Агровісник від 28 травня

Посівна 2025: аграрії засіяли вже 94% ярих зернових та зернобобових культур від прогнозованих площ

Станом на 23 травня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 5,3 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Це складає 94% від прогнозованих площ.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Наразі найбільша площа посівів припадає на кукурудзу – 3,76 млн га (93%), ячмінь – 743,6 тис. га (96%), ярої пшениці вже засіяно 215,3 тис. га (95%), гороху – 212 тис. га (98%), вівса – 158,4 тис. га (98%). Гречка засіяна на площі 49,7 тис. га (56%), просо – 43,9 тис. га (58%).

Регіони-лідери за темпами сівби:

• Полтавська область: 545,2 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 69,1 тис. га, горох – 9,6 тис. га, овес – 3,1 тис. га, кукурудза – 452,8 тис. га);
• Чернігівська область: 476,5 тис. га (пшениця – 12 тис. га, ячмінь – 13 тис. га, горох – 9,4 тис. га, овес – 23,5 тис. га, кукурудза – 406,7 тис. га);
• Вінницька область: 393,8 тис. га (пшениця – 11,5 тис. га, ячмінь – 53 тис. га, горох – 7 тис. га, овес – 1,1 тис. га, кукурудза – 309,1 тис. га);
• Сумська область: 385,8 тис. га (пшениця – 21,5 тис. га, ячмінь – 18,2 тис. га, горох – 5,8 тис. га, овес – 9,8 тис. га, кукурудза – 326,3 тис. га);
• Черкаська область: 372,6 тис. га (пшениця – 2 тис. га, ячмінь – 30,2 тис. га, горох – 5 тис. га, овес – 0,8 тис. га, кукурудза – 331,1 тис. га).

Технічні культури засіяні на площі 6,8 млн га (85%). З них:

• соняшнику – 4,35 млн. га (86%). Лідер Дніпропетровщина – 668,4 тис. га;
• сої – 2 млн га (84%);
• цукрових буряків – 217,1 тис. га (99%). Лідер Вінниччини – 50,5 тис. га.

Аграрії завершили сівбу цукрових буряків.

Загалом у 2025 році заплановано засіяти близько 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.

Понад 440 тис. га сільгоспземель продано з моменту запуску другого етапу земельної реформи

З моменту запуску другого етапу земельного реформи минуло понад 16 місяців. За цей час було придбано за договором купівлі-продажу 148 тисяч земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 442,7 тис. га.

Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, пише agravery.com.

«Враховуючи, що загальна площа земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Україні складає 24,9 млн га, то з моменту відкриття ринку землі для юридичних осіб ними було викуплено лише 1,77% від загальної площі таких земель. Тобто застереження, що підняття ліміту на купівлю землі в одні руки призведе до масованої купівлі землі великими гравцями, і малі аграрії не матимуть доступу до ринку, не підтвердилося», – зазначив Віталій Коваль.

Міністр зазначив, що із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відчужених за договором купівлі-продажу, починаючи з 01.01.2024 року, лише 39,2 тисячі ділянок загальною площею 120,05 тис. га були придбані юридичними особами. Відтак частка юридичних осіб від загальної площі відчужених за договором купівлі-продажу товарних земель склала 27,1%.

За його словами, в Україні лише одна юридична особа наблизилася до обмеження 10 тис. гектар «в одні руки». (ТОВ «Земельний край» викупила земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва близько 9 тис. га).

Крім того, відкриття ринку також мало позитивний вплив на ціну землі. Якщо у грудні 2023 року середня вартість одного гектара складала 38,8 тис. грн, то у березні 2025 року вона зросла до 53,1 тис. грн, тобто – майже на 37%. Це безпосередньо підвищує дохід землевласників, які вирішили продати свої наділи, а також розширює можливості для кредитування аграріїв під заставу земельних ділянок.

Експорт агропродукції автотранспортом зріс, залізничні тарифи поки без змін, морська логістика завмерла

Наприкінці травня експорт української агропродукції автомобільним транспортом продовжив зростати. За даними на 27 травня, через кордон було вивезено 269,7 тис. тонн продукції – це на 6,6% більше, ніж у квітні. Зростання зафіксоване на всіх напрямках.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на допис в telegram каналі SPIKE BROKERS.

Найбільше агропродукції вивезли через Молдову та Румунію – обсяги тут зросли на 16,1% і 7,8% відповідно. Через молдовський кордон вивезли 47,1 тис. тонн, а через румунський – 66,3 тис. тонн. На словацькому та польському напрямах експорт зріс на 4,7% і 3,7%, до 14,1 тис. тонн і 109 тис. тонн відповідно. Найменше зростання було на угорському напрямку – 2,8%, до 33,1 тис. тонн.

Найбільше за кордон вивозять цукор (33,1 тис. тонн) і соняшникову олію (29,2 тис. тонн).

Водночас, ринкові ставки на автомобільні перевезення у бік Європи продовжують знижуватись. Вартість перевезень усередині країни не змінилась.

На залізниці ситуація поки стабільна – тарифи залишаються без змін. Ринок очікує на червневий перегляд ставок. Це дозволяє планувати витрати, але загальна ситуація залишається напруженою.

«Укрзалізниця» обговорює можливість підвищити тарифи на контейнерні перевезення, якщо вага контейнера перевищує 26 тонн. Ідея полягає в тому, щоб зрівняти вартість перевезень у контейнерах із транспортуванням у зерновозах. У бізнес-середовищі цю ініціативу сприймають насторожено. Кажуть, що вона може зробити контейнерні перевезення менш привабливими – особливо зараз, коли контейнери часто є єдиним способом доставки.

Додатковий тиск на ринок створює й анонсоване підвищення загальних вантажних тарифів на 37%, яке закладене у фінплані «Укрзалізниці» на 2025 рік. За підрахунками ДП «Укрпромзовнішекспертиза», це може зменшити ВВП на 1,18% (майже 96 млрд грн) і скоротити експорт на 3% (приблизно 98 млрд грн). Це викликає занепокоєння щодо зростання витрат на логістику в агросекторі.

На морському напрямку ситуація інша – активність у Чорному морі низька. Зерновий сезон завершується, заявок на нові відправки майже немає. Це утримує фрахтові ставки на низькому рівні. Судновласники не йдуть на поступки, навіть щодо рейсів на спотовому ринку. Відновлення активності очікують із початком нового сезону, коли з’явиться перший врожай.

Ринок зерна: падіння експортного попиту на українську кукурудзу та пшеницю опускає закупівельні ціни

В Україні в останні місяці сезону спостерігається різке скорочення експортного попиту на дорогу кукурудзу та пшеницю на тлі зниження світових цін слідом за падінням цін на фуражне зерно та шрот в Південній Америці.

Про це повідомляє GrainTrade, пише agro-business.com.ua.

Зазначається, що темпи експорту у квітні та травні знижувалися внаслідок скорочення запасів та падіння експортних цін.

За 26 днів травня експорт кукурудзи з України зменшився порівняно з відповідним періодом минулого року у 2 рази з 3,34 до 1,69 млн т, а загалом у сезоні 2024/25 склав 20,2 млн т (26,2 млн т торік), а експорт пшениці – зменшився вдвічі з 1,45 до 0,73 млн т, а загалом у сезоні сягнув 14,64 млн т (17,24 млн т торік).

Закупівельні ціни в портах України поступово опускаються, оскільки трейдери вже готуються до закупівлі нового врожаю, ціни на який декларуються на рівні 210 $/т за продовольчу пшеницю та 200 $/т за фуражну, тоді як за старий врожай пропонують 225-230 $/т за продовольчу та 212-215 $/т за фуражну пшеницю.

Експортні ціни на кукурудзу залишаються на рівні 225-228 $/т з доставкою в порт, оскільки трейдери намагаються докупити необхідні для експорту обсяги. Водночас ціни на жовтневі поставки нового врожаю кукурудзи знизилися з 205-208 $/т до 195-200 $/т на тлі сприятливої погоди у США, Україні та ЄС.

Рекордний урожай сої в Бразилії та загалом у Південній Америці посилює тиск на ціни на сою, соєвий шрот та фуражні культури.

Закінчення збирання сої та сівби кукурудзи сафринья в Бразилії при оптимальних погодних умовах заклало фундамент для отримання гарного другого врожаю кукурудзи, який вже почали збирати (наразі обмолочено 0,9% площ). Міжнародні покупці вже почали контрактувати перші партії з поставкою в липні.

В Аргентині сильні опади затримали збирання сої, яка обмолочена на 77% площ, тому поставки соєвого шроту з країни уповільнилися. Але вже на цьому тижні суха та тепла погода дозволить фермерам наростити темпи збирання сої та кукурудзи та прискорити сівбу озимої пшениці в добре зволожений ґрунт.

З огляду на сприятливу погоду та високу зволоженість ґрунту, експерти Зернової біржі Росаріо прогнозують збільшення площ сівби пшениці в країні у 2025/26 МР до 7,2 млн га та другий за величиною урожай на рівні 21,2 млн т (18,5 млн т у 2024/25 МР).

Завдяки травневим дощам регіони отримала 50-80% місячної норми опадів

Завдяки травневим дощам більшість регіонів отримала 50-80% місячної норми опадів, що дуже важливо в цей період для зернових культур, особливо для озимої пшениці.

Погодні умови, що склалися, дають надію на достатньо непоганий врожай.

Про це пише kurkul.com із посиланням на дані фахівців НААН.

За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН:

• пшениця озима масово проходить фази цвітіння, а на низці площ південно-західних районів Одещини вже відбулося запліднення, що на два тижні раніше середніх багаторічних термінів;
• ячмінь озимий залежно від сортових особливостей та строків сівби знаходиться у фазі наливу зерна, а на окремих полях скоростиглих сортів – на початку молочної стиглості;
• за сівби кукурудзи в третій декаді квітня та на початку другої декади травня на полях у рослин спостерігаються сходи та 1-2 листки;
• на площах соняшнику, посіяних наприкінці березня, з’явилися 4-6 справжніх листків, висота рослин була в межах 13-26 см, на пізніх посівах відмічається проростання насіння та поява сходів;
• на полях, де сою сіяли на початку травня, з'явились одинокі та масові сходи.

За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в центральному Лісостепу через аномально холодний травень різко уповільнилось проростання насіння сої, поява її сходів та початковий ріст і розвиток. Зростає тривалість знаходження насіння в холодному ґрунті. Гальмується ріст кукурудзи, що може негативно позначитись на гібридах. При цьому спостерігається активізація росту бур’янів, хімічна боротьба з якими ускладнюється частими дощами.

За даними науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН на більшості площ, посіяних в ранні і оптимальні строки, рослини ячменю ярого, пшениці ярої та вівса знаходяться у фазі кущення – початку виходу в трубку. У посівах ярих зернових культур мають місце здебільшого однорічні злакові та дводольні бур’яни. Ураження посівів хворобами не відмічено.

Весна 2025 року внесла свої корективи і змістила сівбу соняшнику у Лісостепу приблизно на декаду, тому у деяких господарствах ще продовжується підготовка ґрунту та сівба даної культури. На більшості площ рослини коноплі перебувають у фазі сходів – першої пари справжніх листків.

За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся у розвитку сільськогосподарських культур відбулися незначні зміни. Тривалість фаз за температур, нижчих ніж оптимальні, подовжується.

За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН в умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходилися в фазі прапорцевого листка – колосіння. Ростові процеси відбувалися відносно повільно. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий.