Агровісник від 14 травня

Посівна 2025: аграрії засіяли вже 76% ярих зернових та зернобобових культур від прогнозованих площ

Станом на 9 травня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 4,32 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Це складає 76% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Наразі найбільша площа посівів припадає на кукурудзу – 2, 9 млн га (73%), ячмінь – 733,4 тис. га (94%), ярої пшениці вже засіяно 212,6 тис. га (93%), гороху – 208,9 тис. га (96%), вівса – 157 тис. га (97%). Гречка засіяна на площі 16,3 тис. га (18%), просо – 15,7 тис. га (20%).

Регіони-лідери за темпами сівби:

• Полтавська область: 509,7 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 69,1 тис. га, горох – 9,6 тис. га, овес – 3,1 тис. га, кукурудза – 423,2 тис. га);
• Кіровоградська область: 352 тис. га (пшениця – 3 тис. га, ячмінь – 35,4 тис. га, горох – 18,7 тис. га, овес – 0,5 тис. га, кукурудза – 288,5 тис. га);
• Чернігівська область: 349,7 тис. га (пшениця – 12 тис. га, ячмінь – 13 тис. га, горох – 9,2 тис. га, овес – 23,5 тис. га, кукурудза – 283,5 тис. га);
• Черкаська область: 339,8 тис. га (пшениця – 2 тис. га, ячмінь – 30,2 тис. га, горох – 5 тис. га, овес – 0,8 тис. га, кукурудза – 301,4 тис. га);
• Сумська область: 294,3 тис. га (пшениця – 21,5 тис. га, ячмінь – 18,2 тис. га, горох – 5,8 тис. га, овес – 9,8 тис. га, кукурудза – 237,1 тис. га).

Технічні культури засіяні на площі 5,2 млн га. З них:

• соняшнику – 3,5 млн. га (69%). Лідер Дніпропетровщина – 446,5 тис. га;
• сої – 1,3 млн га (55,9%);
• цукрових буряків – 217,1 тис. га (99%).

Загалом у 2025 році заплановано засіяти близько 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.

Кабмін оновив порядок ведення ДАР

Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ведення Державного аграрного реєстру (ДАР).

Таке рішення уряд ухвалив на засіданні 13 травня, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, йдеться на agroportal.ua.

Він зазначив, що, відповідно до законів України «Про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр» та «Про державну підтримку сільського господарства України», уряд затвердив: 

• порядок ведення та адміністрування інформаційно-комунікаційної системи «Державний аграрний реєстр»;
• порядок ведення та адміністрування Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції;
• перелік інформації підсистем (розділів) інформаційно-комунікаційної системи «Державний аграрний реєстр»;
• перелік відомостей Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції.

«Установлено, що у період воєнного стану в Державному аграрному реєстрі мають право реєструватися суб’єкти агропромислового комплексу з метою подання звернень щодо визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», – уточнив Мельничук. 

Крім того, Кабмін визнав такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 02.06.2021 №573 «Про функціонування Державного аграрного реєстру», яким раніше було затверджено Порядок ведення та адміністрування Державного аграрного реєстру, а також перелік відомостей Державного аграрного реєстру. 

Як повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства, затвердження порядку ведення Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції дозволить ідентифікувати всіх виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють.

Постанова передбачає:

• удосконалення механізмів надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції, забезпечивши прозорість і справедливість розподілу ресурсів;
• забезпечення інтеграції з іншими державними реєстрами, кадастрами та інформаційними системами для уніфікації та актуалізації інформації;
• гарантує дотримання законодавчих вимог щодо захисту персональних даних і кібербезпеки.

«Прийняті нововведення сприятимуть розвитку цифровізації у сфері аграрної політики, підвищенню ефективності державного управління та підтримці виробників сільгосппродукції та організацій водокористувачів. Крім того, забезпечать швидкий доступ до аналітичної інформації для ухвалення управлінських рішень», – зазначив міністр агрополітики Віталій Коваль.

Євросоюз планує зменшити квоти на український імпорт

Європейський Союз планує значно збільшити мита на український імпорт вже з 6 червня 2025 року. Найбільше це вплине на кукурудзу, цукор, мед та птицю.

Про це йдеться на latifundist.com із посиланням на Financial Times.

Спеціальні торговельні пільги, які дозволяли більшості українських товарів безмитно потрапляти до ЄС, будуть припинені. Це рішення було прийняте під тиском країн-членів, зокрема Польщі та Франції, де фермери скаржилися на зниження цін через український імпорт.

Хоча ЄС має чинну угоду про вільну торгівлю з Україною, після вторгнення росії у 2022 році були тимчасово скасован. Ці заходи закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх «перехідними заходами», поки обидві сторони оновлюють загальну торговельну угоду.

Однак, за словами дипломатів, ця перехідна пропозиція, нещодавно надіслана країнам-членам ЄС, суттєво скоротить безмитні квоти на сільськогосподарську продукцію.

Представник Європейської Комісії підтвердив, що післявоєнні домовленості не будуть поновлені «оскільки ми наразі працюємо над переглядом» угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.

«Комісія також розглядає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені та застосовані до 6 червня», – додав представник.

«Це дуже поганий сигнал для України. Знадобиться часу щонайменше до жовтня, щоб знайти рішення», – сказав Бернд Ланге, голова комітету Європарламенту з торгівлі.

Уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов зменшить її доходи приблизно на 3,5 млрд євро на рік.

«Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, – це відсутність розуміння», – сказав Михайло Бно-Айріян, торговий представник Федерації роботодавців України.

Двоє дипломатів ЄС повідомили Financial Times, що перехідний захід Комісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб зменшити імпорт, поки тривають переговори. Найбільший вплив буде на кукурудзу, цукор, мед та птицю.

Квота на кукурудзу зменшиться з 4,7 млн т до 650 тис. т на рік. Птиця — з 57,1 тис. до 40 тис., а цукор — з 109 тис. до 40,7 тис.

Раніше міністр агрополітики Віталій Коваль заявляв, що повернення України до довоєнних умов торгівлі з ЄС не відбудеться. Буде напрацьовано компромісний варіант, який врахує інтереси як українських, так і європейських фермерів.

39% українських агрокомпаній відчувають дефіцит кадрів

Сільське господарство входить до переліку галузей з найбільшим дефіцитом кадрів, наразі майже 39% агрокомпаній в Україні стикаються з труднощами у пошуку персоналу.

Про це йдеться у дослідженні «Оцінка ринку праці України 2024–2025», проведеного Helvetas Ukraine у співпраці з Державною службою зайнятості та Федерацією роботодавців України, передає пресслужба ВАР.

«У всіх опитуваннях, які ми проводимо серед учасників ВАР, проблематика ринку праці стабільно залишається серед найактуальніших. Йдеться насамперед про дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих фахівців. Але якщо говорити відверто, головна проблема – мобілізація», – зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан під час презентації дослідження.

Він наголосив, що, безумовно, оборона країни й захист української землі є пріоритетом. Водночас аграрна галузь, як і багато інших сфер економіки, гостро відчуває кадровий тиск, спричинений мобілізаційними процесами. Вагомими викликами для агросектору є урбанізація та відтік молоді з сільської місцевості, що ускладнює пошук кадрів на місцях.

«Це великий виклик – залучити молодь до сільського господарства. Але ми на своєму рівні вже працюємо: Всеукраїнська аграрна рада разом із «СвітОсвіт» запровадила освітню програму «Агросфера» у школах. Це факультативний курс, який знайомить учнів із сучасною аграрною галуззю. Наразі він реалізований у 150 школах, ще 85 викладачів проходять навчання, щоб наступного року охопити вже понад 230 навчальних закладів», – розповів Дмитро Кохан.

Експерт також звернув увагу на проблему якості професійної освіти.

«Сільськогосподарська техніка, з якою працюють наші підприємства, кардинально змінюється кожні п’ять років. Але в освітніх закладах часто бракує сучасної матеріально-технічної бази. Якщо викладач показує студенту старі моделі техніки, а на підприємстві треба працювати на сучасних – доводиться ще півтора року донавчати працівника на практиці. Держава має вкладатися в освіту та розвивати її в партнерстві з бізнесом», – резюмував Дмитро Кохан.

У дослідженні «Оцінка ринку праці України 2024-2025» взяли участь близько 55 тис. роботодавців, які забезпечують роботою понад 4,2 млн людей.