Агровісник від 26 березня

Аграрні ноти та біржова торгівля зерном – важливий крок до залучення інвестицій в агросектор

В Міністерстві аграрної політики та продовольства України під головуванням міністра Віталія Коваль відбулася нарада з головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Русланом Магомедовим та головою правління Національного депозитарію України Олексієм Юдіним.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

Сторони детально обговорили аграрні ноти та біржову торгівлю зерном – два важливі інструменти, які можуть змінити фінансові можливості українських аграріїв.

«Ми працюємо над тим, щоб українські агровиробники мали доступ до сучасних фінансових інструментів і прозорих ринкових механізмів. Аграрні ноти та біржова торгівля зерном – це ще один крок до розвитку галузі та залучення інвестицій», – зауважив Міністр.

Віталій Коваль наголосив, що аграрні ноти – електронний фінансовий інструмент, який дає можливість залучати кошти під майбутній урожай. Це:

• мінімізація бюрократії та ризиків;
• швидкий доступ до фінансування;
• прозорий контроль завдяки цифровій реєстрації.

Міністр зауважив, що біржова торгівля зерном – прозорий ринок та справедливе ціноутворення. Створення ліквідного біржового ринку зерна дозволить:

• встановлювати чесну ринкову ціну;
• забезпечити рівний доступ для всіх учасників ринку;
• мінімізувати ризики та залежність від посередників.

Як результат, аграрний бізнес України отримає:

• розширення можливостей фінансування;
• підвищення конкурентоспроможності українських аграріїв;
• посилення довіри до українського агросектору на міжнародних ринках.

«Згідно з попередніми розрахунками, після запуску організованого товарного ринку вже за перший рік вдасться залучити + 350 млрд грн у легальну економіку та + 27 млрд грн ($650 млн) інвестицій в агросектор», – повідомив Віталій Коваль.

Загалом аграрні ноти та біржова торгівля зерном – важливі інструменти, які можуть допомогти суттєво зменшити наявний фінансовий розрив у ~828 млрд грн, відкривши агросектор для нових джерел капіталу.

Виробництво добрив в Україні скоротилось на 50%

Ціна карбаміду в світі за минулий тиждень знизилась в середньому на 20$/т у всіх джерелах. Натомість, ціни на сировину – аміак і природній газ, теж знижуються на фоні того, що сезон закупки добрив в країнах ЄС розпочався і знаходиться на піку.

Про це пише superagronom.com із посиланням на ІА Інфоіндустрія.

Ціни на газ в ЄС стабілізувались. Як повідомляє Українська енергетична біржа, в ніч на 21 березня росіяни обстріляли ГВС «Суджа», що може зробити відновлення постачання російського газу практично неможливим. Після цього ф’ючерси на нідерландському газовому хабі TTF зросли на 2%. Вартість мегават-години досягла 43,8 євро, що еквівалентно приблизно 500 доларам США за тисячу кубометрів.

В Україні ціна газу знизилась на 3,5% і 21 березня, складала 16012,35 грн без ПДВ. Протягом минулого тижня на Біржі було продано 17,2 млн тон газу.

Українські виробники добрив в березні зменшили потужності виробництва азотних добрив. Згідно даних ІА Інфоіндустрія, в лютому завантаженість заводів Рівнеазот та ЧеркасиАзот складала по 65-67% (станом на 21 лютого). Станом на 21 березня завантаженість Рівнеазоту впала до 45%, а Черкаського Азоту – 31%. (Дані оціночні, з врахуванням споживання газу заводами та вивантаженням готової продукції).

Це пояснюється обстрілами газотранспортної системи, що стались на фоні високої активності ринку добрив напередодні аграрного сезону.

Таким чином, в Україні виробництво карбаміду скоротиться у порівнянні із минулим роком, в березні, не менше ніж на 45-50%, однак імпорт не зможе збільшитись через обмеженість доступних обсягів для закупівлі на квітень. Це призведе до стабільно високої ціни на продукт. Наразі, на вільному ринку карбамід продається за ціною від 24600 грн/т, FCA-порти України (за даними Інфоіндустрії), середня ціна із доставкою до центра України складає біля 25800 грн/т, бег.

Ринок кукурудзи: ціни в Україні зростають під впливом активного попиту

Ціни на українську кукурудзу знову б’ють сезонні рекорди, досягнувши рівнів 25 лютого та навіть перевищивши їх. Це зростання відбувається всупереч 10% падінню котирувань кукурудзи на Чиказькій біржі на спотовому ринку за останній місяць.

Про це розповів керівник аналітичного відділу та інсайтів ASAP Agri Олівʼє Буйє, пише latifundist.com.

За його словами, станом на середину березня Україна експортувала менше ніж 13 млн т кукурудзи – значно менше за прогноз USDA у 22 млн т для сезону 2024/25.

«Один із ключових чинників підтримки цін стало рішення Туреччини, яка 18 березня оголосила про імпортну квоту на 1 млн т кукурудзи, відкриваючи нові можливості для українських експортерів. Одна лише ця новина підштовхнула українські ціни на кукурудзу до нових сезонних максимумів», – вважає аналітик.

Також українська кукурудза залишається однією з небагатьох у Європі, яка відповідає стандартам, необхідним імпортерам, особливо в рік, коли основні виробники ЄС стикаються з проблемами низької якості врожаю. Це дає українським продавцям сильніші позиції у переговорах.

Буйє зазначає, що торговельна війна, ініційована Трампом, продовжує змінювати глобальні потоки кукурудзи. Основні покупці, такі як Мексика, ЄС та Китай, знижують залежність від американської кукурудзи, тоді як бразильські поставки будуть доступні лише на початку літа. У цьому контексті українські трейдери вже уклали контракти з Китаєм за цінами понад 260 $/т CIF.

Аналітик називає ще один фактор, що підсилює конкурентоспроможність української кукурудзи – подорожчання фрахту. За останній місяць глобальні ставки на морські перевезення зросли, зробивши поставки з далеких регіонів менш привабливими. Як наслідок, українська кукурудза стає вигіднішою для сусідніх ринків, таких як Середземномор’я та Європа.

Станом на 19 березня українська кукурудза торгується за ціною до 230 $/т CPT – рівень, якого прагнули досягти багато продавців. Очікується, що це підтримає зростання ліквідності, але водночас може обмежити подальше підвищення цін у короткостроковій перспективі.

Посівна 2025: ярі зернові сіють уже у 19 областях України

Станом на 20 березня 2025 року аграрії 19 областей України засіяли 250,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Наразі найбільша площа посівів припадає на ячмінь – 133,5 тис. га. Ярої пшениці вже засіяно 36,7 тис. га, гороху – 57 тис. га, вівса – 16,9 тис. га.

Регіони-лідери за темпами сівби:

• Миколаївська область: 43 тис. га (пшениця – 1,5 тис. га, ячмінь – 22,5 тис. га, горох – 18,7 тис. га, овес – 0,3 тис. га).
• Тернопільська область: 31,3 тис. га (пшениця – 6,4 тис. га, ячмінь – 21,3 тис. га, горох – 2,1 тис. га, овес – 1,5 тис. га).
• Кіровоградська область: 25,9 тис. га (пшениця – 0,9 тис. га, ячмінь – 14,5 тис. га, горох – 10,5 тис. га).
• Вінницька область: 24,1 тис. га (пшениця – 5,6 тис. га, ячмінь – 12,3 тис. га, горох – 5,3 тис. га, овес – 0,9 тис. га).
• Рівненська область: 15,2 тис. га (пшениця – 0,5 тис. га, ячмінь – 10,7 тис. га, горох – 0,7 тис. га, овес – 3,3 тис. га).

Довідково, загалом у 2025 році заплановано засіяти понад 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею на 28%, до 222,8 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.