальші кроки щодо перетворення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у Виплатну агенцію, ключові аспекти її діяльності, включаючи інституційні та фінансові механізми функціонування.

Довідково: Виплатна агенція (Paying Agency) – спеціалізована організація, яка виконує функцію транзитного розподілу фінансових коштів без прийняття самостійних управлінських рішень щодо їхнього використання. Така структура забезпечує ефективний механізм фінансування у сфері аграрної політики, соціального забезпечення, державних субсидій та інших програм, пов’язаних із розподілом бюджетних або міжнародних грантових коштів.

Китай та Індія стають драйверами українського ринку гороху

Ринок українського гороху нещодавно отримав дві важливі новини, що можуть вплинути на цінові тенденції та торгівлю у найближчі місяці. По-перше, Китай сертифікував український горох. По-друге, безмитна торгівля з Індією, яка була під загрозою скасування, залишається чинною.

Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, пише agravery.com.

Сертифікація Китаєм українського гороху означає, що вже у новому сезоні наша продукція розпочне експорт на новий ринок.

«Фактично в нас з’являється ще один великий ринок, куди ми можемо експортувати горох. Це, безперечно, підтримуватиме ціни на новий урожай. Хоча можливе певне просідання у міжсезоння, є велика ймовірність, що в липні-вересні 2025 року побачимо зростання вартості. На даний момент на ринку попит на горох нового врожаю формується на умовному рівні $225–230 за тонну з поставкою у липні-серпні», – зазначають аналітики кооперативу ПУСК.

Українські експортери отримали ще одну позитивну новину: безмитна торгівля горохом з Індією, яка мала закінчитися в лютому року, була продовжена до кінця травня 2025-го.

«Для виробників гороху це позитивний фактор – хто не встиг продати, тепер отримав другий шанс. Але запаси гороху в Україні зараз досить обмежені. Основні обсяги вже реалізовані, і на ринку залишилися лише незначні партії. Це означає, що навіть попри можливості експорту та продовження безмитної торгівлі з Індією, різкого зростання пропозиції зараз вже не буде», – коментують у ПУСК.

Водночас в Індії є погодні проблеми, що можуть вплинути на врожай і, відповідно, на подальшу політику торгівлі. 

«Є висока ймовірність, що Індія продовжуватиме безмитний імпорт і надалі. Можливі ситуації, коли торгівлю нібито закривають, але через кілька днів знову відновлюють. Тому логічно не поспішати з форвардними контрактами, а зосередитися на спотовому ринку, де, ймовірно, можна буде реалізувати горох за вищими цінами», – прогнозують аналітики. 

Таким чином українські виробники мають нові перспективи для експорту, а Китай та Індія стають драйверами для ціноутворення у новому сезоні.

Аграрії закликають впровадити страхування від кліматичних ризиків

Український агросектор потребує впровадження механізмів страхування посівів.

Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук, пише agroportal.ua.

«Це одне з ключових питань для агробізнесу. Крім воєнних ризиків, існують також кліматичні, які щороку дедалі більше впливають на врожай. Впровадження страхування дозволить мінімізувати втрати і зробити агросектор більш стабільним», – цитує його слова пресслужба ВАР.

Денис Марчук також наголосив на необхідності посилення підтримки аграрного сектору в умовах війни.

«Вкрай важливо підтримати аграріїв, підприємства яких перебувають в окупації та на прифронтових територіях, оскільки до повномасштабного вторгнення вони брали кредити на розвиток бізнесу. Сьогодні банки вимагають повернути кредити. Тобто, фактично, три роки війни в Україні й три роки у аграріїв боротьби з банками після того, як вони втратили все», – зазначив Марчук.

Він зауважив, що законопроект №12148 «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» передбачає тимчасову заборону на примусове стягнення заборгованості з фермерів, чиє майно знаходиться в зонах бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, на період воєнного стану та протягом року після його завершення. 

«Законопроект уже ухвалений в першому читанні та очікує на розгляд у другому. Наразі він знаходиться у правовому комітеті парламенту. Тому ми вкотре просимо пришвидшити розгляд цього законопроекту», – закликав Марчук.

Крім того, він підкреслив важливість збільшення фінансування для аграріїв, особливо тих, які працюють на прифронтових і фронтових територіях.

«Сьогодні аграрії отримують 2-4 тис. грн на гектар підтримки. Це замало для розвитку. Найефективнішою програмою є «5-7-9%» – це пільгове кредитування, яке дає можливість вести господарську діяльність в умовах війни, зберігати робочі місця й платити податки. Але для розвитку важливо збільшити ці ліміти з 90 млн грн до 150 млн грн для всіх агропідприємств», – наголосив він.

В Україні видали першу аграрну ноту

Вперше в Реєстрі аграрних нот відбулася пілотна видача аграрної ноти з депонуванням у Центральному депозитарії. Це є знаковою подією для впровадження цього фінансового інструменту на ринках капіталу.

Про це пише propozitsiya.com, інформує Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Першу аграрну ноту видало ТОВ «АГРОФІРМА-ОБРІЙ» з Хмельницької області, а її першим власником стало ТОВ «АП ІМПОРТ» Групи компаній «Агропросперіс», виступивши у ролі кредитора. Рахунок у цінних паперах кредитора обслуговується депозитарною установою АТ «Райффайзен Банк».

«Запуск аграрних нот є важливим етапом для розвитку та діджиталізації ринків капіталу. Ми доклали максимум зусиль, щоб створити прозору та ефективну систему обігу цього інструменту. Перший випуск підтвердив готовність ринку до змін, але також окреслив аспекти, які необхідно доопрацювати для повної функціональності інструменту», – зазначив Руслан Магомедов, Голова НКЦПФР.

Процес супроводжувався ПАТ «Національний депозитарій України» (НДУ), який є держателем Реєстру аграрних нот, а також експертною командою IFC у межах проекту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу», який впроваджується у партнерстві із Швейцарською конфедерацією.

Довідково: аграрна нота – це неемісійний цінний папір, який існує в електронній формі у вигляді облікового запису в депозитарній системі та відображається в Реєстрі аграрних нот. Цей інструмент надає можливість агровиробникам залучати фінансування під заставу майбутньої сільськогосподарської продукції, сприяючи розвитку ринків капіталу в агросекторі.

Реєстр аграрних нот ведеться ПАТ «Національний депозитарій України», який забезпечує надійний облік усіх виданих аграрних нот. Він дозволяє проводити операції з аграрними нотами як на організованому, так і поза організованими ринками капіталу та сприяє залученню інвесторів в агросектор.

Канада відкрила ринок для українських яблук

МЗС та Держпродспоживслужба провели успішні переговори із канадською стороною, в результаті яких Агентство харчової інспекції Канади (CFIA) затвердило програму експорту свіжих яблук з України до Канади. Українські виробники отримали нові можливості експорту на канадський ринок.

Про це повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби, пише agro-business.com.ua.

«В умовах повномасштабної російської агресії ми приділяємо особливу увагу підтримці економіки України та українських експортерів. Сильна економіка та стійкі підприємства відіграють критично важливу роль у загальній обороноздатності нашої країни. Тому ми спільно з Держпродспоживслужбою продовжуємо створювати нові можливості для українських виробників, лібералізувати торгівлю, відкривати двері для виходу на нові зовнішні ринки», – заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Попит на українську продукцію з кожним роком тільки зростає на міжнародній арені торгівлі. Сьогодні Канада відкриває свій ринок для наших яблук. Держпродспоживслужба спільно з МЗС опрацьовує кожен запит від бізнесу щодо відкриття нових ринків збуту. І розглядаються не тільки деякі країни, а вся мапа світу: Америка, країни Європейського Союзу, Африки, Східної Азії», – підкреслив Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби.

Наразі Канада вже здійснила оновлення імпортних вимог для України у своїй автоматизованій довідковій системі імпорту (AIRS) та затвердила Програму експорту українських яблук (Malus domestica) до Канади, яка передбачає такі основні аспекти:

• виробники , які вирощують яблука, пакувальні кампанії та експортери мають бути зареєстровані Держпродспоживслужбою та внесені до Переліку експортерів, виробників та пакувальників українських яблук до Канади;
• нагляд за садами повинен проводитися під контролем Держпродспоживслужби для прогнозування поширення шкідливих організмів і забезпечення рекомендації щодо боротьби з ними;
• заходи боротьби зі шкідливими організмами повинні гарантувати, що зареєстровані оператори підтримують низьку поширеність шкідливих організмів або відсутність шкідливих організмів, які регулюються Канадою;
• підприємства повинні використовувати сортувальне обладнання для видалення кліщів, комах, інших шкідників та бруд, тощо.

Зазначається, що на кожен вантаж повинен бути оформлений фітосанітарний сертифікат, який видає Держпродспоживслужба.