Агровісник від 11 червня

Посівна 2025: в Україні завершується весняна посівна кампанія ярих зернових

Станом на 6 червня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур і фактично завершили весняну посівну кампанію.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Регіонами-лідерами за темпами сівби стали Полтавська, Чернігівська, Вінницька, Черкаська та Сумська області.

5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур – це рівень 2024 року.

Особливість цьогорічного сезону – збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га. Це зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.

Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник – 4,9 млн га та соя 2,3 млн га.

Структура посівних площ по всіх категоріях господарств на підконтрольній території України у 2025 році суттєво не відрізняється від попереднього року, а вказаних площ достатньо для забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки та створення експортного потенціалу.

Євроінтеграція: можливості й виклики для українських аграріїв

Українське сільське господарство має шанс стати частиною спільного європейського ринку, але шлях до цього непростий.

Про це йшлося на форумі Agro Ukraine Summit, де заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук поділився своїм баченням майбутнього агросектору в умовах євроінтеграції, пише propozitsiya.com.

За його словами, конкуренція зростає, адже Україна вже встигла стати одним із лідерів за обсягами експорту в ЄС:

«За останні чотири роки нам вдалося суттєво наростити потенціал і увійти до трійки найбільших експортерів на ринок ЄС. Це спричинило зростання конкуренції, і наші європейські партнери дедалі більше сприймають Україну як сильного суперника».

Однак така конкуренція викликає реакцію з боку європейських аграрних асоціацій. Після виборів до Європарламенту їхній вплив зросте, і це може ускладнити доступ української продукції на ринок ЄС.

Одна з головних задач ВАР – захищати інтереси малих і середніх фермерів. Саме ці господарства, а не великі агрохолдинги, формують основу українського агровиробництва.

«У ЄС досі існує стереотип, що українське сільське господарство – це виключно великі агрохолдинги. Але реальність інша», – наголосив Марчук.

Він також підкреслив, що без перехідного періоду повноцінна інтеграція до європейського ринку може боляче вдарити по українському агробізнесу. Йдеться про ризик втрати доходів, скорочення виробництва та зменшення конкурентоспроможності.

«Ми не маємо платити надто високу ціну за вступ до ЄС. Адже ми бачимо як приклади невдалої адаптації – Румунію, Болгарію, Литву, Латвію, так і успішну модель Польщі, у якої було 20-30 років перехідного періоду», – пояснив він.

Окреме питання – доступ українських аграріїв до субсидій ЄС. ВАР переконана, що ті, хто дотримується європейських вимог, мають право на підтримку. Але це викликає занепокоєння в самій Європі, де не всі готові ділити ресурси.

Марчук також нагадав, що українські аграрії працюють у надзвичайно складних умовах – багато підприємств знаходяться поблизу лінії фронту. ВАР продовжує звертатися до європейських партнерів із проханням про підтримку саме таких виробників.

Євроінтеграція для українського сільського господарства – це не лише перспективи, але й виклики. І щоб їх подолати, потрібна поступовість, підтримка ззовні та чесний діалог усіх сторін.

В Україні почався обмолот ячменю. Аналітики називають врожайність «тривожно низькою»

В Україні почався обмолот ячменю, жнива стартували на півдні Миколаївської області.

Про це повідомляє ASAP Agri, пише latifundist.com.

В рамках пшеничного кроп-туру цього тижня команда ASAP Agri зафіксувала початок збирання ячменю на півдні Миколаївської області – зокрема в районах, що найбільше постраждали від весняних заморозків і посухи.

Перші показники врожайності на рівні 1–1,5 т/га. Аналітики називають їх тривожно низькими, що відображає складні погодні умови цього сезону.

Раніше міністр агрополітики Віталій Коваль заявив, що врожай ячменю цього року складе 4,5 млн т.

ФАО прогнозує рекордне світове виробництво зерна

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує, що світовий обсяг виробництва зернових культур 2025 року досягне рекордних 2911 млн т, що на 2,1% більше, ніж у 2024 році.

Про це пише agroportal.ua із посиланням на останній звіт ФАО.

Також прогнозується, що світове споживання зернових збільшиться на 0,8% у 2025/26 році, досягнувши 2898 млн т. Світове споживання зернових у харчових цілях, як очікується, зросте на 0,9%, а використання у кормових цілях – на 0,5%.

«Оскільки виробництво зернових, як очікується, перевищить споживання, світові запаси зернових, за прогнозами, збільшаться на 1,0% у 2025/26 році – до 873,6 млн т, частково відновившись після скорочення попереднього року», – прогнозують в організації.

Глобальне співвідношення запасів зернових до споживання, як очікується, має залишитися в цілому стабільним на рівні 29,8%.

«Світовий обсяг торгівлі зерновими також зросте на 1,9% у 2025/26 році – до 487,1 млн т, при цьому збільшення торгівлі пшеницею на 3,8% має компенсувати скорочення торгівлі рисом на 0,7%», – вважають у ФАО.

Переробка: в Україні будують два підприємства з виробництва борошна і крупи

В Україні цього року ведеться будівництво двох підприємств з переробки зерна, зокрема на заході країни виготовлятимуть борошно, а на Полтавщині – крупи.

Про це повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, пише agro-business.com.ua із посиланням на Інтерфакс-Україна.

«Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою на макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба», – зазначив Рибчинський.

За його словами, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу, адже переробка зерна – це не лише борошно чи крупи. З нього також виготовляють і комбіновані продукти, як-от сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна, тож спектр продуктів переробки широкий.

Однак, він наголосив, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.

«Так, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від 3 млн дол., але в Україні є приклади бізнесів, де цінова планка вища – 15 млн дол. У цю суму також входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проекту», – поінформував Рибчинський.

Директор спілки також не відкидає перспективу будівництва на чорноморському узбережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.

«Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики», – підкреслив він.

Рибчинський додав, що для такого розвитку української переробки в першу чергу має бути зацікавлена саме держава.