Агровісник від 02 квітня

Кількість користувачів ДАР перевищила 200 тисяч

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) вже зареєстровано вже понад 200 тисяч користувачів.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, пише agravery.com.

За словами Міністра, станом на кінець березня 2025 року 72,6% зареєстрованих користувачів ДАР становлять фізичні особи, 16,6% – юридичні особи, а 10,8% – фізичні особи-підприємці.

У системі обліковано близько 7 мільйонів земельних ділянок загальною площею приблизно 20 мільйонів гектарів, що становить понад 80% від загальної площі сільськогосподарських угідь України. Також у реєстрі зафіксовано понад 573 тисячі корів, 320 тисяч овець і 54 тисячі кіз.

«Той факт, що понад 200 тисяч користувачів уже приєдналися до платформи, свідчить про високу довіру до цифрових інструментів держави, що особливо важливо в умовах війни, коли підтримка має бути швидкою та адресною. ДАР – це інструмент реальної допомоги для фермерів та водночас – платформа, через яку ми адаптуємо агросектор до стандартів ЄС. Активне зростання числа учасників системи підтверджує, що ДАР став дієвою платформою для надання державної та міжнародної підтримки агросектору», – наголосив Віталій Коваль. 

Міністр також зауважив, що наразі майже всі діючі програми державної та міжнародної підтримки агросектору реалізуються через Державний аграрний реєстр.

Зокрема, через ДАР агровиробники подають заявки на підтримку на гектар, утримання великої рогатої худоби, овець і кіз, дотації на реконструкцію або будівництво зрошувальних мереж, а також на спеціальні програми для господарств з деокупованих і прифронтових територій.

У 2024 році понад 31,6 тисячі агровиробників отримали державну допомогу через платформу на суму 3,88 млрд грн. На 2025 рік у державному бюджеті на ключові програми підтримки аграріїв передбачено понад 6 млрд грн.

Розвиток ДАР включено до Плану України в рамках програми фінансової підтримки ЄС Ukraine Facility як ключовий інструмент модернізації аграрного сектору. Згідно з цим Планом, до першого кварталу 2026 року понад 80% державної агропідтримки має надаватися саме через ДАР. У поєднанні з майбутнім запуском Виплатної агенції, яка адмініструватиме фінансування, ДАР стане базою для реалізації аграрної підтримки за стандартами ЄС. 

«Інтеграція ДАР із системами ЄС – це не лише технічна відповідність. Це – передумова для повноцінного доступу українських фермерів до європейських ринків, інструментів фінансування та цифрових сервісів. Саме завдяки таким системним рішенням ми створюємо базу для справжнього партнерства з Європейським Союзом», – додав Віталій Коваль. 

Міністерство аграрної політики закликає агровиробників долучатися до системи — не лише для отримання фінансової допомоги, а й для активної участі у європейської моделі розвитку агросектору України. Більше інформації про Державний аграрний реєстр – на сайті www.dar.gov.ua

Уряд схвалив довгостроковий План розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року

Кабінет міністрів України прийняв розпорядження № 280-р «Про затвердження довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року».

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що документ схвалений за підтримки Генерального директорату Європейської комісії з питань політики сусідства та переговорів з розширення в рамках забезпечення реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом Європарламенту та Ради ЄС.

«Головна мета плану – створення дієвого сектору зрошення, керівництво якого буде відбуватись за участю організацій водокористувачів. Це має забезпечити високоефективне, стале та екологобезпечне ведення землеробства в умовах змін клімату», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.

Планом розвитку передбачається завершення інституційної реформи системи управління іригаційною інфраструктурою, стимулювання інвестицій у відновлення, модернізацію та розвиток існуючої та будівництво нової інфраструктури зрошення та накопичення водних ресурсів.

У міністерстві зауважили, що залучення до сільгоспвиробництва додаткових меліорованих земель стає одним із основних чинників забезпечення продовольчої безпеки країни.

Крім того, головна мета, цілі та принципи плану узгоджені зі Стратегією зрошення та дренажу, Водною стратегією України на період до 2050 року та Законом України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».

Посівна 2025: в Україні вже засіяли понад 550 тис. га зернових

Станом на 28 березня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 551,8 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. Також розпочали сівбу цукрових буряків та сої. 

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Наразі найбільша площа посівів припадає на ячмінь – 315,5 тис. га. Ярої пшениці вже засіяно 79,8 тис. га, гороху – 102,9 тис. га, вівса – 50,7 тис. га.

Регіони-лідери за темпами сівби:

• Миколаївська область: 60,1 тис. га (пшениця – 3 тис. га, ячмінь – 32 тис. га, горох – 24,5 тис. га, овес – 0,6 тис. га);
• Тернопільська область: 58,1 тис. га (пшениця – 14 тис. га, ячмінь – 36,8 тис. га, горох – 3,7 тис. га, овес – 3,6 тис. га);
• Вінницька область: 53 тис. га (пшениця – 10,4 тис. га, ячмінь – 34,5 тис. га, горох – 7 тис. га, овес – 1,1 тис. га);
• Кіровоградська область: 48,8 тис. га (пшениця – 1,5 тис. га, ячмінь – 29,7 тис. га, горох – 16,5 тис. га);
• Волинська область: 47 тис. га (пшениця – 9 тис. га, ячмінь – 14 тис. га, горох – 4 тис. га, овес – 20 тис. га).

Цукрові буряки засіяні на площі 17,8 тис. га.

Соя засіяна на площі 0,6 тис. га.

Зазначається, що загалом у 2025 році заплановано засіяти понад 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею на 28%, до 222,8 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.

Україна за 5 років збільшила виторг від експорту насіння ушестеро

Україна 5 років поспіль нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону.

Про це повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», пише agroportal.ua.

Як зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ ІАЕ, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, за цей час експорт насіння зріс більш як у 6 разів – з $20,0 млн до $122,0 млн.

«Зменшення ввезення насіння зернових та олійних іноземної селекції з-за кордону спричинене кількома факторами», – пояснив науковець.

По-перше, можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції у межах нашої держави на нових сучасних іноземних насіннєвих заводах в Україні для забезпечення внутрішніх потреб та забезпечення експорту до країн ЄС.

По-друге, зменшенням споживання насіння внаслідок скорочення площ товарних посівів, спричиненого широкомасштабною збройною агресією рф проти України, зокрема тимчасовою окупацією її територій та веденням воєнних дій.

«Крім того, ввезенням в Україну лише батьківських та материнських ліній гібридів, добазових форм сортового насіння зернових колосових культур із подальшим їх розмноженням уже на вітчизняних насіннєвих полях», – додали в інституті.

Водночас збільшення посіву деяких зернових та олійних нішевих культур, спричинене наслідками вторгнення широкомасштабної збройної агресії рф проти України та тимчасової окупації її території, призвело до зростання протягом 2022-2024 років імпорту насіннєвого матеріалу таких нішевих культур, як жито, овес, сорго, льон, конопля та гірчиця, а також насіння цукрових буряків і овочів.

«За прогнозними оцінками науковців, у 2025 році та наступних роках наявні тенденції щодо зростання експорту щорічно на 10-15% та стабілізації імпорту насіння сільськогосподарських культур у межах $350-400 млн зберігатимуться», – підсумував Олександр Захарчук.

Агрокомпанії першими скористались страхуванням від воєнних ризиків ЄБРР

Компанії, що працюють в Україні, тепер можуть повною мірою скористатися новим інструментом страхування воєнних ризиків. Його розробив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) спільно з глобальною консалтинговою компанією Aon.

Про це повідомила пресслужба ЄБРР, пише latifundist.com.

Українські страхові компанії INGO, Colonnade та UNIQA почали пропонувати поліси страхування воєнних ризиків для вантажних перевезень усередині країни, пошкодження власного автотранспорту та залізничного рухомого складу. Ці поліси підтримуються Гарантійним фондом відновлення та реконструкції України (URGF) ЄБРР після укладення договорів перестрахування з міжнародною компанією MS Amlin.

Через URGF, який управляється компанією Aon, ЄБРР надає глобальним перестраховим компаніям гарантію покриття збитків за певними воєнними ризиками, що андеррайтуються місцевими українськими страховиками.

«Ця схема вже забезпечила перестрахове покриття на загальну суму понад 5 мільйонів євро за перші кілька тижнів, що свідчить про високий попит на страхування військових ризиків. Було підписано поліси з підприємствами, які працюють в аграрному секторі, що підтримує критичну торгівлю в Україні», – йдеться у повідомленні.

При повному завантаженні гарантія ЄБРР може сприяти страхуванню товарів і транспорту у транзиті на суму до 1 млрд євро на рік, завдяки можливості перерозподілу капіталу з короткострокових страхових полісів, забезпечуючи покриття, що перевищує початковий розмір гарантії.

Фонд підтримується Францією, Великою Британією, Норвегією та Тайванським фондом технічного співробітництва з ЄБРР. Додаткову донорську підтримку надали Європейський Союз та Швейцарія. Подальші внески від донорів дозволять поступово збільшувати обсяг гарантій ЄБРР.