Агровісник від 19 червня

В Україні створюють Виплатну агенцію: які функції виконуватиме установа

У період війни підтримка українських фермерів є критично важливою не лише для збереження продовольчої безпеки, а й для економічної стабільності країни. Водночас євроінтеграційний курс вимагає запровадження нових підходів до управління аграрним сектором. Одним із таких кроків, є створення в Україні Виплатної агенції – інституції, яка необхідна для участі українських фермерів у програмах фінансової підтримки за стандартами Європейського Союзу.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна, пише agro-business.com.ua.

Виплатна агенція (Paying Agency) – це спеціалізований державний орган, відповідальний за адміністрування та контроль витрат державних та донорських коштів, спрямованих на підтримку сільського господарства та розвиток сільських територій, за стандартами ЄС. Усі країни-кандидати на вступ до ЄС повинні створити таку інституцію відповідно до вимог Європейської Комісії.

Виплатна агенція потрібна нам для підготовки до участі у Спільній аграрній політиці (CAП) Європейського Союзу, а також для доступу до інструментів передвступної допомоги.

Тобто, Україна навіть не будучи членом ЄС, потенційно зможе отримувати фінансування для підтримки наших фермерів. Поки Україна не є членом ЄС, Виплатна агенція дозволятиме застосовувати європейські механізми підтримки, за умови прийняття відповідного рішення ЄС, та готуватиме фермерів до участі в програмах, аналогічних тим, що вже діють у Євросоюзі. Водночас допомога з державного бюджету для фермерів також буде надходити виключно через Виплатну агенцію.

Виплатна агенція в Україні буде здійснювати такі ключові функції:

• інформуватиме фермерів про умови та процедури отримання фінансової підтримки;
• прийматиме та професійно перевірятиме заявки на доступну фінансову підтримку;
• розраховуватиме суми підтримки, укладатиме договори та здійснюватиме платежі фермерам після проведення необхідних детальних перевірок;
• забезпечуватиме правильність, повноту обліку здійснених платежів та звітність;
• здійснюватиме багаторівневий моніторинг та контроль за використанням отриманої фінансової підтримки, перевірятиме цільове використання коштів;
• захищатиме фінансові інтереси держави та, у перспективі фінансові інтереси ЄС при роботі з європейськими фондами;
• інформуватиме громадськість за кожним напрямком фінансової підтримки фермерів тощо.

Інакше кажучи, це буде центр компетенцій з управління фінансовою допомогою агросектору, який діятиме за принципами прозорості, підзвітності й професіоналізму.

Зазначається, що в Україні створення Виплатної агенції планується шляхом трансформації Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Наразі триває процес створення законодавчого підґрунтя. Так, нещодавно Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики прийняв за основу (у першому читані) законопроект яким передбачено створення в Україні Виплатної агенції та рекомендував Верховній Раді України включити його до свого порядку денного. Законопроект передбачає імплементацію окремих положень Регламентів ЄС, які є критично важливими для забезпечення адаптації українського аграрного сектора до стандартів ЄС. Це дозволить Україні отримати розширений доступ до інструментів фінансування Європейського Союзу.

Очікується на якнайшвидше прийняття, підписання та оприлюднення цього євроінтеграційного законопроекту, адже це законодавчий фундамент створення та функціонування Виплатної агенції в Україні.

Аграрії можуть забронювати більше працівників

Аграрні підприємства тепер можуть забронювати більшу кількість військовозобов’язаних працівників. Зміни стосуються тих, хто був мобілізований після 18 травня 2024 року.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінагрополітики.

На порталі «Дія» оновили технічну частину – тепер до загального переліку враховуються навіть ті працівники, які вже призвані до армії після цієї дати. Це дає змогу підприємствам підвищити кількість бронювань відповідно до своєї квоти.

Важливо, щоб мобілізовані працівники відповідали таким умовам:

• вони офіційно працевлаштовані у компанії;
• були мобілізовані після 18 травня 2024 року;
• мають у реєстрі «Оберіг» статус «Виключено з військового обліку»;
• у картці мобілізованого вказано точну дату мобілізації – після 18 травня.

Якщо працівника не враховано в квоту, аграріям радять звернутися до оператора ТЦК та СП (територіального центру комплектування) і перевірити, чи коректно внесені його дані в реєстр «Оберіг».

Ці зміни покликані полегшити ситуацію на аграрному ринку, де нестача працівників часто впливає на ефективність виробництва.

Посівна-2025: аграрії України практично завершили весняну посівну

Згідно з оперативними даними, станом на 12 червня ярими зерновими та зернобобовими культурами в Україні було засіяно 5,633 млн га, що становить 99% від прогнозованої площі (5,681 млн га).

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

Щодо динаміки сівби в розрізі окремих культур, то вона є такою:

• пшениця – 221,2 тис. га (або 97% від прогнозу);
• ячмінь – 753,2 тис. га (97%);
• горох – 212,7 тис. га (98%);
• овес – 158,9 тис. га (99%);
• кукурудза – 4,031 млн га (100%);
• гречка – 79,6 тис. га (890);
• просо – 71,7 тис. га (94%);
• інші зернові та зернобобові культури – 104,7 тис. га (94%).

Зазначається, що станом на 13 червня минулого року вказаними культурами було засіяно 5,566 млн га, або 99,4% від запланованого (5,68 млн га).

Також цьогоріч практично завершено сівбу олійних культур. Соняшником на вказану дату було засіяно 5,017 млн га, що становить 99% від запланованого, соєю – 2,387 млн га, або також 99%.

У світовому виробництві сої очікується профіцит, виробництво соняшника поб’є рекорди, а ріпаку залишиться низьким

Темпи зростання виробництва пальмової олії у світі значно сповільнюються. І це відкриває можливості для виробників ріпаку та насіння соняшнику. Але при цьому ринки олійних культур розвиваються за своїми векторами.

Про це пише Elevatorist.com з посиланням на доповідь головного редактора OIL WORLD, CEO ISTA Mielke GmbH Томаса Мільке на конференції GRAIN UKRAINE 2025.

Як зазначив експерт, останні 30 років соя та пальмова олія були ідеальним рішенням. Пальма забезпечувала ринок олій, соя забезпечувала переважно шрот, але зараз зростання виробництва пальмової олії сповільнюється.

І якщо світове виробництво високоолійного насіння раптово не збільшиться, світ стикнеться з глобальним дефіцитом виробництва олій та жирів, бо протягом останніх кількох років спостерігається дуже сильне зростання попиту на цю продукцію.

При тому, що зростання світового загального виробництва олійних культур дуже незначне, лише на 1,8 млн тонн порівняно зі збільшенням на 5 млн тонн минулого сезону та навіть на 9,5 млн тонн у 2012-2023 роках. Цього сезону спостерігається значне падіння виробництва соняшникової олії на 2,7 млн тонн та значне падіння світового експорту соняшникової олії на 2,5 млн тонн.

Соєва олія частково компенсувала наявний дефіцит соняшникової олії та зниження виробництва ріпакової олії, а також зниження експорту пальмової олії, але лише певною мірою. На світових ринках зараз достатні запаси сої, стрімко зростає її переробка, і в результаті спостерігається постійне зростання споживання соєвої олії завдяки привабливим цінам протягом більшої частини цього сезону. Однак наприкінці серпня цього року будуть рекордні запаси сої, переважно в Бразилії та Аргентині.

Тому експерт зазначив, що поточний прогноз на 2025-2026 роки вказує на черговий світовий профіцит виробництва сої і ціни на сою, ймовірно, будуть відносно низькими в найближчі місяці, якщо погода у Північній Америці не погіршиться в червні, липні або серпні.

Водночас прогнозується, що світове виробництво насіння соняшнику незабаром відновиться на 5-6 млн тонн у 2025-2026 роках, ймовірно, досягнувши рекордних 60,6 млн тонн у всьому світі.

Фермери розширили посіви соняшнику за рахунок інших культур у кількох країнах. Звичайно, залишається частка невизначеності через погоду, але якщо вона буде досить сприятливою, то, скажімо, Україна матиме 14 млн тонн.

Якщо погода сприятиме, Аргентина в новому сезоні збере ще один великий урожай соняшника. В країнах Європейського Союзу також очікується непоганий урожай. Щодо Румунії, тут окремо прогнозується врожай соняшнику в 2,3 млн тонн.

Такий прогноз виробництва тисне на пропозицію, тож ціни на позиції нового врожаю почали значно знижуватися.

Щодо ріпаку, то на ринку спостерігається відновлення виробництва в Європейському Союзі та росії. В Європейському Союзі наразі все ще існують деякі проблеми через занадто невеликі запаси вологи в ґрунті, але тут очікується гарне відновлення, трохи вище 19 млн тонн.

Однак світове виробництво відновиться лише на 2,2 млн тонн, згідно з поточними прогнозами, і наступного сезону все ще залишиться нижчим за рівень виробництва два-три роки тому.

«Варто зазначити, що посіви у трьох основних експортерах ріпаку та каноли, – посіви в Канаді, Австралії та Україні, – падають до чотирирічного мінімуму в поточному році. Це, ймовірно, обмежить виробництво, і, ймовірно, збереже світове виробництво порівняно низьким. Світові запаси на початку наступного сезону будуть відносно невеликими, і тому світові пропозиції не збільшаться наступного року. Тому обсяги переробки ріпаку в кращому випадку стагнуватимуть, а можливо і знизяться», – наголосив експерт.

Він додав, що очікується, що ціни на ріпак будуть вищими за ціни на соняшник, принаймні в першій половині наступного сезону.

Жнива-2025: аграрії ще однієї області України розпочали збір урожаю

У південних районах Одеської області – Ізмаїльському, Болградському та Білгород-Дністровському – аграрії вже розпочали збирання озимого ячменю та гороху.

Про це повідомили в Одеській ОВА, пише kurkul.com.

Перші результати свідчать про добру врожайність, що дає надію на вдалу жнивну кампанію цього року. Попри погодні виклики, господарства активно працюють у полі, щоб вчасно зібрати урожай.

«Це важливий етап для аграрного сектору регіону, який традиційно залишається одним із лідерів за обсягами сільськогосподарського виробництва», – написали у відомстві.

Нагадується, першими жнива ячменю врожаю 2025 вже розпочали аграрії Миколаївщини. Перші показники врожайності на рівні 1-1,5 т/га – тривожно низькі, що відображає складні погодні умови цього сезону.