Агровісник від 16 квітня

Ринок пшениці: ціни в Україні зростають на тлі високого попиту

На світових ринках посилюється невизначеність через торгову війну США проти інших країн, і вже знизився курс долара відносно інших валют, оскільки підірвалася довіра до США. Трейдери побоюються світової кризи, яка знизить попит на товарних ринках.

Про це повідомляє GrainTrade пише agro-business.com.ua.

Аналітики зазначають, що в Україні напередодні Великодня зберігається високий сезонний попит на продовольчу пшеницю, що підтримує ціни, особливо на тлі дефіциту пропозицій від фермерів, які почали посівну та зменшили торговельну активність.

Минулого тижня переробники пропонували за пшеницю 2 кл. 11000-11500 грн/т з доставкою на млин, що значно перевищує рівень експортних цін, які виросли на 100-200 грн/т до 10800-11000 грн/т або 232-235 $/т з доставкою до портів.

Ціни на кукурудзу в портах виросли до 227-230 $/т, проте ціни на фуражну пшеницю залишилися на рівні 223-226 $/т або 10550-10650 грн/т, оскільки трейдерам складно продавати на світовому ринку дорогу українську фуражну пшеницю.

Світові пшеничні котирування розпочали тиждень з падіння. Найбільше подешевшала європейська пшениця внаслідок зростання курсу євро, що уповільнить і так низькі темпи експорту пшениці з ЄС.

Травневі ф’ючерси на пшеницю впали:

• на 1,5% до 201,2$/т – на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго (+2% за тиждень);
• на 2,3% до 204$/т – на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті (-0,7%);
• на 1,7% до 222,2$/т – на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі (-1,8%);
• на 2% до 214,25 €/т або 243,2 $/т – на пшеницю на біржі Euronext у Парижі (-4,5%).

У США котирування падають на прогнозах гарних опадів у Канзасі та Техасі, незважаючи на дані щотижневого звіту Crop Progress, згідно з яким кількість посівів озимої пшениці у США протягом 7-13 квітня зменшилася на 1% до 47% (56% торік). Ярою пшеницею засіяно 7% площ, що відповідає середньому 5-річному показнику.

Експорт пшениці з США протягом 4-10 квітня виріс на 80% до 604,5 тис т, а загалом у сезоні сягнув 18,3 млн т, що на 14,3% перевищує відповідник показник минулого року.

Євросоюз у 2024/25 МР експортував лише 16 млн т пшениці, що на 35% поступається торішнім темпам, тому навряд чи вдасться досягнути прогнозованих USDA 26,5 млн т, хоча у 2023/24 МР експорт складав 38 млн т. Зміцнення курсу євро відносно долара з 1,08 до 1,135 $/€ робить європейську пшеницю найдорожчою на ринку, тому ціни на неї минулого тижня впали на 4,5%.

Посівна 2025: в Україні вже засіяли понад мільйон гектарів ярих зернових

Станом на 11 квітня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 1 058,6 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. В Запорізькій області почали сіяти кукурудзу.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Наразі найбільша площа посівів припадає на ячмінь – 612,2 тис. га. Ярої пшениці вже засіяно 141,1 тис. га, гороху – 182,8 тис. га, вівса – 106,1 тис. га, кукурудзи – 0,02 тис. га.

Регіони-лідери за темпами сівби:

• Одеська область: 107,2 тис. га (пшениця – 6,1 тис. га, ячмінь – 33,5 тис. га, горох – 59,1 тис. га, овес – 1,4 тис. га);
• Тернопільська область: 88,1 тис. га (пшениця – 14 тис. га, ячмінь – 64,1 тис. га, горох – 4,1 тис. га, овес – 5,3 тис. га);
• Полтавська область: 86,3 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 69,1 тис. га, горох – 9,6 тис. га, овес – 3,1 тис. га);
• Хмельницька область: 84,9 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 69,8 тис. га, горох – 2,6 тис. га, овес – 2,5 тис. га);
• Миколаївська область: 75,6 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 43 тис. га, горох – 27,5 тис. га, овес – 0,6 тис. га).

Соняшнику засіяно 51,5 тис. га.

Цукрові буряки засіяні на площі 76 тис. га.

Соя – на площі 4,5 тис. га.

Загалом у 2025 році заплановано засіяти близько 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.

Український експорт ріпаку може зменшитися: посіви скорочуються, попит зростає

У новому сезоні 2025/26 Україна може експортувати лише близько 2,7–2,8 млн тонн ріпаку. Це на 13% менше, ніж у поточному сезоні. Причини – менша врожайність і можливе збільшення внутрішньої переробки, повідомляє ІА «АПК-Інформ», пише propozitsiya.com.

За словами аналітика агентства Світлани Киричок, площі під ріпаком скоротилися через нестачу вологи восени 2024 року та слабку перезимівлю озимих. Також ситуацію погіршила погода в квітні – приморозки та сніг у першій декаді місяця.

Загалом посівна площа оцінюється у 1,34 млн га, що на 4% менше, ніж торік. А площа до збирання може зменшитися ще суттєвіше – до 1,17 млн га. Прогнозований врожай ріпаку – близько 3,35–3,4 млн тонн, тобто на 8% менше.

Остаточний обсяг експорту залежатиме не лише від погоди, а й від міжнародної торгівлі. Китай і США можуть змінити тарифну політику, що вплине на попит і потоки ріпаку та каноли на світовому ринку.

«Ми бачимо, як загострюються торговельні відносини між США, Китаєм і Канадою. Це може змінити структуру світової торгівлі канолою та її продуктами, а також вплинути на плани аграріїв щодо посівів», – пояснила Світлана Киричок.

У Канаді площі під канолою можуть скоротитися через можливе зниження попиту, попри прогнозоване зростання виробництва до 18,46 млн тонн завдяки кращим умовам для росту.

Спробувати зайняти частку канадської каноли на китайському ринку можуть Росія, Білорусь та Австралія. Російські аграрії вже кілька сезонів поспіль нарощують поставки ріпакової олії до Китаю, і цього року експорт також може зрости – у країні ще залишаються запаси ріпаку. Австралія має шанс розширити посіви, адже посівна ще попереду, а торговельні зв’язки з Китаєм налагоджуються.

Поки що Китай покриває свої потреби в ріпаковій олії за рахунок постачальників з росії, ОАЕ та білорусі. Основним джерелом ріпакового шроту залишається Канада. Проте, як зауважують аналітики, швидко замінити цей напрям інші країни не зможуть.

Є повідомлення, що Китай почав закуповувати ріпаковий шрот в Індії, але істотне розширення обсягів можливе лише в новому сезоні. Щодо поставок канадської каноли, то вони залишаються поза митами і можуть зрости.

З огляду на світову торговельну ситуацію, в Україні може зрости внутрішній попит на ріпак для переробки. Але на це вплине співвідношення цін на сировину та готову продукцію. Також трейдерам буде складніше формувати запаси, оскільки аграрії не поспішають укладати форвардні контракти.

«Торгівля залишатиметься стриманою, доки не стане зрозуміло, наскільки сильно постраждали посіви від приморозків у Європі та Україні. Якщо ситуація з митами не зміниться, канадська канола зможе збільшити свою присутність у Європі, а «вікно» для українського ріпаку залишиться відкритим лише в першій половині сезону», – додала Світлана Киричок.

Україна не торгуватиме з ЄС за довоєнними правилами

Повернення до довоєнних умов торгівлі з ЄС не відбудеться, натомість буде напрацьовано компромісний варіант, який врахує інтереси як українських, так і європейських фермерів.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, передає Укрінформ.

Він зазначив, що під час фахової зустрічі з єврокомісаром з питань сільського господарства Крістофом Хансеном сторони обговорили реальну динаміку торгівлі і певні ключові проблемні точки, які раніше озвучував Євросоюз.

«Раніше ми більше бачили емоції зі сторони Євросоюзу, і ці емоції підігрівали деякі мас-медіа. Зустріч була дуже конструктивною і базувалася саме на обговоренні. Що важливо розуміти – проміжний позитивний результат такої першої делегації, це те, що повернення до умов торгівлі довоєнних часів точно не буде», – зауважив Коваль.

Водночас, за словами міністра, необхідно найближчим часом напрацювати компромісний варіант та алгоритм взаємодії, який буде враховувати інтереси українських та європейських фермерів щодо передбачуваної торгівлі, контрольованих обсягів та продовження доступу української агропродукції до європейського ринку.

«Нам важливо зберегти сталість сільських територій, а українські фермери в Сумській, Чернігівській, Харківській областях мають мати доступ до європейського ринку, тому що він преміальний. І я нагадаю, що 52% всього, що ми експортуємо від України з агропродукції, йде на ринки Європи», – зауважив міністр.

Коваль підсумував, що важливо вкотре довести, що Україна – це партнер, з яким Євросоюз може стати ще сильнішим, і не є загрозою для аграрної політики європейських країн.

Заморозки загальмували розвиток посівів, значних пошкоджень не спостерігається

Заморозки, які фіксували в Україні з 7 по 11 квітня, вплинули на стан посівів озимих культур, початковий ріст ранніх ярих зернових і зернобобових культур та стан плодових культур.

Про це йдеться в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні від НААН, опублікованій на сайті Мінагрополітики, пише agroportal.ua.

За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, різке зниження температури до +6-9°С в денні години, а в ночі – до −1-4°С загальмували ростові процеси як в озимих, так і ярих культур.

«Після короткочасних приморозків рослини всіх озимих культур життєздатні, загибелі не спостерігається. Проте місцями приморозки −4°С і нижче можуть призвести до розтріскування стебла у гібридів ріпаку озимого, які випереджали за ростом стебла інші гібриди та сорти, а у пшениці озимої у фазі трубкування – до зменшення числа зерен у колосі. На таких посівах слід проводити постійний моніторинг, щоб виявити пошкодження від приморозків і вносити корективи в догляд за ними (застосування препаратів)», – зазначають фахівці.

За даними науковців Інституту землеробства НААН, у центральній частині Лісостепу на сходах ранніх ярих зернових культур (посів 27.03.) подекуди спостерігається антоціанове забарвлення як захисна реакція на зниження температури. На більш ранніх посівах можливе пошкодження листя, проте вузол кущення (на глибині 2,5-3 см) зберігається, і після підвищення температури рослини відростають і продовжують вегетацію. Тому короткочасне зниження температури повітря, яке відбулося 7-9 квітня, не повинно мати негативного впливу на продуктивність цих культур.

За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН, в умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходяться здебільшого в фазі переходу від кущення до виходу в трубку.

«Зниження температур зумовило призупинення ростових процесів. Візуально відмічено незначне пошкодження кінчиків листків. Значного негативного впливу заморозків на стан озимих зернових не відзначено. Потенційним наслідком для них може бути менша кількість добре розвинених колосків у колосі. Більшість рослин ярих культур, які були рано посіяні, ще не показали свої сходи на поверхню, тому й обмороження не отримали. Сходи, які з’явились на поверхні, – підморожені. В цілому стан посівів озимих і ярих зернових культур в основному задовільний», – йдеться у повідомленні.