Агровісник від 07 січня

Затверджено перелік агропродукції, експорт та імпорт якої підлягає ліцензуванню та квотуванню у 2026 році

Уряд України продовжив на 2026 рік ліцензування експорту окремих видів агропродукції (зернові та олійні) до Республіки Болгарія, Румунії, Словацької Республіки, Угорщини та Республіки Польща.

Вказане рішення закріплено постановою КМУ від 31 грудня 2025 р. №1795, пише agro-business.com.ua із посиланням на АПК-Інформ.

Зокрема, в додатку 4 до даної постанови міститься перелік товарів (аграрна продукція), експорт яких підлягає ліцензуванню протягом наступного року, а саме:

• пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) (код УКТ ЗЕД 1001 99 00 00);
• кукурудза (1005 90 00 00);
• насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене: насіння ріпаку або кользи з низьким вмістом ерукової кислоти (1205 10 90 00 та 1205 90 00);
• насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене (1206 00 91 00 та 1206 00 99 00).

Відмічається, що видача ліцензій на експорт зазначених товарів здійснюється в порядку, встановленому Мінекономіки України, після двосторонніх консультацій з партнерами, які виявили готовність до консультацій, у 15-денний строк з дати надходження до міністерства заявки на одержання ліцензій на експорт таких товарів.

«Для Республіки Болгарія, як виняток, застосовується автоматичний режим ліцензування експорту товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 1206 00 91 00, 1206 00 99 00, що поширюється на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та здійснюється у порядку, встановленому Мінекономіки», – йдеться в тексті документа.

Також додатком 5 вказаної постанови встановлюється режим ліцензування та квотування експорту цукру до країн ЄС. Розмір експортної квоти на 2026 рік становить 100 тис. тонн.

Мінекономіки та ФАО запускають програму з надання модульних зерносховищ українським фермерам

5 січня стартував прийом заявок у ДАР на отримання модульних зерносховищ для сільськогосподарських виробників. Ініціатива реалізується ФАО в співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за фінансової підтримки уряду Канади, йдеться на agravery.com.

Участь у програмі можуть взяти агровиробники Полтавської, Рівненської, Волинської та Житомирської областей, зареєстрованих у Державному аграрному реєстрі, які обробляють від 200 до 1 000 гектарів ділянок, що активно використовуються для виробництва у зазначених областях. Відібрані учасники отримають модульні зерносховища місткістю 1 000 тонн кожне, що дозволить загалом забезпечити зберігання до 100 000 тонн зерна.

Нова програма ФАО спрямована на підтримку стабільності агросектору України шляхом розширення доступу до сучасної інфраструктури зберігання зерна, зменшення післязбиральних втрат та зниження логістичних витрат. Окремий пріоритет надається виробникам жита, а також жінкам-фермерам.

«Ситуація із зберіганням зерна є особливо критичною для виробників жита. Скорочення його виробництва створює ризики для забезпечення внутрішніх потреб країни. Належні складські потужності дозволяють фермерам безпечно зберігати врожай, отримувати більш вигідні ціни та самостійно визначати оптимальний час реалізації продукції», – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.

За словами керівниці Офісу ФАО в Україні Шахнози Мумінової, зберігання врожаю на місцях дає аграріям більше контролю над реалізацією продукції. Це особливо важливо в умовах пошкодженої інфраструктури та порушеної роботи ринків, коли фермери змушені продавати зерно одразу після збору врожаю.

Заявки на участь у програмі приймаються до 31 січня 2026 року включно через Державний аграрний реєстр. Після розгляду поданих заявок відібрані учасники отримають повідомлення в ДАР із інформацією про подальші кроки та умови отримання допомоги. Подання заявки не гарантує отримання зерносховища, оскільки їх кількість обмежена.

Україна встановила десятирічний рекорд з експорту соєвої олії

У 2024 році український агросектор продемонстрував значні результати в переробній галузі. Виручка від продажу соєвої олії за кордон сягнула 317 мільйонів доларів. Це найвищий показник за останні десять років, який підтверджує, що українські підприємства дедалі більше орієнтуються на виробництво продукції з доданою вартістю, а не просто продаж сировини.

Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

На світовому ринку Україна вже займає помітну позицію, забезпечуючи 2,13% глобального експорту цієї продукції. Хоча лідерами залишаються Аргентина з доходом 6,28 мільярда доларів, Бразилія – 1,31 мільярда та країни ЄС – 769 мільйонів, Україна впевнено тримається у першій десятці світових постачальників.

Головним покупцем української олії залишається Європейський Союз, куди спрямовують 85% усіх обсягів. Також товар купують Індія (3%), ОАЕ (3%), Саудівська Аравія (2%) та Туніс (2%). Загалом за минулий рік кількість країн-партнерів зросла з 38 до 48, що свідчить про активний пошук нових ринків в Азії та на Близькому Сході.

Через те, що основним ринком збуту є Європа, логістика соєвої олії суттєво відрізняється від експорту зерна. Більшість постачань іде через західні кордони наземним транспортом.

Завдяки Шляхам Солідарності вдалося перевезти 85% продукції. Частка морських портів Чорного моря склала 7%, а через Дунай пройшло лише 6% вантажів.

Експерти зазначають, що такі результати свідчать про високу адаптивність українських переробників. Стабільна робота логістичних коридорів на кордоні з ЄС та розширення географії продажів дозволяють країні забезпечувати постійні валютні надходження навіть за умов обмеженої роботи глибоководних портів.

Агрокомпаніям для статусу критичності тепер треба обробляти щонайменше 1000 гектарів

Уряд вніс зміни в постанову № 76 від 27 січня 2023 року, яка встановлює порядок надання статусу критичного підприємства та визначається порядок бронювання працівників. Нові критерії розповсюджуються і на агробізнес.

Про це розповів керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group Анатолій Косован, пише latifundist.com.

Агробізнес, який ще не встиг підтвердити свій статус критичного підприємства, відтепер чекають такі зміни:

• найкритичніше – це збільшення площі землі, яку обробляє агрокомпанія для отримання статусу критичного, відтепер ця площа складає не 500, а 1000 га;
• наступною є зміна щодо економічно активних компаній, які тепер будуть вважатися такими якщо їх річний дохід складатиме 40 млн грн, а не 20 млн грн, як це було раніше. Даний критерій найбільше зачепить саме зернотрейдерів, які зазвичай отримували критичність саме за показником економічної активності;
• міністерством скасовано такий критерій, як сума сплаченого ПДФО за попередній звітний квартал. Зазначена зміна першочергово зачепить компанії з великою кількістю працівників, які не обробляють землю та не мають значного доходу, зокрема елеватори;
• окремі зміни торкнулись певних ніш. Наприклад компаніям, які здійснюють оптову торгівлю с/г машинами та устаткуванням, необхідно буде подавати реєстраційне повідомлення до Держпродспоживслужби, а виробники біоетанолу зобов’язані будуть додатково подавати ліцензію на право його виробництва.

За словами Косована, в новому бюджеті також збільшили рівень мінімальної заробітної плати, при цьому багато хто не розуміє, що мінімальний рівень середньої заробітної плати на підприємстві, як критерій критичності, та мінімальна зарплата заброньованих осіб, не були встановлені в фіксованому розмірі 20 тис. грн. 

Визначення їхнього розміру в законодавстві передбачене саме як 2,5 мінімальні заробітні плати. Тому і тим, в кого є статус критичного підприємства і тим, у кого є заброньовані особи, варто дотримуватись у своїй діяльності саме цих критеріїв: з 1 січня 2026 року – 21 617,50 грн. Недотримання цих вимог може спричинити позбавлення статусу критичного на наступні 6 місяців.

Україну чекають аномальні морози. Озимі врятує сніговий покрив

По всій території України, крім південних областей, наразі сніговий покрив від 5 до 20 см є надійним захисним покриттям для озимих. Найбільша висота снігу наразі спостерігається у північних частинах Черкаської та Полтавської областей – до 20 см. На решті території сніг сягає 5–15 см.

Про це розповіла керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко, пише agroportal.ua.

«Це забезпечує надійний захист від вимерзання. При цьому поки не спостерігалося умов для сильного вимерзання, тобто дуже низьких температур повітря не було», – уточнила Тетяна Адаменко.

Щодо кліматичної норми опадів, експертка зазначила, що за перші п’ять днів січня країна отримала лише 30–40% від декадної норми. Однак найближчим часом очікується проходження трьох циклонів з опадами у вигляді снігу та дощу, які охоплять усі регіони України в різні дні. За прогнозами, на заході та півночі переважатиме сніг, у центрі – сніг із дощем, на півдні – дощ, на сході – змішана фаза опадів.

«На сьогодні жодних критичних загроз немає. Прогнозоване сильне похолодання з 10 до 13 січня, яке, ймовірно, затягнеться до 20 січня. Це може принести дуже низькі температури, яких не спостерігалося останні 10 років», – наголосила Тетяна Адаменко. 

За її словами, морози можуть досягати −22 – −25°С, а в окремих регіонах Чернігівської та Житомирської областей – навіть −30°С. Проте шкода посівам виникає лише за недостатнього снігового покриву. Якщо висота снігу менше 10 см, сильні морози можуть зашкодити посівам. За температури −15°С достатньо 5 см снігу, за −20°С – 10 см і більше.