Агровісник від 23 квітня

Посівна 2025: аграрії 13 областей України сіють кукурудзу

Станом на 18 квітня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 1 247,2 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. Кукурудзу вже сіють в 13-ти областях.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що наразі найбільша площа посівів припадає на ячмінь – 656,2 тис. га, ярої пшениці вже засіяно 169,4 тис. га, гороху – 189,4 тис. га, вівса – 139,5 тис. га, кукурудзи – 69,5 тис. га.

Регіони-лідери за темпами сівби:

• Одеська область: 113,2 тис. га (пшениця – 6,5 тис. га, ячмінь – 35,2 тис. га, горох – 62 тис. га, овес – 1,5 тис. га);
• Хмельницька область: 92,4 тис. га (пшениця – 10,9 тис. га, ячмінь – 74,5 тис. га, горох – 2,6 тис. га, овес – 2,5 тис. га, кукурудза – 0,8 тис. га);
• Полтавська область: 91,2 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 69,1 тис. га, горох – 9,6 тис. га, овес – 3,1 тис. га, кукурудза – 4,9 тис. га);
• Тернопільська область: 90,9 тис. га (пшениця – 14 тис. га, ячмінь – 64,1 тис. га, горох – 4,1 тис. га, овес – 5,3 тис. га, кукурудза – 2,7 тис. га);
• Вінницька область: 82,1 тис. га (пшениця – 11,5 тис. га, ячмінь – 53 тис. га, горох – 7 тис. га, овес – 1,1 тис. га, кукурудза – 9,5 тис. га).

Станом на звітну дату соняшником в Україні засіяно 244 тис. га. Цукрові буряки засіяні на площі 142,6 тис. га. Соя – на площі 16,1 тис. га.

Загалом у 2025 році заплановано засіяти близько 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.

Єврокомісія обіцяє для України кращі умови торгівлі після 5 червня

Уряд України спільно з Єврокомісією працює над тим, аби уникнути повернення до режиму торгівлі, який діяв до 2022 року. 

Про це повідомляє «Європейська правда», пише agronews.ua.

Якщо до 5 червня не буде ухвалене нове рішення ЄС, «за замовченням» відновиться дія положень Угоди про асоціацію – а це, за оцінками експертів, загрожує суттєвим скороченням українського експорту до Євросоюзу.

Втрати для української економіки у такому випадку оцінюються у $1,5 млрд або майже 4% від загального обсягу експорту, згідно з дослідженням Вероніки Мовчан (Інститут економічних досліджень) та Рікардо Джуччі (Berlin Economics).

Проте, Єврокомісія твердо підтримує збереження і покращення торговельного режиму.

Зокрема, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час переговорів із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем 9 квітня запевнила, що нові параметри торгівлі між Україною та ЄС будуть кращими, ніж ті, що діяли до 2022 року.

Як зазначається, досягти цього планують шляхом перегляду чинного режиму вільної торгівлі – відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію.

Українська сторона наголошує: формат майбутньої домовленості – не принциповий. Головне – зберегти й посилити доступ українських товарів до європейського ринку.

«Для нас не має особливого значення, під якою палітуркою буде прописано майбутній торговий режим між Україною та ЄС. Чи це будуть автономні преференції, як було досі, чи режим вільної торгівлі, розширений відповідно до ст. 29 – для нас принциповий результат, а не «шашечки»», – заявили в уряді.

Ціни на зерно в Україні: зміни на 21 квітня

Станом на 21 квітня 2025 року закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні демонструють різноспрямовану динаміку. На тлі зростання цін на одні культури, інші навпаки – подешевшали.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на graintrade.

Найбільше зростання показали такі позиції:

• соєва олія зросла на 1500 грн – до 52000 грн/т;
• пшениця 3 класу на умовах EXW додала 30 грн – до 9994 грн/т;
• кукурудза на умовах FOB подорожчала на 300 грн – до 9900 грн/т.

Ціна на соняшник зросла на 71 грн – до 25371 грн/т (CPT термінал). Також трохи додала в ціні соя – плюс 28 грн (18038 грн/т).

Водночас помітне зниження зафіксовано по таких культурах:

• пшениця 3 класу на CPT термінал знизилася на 20 грн (до 10563 грн/т);
• пшениця 4 класу – мінус 5 грн (до 10506 грн/т);
• соя без ГМО впала на 43 грн – до 19000 грн/т (EXW);
• макуха соєва втратила 83 грн, її пропозиція на ринку – 14500 грн/т.

Вартість пшениці 2 класу (CPT термінал) дещо зросла – на 10 грн, до 10917 грн/т.

Окремо варто зазначити ціну на кукурудзу, яка коливається в залежності від умов продажу: на EXW – зниження на 8 грн (9787 грн/т), на CPT термінал – зростання на 8 грн (10715 грн/т).

Що стосується інших культур, ріпак 2 класу без ГМО знизився на 5 грн (до 500 грн на FCA), а пшениця 3 класу на FOB втратила одразу 425 грн – нова ціна 8800 грн/т.

Стабільними залишаються ціни на гірчицю (25000 грн/т), коріандр (27000 грн/т), жито 1 класу (12000 грн/т), сорго червоне (7800 грн/т) і просо (8900 грн/т).

Зазначається, що ціни наведено за даними Електронної зернової біржі України, відповідно до умов CPT, EXW, FCA та інших логістичних форматів.

В Україні планують спростити поділ державних сільгоспземель на ділянки

Верховна Рада України 21 квітня зареєструвала законопроект, яким буде спрощено зміну цільового призначення та поділу земельних ділянок державної власності.

Про це пише agroportal.ua.

Як свідчить інформація на сайті парламенту, ініціатором законопроекту №13203 є Кабінет Міністрів. Текст поки що не оприлюднено.

Постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив у Telegram, що Кабмін на засіданні 18 квітня схвалив проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення».

Законопроектом пропонується:

• спростити процедуру встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок с/г призначення державної власності;
• спростити процедуру, встановити чіткий порядок дій, визначити повноваження підприємств, установ, організацій, органів виконавчої влади при розпорядженні земельною ділянкою с/г призначення державної власності у випадку необхідності здійснення її поділу, з метою виділення з такої земельної ділянки частини, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, і яка необхідна державному підприємству, установі, організації для його обслуговування, та частини, вільної від нерухомого майна;
• спростити процедуру реєстрації речових прав на земельні ділянки с/г призначення державної власності, які були сформовані за результатами поділу;
• встановити гарантійний внесок у розмірі 100 відсотків стартового розміру річної орендної плати у разі проведення земельних торгів із набуття права оренди, суборенди земельної ділянки с/г призначення державної власності;
• встановити термін проведення повторних торгів у разі визнання земельних торгів такими, що не відбулись, або невиконання переможцем торгів умов набуття права на земельну ділянку.

Як додав Мельничук, документом також пропонується передбачити перерахування гарантійного внеску у повному обсязі оператором електронного майданчика на рахунки організатора земельних торгів у разі невиконання переможцем торгів умов та удосконалити й конкретизувати вимоги до застосування норм статті 130 Земельного кодексу до осіб, які бажають взяти участь у земельних торгах щодо продажу земельної ділянки с/г призначення або її передачі в користування (зокрема, в суборенду).

Ринок добрив: в Україні подешевшав карбамід, але поки що лише в портах

На нові партії карбаміду, завезені з Єгипту та Туркменістану, імпортери знизили ціни до 23600-23800 грн/т FCA-порт, хоча ще у березні ціни сягали 24800-25200 грн/т.

Про це повідомляє GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

«Високий попит на добрива зберігатиметься до Великодня, оскільки на ринку склався дефіцит, викликаний низькими темпами поставок карбаміду. На Конференції BIG FERT у Вінниці учасники ринку ще у жовтні 2024 року відзначали відставання темпів поставок карбаміду на ринок не тільки місцевого, але й іноземного виробництва», – відмічають аналітики.

Зазначається, що у березні обсяги виробництва азотних добрив різко зменшилися, а у першій половині квітня знизилися до 95 тис т. Серед заводів, що виробляють добрива (черкаські Азот, Агротрейд та Фрея, Рівнеазот, Гросдорф) карбамід виробляє лише Азот, але з 1 по 15 квітня підприємство не працювало.

Для виробництва КАС більшість підприємств використовує імпортний карбамід, тож його вартість є базою в ціноутворенні карбамідно-аміачної суміші та карбаміду.

«Попри зниження цін на карбамід в портах, в регіонах вони будуть залишатися високими, оскільки вартість перевезення добрив виросла внаслідок підвищення тарифів залізниці на тлі скорочення зернових вантажопотоків», – прогнозують аналітики.

Тому до кінця квітня ціни в регіонах будуть опускатися дуже повільно, але вже у травні темпи падіння цін на всю азотну групу можуть прискоритися.