Агровісник від 21 травня

Посівна 2025: ярими культурами засіяно 87% прогнозованих площ

Станом на 16 травня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 4,95 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Це складає 87% від прогнозованих площ. В 11 областях сіють гречку, в 20 – сою.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Наразі найбільша площа посівів припадає на кукурудзу – 3,5 млн га (87%), ячмінь – 743,1 тис. га (96%), ярої пшениці вже засіяно 215,2 тис. га (95%), гороху – 210,9 тис. га (97%), вівса – 158,3 тис. га (98%). Гречка засіяна на площі 21,7 тис. га (24%), просо – 25,2 тис. га (33%). 

Регіони-лідери за темпами сівби:

• Полтавська область: 533,4 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 69,1 тис. га, горох – 9,6 тис. га, овес – 3,1 тис. га, кукурудза – 441,9 тис. га);
• Чернігівська область: 435 тис. га (пшениця – 12 тис. га, ячмінь – 13 тис. га, горох – 9,4 тис. га, овес – 23,5 тис. га, кукурудза – 368,3 тис. га);
• Вінницька область: 368,2 тис. га (пшениця – 11,5 тис. га, ячмінь – 53 тис. га, горох – 7 тис. га, овес – 1,1 тис. га, кукурудза – 285,6 тис. га);
• Кіровоградська область: 362,6 тис. га (пшениця – 3 тис. га, ячмінь – 35,4 тис. га, горох – 18,7 тис. га, овес – 0,5 тис. га, кукурудза – 294,8 тис. га);
• Київська область: 359,2 тис. га (пшениця – 25 тис. га, ячмінь – 40,4 тис. га, горох – 4,5 тис. га, овес – 5 тис. га, кукурудза – 276 тис. га).

Технічні культури засіяні на площі 6,04 млн га (76%). З них: 

• соняшнику – 3,9 млн. га (77%). Лідер Дніпропетровщина – 570,8 тис. га;
• сої – 1,73 млн га (72%);
• цукрових буряків – 217,1 тис. га (99%).

Загалом у 2025 році заплановано засіяти близько 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.

Держава у травні спрямувала фермерам понад 360 млн грн допомоги

Підтримка українських сільгосптоваровиробників залишається одним із ключових пріоритетів державної аграрної політики. У травні 2025 року через Український державний фонд підтримки фермерських господарств було спрямовано другий транш державної допомоги в розмірі 361,7 млн грн. Ці кошти отримали 5 560 фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, пише agronews.ua.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. 

«Мінагрополітики продовжує системну роботу над забезпеченням сталого розвитку українського села, підтримкою фермерства та гарантуванням продовольчої безпеки країни. Ми маємо всі разом концентруватися, співпрацювати, щоб допомогти нашим фермерам. Бо вони – основа продовольчої безпеки та економіки України. Тому працюємо над тим, щоб державні програми максимально ефективно підтримували реальний сектор», – наголосив Віталій Коваль. 

Зокрема, станом на середину травня 2025 року кошти були розподілені наступним чином:

• 316,9 млн грн – на бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних сільськогосподарських угідь (1 гектар) для 4139 заявників, які провадять сільськогосподарську діяльність;
• 44,8 млн грн – на спеціальну бюджетну дотацію за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності для 1421 отримувача.

Підтримка надається в межах Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення агросектору України (ARISE), який реалізується за кошти державного бюджету відповідно до затвердженого Урядом порядку використання коштів.

Американська кукурудза витіснила українську з міжнародного ринку

Експортні закупівельні ціни на кукурудзу в Україні продовжують опускатися на тлі низького попиту та падіння цін на пшеницю, а також низьких цін на американську кукурудзу.

Закупівельні ціни на фуражну пшеницю в портах України впали до 210-214 $/т, але ціни на кукурудзу залишаються на рівні 225–228 $/т, оскільки деяким трейдерам потрібно закрити постачання до кінця травня або початку червня.

Про це пише agroportal.ua із посиланням на GrainTrade.

Великі міжнародні трейдерські компанії майже зупинили закупівлі в очікуванні нових експортних продажів української кукурудзи, проводити які заважають низькі ціни на кукурудзу зі США та Південної Америки.

Експортні відвантаження кукурудзи зі США протягом 8-15 травня виросли порівняно з минулим тижнем на 32,2%, до 1,72 млн т (з них 566 тис. т були поставлені до Мексики), оскільки покупці намагаються закрити постачання до закінчення 90-денної відстрочки введення мит з боку США.

«У 2024/25 МР США експортували 45,543 млн т кукурудзи, що на 29,2% перевищує торішні темпи. Але для досягнення прогнозованих USDA 66 млн т до кінця сезону потрібно відвантажувати по 1,5 млн т щотижня, що буде важко зробити, оскільки з липня покупці почнуть імпорт дешевої кукурудзи з Аргентини та Бразилії», – пояснили фахівці. 

Липневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго почали тиждень зі зростання на 0,9% – до 176,2 $/т, а грудневі – на 1,4%, до 173,9 $/т на тлі високого експортного попиту, оскільки американська кукурудза залишається найдешевшою на світовому ринку.

Експорт кукурудзи з України за 19 днів травня склав 1,26 млн т (2,36 млн т за такий же період торік), а загалом у сезоні сягнув 19,8 млн т (25,26 млн т на цю дату в 2023/24 МР), тому до 1 липня може досягнути прогнозованих USDA 22 млн т.

Станом на 16 травня в Україні кукурудзою вже засіяно 3,5 млн га, або 87% від запланованих 4 млн га (3,6 млн га на цю дату торік), і завдяки рясним опадам і високим цінам площі сівби перевищать заплановані.

«Прогнози збільшення площ сівби в Україні та сприятливі для сходів умови на початку червня знизять ціни на кукурудзу в Україні до рівня 215-220 $/т з доставкою в порт, з огляду на ціну 244-246 $/т на останніх міжнародних тендерах (з доставкою покупцям в Азію у липні – серпні)», – прогнозують аналітики.

Фонд часткового гарантування кредитів зменшить вартість фінансування для українських аграріїв

На засіданні Ради Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, яке відбулося на початку травня, було переглянуто та зменшено розмір комісії за управління гарантованим портфелем – з 0,5% до 0,2% річних.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики, пише agro-business.com.ua.

«Це комісія, яку сплачують фінансові установи-партнери Фонду за фактично використаний розмір портфельної гарантії в межах лімітів, наданих Фондом фінансовим установам», – зауважили у відомстві.

Зазначається, що згідно з умовами програми портфельних гарантій Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві розмір комісій, які фінансові установи – партнери можуть брати з позичальників при наданні кредиту, забезпеченого гарантією Фонду, не може бути більшим, ніж розмір комісій, визначених Фондом для фінансових установ.

«Тому це рішення додатково зменшить вартість обслуговування кредитів і безпосередньо для сільгоспвиробників, що є вкрай важливим передовсім якраз для малих сільгоспвиробників, які є цільовою групою фонду та є найбільш вразливою категорією позичальників. Це рішення ухвалено з метою активізації кредитування та здешевлення вартості кредитних ресурсів для сільгоспвиробників», – підкреслюється у повідомленні.

Також вказується, що для діючих партнерів Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві зміни набудуть чинності після підписання відповідних додаткових угод.

В Україні створять національну систему сільськогосподарських знань та інновацій

Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило концепцію створення національної системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS).

Про це повідомив Міністр Віталій Коваль, йдеться на agravery.com.

«AKIS – ключовий рушій інновацій в агросекторі ЄС, і ми впроваджуємо його в Україні. Це ще один крок до інтеграції з європейською системою – не на папері, а в реальній роботі з фермерами, науковцями, дорадниками», – зазначив Міністр.

Основні положення національної системи сільськогосподарських знань та інновацій: ⁠

• Фермер – у центрі. Саме під його запит має працювати система: від доступу до актуальної аграрної інформації до впровадження інновацій.
• Об’єднання в єдину мережу фермерів, дорадників, науковців, викладачів, бізнес і громадські організації. Усі, хто створює і поширює знання, – працюють на спільний результат. ⁠
• Створення 8 регіональних AKIS-хабів, які будуть працювати як локальні центри доступу до знань, інновацій, навчання й консультацій.
• Відкриття дверей до європейської системи знань – наші фермери зможуть користуватися найкращими практиками, технологіями й досвідом країн ЄС.

«Без знань немає розвитку. А без інновацій – немає конкурентного агросектору. Український фермер має бути не просто сильним, а ще й добре поінформованим. Ми вже сьогодні створюємо спільне майбутнє з Європою. І фермер у цьому майбутньому – ключовий гравець», – наголосив Віталій Коваль.