Агровісник від 30 квітня

Уряд прийняв низку рішень для підтримки та розвитку аграрної галузі

Уряд продовжує програми підтримки сільгоспвиробників та започатковує нові механізми для розвитку аграрного сектору.

На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів 29 квітня, пише agronews.ua.

Він підкреслив, що аграрії активно працюють над весняною посівною кампанією, незважаючи на виклики, спричинені війною. Наразі вже засіяно 2 млн гектарів ярих зернових та зернобобових культур, що становить 35% від запланованих площ.

За словами Дениса Шмигаля, цього року понад 2,6 тисячі агропідприємств отримали пільгові кредити «5-7-9» на загальну суму 15,4 млрд грн, а загальний обсяг залучених аграріями кредитів за різними програмами склав 34,6 млрд грн. Також у квітні стартували виплати спеціальної дотації фермерам на 386 млн грн для розвитку тваринництва. Крім того, завдяки програмі компенсації 25% вартості української агротехніки сільськогосподарські підприємства закупили понад 6 тисяч одиниць техніки.

Денис Шмигаль повідомив, що Уряд своїм рішенням, прийнятим на засіданні, започатковує програму підтримки агровиробників, які вирощують бавовник. 

«Виплата складатиме 10 тисяч грн на один гектар. Ідеться про три регіони: Миколаївську, Одеську та Херсонську області. Це буде стимулом для розвитку легкої промисловості, а також посилить обороноздатність держави», – наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зазначив, що одним із пріоритетів на сьогодні є очищення українських земель від вибухонебезпечних предметів. Саме тому Уряд вдосконалив механізм компенсації вартості розмінування сільськогосподарських земель. 

«Уточнюємо низку технічних моментів, які прискорять процедуру оформлення компенсацій. Від початку повномасштабної війни під час проведення сільськогосподарських робіт постраждало щонайменше 200 людей. Тому наше завдання – якнайшвидше розмінувати поля для безпеки українців та для розвитку аграрного сектору», – підкреслив Прем’єр-міністр.

Ринок ріпаку: аналітики прогнозують в Україні ціни у липні–вересні на рівні 540-560 $/т

Ціни на ріпак в Україні на базисі CPT-порт у липні – вересні складуть 540–560 $/т. Очікується, що форвардів буде небагато, оскільки аграрії побоюються ризиків, тому основна торгівля проводитиметься на споті.

Про це повідомляють у аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що наразі в Україні формується дефіцитний ринок ріпаку нового врожаю, оскільки трейдери та переробники активізують закупівлі на тлі обмеженої пропозиції та стабільного попиту з боку ЄС.

Ціни на ріпак нового урожаю складають 475–480 €/т, але можуть вирости до 500-510 €/т.

В Україні умовні ціни на поставки ріпаку до портів Чорного моря у липні – серпні складають 510–515 $/т без ПДВ, тоді як переробники пропонують 535–545 $/т, а інколи навіть 550–560 $/т без ПДВ.

Попри низьку активність на європейських біржах, в Україні ціни зростають внаслідок дисбалансу між обсягами вже укладених експортних контрактів (на 1,7–1,8 млн т) та фактичних закупівель (1,3 млн т).

«Таким чином, ринок нового врожаю залишається дефіцитним, і трейдерам потрібно покрити ще щонайменше 100–500 тис. т», – вважають аналітики.

Такий дефіцит ріпаку буде підтримувати ціни на високому рівні та сприятиме їх подальшому зростанню. Тому аграрії не поспішають укладати форвардні контракти, особливо з огляду на складні погодні умови, зокрема морози.

Посівна 2025: аграрії засіяли вже 2 млн га ярих зернових та зернобобових культур

Станом на 25 квітня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 2 млн га ярих зернових та зернобобових культур. В Рівненській області почали сіяти гречку.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що наразі найбільша площа посівів припадає на кукурудзу – 705 тис. га, ячмінь – 702,1 тис. га, ярої пшениці вже засіяно 199,8 тис. га, гороху – 201,8 тис. га, вівса – 154,2 тис. га.

Регіони-лідери за темпами сівби:

• Полтавська область: 251,5 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 69,1 тис. га, горох – 9,6 тис. га, овес – 3,1 тис. га, кукурудза – 165,2 тис. га);
• Кіровоградська область: 146,4 тис. га (пшениця – 3 тис. га, ячмінь – 35,4 тис. га, горох – 18,7 тис. га, овес – 0,5 тис. га, кукурудза – 84,7 тис. га);
• Сумська область: 138,1 тис. га (пшениця – 21,5 тис. га, ячмінь – 18,2 тис. га, горох – 5,8 тис. га, овес – 9,8 тис. га, кукурудза – 81,2 тис. га);
• Одеська область: 122,5 тис. га (пшениця – 6,5 тис. га, ячмінь – 35,2 тис. га, горох – 62 тис. га, овес – 1,5 тис. га, кукурудза – 8,4 тис. га);
• Хмельницька область: 119,9 тис. га (пшениця – 10,9 тис. га, ячмінь – 74,5 тис. га, горох – 2,6 тис. га, овес – 2,5 тис. га, кукурудза – 24,8 тис. га).

Технічні культури засіяні на площі 1 763,6 тис. га. Зокрема, соняшнику засіяно 1 236,8 тис. га; цукрових буряків – 228,5 тис. га; сої – 187,6 тис. га.

Загалом у 2025 році заплановано засіяти близько 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.

Мінагрополітики запускає проект зі створення інвестиційного портфеля агросектору України

Мінагрополітики запускає збір інвестиційних проектів діючих українських аграрних підприємств, які мають амбіції масштабуватись, модернізуватись і виходити на нові ринки, повідомив міністр агрополітики Віталій Коваль, пише propozitsiya.com.

«Мета – створити консолідований портфель масштабних проектів, який буде представлено міжнародним фінансовим інституціям, фондам, банкам і стратегічним інвесторам. Йдеться про проекти з потребою фінансування від 10 млн доларів США. ⁠Також нас цікавлять реальні діючі бізнеси, а не ідеї на рівні стартапів. Формуємо інвестиційний портфель агросектору України!» – наголосив Віталій Коваль.

Міністр зауважив, що український агросектор – це не лише про виживання в умовах війни. Це про розвиток, гнучкість і готовність до прориву.

Готовий інвестпроект необхідно надіслати на електронну пошту m.moroz@minagro.gov.ua. У листі потрібно описати суть проекту, обсяг потреби у фінансуванні, стадію реалізації, інформацію про компанію та команду.

«Україна має чим вразити інвестора. Наше завдання – дати вашим проектам голос», – підкреслив Міністр.

Третя хвиля весняних заморозків: які сади можуть зазнати шкоди

Третю хвилю весняних заморозків фіксували українські садівники у ніч проти 28 квітня 2025 року. Вона, на відміну від попередніх, зачепила також пізніші та стійкіші до холодів сади, зокрема яблуневі та грушеві.

Про це повідомляють експерти EastFruit, пише agroportal.ua.

Температура повітря вночі різнилася не лише між регіонами, але й у межах окремих місцевостей. Наприклад, у садах, розташованих у низинах, температура повітря часто падала до мінус 5–6°C, що могло суттєво пошкодити врожай у садах, які на той час цвіли. Водночас у тому ж регіоні на пагорбах температура могла бути на 3–4°C вищою, що знижувало ймовірність втрат урожаю.

Найбільше скарг на можливі втрати врожаю надходило з Вінниччини, а це також означає, що проблеми виникали і у садівників сусідньої Молдови. Проте більшість фермерів зазначає, що втрати від цієї хвилі заморозків для яблуневих і грушевих садів будуть мінімальними, хоча певний вплив усе ж буде. Заморозки можуть негативно позначитися на якісних параметрах фруктів і знизити їхню придатність до тривалого зберігання. Кісточкові культури, які вже відцвіли та сформували зав’язь, ймовірно, перенесли цю хвилю заморозків без значних втрат. Натомість культури, що перебували у фазі цвітіння, можуть зазнати додаткових втрат. Також повідомляється про пошкодження на плантаціях суниці садової.

Садівники застерігають, що третя хвиля може бути не останньою – загроза заморозків на всій території України зберігається щонайменше до 17 травня. За даними Укргідрометцентру, у травні 2025 року можливі короткочасні похолодання, які можуть ускладнити ситуацію для садівників, особливо в центральних і західних регіонах.

«З огляду на втрати від попередніх хвиль заморозків, ймовірно, загальне виробництво кісточкових фруктів, таких як черешня, персик, нектарин та абрикос, в Україні буде відносно низьким. Основу споживання цих фруктів, імовірно, забезпечуватиме імпорт із південних країн Європейського Союзу, Туреччини та країн Центральної Азії. Також очікується зменшення врожаю літніх сортів малини. Лохина, за попередніми оцінками, від заморозків не постраждала. Щодо яблук, поки що немає підстав вважати, що врожай суттєво знизиться, але точну оцінку можна буде зробити лише у другій половині травня», – додають фахівці.

За даними Міністерства аграрної політики України, у 2024 році лише 20% садівничих господарств мали доступ до сучасних технологій захисту від заморозків, що робить галузь вразливою до кліматичних змін.

«Насправді цей відсоток, на нашу думку, значно нижчий», – підсумували аналітики.